РОЛЬ СОЦІАЛЬНОЇ СПРАВЕДЛИВОСТІ В РОЗБУДОВІ ПРАВОВОЇ СОЦІАЛЬНОЇ ДЕРЖАВИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ Актуальність теми. Україна сьогодні переживає складний і відповідальний період своєї історії як незалежна, демократична держава, в якій відбуваються процеси переосмислення та утвердження провідних принципів її розбудови як правової та соціальної. Важлива роль у становленні нашого суспільства повинна належати соціальній справедливості, яка в сучасних умовах виступає визначальним чинником демократизації та стабілізації суспільного розвитку, сприяє подоланню наслідків тоталітарного режиму, зародженню цивілізованих засад розбудови української демократичної державності. Саме в умовах перехідного періоду, який характеризується масштабними соціально-економічними та державно-правовими реформами, соціальна справедливість набуває особливого значення. Соціальна справедливість є найважливішою соціальною цінністю, творчим феноменом, що сприяє реформуванню суспільства на засадах демократії та гуманізму. Діалектичний зв’язок “соціальної справедливості - права - законності” особливо яскраво проявляється у феномені правового суспільства та формуванні держави із соціально орієнтованою економікою. У зв’язку з цим актуалізуються теоретичні дослідження ролі соціальної справедливості у вирішенні нагальних проблем розвитку нашої державності, подоланні кризового стану сучасного суспільства. У межах вітчизняної філософії права дослідження соціальної справедливості набувають особливого значення у зв’язку з тим, що, по-перше, відбувається перехід від адміністративно-командної системи до ринкової, від тоталітарної держави до демократичної, правової та соціальної; по-друге, на порядку денному стоїть питання про підготовку та прийняття базових законодавчих актів, які слугуватимуть юридичною основою розвитку України на довгострокову перспективу. Йдеться, передусім, про низку кодексів – їх узгодження між собою, з вимогами Конституції України та нормами міжнародного права; по-третє, актуалізуються питання соціального захисту населення та забезпечення соціально-економічних прав людини. У працях, присвячених проблемам справедливості, науковці визнають, що дана категорія має міждисциплінарний характер і вимагає наукового аналізу представниками різних наук: філософії, соціології, етики, юриспруденції та ін. Філософія права розглядає дану проблему не лише як теоретичну, але і як практичну та політико-юридичну. Ідея справедливості має вічний характер і досліджувалася протягом всієї історії розвитку людства: філософами Платоном, Арістотелем, Г.В. Гегелем, Г. Гроцієм, І.Кантом, К. Марксом; представниками сучасної зарубіжної філософії політики та права –Ф. Гаєком, Р. Дарендорфом, Р. Нозіком, К. Поппером, Д. Ролзом. Значний внесок у дослідження морального аспекту соціалістичної соціальної справедливості зробили радянські вчені З.А. Бербешкіна, В.Е. Давидович, Т.І. Заславська, В.С. Пазенок, Н.М. Римашевська, В.З. Роговін та ін., правового аспекту (питання співвідносності соціальної справедливості та законності, злочину та кари, юридичної відповідальності тощо) – П. Баранов, А.Т. Боннер, А.Б. Венгеров, Л.Г. Грінберг, В.А. Керімов, Н.І. Керімова, Г.В. Мальцев та ін. Але сьогодні ці наукові напрацювання потребують нового підходу: звільнення дослідження від методологічних класових та партійних нашарувань, ідеологічних збочень та ярликів, наукового переосмислення проблеми на засадах гуманізму та загальнолюдських цінностей, у контексті демократизації суспільства та сучасних ринкових реформ. Велику роль у дослідженні проблеми розбудови правової соціальної держави, соціального захисту населення відіграли наукові доробки сучасних вітчизняних та зарубіжних представників філософії, філософії права, соціології, економіки, теорії держави та права: С.С. Алексєєв, В.С. Бабкін, В.В. Головченко, М.І. Козюбра, В.В. Копейчиков, М.В. Костицький, Л.В. Кравченко, Л.Т. Кривенко, О.О. Лукашова, О.Є. Мачульська, В.В. Медведчук, В.С. Нерсесянц, М.Ф. Орзіх, В.Ф. Погорілко, П.М. Рабінович, В.М. Селіванов., І.М. Сирота, Ю.В. Тихонравов, В.М. Шаповал, Ю.С. Шемшученко та ін. Між тим, невирішеною залишається проблема дослідження соціальної справедливості як визначального державобудівничого принципу, її роль у формуванні соціальної держави в умовах перехідного періоду, демократизації суспільного життя та глибоких соціально-економічних реформ. Саме вона і є проблемою нашого дисертаційного дослідження. Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Тема і зміст дисертаційного дослідження є складовою частиною як загальнодержавних програм “Концепція сталого розвитку України” та “Україна – 2000”, так і “Комплексної програми вдосконалення роботи з кадрами та підвищення авторитету міліції на 1999–2005 рр.” МВС України та перспективного плану науково-дослідницької роботи Національної академії внутрішніх справ України. Основні питання дисертаційного дослідження спрямовані на розвиток курсу філософії права, що викладається у НАВСУ.