ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ХАБАРНИЦТВО ЗА КРИМІНАЛЬНИМ ЗАКОНОДАВСТВОМ ЙОРДАНІЇ І УКРАЇНИ (ПОРІВНЯЛЬНО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ)

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Конституції Йорданії і України як основні закони держав проголосили непорушність державного і суспільного устрою. При цьому кожна з цих країн має свою історію, свої особливості, свій досвід становлення і розвитку, своє законодавство. Дослідження цього важко переоцінити, особливо щодо державного устрою і правознавства.

В зв'язку з цим значний інтерес становить вивчення в плані порівняльного правознавства різних аспектів норм про кримінальну відповідальність за посадові злочини, оскільки вони є найбільш небезпечними формами корупційних правопорушень. Проблеми боротьби з корупцією актуальні для всіх країн світу, й успіх цієї боротьби багато в чому залежить від широкого використання зарубіжного досвіду.

Актуальність теми дослідження визначає ряд обставин.

По-перше, йорданське кримінальне законодавство складалося і розвивалося під значним впливом французької кримінально-правової доктрини і Кримінального кодексу Франції 1810 року. Назрілі потреби часу наполегливо вимагали перегляду ряду його норм у зв'язку з тим, що в 1992 році у Франції було прийнято новий КК.

Дуже корисним у цьому відношенні є і вивчення досвіду України, яка також прийняла в 2001 році новий Кримінальний кодекс і, як і Йорданія, належить до континентальної правової системи.

По-друге, порівняльно-правовий аналіз корисний у плані не тільки вдосконалення законодавчої бази щодо боротьби з посадовими злочинами, а й правозастосовчої діяльності.

По-третє, ефективна боротьба з корупцією і найбільш небезпечною формою її прояву — хабарництвом на сьогодні немислима без координації зусиль усього світового співтовариства. Успіх такої координації багато в чому визначає наявність порівняльно-правових досліджень, які дають змогу виявити сильні й слабкі сторони законодавства і правозастосування тієї чи іншої країни.

В українській і арабській кримінально-правовій літературі питанням відповідальності за посадові злочини, і, зокрема за хабарництво, приділялася і приділяється велика увага. Дана проблематика знайшла відображення в роботах В.І.Борисова, Б.В.Волженкіна, М.І.Мельника, В.Е.Мельникової, А.Я.Светлова та багатьох інших російських і українських вчених. Серед арабських дослідників проблеми відповідальності за посадові злочини аналізувалися в працях Авата Мухаммеда, Алі Мухаммеда Джафара, Алі Абдель Кадер Аль-Кхаваджі, Джунді Абделя Маліка, Камеля Аль-Саїда, Махмуда Наджиба Хусні, Мухаммеда Закі Абу Амера, Мухаммеда Субхі Наджиму, Рамзеса Багнама, Едипа Естанбулі та інших.

Однак, незважаючи на настільки пильну увагу, багато проблем відповідальності за посадові злочини, особливо за хабарництво як корупційне діяння, не одержали однозначного розв’язання. Крім того, прийняття в Україні в 2001 році нового Кримінального кодексу зумовлює необхідність глибокого, порівняльного з йорданським дослідження законодавства, теоретичного переосмислення існуючих раніше доктринальних положень, у тому числі і службових злочинів, які стосуються відповідальності, зокрема за хабарництво.

Слід зазначити й ту обставину, що в йорданській теорії кримінального права практично немає комплексних, порівняльно-правових досліджень питань відповідальності за хабарництво.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям дослідження базується на основних положеннях Комплексної програми профілактики злочинності на 2001 — 2005 роки, затвердженої Указом Президента України від 25 грудня 2000 року за №1376/2000. Тема роботи є частиною програми наукових досліджень «Внутрішньодержавна і міжнародна охорона особи і економічних відносин кримінально-правовими засобами», яку здійснює економічно-правовий факультет, зокрема кафедра кримінально-правових дисциплін, судових і правоохоронних органів Одеського національного університету ім. І.І. Мечникова.