ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією із сучасних форм самоврядування, яка відома світовій практиці державотворення, є територіальна автономія. В Україні такою формою самоврядування є Автономна Республіка Крим (АРК). Основоположним елементом системи самоврядування на рівні цього територіального утворення є Верховна Рада АРК, що визначається як представницький орган, який за змістом Конституції України здійснює представницькі і інши функції та повноваження в межах своєї компетенції, що об’єктивно зумовлює необхідність науково-теоретичного осмислення цього явища державно-правового життя.

Практика функціонування цього представницького органу засвідчила наявність не тільки здобутків, а й численних проблем, які чекають свого вирішення як на теоретичному, так і на практичному рівнях. Не чіткість визначення правового статусу Автономної Республіки Крим та її органів влади, що відбивається на здійсненні діяльності Верховної Ради АРК і її органів, зумовлюють необхідність дослідження зазначених проблем. Серед них на одному з перших місць – організаційно-правові питання діяльності Верховної Ради АРК, без вирішення яких розраховувати на ефективну реалізацію притаманних цьому представницькому органу функцій не можна.

Принагідно треба відзначити, що питання конституційно-правового статусу територіальної автономії та її представницьких органів (включаючи організаційно-правові питання їх діяльності) були в центрі уваги радянських вчених. Не применшуючи здобутків радянської юридичної школи у цій сфері, треба відзначити, за результатами цих досліджень у цілому правильно були визначені суть та основні риси територіальної автономії. Однак у реальному житті ніякої автономії не було, оскільки всі представницькі органи автономних утворень колишнього Союзу входили до єдиної системи рад, яка будувалась на принципах так званого демократичного централізму. В умовах України відповідні дослідження активізувались у зв’язку з проголошенням незалежності України та прийняттям нової Конституції України (1996 р.), яка зафіксувала у складі сучасної української держави факт існування АРК. Відтоді проблеми конституційно-правового статусу територіальної автономії та її представницького органу в тому чи іншому аспекті досліджувалися в працях Г.Г. Абасова, М.О Баймуратова, В.І. Борденюка, А.С. Бурлаки, В.А. Кадирова, А.М. Колодія, В.І. Кичуна, В.В. Копєйчикова, О.Л. Копиленка, М.І Корнієнка, В.В. Кравченка, Н.А. Мяловицької, О.О. Неделько, В. Ф Опришка, М.П. Орзіха, В.Ф. Погорілка, Ю. І Римаренка, Є.А. Тихонової, Ю. М. Тодики, О.Ф. Фрицького, В.М. Шаповала, Г.О. Швачки та ін. У зарубіжній, зокрема в російській, літературі ці питання висвітлювалися в працях С.А. Авак’яна, Г.В. Барабашева, М.В. Баглая, Б.М. Габрічідзе, В.В. Маклакова, Н.О. Михальової, Б.О. Страшуна, В.Є. Чиркіна та ін.

Тим часом, організаційно-правові питання діяльності Верховної Ради АРК поки що залишаються малодослідженими. Адже в більшості робіт, що присвячені окремим аспектам сучасного конституційно-правового статусу Верховної Ради АРК, ці проблеми розглядались не в значній мірі або не розглядались взагалі. Саме цим зумовлений вибір та актуальність теми дисертаційного дослідження, яке присвячене організаційно-правовим питанням діяльності Верховної Ради АРК.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри правового регулювання економіки Київського національного економічного університету в межах державної цільової комплексної програми № 0102 U 006315 „Проблеми правового забезпечення соціально-економічного та політичного розвитку України”.

Мета та завдання дослідження. Основною метою дисертаційної роботи є розкриття на основі системного аналізу законодавства України та практики його застосування актуальних питань, що стосуються організаційно-правової діяльності Верховної Ради АРК, а також розробка з урахуванням потреб місцевого і регіонального розвитку відповідних пропозицій і рекомендацій.

Мета дослідження зумовила постановку і розв’язання таких завдань:

- з’ясувати юридичну природу та особливості територіальної автономії як форми самоврядування і децентралізації державної влади ;

- з’ясувати природу та особливості Верховної Ради АРК як представницького органу автономії;

- виявити місце та роль Верховної Ради АРК у механізмі здійснення самоврядування в автономії;

- здійснити аналіз законодавства України, що регулює організаційно-правові питання діяльності Верховної Ради АРК, визначити його систему та природу нормотворчої діяльності представницького органу автономії;

- визначити систему та проаналізувати основні організаційно-правові форми діяльності Верховної Ради АРК та її органів;

- визначити та проаналізувати форми взаємодії Верховної Ради АРК з вищими органами держави, Радою міністрів та органами місцевого самоврядування в автономії;

- сформулювати відповідні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення організаційно-правового забезпечення діяльності Верховної Ради АРК.

Об'єктом дисертаційного дослідження є конституційно - правовий статус Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Предметом дослідження є організаційно-правові питання діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим як представницького органу автономії.

Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження використовувалась як загальнонаукові, так і спеціальні методи наукового пізнання соціальних явищ і процесів, в тому числі й державно-правових явищ. Серед загальних слід виділити діалектичний метод, за допомогою якого досліджувались питання правового статусу територіальної автономії в контексті більш загальних явищ державно-правового життя, а також такі категорії як форма і зміст діяльності Верховної Ради автономії. В процесі дослідження застосовувались практично всі спеціальні методи, які притаманні юридичній науці. Зокрема, у процесі дисертаційного дослідження використовувалися історико-правовий, порівняльно-правовий, формально-логічний, системний, структурно-функціональний та інші методи пізнання державно-правових явищ. Історико-правовий метод використовувався при вивченні досвіду організації та діяльності представницьких органів автономії з моменту їх створення до сучасності. Порівняльно-правовий метод застосовувався в процесі порівняльного аналізу правової бази функціонування територіальної автономії, як в Україні, так і за кордоном. Структурно-функціональний – при дослідженні структури Верховної Ради АРК. Системний метод використовувався при дослідженні місця і ролі Верховної Ради АРК в системі інших органів місцевого самоврядування та державних органів. Також структурно – функціональний і системний методи використовувалися при здійсненні аналізу елементів, форм та напрямків взаємовідносин Верховної Ради АРК з іншими органами публічної влади.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що це є одним з перших в Україні комплексних досліджень теоретичних та практичних проблем, що стосуються організаційно-правових питань діяльності Верховної Ради АРК як представницького органу автономії. В роботі вперше розглядаються основні організаційно-правові форми діяльності Верховної Ради АРК, її місце в системі органів автономії та форми взаємодії з вищими органами держави та іншими органами місцевого самоврядування автономії. Наукова новизна знайшла своє відображення в наступних основних положеннях, висновках і пропозиціях:

1. Проведений аналіз вказує, що територіальна автономія є особливою формою самоврядування, яка слугує цілям децентралізації державної влади. В Україні особливий статус має Автономна Республіка Крим, яка за своєю природою незважаючи на наявність у неї певних формальних ознак державного утворення, є формою самоврядування, яке також має певні особливості, за якими воно відрізняється від самоврядування, що здійснюється на рівні інших адміністративно-територіальних одиниць обласного (регіонального) рівня.

2. З урахуванням здобутків юридичної науки та державно-правової практики дістали подальшого розвитку наукова оцінка природи та сутності Верховної Ради АРК. Зокрема, визначені особливості, що відрізняють її від представницьких органів місцевого самоврядування, які функціонують у звичайних адміністративно-територіальних одиницях, зокрема, на рівні районів і областей. Ці відмінності полягають у наступному: правовий статус Верховної Ради Автономної Республіки Крим визначений у спеціальному органічному законі – в Конституції АРК, а органів місцевого самоврядування – Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”; Верховна Рада АРК наділена ширшим колом повноважень, ніж обласні ради; вона має право формувати орган виконавчої влади – Раду міністрів, а обласні ради не мають права створювати виконавчі органи місцевого самоврядування.

3. Обґрунтовано тезу про верховенство Верховної Ради АРК у механізмі здійснення самоврядування в автономії, в тому числі й щодо Ради міністрів АРК з урахуванням того, що її повноваження є похідними від компетенції АРК.

4. Удосконалено визначення поняття Верховної Ради Автономної Республіки Крим як представницького, колегіального, виборного органу самоврядування, який представляє інтереси жителів АРК та вирішує від їхнього імені питання регіонального значення у межах повноважень, визначених Конституцією України, Конституцією АРК і законами України.

5. Дістали подальшого розвитку з урахуванням здобутків юридичної науки та державно-правової практики теоретичне осмислення системи законодавства, що становить нормативно-правову основу організаційно-правової діяльності Верховної Ради Автономної Республіки, яка включає конституційний, законодавчий та підзаконний рівні.

6. Вперше, на підставі законодавства і практики роботи виділена і комплексно проаналізована система основних організаційно-правових форм діяльності сучасної Верховної Ради АРК, в яких відображається зміст її діяльності. Зокрема визначено, що оскільки відповідно до Конституції України Автономна Республіка Крим є особливою формою самоврядування, то у зв’язку з цим Верховній Раді у цілому притаманні всі форми діяльності, які властиві іншим представницьким органам місцевого самоврядування.

7. Удосконалено визначення поняття: форми діяльності Верховної Ради АРК - сесії Верховної Ради, як загальних зборів депутатів, що періодично скликаються у встановленому законодавством порядку для представництва інтересів населення АРК та розгляду і вирішення найважливіших питань соціально-економічного та культурного розвитку АРК, віднесених до відання представницького органу автономії Конституцією України, Конституцією та іншими законами України.

8. Визначено, що основними формами діяльності Президії Верховної Ради АРК є : організаційна-правова, координаційна, контрольна, а також внутрішньо організаційна форми діяльності Президії Верховної Ради Автономної Республіки Крим, які здійснюються за допомогою визначених законом, нормативно-правовими актами, а також практикою роботи, дій органів, посадових осіб, депутатів і втілюються в певних організаційно-правових рамках.

9. Виявлено, що чинні нормативно-правові акти, якими регламентується діяльність Президії Верховної Ради АРК недостатньо визначають статус Президії Верховної Ради АРК, що дало підстави висловити пропозиції, щодо їх уточнення, а також прийняття Положення про Президію Верховної Ради АРК.

10. Визначено, що основними формами діяльності постійних комісій Верховної Ради АРК є засідання, серед яких можна виділити звичайні, розширені, спільні, об'єднані, виїзні; надання доручень її членам; робота підкомісій, робочих груп.

11. Дістали подальшого розвитку з урахуванням здобутків юридичної науки та державно-правової практики форми діяльності депутатів Верховної Ради АРК, під якими слід розуміти ті дії, які вчиняються ними в межах їх повноважень з метою реалізації представницьких, нормотворчих, контрольних функцій і повноважень Верховної Ради АРК та мають нормативно визначений зовнішній прояв.

12. Обґрунтовано положення, що взаємовідносини між вищими органами влади України і Автономної Республіки Крим можуть існувати як в правових формах, що визначені нормами конституції та законів України, так і організаційних формах діяльності, які можна класифікувати за суб'єктному складу. Зокрема, можна виділити форми взаємодії Верховної Ради АРК з Верховною Радою України, як єдиним органом законодавчої влади; з Президентом України як главою держави, гарантом державного суверенітету та додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина; з Кабінетом Міністрів України як вищим органом виконавчої влади; з Конституційним Судом України як єдиним органом конституційної юрисдикції та судами загальної юрисдикції. Взаємодія між Верховною Радою автономії та державними органами відбувається у правових формах, що прямо встановлені в нормах Конституції та законів України.

13. Обґрунтовано, що взаємовідносини Верховної Ради як представницького органу автономії з Радою міністрів будуються на принципі поділу повноважень, а не влади. Це означає, що в Автономній Республіці Крим створена модель взаємодії представницького органу автономії та уряду багато в чому відмінна від моделі взаємодії Верховної Ради України з Кабінетом Міністрів України. Конституція Автономної Республіки Крим змістила акценти у бік посилення статусу Верховної Ради щодо Ради міністрів, що створює передумови для необґрунтованого втручання Верховної Ради АРК у діяльність Ради Міністрів автономії. У зв’язку з цим у роботі обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення організаційно-правового механізму взаємовідносин між Верховною Радою та урядом АРК, включаючи необхідність прийняття Закону України „Про Раду міністрів АРК”. У ньому мають бути визначені порядок формування та конкретні механізми взаємодії Верховної Ради з урядом з відповідною системою стримувань і противаг, що забезпечувало б відносну самостійність кожного з цих органів влади у вирішенні питань, віднесених до їх компетенції.

14. Визначені основні напрямки і форми взаємодії Верховної Ради АРК із органами місцевого самоврядування. На підставі дослідження обґрунтована характерна особливість органів місцевого самоврядування в автономії.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що сформульовані в дисертації теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть бути використані в процесі удосконалення конституційно-правового регулювання у сфері організації та діяльності Верховної Ради АРК та інших представницьких органів місцевого самоврядування. Крім того, результати дослідження можуть бути використані в науково-дослідній роботі, а також у навчальному процесі при викладанні конституційного права та відповідного спеціального курсу, присвяченого питанням місцевого і регіонального розвитку. Результати дослідження були впроваджені у навчальному процесі Кримського економічного інституту КНЕУ при викладанні курсу лекцій “Конституційне право України”, зокрема, в темах: “Конституційний статус АРК”, ”Система органів влади в АРК”.

Апробація результатів дисертації. Результати проведених досліджень обговорювалися на методологічних семінарах кафедри конституційного та адміністративного права Київського національного економічного університету ім. В. Гетьмана, на регіональній науково-практичній конференції на тему «Соціально-економічні проблеми розвитку Криму», м. Сімферополь, 2003 р., VIII Міжнародної науково-практичної конференції “Наука і освіта”, м. Дніпропетровськ, 2005 р.

Публікації. Основні теоретичні положення і висновки, сформульовані в дисертаційному дослідженні, знайшли відображення в 7 публікаціях, зокрема, у 4 наукових статтях, які опубліковані в наукових фахових виданнях із юридичних наук, затверджених Вищою атестаційною комісією України, та у двох тезах доповідей виступів на наукових конференціях.

Структура дисертаційного дослідження визначена предметом і логікою дослідження. Робота складається зі вступу, трьох розділів, що об’єднують дванадцять підрозділів, висновків, списку використаної літератури. Загальний обсяг дисертації – 240 сторінок, із них основного тексту – 217 сторінок. Кількість використаних джерел – 230.