Проблеми боротьби з організованою злочинністю в Польщі та в Україні

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблема злочинності і боротьби з нею завжди була у центрі уваги не лише фахівців державних інститутів правоохоронних органів, але й широкого кола вчених у цій галузі. Одна з причин такого інтересу – зростаюча соціальна гострота вказаної проблеми, яка безпосередньо торкається важливих сфер існування громадян і держави. Ця проблема переросла сьогодні національні межі і стала однією з найбільш гострих світових проблем.

Для демократичного і економічного розвитку світового співтовариства на початку ХХІ століття найбільшою небезпекою залишається інтенсивно зростаюча національна і транснаціональна злочинність, яка включає в себе і традиційно кримінальні, і економічні, і терористичні, та інші загрози. Домінуючою кримінологічною тенденцією на початку нового тисячоліття залишається зростання організованої злочинності у світі, підвищення її тяжкості та суспільної небезпеки при одночасному відставанні соціально-правового контролю від подальшої криміналізації суспільних відносин.

Вирішення проблеми боротьби з організованою злочинністю вимагає подолання національних кордонів і поглиблення соціального контролю над різноманітною і динамічно змінюваною організованою злочинністю в рамках дотримання фундаментальних прав людини. Боротьба з нею у новому столітті ще більшою мірою об’єднає зусилля різних правоохоронних органів на міждержавному рівні, зробить більш інтенсивною взаємодію вчених і дослідників в галузі міжнародної кримінології. Вказана проблема є актуальною як для Польщі, так і для України. Масові пограбування населення, вбивства на замовлення, захоплення заручників, відкрите насильство на вулицях, рекет – сьогодні це стає дедалі більш звичним явищем повсякденного життя польських та українських громадян, і не може хвилювати тих, хто відповідальний за правопорядок у цих країнах і самих громадян.

Організована злочинність за своєю природою схильна до порушення національних кордонів. Тому суміжні держави повинні об’єднувати свої зусилля у боротьбі з цим небезпечним явищем. Про необхідність взаємодії Польщі та України у боротьбі зі злочинністю, і організованою особливо, свідчать статистичні матеріали. Так, за даними Головної Комендатури поліції Польщі щороку в країні затримується близько 6 тисяч іноземних громадян за підозрою у вчиненні злочинів, з них – від 2800 до 3500 – громадяни України. При цьому близько 35–40% – це члени організованих злочинних груп. Наведені дані переконливо свідчать про необхідність об’єднання зусиль і координації спільних дій правоохоронних органів обох держав для боротьби з цією небезпечною тенденцією. Тому особливої уваги потребує створення науково обґрунтованої концепції боротьби з проявами організованої злочинності, як у Польщі, так і на Україні.

Кримінологічні явища і процеси, які відбуваються в Польщі та Україні, потребують постійного наукового спостереження і глибокого дослідження кримінальної реальності, внесення відповідних коректив у стратегію і тактику боротьби правоохоронних органів з організованою злочинністю.

Розробка поняття організованої злочинності є складною і багатогранною проблемою, оскільки вона обумовлена багатьма різними факторами, у тому числі етнічними. Враховуючи цей аспект, необхідно відмітити, що у поглядах на організовану злочинність серед польських і українських вчених немає єдності. Сьогодні серед польських вчених, таких як Е.Пливачевський, М.Сердьковський, І.Урбанович, Б.Холист, І.Штунський, В.Ясинський продовжуються активні дискусії, оскільки вчені не можуть прийти до згоди по питанню однорідності проявів організованої злочинності, чи по питанню її організаційної структури. Така ситуація обумовлена тим, що організована злочинність адаптує свої різноманітні форми до змін соціально-економічної структури польського суспільства і швидко реагує на суспільний і правовий контроль з метою його уникнення. Більшість польських вчених-кримінологів, що займаються проблемами організованої злочинності, вважають можливість визначення її за національними ознаками проблематичним. З точки зору порівняльної кримінології більше заслуговує на увагу проблема розробки концепції організованої злочинності та її критеріїв, рішення якої дозволить вивчити і осмислити самі різноманітні форми її прояву.

Проблеми організованої злочинності отримали досить широке висвітлення в працях українських вчених. Серед українських дослідників у галузі кримінального права і кримінології внесок у розробку даної проблеми внесли П.П.Андрушко, В.М. Всеволодов, В.О. Глушков, Н.О. Гуторова, І.М.Даньшин, О.М. Джужа, А.П. Закалюк, В.С. Зеленецький, О.О.Кваша, М.Й. Коржанський, О.М.Костенко, Т.П. Кудлай, Є.К. Марчук, М.І. Мельник, А.А.Музика, В.О. Навроцький, В.В.Петров, Б.В. Романюк, В.В. Скибицький, В.Я.Тацій, І.К. Туркевич, В.П. Філонов, М.І.Хавронюк, В.І. Шакун, С.Д. Шапченко, С.С. Яценко та інші. Аналіз підходів до проблеми організованої злочинності свідчить про те, що і в українській юридичній науці є розбіжності у питанні визначення її сутності, змісту та визначальних ознак.

Все вищезазначене обумовило необхідність спеціального дослідження організованої злочинності в Україні та Польщі, а також засобів і методів боротьби з нею. Аналіз національних законодавств цих країн, літературних джерел, статистичних матеріалів, судово-слідчої практики дозволяє стверджувати, що на сучасному етапі вирішення проблеми боротьби з організованою злочинністю в кримінології потребує якісно нових підходів відносно її розуміння, зокрема комплексного аналізу всіх аспектів поняття організованої злочинності.

Вищеназвані аспекти і обумовили актуальність даної проблеми для юридичної науки Польщі та України і необхідність її дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом науково-дослідної роботи відділу проблем кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права ім.. В.М.Корецького НАН України  “Актуальні проблеми кримінологічної безпеки в Україні” на 2000–2003 роки (номер державної реєстрації 01014001007).