МЕТОДОЛОГІЧНІ ТА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИМИ РЕСУРСАМИ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

Краткое содержание

Актуальність теми. Успішне реформування аграрного сектора економіки України потребує цілеспрямованої політики в сільськогосподарському машинобудуванні, широкого впровадження енергозаощаджуючих технологій та організаційно-технічних заходів, які підвищують ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів. Агропромисловий сектор економіки – значний споживач енергії, особливо нафтопродуктів. На сучасному етапі розвитку він витрачає до 30% дизельного пального та до 24,2% бензинів від загальнодержавного рівня. Зростання цін на енергетичні ресурси суттєво знижує рентабельність сільськогосподарських підприємств.

Останнім часом прийнято ряд урядових постанов про економію паливно-енергетичних ресурсів та розвиток нетрадиційних джерел енергії. Однак через їх недостатню економічну обґрунтованість і недосконалу політику ціноутворення бажаних результатів не досягнуто. Гострота паливно-енергетичної проблеми обумовлена тим, що світові запаси викопних палив обмежені, а Україна взагалі не має суттєвих покладів. Вказані проблеми суттєво гальмують темпи приросту виробництва в країні. За таких умов раціональне використання паливно-енергетичних ресурсів та впровадження альтернативних видів палива – необхідні елементи підвищення ефективності сільського господарства.

Сучасний стан виробництва та використання альтернативних енергетичних ресурсів характеризується недостатнім рівнем розвитку як сировинних, так і переробних їх складових, порівняно малими обсягами реалізації готової продукції, розбалансованістю управління галуззю і майже повною відсутністю міжгалузевої координації. До того ж виробництво біопалив рослинного походження поки що є недостатньо стійким до коливань ринкового попиту на рослинну продукцію.

Основними проблемами зниження енергоємності АПК України, що вимагають негайного вирішення, є впровадження енерго- та ресурсоощадних технологій, зупинення спаду виробництва, укріплення та підвищення ефективності використання ресурсного потенціалу виробництва біопалив, удосконалення структури споживання енергетичних ресурсів. Важлива умова ефективного впровадження альтернативних пальних, особливо рослинного походження, – формування належного механізму функціонування інтегрованої економіки, яка передбачає об'єднання технологічних і економічних інтересів усіх його учасників (від виробників сільгоспсировини та її переробки в пальне до системи збуту готової продукції).

Питання теоретико-методологічних та прикладних аспектів щодо ефективного використання ресурсів, у тому числі й енергетичних, вивчались багатьма як вітчизняними, так і зарубіжними вченими, такими як В.Агєєв, В.Бебко, Дж.Вайсман, М.Вірьовка, П.Вишнівський, В.Гайдук, Г.Гелетуха, А.Гжибек, В.Дубровін, П.Євич, О.Єрмаков, С.Єрмілов, В.Іванишин, М.Калінчик, І.Кириленко, Р.Каплан, К.Клонські, В.Ковальський, Т.Конрад, В.Корчемний, Т.Кохана, І.Магільович, П.Макаренко, М.Малік, Л.Мармуль, Д.Нортон, В.Перебийніс, Г.Підлісецький, М.Пугачов, П.Саблук, М.Сєвєрнєв, Б.Скот, В.Топіха, В.Федорейко, І.Червен, Г.Черевко, В.Шебанін, З.Шедива, Б.Ширер, Р.Шумейкер, В.Щербань, В.Юрчук та ін. Однак комплексне вирішення цієї проблеми у сільському господарстві надалі залишається актуальним та потребує оптимального врахування технічних, технологічних та організаційно-економічних аспектів. Особливо актуальним є вивчення можливостей застосування в аграрній сфері альтернативних джерел енергії, оскільки їх використання поки що мінімальне.

У структурних показниках енергоспоживання в аграрній промисловості більшості розвинутих країн домінуючою тенденцією є абсолютне і відносне зменшення споживання нафтового палива і збільшення споживання екологічно чистих альтернативних паливно-енергетичних ресурсів. Сільськогосподарське виробництво зі споживача енергії перетворюється в її виробника. У зв’язку з ростом вартості енергоносіїв технології використання біопалива рослинного походження набули особливого значення і для України.

Проте все ще залишається не до кінця вирішеною проблема забезпечення економічного стимулювання виробництва рідких біопалив, залучення інвестицій в енергоощадні технології та виявлення ефективних технологічних напрямків в умовах ринкової економіки, особливо – у зв'язку з посиленням міжнародної співпраці. Час висуває на порядок денний нові питання, які потребують ефективного вирішення.

Важливість і гострота питань, пов'язаних із забезпеченням та ефективним використанням паливно-енергетичних ресурсів, їх актуальність, теоретична та практична значимість, недостатня наукова розробленість зумовили вибір теми даного наукового дослідження, вплинули на його мету і завдання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до плану науково-дослідної роботи Миколаївського державного аграрного університету «Організаційно-економічні засади забезпечення економічного зростання в АПК» (номер державної реєстрації 0106U009689) та заснована на таких загальнодержавних програмах і законодавчих актах як: «Національна енергетична програма України на період до 2010 р.» (затверджена Верховною Радою в 1996 році), Закони України «Про енергозбереження» (№74/94-ВС від 01.07.1994) та «Про альтернативні види рідкого і газоподібного палива» (№1391-XIV від 14.01.2000), «Програма розвитку виробництва дизельного біопалива на період до 2010 року» (№576-р від 28.12.2005).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у поглибленні та обґрунтуванні теоретико-методологічних і практичних засад забезпечення аграрного сектора економіки паливно-енергетичними ресурсами та підвищення ефективності їх використання. Відповідно до цієї мети у роботі ставилися такі завдання:

-          дослідити основні тенденції світового та національного ринку енергетичних ресурсів і виявити їх вплив на аграрний сектор економіки;

-          виявити основні проблеми та фактори ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів і обґрунтувати теоретико-методологічні основи стратегії енергозбереження та прогнозування застосування паливно-енергетичних ресурсів;

-          дослідити організаційно-економічні особливості і принципи ефективного використання енергетичних ресурсів у сільськогосподарському виробництві;

-          розробити методологічні засади оцінки ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів;

-          розробити методологічні засади визначення основних економічних показників при проведенні енергетичного аудиту аграрних формувань;

-          здійснити ретроспективний аналіз трансформації використання окремих видів паливно-енергетичних ресурсів в аграрному секторі економіки країни;

-          розробити концепцію та визначити стратегічні напрями формування бази альтернативних моторних пальних та умов їх ефективного використання;

-          розробити заходи щодо активізації впровадження альтернативних моторних пальних;

-          розробити практичні та методичні рекомендації щодо застосування альтернативних моторних пальних;

-          визначити інноваційні напрями забезпечення ефективного використання паливно-енергетичних ресурсів машинно-тракторним парком;

-          визначити заходи щодо стимулювання інвестиційної діяльності у впровадженні енергозаощаджуючих технологій та використання альтернативних пальних;

-          розробити комплекс заходів щодо стимулювання впровадження альтернативних паливно-енергетичних ресурсів та підвищення конкурентоспроможності біопалив власного виробництва як на вітчизняному, так і світовому ринках у зв'язку зі вступом України до СОТ.

Об’єктом дослідження є сукупність процесів формування ресурсної бази паливно-енергетичних ресурсів та ефективного їх використання в аграрному секторі економіки.

Предмет дослідження – теоретико-методологічні та практичні аспекти забезпечення сільського господарства паливно-енергетичними ресурсами та підвищення ефективності їх використання.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є базові положення економічної теорії, наукові розробки вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів в АПК і забезпечення його альтернативними видами енергетичних ресурсів.

У процесі дослідження використовувалася сукупність методів, серед яких: діалектичний та абстрактно-логічний (при узагальненні теоретичних і методичних засад розвитку ефективності використання енергетичних ресурсів); монографічний (у висвітленні поглядів вчених на досліджувані у роботі проблеми, вивченні ретроспективи розвитку виробництва та споживання паливно-енергетичних ресурсів в АПК країни, вітчизняного і зарубіжного досвіду); вирівнювання динамічних рядів (при виявленні закономірностей у зміні обсягів споживання паливно-енергетичних ресурсів, енергоємності продукції сільського господарства); екстраполяції (при аналізі динаміки видобування нафти та її світової ціни, аналізі проектів виробництва і споживання основних видів енергетичних ресурсів в сільському господарстві); розрахунково-конструктивний (при прогнозуванні обсягів виробництва та споживання паливно-мастильних матеріалів аграрним сектором економіки України); графічний (при дослідженні динаміки виробництва аграрної продукції, енергетичних ресурсів, цін, у тому числі за результатами одержаних за допомогою ПЕОМ трендів та ін.); статистичних групувань (в аналізі розподілу сільгосппідприємств за розміром площ сільгоспугідь, поголів'ям великої рогатої худоби і свиней; при виявленні впливу розмірів площ господарств на енергоємність продукції та рентабельність); індексний (при вивченні динаміки вартості сільськогосподарської, промислової продукції та енергоносіїв, обсягів виробництва та споживання основних видів продукції та паливно-енергетичних ресурсів).

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоретико-методологічних та практичних засад концепції забезпечення паливно-енергетичними ресурсами аграрного сектора економіки і підвищення ефективності їх використання. Основні елементи наукової новизни такі:

вперше:

-                  запропоновано концепцію забезпечення сільськогосподарського виробництва паливно-енергетичними ресурсами, яка зводиться до організації використання поновлювальних ресурсів і збільшення частки газоподібних палив;

-                  опрацьовано методологію обґрунтування вибору стратегії використання сільськогосподарськими виробниками продукції олійних культур з метою максимізації рівня рентабельності господарської діяльності (щодо її подальшої переробки на дизельне біопальне для власних потреб, виробництва дизельного біопального для експорту або реалізації насіння за ринковими цінами);

-                  обґрунтовано стратегічні напрями підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів та пріоритетні напрями державного регулювання, які в змозі забезпечити зниження енергоємності продукції;

удосконалено:

-                  механізм проведення енергетичного аудиту в аграрних підприємствах для формування заходів з підвищення ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів (з обґрунтуванням доцільності проведення аналізу чутливості запропонованих рішень) та визначення понаднормативних витрат паливно-енергетичних ресурсів з урахуванням специфіки сільськогосподарських підприємств;

-                  методологічні аспекти та систему показників щодо оцінки ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів, у тому числі – альтернативних;

-                  визначення величин ставки акцизного збору та податкового кредиту (що базується на порівнянні вартості енергії) для забезпечення конкурентоспроможності пального рослинного походження, у першу чергу дизельних біопальних та їх сумішей з нафтовими пальними; 

набули подальшого розвитку:

-                  теоретико-методологічні засади організації виробництва біопалив у вертикально-інтегрованих формуваннях з метою зменшення собівартості продукції з використанням стахостичних методів та розробкою відповідної економіко-математичної моделі (враховується реалізація супутніх продуктів виробництва);

-                  система дослідження ринку енергетичних ресурсів з визначенням тенденцій зміни темпів показників ціни та виробництва, що дозволяє робити довгострокові прогнози;

-                  теоретико-методологічні основи та практичні рекомендації щодо використання сільськогосподарською технікою стисненого природного газу як моторного пального з урахуванням складу машинно-тракторного парку, ціни газоподібного пального і необхідності створення інфраструктури забезпечення газоподібним пальним (пересувні автомобільні газові заправники та автомобільні газонаповнювальні компресорні станції) та умови його ефективного використання;

-                  механізм державного контролю та регулювання ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів сільськогосподарськими підприємствами шляхом комплексного та системного застосування енергетичного та екологічного аудиту;

-                  економічні механізми (прискорена амортизація основних засобів; створення амортизаційних фондів; застосування податкової знижки на інвестиції, що спрямовані на зменшення шкідливих викидів у атмосферу сільськогосподарською технікою; інвестиційний податковий кредит) щодо стимулювання залучення інвестицій для фінансування інноваційних програм, спрямованих на впровадження енергозаощаджуючих технологій та виробництво поновлювальних пальних;

-                  дослідження впливу розміру площі аграрних формувань на ефективність використання паливно-енергетичних ресурсів.

Практичне значення одержаних результатів. Одержані в ході наукових досліджень результати щодо забезпечення сільського господарства альтернативними паливно-енергетичними ресурсами, підвищення ефективності використання енергоносіїв, управління витратами підприємств з виробництва біопалив, механізму економічного стимулювання впровадження альтернативних паливно-енергетичних ресурсів та енергоощадних технологій, інвестиційне забезпечення впровадження енергозаощаджуючих технологій, методики оцінки економічного стану та ефективності функціонування останнього, виявлених у розвитку енергоспоживання тенденцій, недоліків і проблем, а також конкретних заходів щодо їх вирішення мають значну практичну цінність як для працівників управлінських структур аграрних та переробних підприємств, так і для науковців та студентів вищих і середніх спеціальних навчальних закладів аграрного профілю.

Пропозиції автора щодо удосконалення методики оцінки ефективності використання енергетичних ресурсів, концепції формування бази альтернативних паливно-енергетичних ресурсів та стимулювання впровадження енергозаощаджуючих технологій прийнято Міністерством аграрної політики України для втілення у практичну діяльність (довідка від 18.04.08р. №37-18-10/5989).

Пропозиції щодо використання альтернативних моторних палив розглянуті спеціалістами головного управління економіки Миколаївської обласної державної адміністрації та прийняті до впровадження (довідка №2097/66-05-61/608 від 01.10.2008 р.).

Рекомендації щодо підвищення ефективності використання енергетичних ресурсів, формування ресурсної бази альтернативних пальних та виробництва пальних рослинного походження вже впроваджується в практику Головного управління сільського господарства і продовольства Миколаївської обласної державної адміністрації (довідка № 11-547 від 02.04.2007 р.) та Головного управління агропромислового розвитку Херсонської обласної державної адміністрації (довідка №4-700-5/52 від 30.01.2008 р.).

Результати науково-дослідної роботи використовуються рядом підприємств: НТЦ «Теплоенергокомфорт» – при впровадженні енергозаощаджуючих технологій в тепличних комплексах (довідка №18 від 24.06.2005 р.); приватним підприємством «Улісс Інжінірінг» – при проведенні консультаційної діяльності (довідка №24 від 22.09.2005 р.); ПСП «Зоря» – при оптимізації використання сільськогосподарської техніки та визначенні перспективних напрямків використання енергетичних ресурсів (довідка №50 від 11.04.2006 р.); ПОП «Вікторія» – методика використання енергетичного менеджменту, пропозиції щодо використання сільськогосподарською технікою стисненого природного газу як моторного пального, пропозиції щодо організації забезпечення господарства пальним шляхом створення обслуговуючого (виробничого) кооперативу (довідка №141/Д від 27.11.2007 р.); ДП «Лідієвське» філія ТОВ СП «Нібулон» – рекомендації щодо використання енергетичного менеджменту та аудиту (довідка №07.08-132/1 від 15.07.2008 р.).

Розробки здобувача (як теоретичні, так і практичні) вже багато років використовуються у навчальному процесі Миколаївського державного аграрного університету при викладанні економічних дисциплін «Інженерний менеджмент», «Світове сільськогосподарське виробництво» та «Організація сільськогосподарського виробництва» (довідка №1922 від 30.09.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Основні положення, висновки та пропозиції дисертації сформульовано та обґрунтовано автором особисто. Матеріали наукових статей, підготовлених у співавторстві, використані у дисертації лише у частині, яка належить особисто здобувачу.

Апробація результатів досліджень. Основні положення, наукові результати та практичні розробки дисертації доповідалися та обговорювалися  на 12 міжнародних, 5 всеукраїнських, 7 регіональних конференціях:

- міжнародні: Международная научно-техническая конференция «Технические и экономические перспективы развития автотранспортного комплекса и дорожного строительства» (16-16 мая 2005 года, ХНАДУ, Харьков); VII міжнародна науково-практична конференція «Наука і освіта 2004» (10-25 лютого 2004 р.); Міжнародна науково-практична конференція «Аграрний форум – 2006» (25-29 вересня 2006 року, СНАУ, Суми); промышленная конференция с международным участием и выставкой “Эффективность реализации научного, ресурсного и промышленного потенциала в современных условиях» (п. Славское, Карпаты, 2004–2008 гг.); VI міжнародна науково-технічна конференція «Механізація і енергетика сільського господарства», Motrol’2007 (11-14 вересня 2007 року, с.Коблево Миколаївської області); Міжнародна науково-практична конференція «Україна – сільське господарство – СОТ: теорія і практика» (26-28 вересня 2007 року, Миколаїв); Міжнародна науково-практична конференція «Актуальні питання науки та практики: досягнення та перспективи» (3-7 грудня 2007 року, м.Полтава); ІV міжнародна науково-практична конференція «Динамика исследований – 2008» (16-31 липня 2008 року, м.Софія, Болгарія);

- всеукраїнські: ІІ всеукраїнська науково-практична конференція «Агропромислове виробництво України – стан та перспективи розвитку» (7-9 червня 2006 року, с.Созонівка Кіровоградської області, Кіровоградський інститут АПВ УААН); ІІІ всеукраїнська науково-практична конференція «Агропромислове виробництво України – стан та перспективи розвитку» (14-16 березня 2007 р., с.Созонівка Кіровоградської області, Кіровоградський інститут АПВ УААН); Друга всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція «Україна – наукова» (21-23 грудня 2006 року); Всеукраїнська науково-практична інтернет-конференція  “Україна наукова” (28-30 грудня 2005 р.); Всеукраїнська науково-практична конференція «Управління інноваційним розвитком підприємств України в умовах світових інтеграційних процесів» (9-10 листопада 2007 р., м.Дніпропетровськ);

- регіональні: регіональні річні збори Всеукраїнського конгресу вчених економістів-аграрників «Роль держави у відродженні економічних інтересів сільськогосподарських товаровиробників у розвитку аграрного виробництва в умовах вступу України до СОТ» (10-11 грудня 2007 року); регіональні щорічні науково-практичні конференції у Миколаївському державному аграрному університеті (2003-2008 роки).

Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 1 особисту монографію, 38 наукових статей (з яких 32 у фахових виданнях) та тез конференцій. Загальний обсяг наукових публікацій становить 43,6 д.а, з яких 36,5 належать особисто здобувачеві.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи – 453 сторінки комп'ютерного тексту. Робота містить 31 таблицю (2 таблиці займають 3 сторінки), 81 рисунок, а також 10 додатків на 28 сторінках. Список використаних джерел нараховує 423 найменування на 38 сторінках.