Теоретичні проблеми та питання практики криміналістичного опису особи за зовнішністю

Краткое содержание

Актуальність теми. Ст. 3 Конституції України наголошує, що людину, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпеку визнано у нашій країні найвищою соціальною цінністю. Проте, реалізувати задеклароване, без належної організації та ефективної діяльності правоохоронної системи неможливо.

Видається, що саме криміналістичні методи, прийоми та рекомендації покликані сприяти подальшому удосконаленню роботи правоохоронних органів. Одним із методів, що найчастіше використовується у правоохоронній діяльності є метод криміналістичної ідентифікації (ототожнення) живих осіб та трупів. Серед розмаїття його форм виділяють ототожнення за слідами пальців рук, ніг, ДНК-зразками, зовнішністю. За статистикою саме останньому виду належить визначальна роль у встановленні вище вказаних об’єктів.

Проблеми криміналістичного опису особи за зовнішністю, незважаючи на важливе теоретичне та практичне значення, ще недостатньо досліджені у криміналістиці. Окремі аспекти дослідження зовнішності особи висвітлено у працях, авторами яких є Ф. Апшай, Н.Ахтирська, В.Бахін, Р. Бєлкін, П.Біленчук, І. Винниченко, В. Гарбар, М. Герасимов, В. Гончаренко, Ю.Дубягін, О. Дубягіна, В. Житніков, О. Зінін, В. Колдін, В. Колмаков, І. Крилов, П. Кузнєцов, В.Кузьмічов, В.Лукашевич, Г. Мамедов, І. Мартиненко, Є. Моісеєв, В. Образцов, М.Салтевський, З. Самошина, С. Слинько, В.Снєтков, М. Терзієв, А. Топорков, А. Ухаль, П. Цвєтков, М. Чернець, В. Шепітько, М. Яблоков та ін.

Деякі питання використання ознак зовнішності під час проведення судово-медичних експертиз висвітлено такими українськими і російськими дослідниками як А. Голубович, Л.Голубович, П. Голубович, А. Громов, О. Коров’янський, В. Пашкова, А. Савушкін, М. Тагаєв, В.Томілін, О. Филипчук, В. Хохлов, В. Шиканов і ін.

Здебільшого дослідження криміналістичного опису особи за зовнішністю були вибірковими. Наприклад, за межами наукових інтересів, передусім, опинилися питання принципів криміналістичного методу “словесний портрет”, проблеми практики використання ознак зовнішності особи та інші. Усе це і зумовлює актуальність цього дисертаційного дослідження, його наукове та практичне значення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом наукових досліджень кафедри кримінального процесу та криміналістики Львівського національного університету імені Івана Франка за темою „Проблеми захисту прав та законних інтересів особи у кримінальному процесі в умовах його реформування”, затвердженою наказом ректора ЛНУ ім. Івана Франка № Н–239 від 16.04. 2003 року (номер державної реєстрації 0103U005941).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є дослідження теоретичних і практичних проблем криміналістичного опису особи за зовнішністю, внесення пропозицій щодо подальшого вдосконалення цієї частини криміналістичної техніки і використання ознак зовнішності у практичній діяльності правоохоронних органів.

Для досягнення цієї мети передбачено такі завдання:

·                    дослідити історію виникнення криміналістичного опису особи за зовнішністю та його використання у діяльності правоохоронних органів, які функціонували на території сучасної України;

·                    проаналізувати наявні у юридичній літературі міркування з приводу поняття криміналістичного опису особи за зовнішністю, його змісту та суб’єктів здійснення;

·                    розкрити поняття і зміст зовнішності особи, її структури; провести класифікацію ознак зовнішності;

·                    визначити методи та способи фіксації ознак зовнішності, їх зміст, процес здійснення;

·                    вивчити практику використання ознак зовнішності в оперативно-розшуковій, слідчій, судовій та експертній діяльності; проаналізувати допущені помилки та порушення під час проведення криміналістичного опису особи за зовнішністю та визначити шляхи їхнього усунення.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є теоретичний та практичний аспекти криміналістичного опису особи за зовнішністю, відповідні норми кримінально-процесуального законодавства, історія становлення даної галузі криміналістичної техніки.

Предметом дослідження є теоретичні напрацювання у цій галузі, матеріали судової практики місцевих судів Львівської області (Залізничного і Франківського районних судів м. Львова, Буського районного та Стрийського міськрайонного судів Львівської області – загалом 400 кримінальних справ за 2001 – 2005 роки), слідча практика прокуратур Рівненської і Тернопільської областей (16 справ) і СУ УМВСУ м.Львова (9 кримінальних справ), 26 матеріалів виготовлення фотокомпозиційного портрета експертами НДЕКЦ при УМВСУ у Львівській області, 16 впізнавальних карт та дані з криміналістичних обліків виявлення невпізнаних трупів, розшуку осіб, які ухиляються від правоохоронних органів і зниклих безвісти, татуювань УІТ УМВСУ у Львівській області.

Методи дослідження. При написанні роботи, насамперед, використано загальнонаукові методи пізнання: аналіз, який застосовано з метою детального дослідження криміналістичного опису особи за зовнішністю, що дало змогу, зокрема, відмежувати його від інших форм ідентифікації особи (наприклад, за відбитками пальців рук), синтез, який використано з метою класифікації суб’єктів такого опису, ознак зовнішності, визначення місця криміналістичного вчення про ознаки зовнішності у системі науки криміналістики; узагальнення, застосовано з метою формування та розвитку на основі вже наявних у спеціальній літературі позицій і думок, нових наукових підходів, пропозицій щодо розуміння суті та вдосконалення процедури криміналістичного опису особи за зовнішністю; дедукція (дає змогу конкретизувати завдання криміналістичного опису особи за зовнішністю); індукція (дозволила зробити певні висновки щодо призначення криміналістичного опису особи за зовнішністю).

Окрім них, застосовано і спеціальні методи пізнання: історико-правовий (використано для дослідження розвитку процесу ідентифікації особи за зовнішністю); статистичний (застосовано під час вивчення та узагальнення судово-слідчої, оперативно-розшукової та експертної практики, що дає змогу поглиблено дослідити ефективність використання ознак зовнішності у їх діяльності, критично оцінити результати судової діяльності); метод інтерв’ювання слідчих прокуратури та органів внутрішніх справ застосовано під час дослідження використання ознак зовнішності особи у різних видах правоохоронної діяльності.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дана робота є одним із перших у сучасній Україні дисертаційних досліджень криміналістичного опису особи за зовнішністю. У роботі вперше впорядковано усі теоретичні питання криміналістичного опису особи за зовнішністю, визначено його місце у системі криміналістики, обґрунтовано кілька нових положень та висновків, які доповнюють традиційні підходи до розуміння такого опису і розширюють понятійний апарат вищезазначеної науки.

Найважливіші результати дослідження:

1) удосконалено поняття криміналістичного вчення про зовнішні ознаки особи, визначено його структуру і місце у структурі криміналістичної техніки;

2) з’ясовано, що змістом цього вчення є процеси ідентифікації та діагностики, а також виокремлено їхні форми;

3) досліджено генезис становлення криміналістичного опису особи за зовнішністю від започаткування наприкінці ХІХ ст. у Франції до впровадження його у діяльність поліцейських органів, які діяли на території сучасної України (дореволюційний, радянський і сучасний періоди);

4) узагальнено дані стосовно джерел інформації про зовнішність особи та здійснено їхню класифікацію;

5) запропоновано визначення поняття „зовнішність особи”, „ознака зовнішності” та наведено додаткові аргументи щодо класифікації таких ознак;

6) удосконалено поняття „словесний портрет” та розроблено систему принципів, на яких він ґрунтується;

7) уточнено поняття „суб’єктивний портрет” та наведено додаткові аргументи про його криміналістичну класифікацію;

8) сформульовано етапи виготовлення суб’єктивного портрета спеціалістом та визначено дії, які він виконує на кожному з них;

9) проаналізовано допущені правоохоронними органами помилки у застосуванні методики „словесного портрета” і визначено шляхи щодо їхнього усунення.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки та пропозиції стосовно криміналістичного опису особи за зовнішністю, сформульовані в дисертації, можна використати як у науково-теоретичному, так і в практичному напрямі.

Науково обґрунтовані висновки та положення щодо криміналістичного опису особи за зовнішністю можна використати: у процесі викладання курсу науки „Криміналістика”; при підготовці посібників, підручників, монографій; у своїй діяльності оперативним працівникам, слідчим, суддям та експертам.

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Основні положення дисертаційного дослідження обговорювалися на науково-практичних конференціях, зокрема, на VIII, IX, X, XI і ХІІ регіональних науково-практичних конференція „Проблеми державотворення та захисту прав людини в Україні” (Львів, лютий 2002, 2003, 2004, 2005, 2006 р. р.), на регіональних міжвузівських наукових конференціях молодих вчених та аспірантів „Проблеми вдосконалення правового регулювання щодо забезпечення прав та основних свобод людини і громадянина в Україні” (Івано-Франківськ, квітень 2003, 2004 р. р.) та на І Міжвузівській науково-практичній конференції „Актуальні питання реформування правової системи України” (Луцьк, травень 2004), а також на науково-методичних семінарах кафедри кримінального процесу та криміналістики юридичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. Матеріали дисертації використовувалися викладачами кафедри в навчальному процесі у курсі „Криміналістика”.

Положення дисертаційного дослідження викладено у 12 публікаціях, 7 з яких надруковано у фахових виданнях.

Структура роботи, зумовлена метою та предметом дослідження, відповідає логіці наукового пошуку і вимогам ВАКу України. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, що містять дев’ять підрозділів та чотири пункти, із висновків, списку використаних джерел (162 найменування), а також чотирьох додатків. Повний обсяг дисертації становить 198 сторінок, (текст дисертації становить 178 сторінок, список використаних джерел і додатки викладено на 20сторінках).