ЦИВІЛЬНО – ПРАВОВА ОХОРОНА СУМІЖНИХ ПРАВ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження.

В сучасних умовах соціально-економічного розвитку інтелектуальна праця набуває дедалі більшого поширення і розповсюджує свій вплив на різні сфери людської діяльності. Від рівня інтелектуального потенціалу суспільства, рівня його культурного розвитку залежить успіх вирішення багатьох економічних проблем, що мають місце в Україні. Конституція України в статті 54 гарантує свободу літературної, художньої, наукової та технічної творчості. Кожний громадянин України має право на результати своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може використовувати або поширювати їх без його згоди, за винятками, які встановлені законом. Інтелектуальна діяльність є одним з найвагоміших факторів розвитку економіки. Необхідність вироблення ефективних засобів правової охорони суспільних відносин у сфері створення і використання результатів інтелектуальної діяльності зумовлена часом. Особливе місце у даній сфері належить вивченню та аналізу суміжних прав як складової частини в системі цивільно-правової охорони інтелектуальної власності в Україні. Виникнення суміжних прав породжує неоднозначне ставлення до них як до правової категорії. Переважно дослідженню та аналізу виконання були присвячені дискусії у цивільно-правовій науці, порівняно з іншими об’єктами суміжних прав.

Період існування суміжних прав у національному законодавстві незначний, що само по собі говорить про початок вивчення, по суті, нового явища у цивільному праві України.

Дослідження суміжних прав потребує комплексного підходу, критичного осмислення питань правової охорони результатів творчої діяльності різними інститутами права інтелектуальної власності у взаємодії правової науки з іншими галузями діяльності, на які право поширює свій вплив. Нормативно-правова база України з питань регулювання суміжних прав потребує значного розвитку і вдосконалення, особливо у зв’язку з прийняттям Цивільного кодексу України та нової редакції Закону України “Про авторське право і суміжні права”. Незважаючи на її наявність, нормативне закріплення ще не свідчить про надання належної охорони результатам діяльності, що охороняються суміжними правами.

На жаль, бурхливий розвиток науково-технічного прогресу породжує і негативні моменти, що призводять до неправомірного використання результатів чужої діяльності. Правова природа взаємодії процесу діяльності у даній сфері потребує детального осмислення, вироблення чітких засобів правової охорони, а це – справа часу. Не завжди право вчасно реагує на зміни сьогодення. Цьому заважає відсутність чіткої регламентації інституту суміжних прав, сфери їх правового впливу, співвідношення з іншими інститутами права інтелектуальної власності, питання доцільності їх існування взагалі. Це лише деякий аспект, що вказує на відсутність єдності з питань, які стосуються правової природи суміжних прав та ознак, що, в свою чергу, характеризують змістовну сторону самого поняття.

Зв’язок роботи з науковими програмами.

Робота виконана відповідно до цільової комплексної програми, розробленої на юридичному факультеті Київського національного університету імені Тараса Шевченка “Формування механізму реалізації захисту прав та свобод громадян в Україні” (номер державної реєстрації Т3 НДР №01 БФ 042-01) та відповідно до Програми розвитку державної системи охорони інтелектуальної власності в Україні на 2001-2004роки (затверджена рішенням Колегії Міністерства освіти і науки України (Протокол від 22.12. 2000р. № 8\6 – 16)).