Контрольно-наглядова діяльність та адміністративний примус в сфері охорони праці (на матеріалах підрозділів державного нагляду за охороною праці Головного штабу МВС України)

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. В сучасний момент в Україні здійснюються глибокі суспільно-політичні та соціально-економічні реформи. Наша країна переживає етап відмирання централізовано-розподільчих форм господарювання і народження нових економічних відносин у сфері праці, притаманних соціально-ринковій моделі державного управління. При цьому, природно, змінюються ролі і функції основних суб’єктів підприємницької діяльності, у тому числі держави, роботодавця і працівника. Цей процес неминуче охоплює й охорону праці - невід’ємну частину будь-якого виробництва.

Водночас, нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання були й залишаються величезною людською трагедією, причиною найбільш серйозних соціально-економічних втрат. За деякими оцінками, щороку в світі внаслідок виробничого травматизму гине близько 100 тис. чоловік. У ряді найрозвинутіших у промисловому відношенні країн втрати робочого часу, пов'язані з нещасними випадками на виробництві, в чотири-п'ять разів перевищують втрати часу від страйків та інших трудових конфліктів. Часом фінансові втрати внаслідок виробничих нещасних випадків за розмірами наближаються до державних витрат на потреби національної оборони.

Об’єктивно оцінюючи охорону праці в Україні, на жаль, слід констатувати, що нинішній її стан не може задовольнити потреби нашого суспільства. На це неодноразово зверталась увага Президента України Л.Д. Кучми: “Тривожною лишається ситуація з охороною праці на підприємствах. За три місяці 2000 року загинуло 459 осіб. За цей час органами Держнаглядохоронпраці виявлено майже 695 тисяч порушень нормативних актів з питань охорони праці.” Ця ситуація лишається незмінною: щороку на підприємствах України травмується майже 100 тисяч працівників, 320 тисяч осіб внаслідок нещасних випадків та профзахворювань вже мають стійку втрату професійної працездатності. Тільки у 2000 році в Україні сталося 13,5 тисяч нещасних випадків на виробництві та близько 70 тисяч осіб потерпіли від побутового травматизму.

 Незадовільний стан охорони праці важким тягарем лягає на економіку підприємств, організацій, всієї держави. Щорічно майже 17 тис. осіб стають інвалідами внаслідок травм і профзахворювань. Чисельність пенсіонерів у результаті трудового каліцтва щорічно перевищує 150 тис., а пенсіонерів у зв’язку з втратою годувальника внаслідок нещасних випадків - 50 тис. осіб. В системі МВС України 92% працівників, які досягли пенсійного віку, звільняються зі служби за станом здоров’я. Захворюваність серед особового складу на 42% вища, ніж у чоловіків такого ж віку в цілому в Україні. Загальна сума витрат на фінансування пільгових професійних пенсій і пенсій по трудовому каліцтву, відшкодування шкоди потерпілим на виробництві та інших витрат, пов’язаних з цим, сьогодні становить від 10 до 15% фонду оплати праці в промисловості, а в окремих  галузях і регіонах – від 15 до 30%. Особливо гостро ці проблеми відчуваються на підприємствах галузей з високим рівнем професійного ризику. Це підтверджується окремими статистичними даними на прикладі системи МВС України.

            Динаміка стану травматизму в системі МВС України за останні три роки виглядає таким чином: в 1998 р. сталося 15925 випадків виробничих та побутових травм, в 1999 р. – відповідно 15546 і в 2000 р. – 15115 таких випадків; із них у зв’язку з виробництвом (у тому числі при експлуатації об’єктів підвищеної небезпеки) в 1998 р. сталося близько 1330 випадків травматизму, в 1999 р. – 1113, в 2000 р. – відповідно 2173 таких випадки.

           Частково це також підтверджується і кількістю осіб рядового та начальницького складу МВС України, визнаних непридатними до служби (тобто звільнених за хворобою), за останні роки: в 1998 р. такими визнано 7647 осіб; в 1999 р. – 4097 осіб; в 2000 – 4622 особи.

          Одними з причин такого незадовільного стану охорони праці є, з одного боку, недосконалість чинного законодавства, з другого - недостатній рівень ефективності контрольно-наглядової діяльності уповноважених на те органів і їх посадових осіб та інше.

Покращити стан справ у сфері охорони праці, посилити контроль та нагляд у цій сфері постійно вимагає Президент країни Л.Д.Кучма: “Уряд має забезпечити належний контроль за створенням на підприємствах всіх форм власності безпечних і здорових умов праці. З метою забезпечення кожному громадянину України права на належні, безпечні і здорові умови праці необхідно посилити державний нагляд за створенням безпечних умов праці.”

  Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. У теперішній час в країні відбувається реалізація Національної, галузевих та інших програм з охорони праці. Програма діяльності Кабінету Міністрів України передбачає посилення дієвості та ефективності саме контролю та нагляду в сфері дотримання законодавства про охорону праці.

         Обраний напрям дослідження перебуває в безпосередньому зв’язку з програмою наукових досліджень, яку виконує Національна академія внутрішніх справ України, а також з плановими темами кафедри адміністративного права Національної академії внутрішніх справ України.

          Пропонована дисертаційна робота виконана в рамках планів наукових досліджень Міністерства внутрішніх справ України (п.п. 3.1.4. і 4.10.5. Пріоритетних напрямків фундаментальних і прикладних досліджень навчальних закладів та науково-дослідних установ МВС України на період 1995-2000 рр.) і Національної академії внутрішніх справ України.