ФІЛОСОФСЬКО-ПРАВОВИЙ АНАЛІЗ ТЕРОРИЗМУ ТА БОРОТЬБИ З НИМ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На фоні загострення глобальних проблем особливу увагу громадськості викликає загальносвітовий сплеск терористичної активності наприкінці ХХ – поч. ХХІ ст. Сучасний тероризм, як негативне соціальне явище, здатний не тільки руйнувати соціальні норми, підвалини, знищувати людей, але й серйозно впливати на політику та соціальний розвиток.

Україна зайняла активну позицію у сприянні розвитку та зміцненню міжнародно-правової співпраці у боротьбі з тероризмом. Це має прояв в участі України у створенні та роботі антитерористичних організацій в рамках СНД, міжнародних акціях, спільних антитерористичних діях. Україна прагне до впровадження заходів щодо припинення поширення тероризму як ззовні, так і в середині держави.

Активна науково-теоретична та практична діяльність з розробки стратегії і тактики боротьби з тероризмом знаходиться в центрі уваги представників юриспруденції, соціології, політології, психології та інших галузей науки. При цьому залишається невивченим достатньою мірою філософсько-правовий аспект цієї боротьби, що утворює певні перешкоди на шляху створення її ефективного механізму. Слід зазначити, що недостатня ефективність існуючої системи протидії тероризму являє собою одну з найсерйозніших проблем дослідження боротьби із цим феноменом, і їй у роботі приділяється найсерйозніша увага.

Науково-теоретичну основу дисертаційного дослідження складає велика кількість наукових робіт, присвячених аналізу проблеми тероризму.

Так, серед сучасних робіт, присвячених проблемі насильства та її політичній формі – тероризму, що були використані в роботі, можна зазначити наукові праці О. Будницького, М. Вершиніна, Б. Дженкінса, В. Кудашева, У. Лакера, В. Сажина, О. Щєглова, Є. Холмогорова та ін. При аналізі міжнародних аспектів ефективного співробітництва держав у сфері боротьби з тероризмом були використані роботи О. Брасса, Ю. Іваніча, І.І. Карпеця, І.І. Лукашука, Є.Г. Ляхова, Б. Нетаньяху, М.Ю. Черкеса та ін.

При з’ясуванні проблем відображення феномена тероризму в громадській думці вивчалися роботи М. Бєляєва, С.Г. Кара-Мурзи, Д. Корецького, О. Кулікова, В. Петрова, В. Сажина, К. Соколова та ін. Для дослідження проблеми глобалізації тероризму використовувалися роботи В. Будкіна, М.А. Бірюкової, М.Г. Делягіна, О.Г. Дугіна, У. Лакера, У. Макбрайда, В.В. Нікітаєва, Е. Сатановського, О.І. Уткіна.

Серед робіт радянських, вітчизняних та російських дослідників проблем тероризму, зокрема соціальних, політичних, кримінологічних, кримінальних та інших його аспектів та проблем філософії права в дисертації було використано праці В.Ф. Антипенка, Ю.М. Антоняна, В.О. Глушкова, В.В. Василевича, О.Г. Данільяна, О.М. Джужи, В.Н. Дрьоміна, В.П. Ємельянова, В.І. Замкового,  Н.А. Зелінської, О.А. Івакіна, М. Ільчикова, С.В. Ківалова, А.А. Козловського, Я.Ю. Кондратьєва, М.В. Костицького, В.П. Кохановського, В.В. Крутова, В.А. Ліпкана, В.В. Лукашева, О.Є. Манохи, Л.А. Моджоряна, Є.М. Моісеєва, Г.І. Морозова, В.С. Нерсесянца, П.М. Рабіновича, Б.В. Романюка, Ю.С. Ромашова, К.Н. Салімова, С. Телешуна, Б.Ф. Чміля та ін.

Останнім часом в Україні зросла кількість дисертаційних робіт, присвячених вивченню різних аспектів тероризму, зокрема, це дисертації С. Допілки, Ю. Іванова, Л. Мошкової та ін.

Правову базу дослідження складають: міжнародно-правові угоди у сфері боротьби з тероризмом, нормативно-правові акти України, зокрема ті, що спрямовані на усунення причин та умов, що сприяють злочинним проявам у сфері терористичної діяльності. Використані конституції і законодавства зарубіжних країн.

Актуальність дослідження обраної теми обумовлена тим, що існуюча система знань про феномен тероризму та боротьбу з ним багато в чому виявила свою нездатність до розв’язання цієї проблеми, а нова ще знаходиться у процесі становлення і тому не набула розвиненої форми. Майже до 90-х рр. ХХ ст. розуміння боротьби з тероризмом, в основному, зводилося до одностайного етичного та політичного засудження терористичних дій. Але очевидно, що такий підхід є недостатнім і потрібні скоординовані практичні дії, що вимагають, у свою чергу, найсерйозніших та найоб’єктивніших теоретичних розробок.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження спрямоване на реалізацію положень Комплексної Програми профілактики правопорушень на 2007–2009 рр., затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України № 1767 від 20 грудня 2006 р. Робота відповідає плану комплексної        науково-дослідницької програми кафедри філософії Одеської національної юридичної академії на 2006–2010 рр. та є частиною науково-дослідницької програми академії “Традиції та новації у сучасній українській державності і правовому житті” (державний реєстраційний номер 0106U004970).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в тому, щоб на підставі комплексного аналізу тероризму, з урахуванням процесів глобалізації, встановити суперечності, які знаходяться в основі філософського осмислення цього феномена, та надати оцінку ефективності існуючого правового механізму боротьби з тероризмом.

Для досягнення мети дослідження визначено такі задачі:

проаналізувати та виявити протиріччя, які знаходяться в основі філософського осмислення феномена тероризму;

дослідити генезис тероризму та проаналізувати відображення цього феномена у громадській думці;

з’ясувати вплив процесу глобалізації на розвиток тероризму;

проаналізувати діючий механізм регулювання боротьби з тероризмом  за кордоном щодо можливості використання міжнародного досвіду в Україні;

розглянути проблеми та тенденції міжнародної співпраці у сфері протидії тероризму;

на основі здійсненого дослідження запропонувати теоретичні рекомендації у сфері боротьби з тероризмом.

Об’єктом дослідження є тероризм як соціально-правове явище, а також суспільні відносини, що виникають у сфері громадської безпеки і мають на меті забезпечення життя та здоров’я людини, її майнової недоторканності.

Предметом дослідження є філософсько-правовий аспект феномена тероризму та боротьби з ним.

Методи дослідження. Основою дисертаційного дослідження є комплексне використання сукупності методів та прийомів наукового пізнання. Зокрема, з позиції системного підходу аналізуються різні сторони тероризму, його взаємозв’язок з іншими соціальними, соціально-політичними, соціально-правовими, тісно пов’язаними між собою явищами, як єдиного цілого з узгодженим функціонуванням усіх його елементів та частин. При дослідженні передумов виникнення тероризму, його причин та умов, що сприяють його розвитку та модифікації, використовувалися історичний метод та пов’язаний з ним світоглядний підхід. За допомогою методу порівняльного аналізу було здійснено співставлення боротьби з тероризмом у ряді держав, вивчено законодавство та досвід протидії тероризму в Україні. Основним методологічним фоном у роботі був діалектичний метод, що завжди дозволяє розглядати досліджуваний предмет у його розвитку і з властивими йому внутрішніми протиріччями, поетапне вирішення яких дозволяє доходити певних плідних висновків.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація являє собою філософсько-правовий аналіз феномена тероризму та боротьби з ним. Наукова новизна одержаних результатів відображена в таких положеннях:

вперше:

визначено і обґрунтовано тезу про те, що в основі (зародженні, становленні та розвитку) тероризму знаходиться протиріччя між індивідом та суспільством, яке має прояв у формі протиріччя між несправедливістю та споконвічним прагненням до справедливості;

на підставі дослідження відображення феномена тероризму в громадській думці стверджується висновок про наявність факту маніпулювання людською свідомістю при формуванні громадської думки стосовно тероризму та заходів боротьби з ним;

виявлено одну з основних перешкод на шляху створення ефективної системи боротьби з тероризмом, яка полягає у відсутності цілісного розгляду тероризму та аспектів, тісно з ним пов’язаних (насильство, політика, право, справедливість, моральність, психологія) у рамках філософського підходу;

удосконалено:

дослідження сутнісних характеристик тероризму в його історичному розвитку, а також у співвідношенні з філософсько-правовими категоріями: справедливість, насильство;

дослідження методологічних проблем вивчення сучасного тероризму, основні з яких пов’язані з наявністю таких невирішених односторонніх поглядів: зведення тероризму або до суто політичного явища, або до кримінального злочину; відсутність загальноприйнятого розмежування понять – тероризм, терор, революція, війна, національно-визвольний рух, партизанська боротьба; вельми абстрактна, умовна типологізація тероризму, яка викликана  складністю чіткого виділення якої-небудь конкретної його форми;

набуло подальшого розвитку:

виокремлення сутнісних компонентів феномена “тероризм” на підставі вивчення існуючих концепцій його визначення;

з’ясування впливу процесу глобалізації на тероризм;

дослідження діючого механізму регулювання боротьби з тероризмом в Україні та за кордоном, здійснення порівняльного аналізу боротьби з тероризмом в Ізраїлі та Російській Федерації;

вивчення тенденцій міжнародної співпраці у сфері протидії тероризму та перспективи його розвитку;

пропонування теоретичних рекомендацій у сфері боротьби з тероризмом.

Практичне значення одержаних результатів. Низку положень і висновків дисертації було впроваджено на п’яти науково-практичних конференціях при проведенні наукових дискусій у галузі філософії права, теорії держави та права та кримінології. Крім того, отримані результати дослідження були впроваджені у виховний та навчальний процеси студентів Одеської національної юридичної академії (Акт впровадження від 05.02.2007 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення та висновки роботи обговорювалися на засіданнях і наукових семінарах кафедри філософії Одеської національної юридичної академії. Окремі результати дисертаційного дослідження докладалися та обговорювалися на науково-практичних конференціях: ІІ та ІІІ Всеукраїнських наукових конференціях молодих науковців, аспірантів і студентів “Актуальні проблеми теорії та історії прав людини, права і держави”, присвячених пам’яті докторів юридичних наук, професорів П.О. Недбайла, О.В. Сурілова, В.В. Копєйчикова (Одеса, 2004 та Львів, 2005), Всеукраїнському круглому столі “Актуальні проблеми філософії права” (Одеса, 2005), 8-й та 9-й звітних наукових конференціях професорсько-викладацького і аспірантського складу Одеської національної юридичної академії (Одеса, 2005 та Одеса, 2006).

Публікації. Основні положення дисертації знайшли своє відображення в семи публікаціях, п’ять із яких опубліковано у збірках наукових праць, що входять до переліку наукових фахових видань, затвердженого ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків до розділів, загальних висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи складає 192 сторінки, у тому числі список використаних джерел – 16 сторінок, що включає 209 найменувань.