“ЮРИДИЧНА ПРИРОДА ПРАВ УЧАСНИКІВ ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ”



Название:
“ЮРИДИЧНА ПРИРОДА ПРАВ УЧАСНИКІВ ГОСПОДАРСЬКИХ ТОВАРИСТВ”
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Становлення і розвиток ринкових відносин в Україні обумовили виникнення з кінця 80-х років минулого сторіччя нових видів юридичних осіб із корпоративним устроєм і нових прав, які мають їх учасники – корпоративних прав. Дійсність вимагає проведення досліджень їх правової природи, оскільки в оновленому українському законодавстві містяться розбіжності в поняттях корпорацій, корпоративних підприємств, товариств, прав їх учасників, корпоративних прав, прав участі та інших пов’язаних з ними термінів. По-різному права учасників господарських товариств та корпоративні права врегульовані в двох кодексах – Цивільному та Господарському. А в Цивільному кодексі права учасників господарських товариств і право участі не тільки розєднані, а й визначені як такі, що мають протилежну правову природу: перше визнається особистим немайновим правом, а другі – як майновими, так і немайновими.

Спроба виявити сутність корпоративних прав та прав учасників господарських товариств провадилася у працях вітчизняних та зарубіжних вчених. Це відомі дослідження І.В. Спасибо-Фатєєвої, О.М. Вінник, В.С. Щербини О.В. Щербини, О.Р.Кібенко, В.М.Кравчука та ін. Навіть останнім часом схожій тематиці присвятили дисертаційні дослідження О.В.Регурецька, О.С.Швиденко та І.В.Бейцун, захищених у 2005-2006 р. Разом із тим в наукових роботах вказані автори зосереджуються насамперед на правах акціонерів, їх охороні та захисті. Втім, є потреба звести права учасників всіх господарських товариств та корпоративних прав до єдиного коріння, визначитися з їх правовою природою. Це дозволить усунути розбіжності в цивілістичному і господарсько-правовому підході до регулювання вказаних прав, а відтак – сприятиме вдосконаленню законодавства.

Розкриття сутності права учасників господарських товариств  викликане і потребами практики, адже як нотаріуси, так і судді, практикуючі юристи, адвокати стикаються зі складнощами при визначенні об’єктів правовідносин та предметів договорів, зокрема, купівлі-продажу, застави, коли йдеться про корпоративні права або права учасників господарських товариств на частку в статутному (складеному) капіталі.

Все це обумовлює необхідність проведення комплексного дослідження прав учасників господарських товариств як корпоративних прав, як об’єктів права власності та вирішення теоретичних і практичних проблем їх здійснення, в тому числі в корпоративних правовідносинах. 

Теоретичну основу для висновків, зроблених у дисертації, становлять праці таких відомих вчених-цивілістів дореволюційного, радянського періоду, як  В.Ю. Вольфа, А.І. Камінки, Л.Й. Петражицького, П.Писемського,  І.Т. Тарасова, Г.Ф. Шершенєвича, М.М. Агаркова, П.П.Цитовича, С.М.Братуся, О.С. Иоффе, О.А.  Красавчикова, Ю.К.  Толстого, М.І.Кулагіна, а також сучасних вітчизняних та російських науковців – В.А. Бєлова, О.М. Вінник, Б.М. Гонгало, Я.М. Гританса, О.С.Довгерта, О.В. Дзери, В.В. Долинскої, О.Р. Кібенко, І.Ю. Краська, Н.С. Кузнєцової, І.М. Кучеренко, В.В.Луця, Ю.А. Метєльової, Д.В. Мурзіна, Н.Н.Пахомової, А.Я. Пилипенка, В.В. Посполітака,  І.В. Спасибо-Фатєєвої, Р.О. Стефанчука, Є.О.Суханова, Ю.К. Толстого, Я.М. Шевченко, І.С. Шиткиної, В.С.Щербини, О.В. Щербини   та інших правознавців.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження виконана згідно з планом науково-дослідної роботи відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України “Приватно-правові засади нового цивільного законодавства України”.

Мета і задачі дослідження. Мета дослідження  полягає у формуванні теоретичної бази, необхідної для розуміння прав учасників господарських товариств як корпоративних прав, що становлять цілісну єдність, та розробка науково-теоретичних і практичних рекомендацій щодо удосконалення їх цивільно-правового регулювання.

 Досягнення поставленої мети передбачає вирішення наступних основних завдань:

 встановити вихідні положення, що визначають сутність прав  учасників господарських товариств; 

                виявити  корпоративні засади прав учасників господарських товариств; 

                висвітлити сутнісні характеристики прав учасників господарських товариств, їх прояви в майнових та немайнових відносинах;

                відзначити та дослідити види прав учасників господарських товариств;

                сформулювати  пропозиції щодо вдосконалення законодавства України.

Об’єктом дисертаційного дослідження є сукупність прав та відносин, які виникають у зв’язку з участю особи в господарському товаристві.

Предметом дисертаційного дослідження є теоретичні та практичні проблеми цивільно-правового регулювання прав учасників господарських товариств, що виявляються в наукових позиціях, теоріях, пропозиціях, нормативно-правових актах України та при їх застосуванні, співставленні з  Принципами корпоративного управління ОЕСР та досвідом зарубіжних країн в їх вирішенні.

Методи дослідження, що використовувалися в процесі написання дисертаційної роботи: історико-правовий та порівняльний, за допомогою яких простежено послідовність становлення корпоративної форми підприємництва в світі, тенденції відносин, що складалися при цьому, акценти, які виявлялися важливими і були покладені в подальшому для визначення прав учасників господарських товариств; структурно-функціональний, який надав можливості побудувати структуру зв’язків при системному баченні  корпоративних прав учасників господарських товариств; логіко-догматичний та герменевтичний методи сприяли аналізу та тлумаченню норм цивільного права та співставлення різнопланового законодавчого регулювання питань прав учасників господарських товариств; метод прогнозування застосовано для виявлення шляхів вдосконалення нормативно-правового регулювання прав учасників господарських товариств. Шляхом проведення аналізу та синтезу виявлялися істотні засади залежності рівня реалізації та захисту прав учасників господарських товариств від рівня їх регулювання. В процесі дослідження використовувалися також інші загальнонаукові та спеціальні методи наукового пізнання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у здійсненні нового комплексного дослідження прав учасників господарських товариств та формуванні наступних висновків, що виносяться на захист.

1. Доводиться, що права учасників господарських товариств і корпоративні права є тотожними поняттями, внаслідок чого вперше пропонується їх уніфікувати через запровадження в ЦК України терміну “корпоративні права”.

2. Пропонується нова внутрішня диференціація майнових та немайнових прав учасників господарських товариств. Майнові права можуть бути такими, які мають учасники будь-якого господарського товариства та які мають лише учасники певних товариств. До перших належать право на частку прибутку товариства, на отримання активів після ліквідації товариства. До других – право на проведення розрахунків при вибутті з господарського товариства, право на переважне придбання частки учасника, який її продає, - ці права мають учасники всіх господарських товариств, крім акціонерного.  Право на викуп акцій, право на переважне придбання акцій додаткового випуску – це права акціонерів. 

Правами, що не мають безпосереднього майнового характеру, є право на  участь в управлінні товариством, право одержувати інформацію про його діяльність. Вони належать учасникам будь-яких товариств, однак можуть різнитися за обсягом та залежністю від майнових прав учасників.

3. Вперше майнові права учасників господарських товариств пропонується поділити на суто майнові (право на дивіденди, на отримання коштів при виході з господарських товариств, крім акціонерного, та у випадку ліквідації товариства, право на викуп акцій) та переважні, що спрямовані на набуття майнових прав. Переважне право надає можливість учаснику господарського товариства набути майнове право, яке є для нього потенційним і виникає лише за наявності його волі та інших умов, встановлених законом.

Застосовані нові засади для розглядання інших прав учасників господарських товариств, які не носять майнового характеру, але не є особистими. Зокрема, вони стосуються одночасної відсутності у них як економічного змісту, так і тісного звязку з особою, що тим не менш не свідчить про втрату цими правами цивілістичної природи.

 4. Вислювлюються нові доводи  для висновку щодо неможливості вважати право участі особистим немайновим правом, оскільки воно має економічний зміст та може передаватися іншій особі поряд із правом на частку в статутному капіталі. Зокрема, в якості таких доводів вказується на неможливість розірвання права на частку та права участі. Перше з них грає головну роль, правовій долі якого підкоряється право участі. Аргументується штучність виокремлення права участі в ст.100 ЦК, яку пропонується виключити. 

5. Запропоновані нові підходи до визначення правової природи права на участь в управлінні, що знайшло свій прояв у доведенні відсутності у нього майнового характеру та якого визначення як організаційного права, яке покликано обслуговувати майнові права – права власників акцій,   має свій механізм реалізації, перебуває у своїх, прийнятних лише йому правовідносинах і тому має право на окреме існування.

6. Надається визначення суб’єктивного корпоративного права як права особи, що перебуває у правовідносинах із господарським товариством як його учасник, одержувати від цього певні блага, для чого їй надаються певні можливості щодо участі в управлінні товариством.

7. Аргументовано  специфіку прав учасників господарських товариств, яка полягає в наступному: (а) майнові права учасників не можна віднести  ані до речових, ані до зобов’язальних; (б) поряд із такими майновими правами, учасники мають й такі, що містять зобов’язальну вимогу, а саме: проведення розрахунків при вибутті з господарського товариства; виплати нарахованих дивідендів по простим акціям та дивідендів по привілейованим акціям; виплат при ліквідації товариства; викупу акцій; (в) майнові права нерозривно повязані з немайновими правами учасників; (г) до складу немайнових прав входять ті, що не мають особистої природи, а відносяться до організаційних; (д) зазначені права складають суцільну єдність – корпоративні права.

Вказана специфіка в цілому доводить необхідність їх окремого позначення в  предметі цивільно-правового регулювання.

8. Вперше виявлено таку особливість корпоративних прав, як їхня можливість проявляти в тих чи інших правовідносинах лише якусь одну свою властивість. Аргументується, що вони в певних правовідносинах являють себе тільки як майнові, а в певних – навпаки, тільки як немайнові права.   Доводиться, що у зовнішніх правовідносинах корпоративні права втрачають свою подвійну правову природу та являють собою певну єдність як об’єкт права. 

9. Застосовані нові засади  для розглядання корпоративних прав, що полягає в одночасному їх розумінні в якості змісту корпоративних правовідносин і в якості об’єктів, внаслідок чого вони можуть реалізуватися як в корпоративних, так і в цивільно-правових відносинах.

10. Надаються нові аргументи для визначення дійсного обєкта, з яким вчиняються правочини та яким мають бути корпоративні права, а не частка в статутному капіталі.  

11. По-новому аргументується цивілістична природа прав учасників господарських товариств, що знайшло свій прояв у зазначенні на рівність їх правового становища  і на те, що вплив одних учасників на волю інших відсутній, а можливість формувати волю товариства обумовлена механізмами участі в управлінні останнього. 

12. Пропонується нове бачення статутного капіталу як виразника іншого об’єкта – майна, що має значення для прав учасника,  майнові права якого лише визначаються часткою в статутному капіталі, а в реальності учасник претендує на частку всього майна товариства пропорційно своїй частці в його статутному капіталі.

13. Висловлюється пропозиція про необхідність закріплення в Законі про акціонерні товариства правила про те, що власники привілейованих акцій мають право на отримання нарахованих дивідендів в другу чергу при ліквідації АТ та про їх право на фіксований розмір дивідендів і порядок їх виплати. Доречно було б передбачити додаткові умови для виплати дивідендів, зокрема, щодо завершення викупу акцій на вимогу акціонерів, якщо останні реалізують своє право на викуп.  

14. Вперше доводиться, що право виходу і право учасника господарського товариства вимагати проведення з ним розрахунків є різними правами і перше не поглинається другим, адже право виходу містить свої процедурні особливості реалізації.

Поняття виходу з господарського товариства являє собою спосіб припинення корпоративних відносин з участю певної особи як її позитивна вольова дія. Учасник, який повідомив товариство про свій намір вийти з нього, з цього моменту набуває права на проведення розрахунків. Цьому праву кореспондують відповідні обов’язки товариства.

 

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що дисертаційне дослідження містить матеріали, придатні для використання: 1) при викладанні навчального курсу “Цивільне право України” і спецкурсу “Корпоративне право”; 2) при підготуванні навчальних посібників, підручників, методичних рекомендацій для студентів юридичних вищих навчальних закладів і факультетів; 3) у законотворчій діяльності - для внесення змін до Цивільного кодексу України та окремих законів України; 4) у правозастосовчій діяльності – судами під час розгляду справ по захисту корпоративних  прав, а також при вирішенні проблеми співвідношення регулювання цих питань ЦК та ГК та іншими кодексами і законами; 5) у науково-дослідницьких цілях - для подальших досліджень в сфері юридичних осіб та корпоративних правовідносин.

Апробація результатів дисертації. Дисертація виконана і обговорена на засіданні відділу проблем цивільного, трудового і підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького Національної академії наук України. Результати дисертаційного дослідження були оприлюднені на Міжнародній науковій конференції студентів та аспірантів “Приватно-правовий метод регулювання суспільних відносин: Стан та перспективи розвитку” (Київ, 2005 р.); Міжнародній науковій конференції молодих вчених “Четверті осінні юридичні читання” (Хмельницький, 21-22 жовтня 2005 року); круглому столі “Охоронюваний законом інтерес в цивільному праву та процесі (Харків, 16 грудня 2005 р.); науково-практичному семінарі “Проблеми виникнення та припинення корпоративних відносин” (Львів, 28 квітня 2006 р.)

Публікації. За темою дисертації відповідно до її змісту опубліковано три статті у збірниках, що входять до переліку наукових фахових видань ВАК України, а також тези чотирьох доповідей на науково-практичних конференціях.

Структура дисертації зумовлена метою та завданням дослідження і складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Повний обсяг рукопису становить 205 сторінок друкованого тексту, у тому числі 23 сторінки списку використаних джерел, який охоплює 279 найменування.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины