ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СПЕЦІАЛЬНОГО РЕЖИМУ ГОСПОДАРЮВАННЯ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ СПЕЦІАЛЬНОГО РЕЖИМУ ГОСПОДАРЮВАННЯ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Одним із ключових питань у сфері правового регулювання господарської діяльності є забезпечення за допомогою права розумного балансу інтересів суб'єктів господарювання і держави в цілому. Для цього держава може застосовувати різні правові засоби, що дає можливість створити найбільш ефективну систему правового регулювання.

Законодавству України і багатьох зарубіжних країн відомі різні види як пільг, так і заборон, що встановлюються для тих чи інших видів господарської діяльності або для тих чи інших суб'єктів господарювання, мають місце деякі спеціальні умови для ведення господарської діяльності на певних територіях. Там, де необхідно залучити додаткові фінансові, трудові ресурси і є сенс створити привабливі економіко-правові умови, застосовуються заходи заохочення, а в тому випадку, якщо необхідно посилити державний контроль у процесі господарювання, встановлюються різного роду обмеження для суб'єктів господарювання. У ситуаціях, коли одночасно потрібно залучити інвестиції та забезпечити додатковий державний контроль, застосовуються в сукупності обмежувальні і заохочувальні заходи. Існує багато законодавчих актів, що стосуються названих особливостей у правовому регулюванні господарської діяльності. Наявність таких особливостей відобразилась у понятті “спеціальний режим інвестиційної діяльності” та в більш загальному понятті “спеціальний режим господарювання”. Під спеціальним режимом інвестиційної діяльності розуміється юридична конструкція залучення інвестицій в економіку депресивних регіонів України. Спеціальний режим господарювання в дисертації визначений як правовий режим, що сполучає різні правові засоби з метою забезпечення збалансованих умов для організації та здійснення господарської діяльності на певних територіях, у певних галузях економіки. Такі режими широко застосовуються, проте як застосування цих понять у законодавстві, так і використання спеціальних режимів у господарській практиці викликає дискусії в літературі, у правотворчій і правозастосовчій практиці. Те чи інше вирішення цих проблем має велике значення для економіки. Багато проблем економіко-правового характеру виникло в останні роки у зв'язку із застосуванням спеціального режиму господарювання у вільних економічних зонах і на територіях пріоритетного розвитку, які функціонують у багатьох областях України. Про це свідчать виступи Президента України, Прем'єр-міністра України, численні публікації, а також скасування пільгових режимів Законами про Державні бюджети України на 2005 і 2007 роки.

У роботах ряду науковців і практиків спеціальний режим господарювання розглядається як синонім спеціальних економічних зон, територій пріоритетного розвитку, що не відповідає реаліям сьогоднішнього дня. Різновидами спеціального режиму господарювання є також концесія, господарське забезпечення Збройних сил України, господарювання в умовах надзвичайного, воєнного станів тощо. Теоретичне узагальнення регулювання, класифікація відповідних відносин спеціального режиму господарювання стало нагальною проблемою. Під господарюванням у дослідженні розуміється організація та здійснення господарської діяльності.

Окремі питання спеціального режиму господарювання досліджено в роботах А.В. Балян, А.Г. Бобкової, О.М. Вінник, Р.І. Зименкова, В.К. Мамутова, Ю.В. Макогона, В.І. Пили та ін.

Проте спеціальний режим господарювання має всі ознаки окремого інституту господарського права, однак дослідження цього інституту не знайшло ще належного відображення в науковій літературі. На сьогоднішній день відсутні комплексні монографічні дослідження загальнотеоретичних і прикладних аспектів спеціального режиму господарювання як інституту господарського права. Складні юридичні конструкції, які відносяться до спеціального режиму господарювання, вимагають вивчення й упорядкування для забезпечення їх цілісності і злагодженості функціонування всіх ланок.

Необхідність вивчення питання модернізації, а також гармонізації законодавства України про спеціальний режим господарювання обумовлено і курсом України на євроінтеграцію та вступ до СОТ.

Таким чином, подальша наукова розробка даних питань є необхідною умовою більш повного й усебічного правового регулювання та подальшої практичної реалізації спеціального режиму господарювання. Наведене вище зумовлює актуальність даного дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до науково-дослідних тем ІЕПД НАН України: «Економіко-правове забезпечення розвитку виробничо-територіальних систем» (номер державної реєстрації: 0100U004746 – 2000-2003 рр., здобувачка керувала підтемою «г» – «Правове регулювання відносин у системі спеціального режиму господарювання») і «Економіко-правове забезпечення розвитку міських систем промислового регіону» (номер державної реєстрації: 0103U005967 – 2003-2006 рр., здобувачка керувала підтемою «е» – «Підвищення ефективності реалізації спеціального режиму господарської діяльності»). У межах зазначених тем здобувачкою розроблено теоретичні аспекти спеціального режиму господарювання як інституту господарського права та юридичні конструкції його видів, запропоновано напрями модернізації законодавства про спеціальний режим господарювання.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є розробка теоретичних аспектів спеціального режиму господарювання як інституту господарського права (поняття, критерії, особливості, цілі, юридичні конструкції видів, роль у господарському праві тощо), а також обґрунтування задач і напрямів модернізації законодавства про спеціальний режим господарювання.

Поставлена мета обумовила вирішення наступних основних завдань:

визначення поняття спеціального режиму господарювання як інституту господарського права;

виділення основних критеріїв, цілей, особливостей спеціального режиму господарювання як інституту господарського права;

класифікація спеціального режиму господарювання залежно від правових засобів, використовуваних законодавцем;

обґрунтування необхідності законодавчого закріплення співвідношення загального і спеціального законодавства;

визначення правових механізмів забезпечення сполучення приватних і публічних інтересів спеціальним режимом господарювання;

зясування складності та цілісності юридичних конструкцій видів спеціального режиму господарювання;

визначення сутності юридичної конструкції «спеціальний режим інвестиційної діяльності» як способу залучення інвестицій в економіку;

обґрунтування задач і напрямів модернізації законодавства про спеціальний режим господарювання;

визначення основних напрямів гармонізації законодавства України про спеціальний режим господарювання із законодавством ЄС і тих країн, які є великими економічними партнерами України;

розробка пропозицій щодо вирішення проблем організації та здійснення господарської діяльності в умовах конкретних видів і підвидів спеціального режиму господарювання.

Об'єктом дослідження є відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності в умовах спеціального правового режиму.

Предметом дослідження є теоретико-правові аспекти спеціального режиму господарювання.

Методи дослідження. При проведенні дисертаційного дослідження дисертантка керувалася загальнонауковим діалектичним методом і окремими науковими методами: історичного, порівняльного, формально-логічного і системно-структурного аналізу. За допомогою діалектичного методу досліджується формування та розвиток ідеї збалансованого урахування публічних і приватних інтересів в умовах спеціального режиму господарювання, співвідношення загальних і спеціальних норм права, становлення та розвиток інституту спеціального режиму господарювання. Історичний метод використаний при дослідженні етапів розвитку спеціального режиму господарювання, систематизації законодавства про спеціальний режим господарювання. Порівняльний метод використовувався для виявлення особливостей спеціального режиму господарювання і його відмінностей від загального господарського режиму, а також для порівняння норм права про спеціальний режим господарювання в різних країнах і пошуку оптимальних шляхів правового регулювання спеціального режиму господарювання з урахуванням зарубіжного досвіду. Формально-логічний метод дозволив проаналізувати зміст норм діючого законодавства про спеціальний режим господарювання, розкрити поняття спеціального режиму господарювання, юридичних конструкцій його видів та розробити пропозиції щодо напрямів модернізації цього законодавства, а метод системно-структурного аналізу – визначити місце спеціального режиму господарювання в системі господарського права.

Теоретичною основою дисертації, крім вищевказаних, є роботи вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем господарського права та суміжних інститутів інших галузей: С.С.Алексєєва, В.І.Арнольда, О.А.Бєляневич, В.М. Гейця, І.В. Дойнікова, І.Є. Замойського, Г.Л. Знаменського, Р. Ієринга, Т.І. Корольова, В.М. Корельского, В.А. Козлова, К.Є. Ливанцева, О.В. Малька, М.Н. Марченка, В.Ф. Опришка, В.Д. Перевалова, І.Г. Побірченка, Г.В. Пронської, В.А. Сапуна, В.Н. Селіванова, О.Ф. Скакун, А. Спулиса, К.Д. Ушинського, Дж. Ходжсона, Б.Б. Черепахіна, А.Ф. Черданцева, Р. Черинга, Ю.С. Шемшученка, В.С. Щербини, Л.С. Явіра та ін.

Нормативно-правовими джерелами є Конституція України, Господарський кодекс України, Цивільний кодекс України, Закони України «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», «Про концесію», «Про державний кордон України», «Про правовий режим надзвичайної ситуації», «Про природно-заповідний фонд України», «Про господарську діяльність у Збройних силах України», «Про правовий режим воєнного стану», Закони України про спеціальні економічні зони і території пріоритетного розвитку в різних областях України, Укази Президента України, Постанови Кабінету Міністрів України, відомчі нормативні акти, а також нормативно-правові акти зарубіжних країн.

Емпірична база ґрунтується на матеріалах практики судів (загальних, адміністративних і господарських різних рівнів), компетентних органів держави.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні здійснено комплексне дослідження спеціального режиму господарювання як інституту господарського права, у якому запропоновано обґрунтування нового напряму господарсько-правової науки, вирішено теоретичні проблеми спеціального режиму господарювання, а також обґрунтовано та визначено основні задачі та напрями модернізації законодавства України про спеціальний режим господарювання. Новизна дисертаційного дослідження конкретизується в теоретичних положеннях, висновках і пропозиціях, найбільш важливими з яких є наступні.

Вперше:

виокремлено спеціальний режим господарювання як інститут господарського права, що поєднує норми права про специфіку організації та здійснення господарської діяльності на певних територіях і в певних галузях економіки;

обґрунтовано доктринальне поняття спеціального режиму господарювання як правового режиму, який встановлює особливий порядок організації та здійснення господарської діяльності на певній території, у певній галузі економіки, що відрізняється від загального режиму господарської діяльності, передбаченого законодавством, і вводиться державою з метою забезпечення розумного сполучення публічних і приватних інтересів за допомогою встановлення обмежень та/або заохочень для суб'єктів господарювання;

запропоновано класифікацію спеціального режиму господарювання, залежно від використовуваних законодавцем правових засобів для досягнення поставленої мети, за видами: обмежувальний, заохочувально-обмежувальний, заохочувальний;

обґрунтовано критерії віднесення до спеціального режиму господарювання, а саме: наявність спеціального нормативно-правового акту; встановлення спеціального дозвільного порядку; законодавче закріплення обмежень та/або заохочень субєктів господарювання;

обґрунтовано складність юридичних конструкцій, які відносяться до спеціального режиму господарювання: по-перше, множинністю ланок, що складають єдину систему правовідносин; по-друге, різноманіттям горизонтальних (договірних) і вертикальних (управлінських) зв'язків; по-третє, специфікою взаємодії та взаємоув’язки норм, які регулюють організаційно-господарські та виробничо-господарські відносини; по-четверте, необхідністю досягнення оптимальної кількості ланок для ефективного функціонування системи в цілому;

запропоновано визначення концесії як юридичної конструкції залучення інвестицій для будівництва та/або експлуатації об'єктів права державної та/або комунальної власності, що забезпечує сполучення інтересів суб'єктів господарювання і держави за допомогою встановлення обмежень і заохочень;

обґрунтовано, що господарське забезпечення Збройних сил України регулюється за допомогою юридичної конструкції, яка встановлює обмеження при організації та здійсненні господарських операцій військовими частинами для підтримки їхньої життєдіяльності, бойової та мобілізаційної готовності, що дозволяє збалансувати публічні та приватні інтереси;

запропоновано класифікацію гарантій прав інвесторів за групами: загальні гарантії захисту прав та інтересів, що передбачені загальним законодавством України для всіх суб'єктів господарювання; гарантії захисту прав безпосередньо для суб'єктів інвестиційної діяльності; специфічні гарантії, які передбачені законодавством України для суб'єктів, що здійснюють господарську діяльність в умовах спеціального режиму господарювання;

визначено задачі модернізації законодавства про спеціальний режим господарювання: забезпечення науково обґрунтованого правотворчого процесу, забезпечення якісного рівня правореалізації, забезпечення ефективності спеціального режиму господарювання;

аргументовано доцільність прийняття єдиного підзаконного нормативно-правового акта, який регулює механізм здійснення господарської діяльності на державному кордоні.

Удосконалено:

напрями узгодження публічно-правових та приватноправових засад, зокрема, аргументовано потребу забезпечення розумного сполучення публічних і приватних інтересів у межах спеціального режиму господарювання;

визначення юридичної конструкції, в умовах спеціального режиму господарювання, з урахуванням того, що вона є багатоланковою, що виступає єдиним цілим, системою правовідносин, яка забезпечує взаємоув’язку норм, які регулюють організаційно-господарські та виробничо-господарські відносини для досягнення синергетичного економіко-правового ефекту;

визначення спеціального режиму інвестиційної діяльності з урахуванням того, що він є юридичною конструкцію залучення інвестицій в економіку депресивних регіонів України, яка застосовується законодавцем на територіях пріоритетного розвитку і передбачає заохочувальні заходи для суб'єктів господарювання, які виконують спеціальні вимоги законодавця, що забезпечує сполучення публічних і приватних інтересів;

визначення спеціальної економічної зони з урахуванням її характеристики як частини території держави, на якій для інвесторів установлюються податкові, митні, фінансові пільги з метою залучення додаткових інвестиційних засобів для активізації виробничої, торгової, зовнішньоекономічної й інших видів діяльності;

теоретико-правові засади здійснення господарської діяльності у санітарно-захисних зонах, водоохоронних зонах, зонах санітарної охорони й інших охоронних зонах шляхом обґрунтування необхідності кодификації цих норм права у Господарському кодексі України.

Дістали подальший розвиток наукові розробки щодо:

положення про пріоритет спеціального законодавства над загальним шляхом обґрунтування необхідності закріплення цього принципу у законодавстві, зокрема, в загальній часті Господарського кодексу України;

доцільності існування заохочувального спеціального режиму господарювання шляхом обгрунтування його економіко-правової ефективності на основі  відповідного аналізу правотворчості та правореалізації;

правового режиму виключної (морської) економічної зони шляхом виокремлення ознак, що складають підставу для кваліфікації її як різновиду спеціального режиму господарювання;

механізму виконання договору концесії з обґрунтуванням необхідності закріплення норми права про виконання договору концесії після його реєстрації в установленому законом порядку;

правових засад господарського забезпечення Збройних сил України в частині взаємин між військовою частиною і суб'єктами, що здійснюють господарську діяльність у Збройних силах України;

шляхів розвитку єврорегіонів в Україні як різновиду спеціального режиму господарювання, зокрема, обґрунтовано необхідність визначення порядку створення єврорегіонів, їх фінансування, відповідальності державних та місцевих органів управління, а також органів управління єврорегіонів;

напрямів гармонізації українського законодавства про спеціальний режим господарювання із законодавством ЄС, зокрема наступних: обмеження терміну функціонування окремої спеціальної економічної зони і території пріоритетного розвитку; установлення критеріїв для територій, яким може надаватися статус спеціальної економічної зони і території пріоритетного розвитку; визначення конкретного переліку пільг для нових суб'єктів спеціального режиму господарювання; обмеження обсягу наданих пільг залежно від суми інвестицій;

напрямів модернізації законодавства про спеціальний режим господарювання, серед яких: кодифікація норм права про спеціальний режим господарювання; заборона спонтанної зміни законодавства про спеціальний режим господарювання; розробка єдиної методики визначення ефективності спеціального режиму господарювання; обовязковість розрахунку економічної ефективності норм права; розробка механізму правореалізації; забезпечення виконання гарантій прав субєктів спеціального режиму господарювання; гармонізація законодавства про спеціальний режим господарювання.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що висновки і пропозиції дисертації можуть бути використані для узгодження спеціального режиму господарювання із суміжними інститутами інших галузей та для удосконалення чинного господарського законодавства.

Результати роботи використані в Господарському кодексі України (у розділі YIII «Спеціальний режим господарювання»), Законі України «Про спеціальні економічні зони і спеціальний режим інвестиційної діяльності в Донецькій області», у підготовці яких дисертантка брала участь як член робочої групи, у пропозиціях до Закону України «Про господарську діяльність у Збройних силах України» (ст. 3), до Закону України «Про концесію» (ст. 14), до Закону України «Про концесії на будівництво й експлуатацію автомобільних доріг» (ст. 8) і інших (довідка № 299/81/1 від 14.02.2007 р.).

Положення дисертації використані у підручнику, навчальному посібнику й у навчальному процесі економіко-правового факультету Донецького національного університету МОН України при викладанні курсу «Господарське законодавство» та спецкурсу «Спеціальний режим господарювання» (довідка № 1812/23-37/05 від 05.04.2007 р.), а також при підготовці Науково-практичного коментаря до Господарського кодексу України (Розділ YIII).

Результати роботи впроваджені у практичній діяльності Донецької обласної державної адміністрації (довідка № 02/17я – 1062 від 25.04.2007 р.), Ради з питань спеціальних економічних зон і спеціального режиму інвестиційної діяльності в Донецькій області (довідка № 118/1 від 16.04.2007 р.), Східної регіональної митниці Державної митної служби України (довідка № 08/17я від 07.02.2007 р.), іноземного інвестора компанії «Rital Limited» (довідка № 15 Р – 2007 від 20.01.2007 р.) при підготовці наукових правових експертиз, проведенні наукового консультування та в процесі реалізації проектів в умовах спеціального режиму господарювання.

Висновки та пропозиції дисертації слугують основою для подальших наукових досліджень спеціального режиму господарювання.

Особистий внесок здобувачки. Дисертація є самостійною, завершеною науковою працею. У працях, опублікованих у співавторстві, авторці належить обґрунтування поняття спеціального режиму господарювання, аналіз етапів розвитку законодавства про спеціальний режим господарювання, вирішення правових питань щодо оподаткування, процесу реалізації законодавства, механізму захисту прав інвесторів в умовах спеціального режиму господарювання та розробка пропозицій з їх удосконалення. Сформульовано теоретичні положення, висновки, пропозиції, рекомендації, отримані авторкою у результаті вивчення й аналізу наукових і нормативно-правових джерел, господарських і адміністративних справ.

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження обговорювалися: на регіональній науково-практичній конференції «Стратегія управління соціально-економічним розвитком регіону на період до 2010 р.» (Донецьк, 1999); на дев’ятій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Корупція, економічні злочини: шляхи подолання та удосконалення правових чинників розвитку суспільства» (Донецьк, 2000); на Круглому столі «Проблеми вдосконалювання господарського законодавства України» (Київ, 2001); на Донецькій регіональній міжнародній науковій конференції студентів і молодих учених «Євроінтеграція України: проблеми і перспективи» (Донецьк, 2003); на Міжнародній науково-практичній конференції «Господарське законодавство України: практика застосування і перспективи розвитку в контексті європейського вибору» (Донецьк, 2004); на Круглому столі «Місце і роль спеціальних економічних зон, територій пріоритетного розвитку і технопарків у створенні високотехнологічного виробництва і сучасних робочих місць» (Київ, 2006); на Круглому столі «Спеціальний режим інвестиційної діяльності: досвід і перспективи використання» (Донецьк, 2006).

Публікації. Результати проведеного дослідження опубліковані в чотирьох монографіях (дві монографії індивідуальні), в яких 40,12 д.а. належить особисто здобувачці, двадцять три основних наукових праць у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, в яких 9,4 д.а. належить особисто здобувачці. Результати дослідження висвітлено також в десяти додаткових друкованих наукових працях, в яких особисто здобувачці належить 12,4 д.а.

Структура та обсяг дисертації обумовлені метою і завданнями дослідження. Дисертація складається зі вступу, п'яти розділів, що включають 14 підрозділів, висновків. Повний обсяг дисертації складає 480 сторінок комп’ютерного тексту. Дисертація містить список використаних джерел із 525 найменувань і додатки.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины