ПРОБЛЕМИ КРИМІНАЛЬНОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ШАХРАЙСТВО З ФІНАНСОВИМИ РЕСУРСАМИ

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Розбудова демократичної, соціальної та правової держави нерозривно пов’язана з формуванням нової правової системи України. У сфері економіки правотворча діяльність має ґрунтуватися на основних конституційних принципах, зокрема таких, як верховенство права, соціальна орієнтація ринкових відносин, ефективне правове регулювання тощо.

Ефективність функціонування сфери господарювання обумовлюється не тільки досконалістю та стабільністю законодавства про захист прав усіх суб’єктів права власності і господарювання, а й неухильним дотриманням його на практиці самими цими суб’єктами та їх службовими особами.

Актуальність теми. Однією з особливостей сучасного етапу соціально-економічного розвитку держави є значна криміналізація економіки. Діяльність окремих суб’єктів господарської діяльності інколи спрямовується не на задоволення зростаючих потреб суспільства, а на особисте, при тому, як правило, незаконне збагачення за рахунок порушення прав і законних інтересів інших учасників господарської діяльності. Наслідки цього процесу, безсумнівно, не обмежуються відносинами господарювання, а впливають на різні сфери суспільного життя, істотно позначаються на ефективності фінансового ринку держави в цілому.

Так, за даними офіційної статистики, за 1999 рік органами внутрішніх справ зареєстровано 4 060 злочинів у сфері господарювання, з них у фінансово-господарській сфері – 925 злочинів (у тому числі у банківській сфері – 722 злочини). А вже у 2000 році на прохання Голови Національного банку України, стурбованого рішенням Координаційного комітету по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю при Президентові України від 17 липня 2000 року, в якому зазначалося, що лише за 6 місяців 2000 року викрито 3 400 злочинів у банківській сфері, у Верховному Суді України було спеціально проведено узагальнення судової практики в справах про такі злочини.

Всього у 2000 році за вчинення господарських злочинів було засуджено 9 506 осіб, з них за порушення порядку заняття підприємницькою діяльністю, шахрайство з фінансовими ресурсами та інші господарські злочини, передбачені ст. ст. 148⁴, 148⁶ – 148⁸ КК України 1960 року, – 726 осіб. За 2001 рік ці дані відповідно становили – 4 914 та 1 256.

Крім того, як свідчить практика, останнім часом, поряд з традиційними способами вчинення злочинів у сфері економіки, в характері злочинних посягань відбулися радикальні зміни, а з появою нових форм фінансового забезпечення господарської діяльності виникли нетрадиційні прийоми злочинного втручання в таку діяльність. Зокрема, якщо раніше основними видами злочинів були розкрадання, які вчинювалися службовими чи матеріально відповідальними особами шляхом привласнення чи розтрати чужого майна, то зараз в структурі злочинних посягань далеко не останнє місце за своїм значенням займають шахрайські дії з чужим майном, у тому числі з фінансовими ресурсами. Кримінальну відповідальність за шахрайство з фінансовими ресурсами передбачено ст. 222 КК України.

Викладене обумовлює зростаючу важливість дослідження правових проблем захисту фінансової діяльності держави та суб’єктів господарської діяльності від злочинних посягань у цій сфері і вимагає негайного вдосконалення правової регламентації боротьби з такими посяганнями.

Кримінальна відповідальність за шахрайство з фінансовими ресурсами в науці кримінального права є проблемою новою, а тому, звичайно, і недостатньо розробленою. Лише останнім часом, що обумовлено переходом до ринкової економіки і формуванням відповідної системи законодавства у сфері господарської діяльності, в тому числі кримінального, серед вчених - юристів почалися дискусії з приводу самого поняття шахрайства з фінансовими ресурсами та питань застосування відповідних кримінально-правових норм на практиці. Злочини у сфері господарської діяльності були предметом аналізу в дослідженнях Л.П. Брич, Б.В. Волженкіна, В.О. Навроцького, В.І. Осадчого, О.І.Перепелиці, Є.Л. Стрельцова, В.Я. Тація, М.І. Хавронюка та інших відомих вчених. Питання боротьби із злочинами у сфері фінансової діяльності спеціально досліджували Н.О. Гуторова,        Ф.А. Лопушанський, В.М. Попович, А.М. Ришелюк, Ю.Л. Титаренко та інші. Юридична характеристика складу злочину “Шахрайство з фінансовими ресурсами” була предметом поглибленого наукового аналізу в працях П.П. Андрушка та О.О. Дудорова.

Незважаючи на значну кількість публікацій, у теорії кримінального права кримінально-правова сутність злочину, передбаченого ст. 222 КК України, всебічно не досліджена, продовжує залишатися багато дискусійних питань, відсутні єдині підходи до кваліфікації злочинних діянь за цією статтею закону.

Такий стан теоретичної розробки проблеми впливає і на практику правозастосування, про що свідчать численні проаналізовані автором приклади суперечливих судових рішень.

Особливої актуальності дане дослідження набуває у зв’язку з осмисленням положень нового КК України. Попереду велика робота із забезпечення правильного їх розуміння, застосування і подальшого вдосконалення.

Наведені міркування, які свідчать про безсумнівну актуальність дослідження проблем кримінальної відповідальності за шахрайство з фінансовими ресурсами, визначили вибір теми та основні напрямки дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження є складовою частиною плану наукової роботи кафедри кримінального права та кримінології Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Робота ґрунтується на положеннях Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року №1376/2000, одним із напрямів досягнення мети якої є вжиття заходів, спрямованих на зменшення кримінального тиску на економічні відносини.

Проведені дисертантом узагальнення практики застосування судами законодавства про відповідальність за шахрайство з фінансовими ресурсами передбачені планом роботи Верховного Суду України на 1995 та 1998 роки.