| Краткое содержание: |
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Інформаційно-комунікаційні технології є одними з найважливіших чинників, які впливають на формування пріоритетних напрямів розвитку двадцять першого століття: надаються безпрецедентні можливості доступу до інформації, колективного її використання та взаємного обміну. Науково-технічний прогрес встановив перед людством відповідальність за використання отриманої могутності – „розвиток техніки несе необмежені можливості для добра і зла”, а нові можливості, що створюються телекомунікаційними мережами, поставили під сумнів більшість традиційних передумов правових систем.
Термін „комп’ютерні злочини” був розроблений для визначення як абсолютно нового виду злочинності, що орієнтуються на комп’ютери, телекомунікаційні мережі та їх користувачів, так і для більш традиційних злочинів, для здійснення яких сьогодні використовується комп’ютерне обладнання. Серед комп’ютерних злочинів, вчинених у світі, все більше стає „міжнародних”, таких, які в якості засобів або жертв використовують інформаційні системи різних держав світу, з можливістю доступу до національних, у тому числі й спеціально захищених інформаційних ресурсів, що створює нові умови для організованої злочинності – використання Інтернет не тільки для здійснення правопорушень, але і для організації віртуальних банд.
Інформаційна безпека є частиною національної безпеки, стан її розвитку відображає рівень цивілізації суспільства, зокрема: перехід до ринкових відносин та інтеграція України до світового співтовариства, розвиток в Україні відносин власності та визнання інформації як об’єкта права власності, підвищення цінності інформації як товару, зумовило вдосконалення законодавчого процесу й тактики регулювання інформаційно-правових відносин з метою приведення вітчизняного законодавства у відповідність із загальноприйнятими міжнародними нормами, які закріплені в статті 9 Конституції України, а це дозволяє стверджувати, що наша держава, поряд із заходами стимулювання розвитку інфраструктури на основі новітніх технологій, вживає заходи щодо протидії комп’ютерній злочинності.
Актуальність дисертації визначається стрімким розвитком нового виду протиправної діяльності – транснаціональних комп’ютерних злочинів, різким підвищенням кримінального комп’ютерного професіоналізму, активної міграції злочинців і організованістю їх дій, що суттєво ускладнює криміногенну обстановку і є складним феноменом, який вимагає інтеграції багатьох галузей знань і, зокрема, юридичної науки для поглибленого дослідження природи цих злочинів, особливостей їх криміналістичної характеристики, тактики виявлення і запобігання з урахуванням сучасних досягнень вітчизняної й зарубіжної теорії та практики криміналістики.
Різним аспектам комп’ютерної злочинності, способам і механізму їх вчинення, технології та техніці виявлення і закріплення слідів, тактиці проведення слідчих дій приділялася увага в наукових працях вітчизняних і зарубіжних вчених: В.Г. Афанасьєва, Ю.М. Батуріна, В.П. Бахіна, Н. Вінера, В.Б. Вєхова, А.Б. Венгерова, О.А. Гаврилова, В.О. Голубєва, М.В. Гуцалюка, І.З. Карася, В.В. Крилова, В.Д. Курушина, В.О. Мещерякова, М.С. Полєвого, В.Ю. Рогозіна, М.Г. Шурухнова. Теоретичним підґрунтям дисертаційного дослідження стали роботи вчених Р.С. Бєлкіна, В.І. Галагана, І.Ф. Герасимова, В.Г. Гончаренка, Л.Я. Драпкіна, А.В. Іщенка, Н.І. Клименко, В.В. Клочкова, М.В. Костицького, В.О. Коновалової, В.С. Кузьмічова, В.К. Лисиченка, Є.Д. Лук’янчикова, О.Є. Манохи, Г.А. Матусовського, Л.С. Митричева, В.О. Образцова, М.В. Салтевського, М.Я. Сегая, О.Г. Філіппова, М.В. Терзієва, В.В. Тіщенка, В.Ю. Шепітька, М.П. Яблокова та інших.
Разом з тим, є потреба в подальшому поглибленому дослідженні транснаціональних комп’ютерних злочинів з метою підсилення ефективності боротьби з протиправними діями в сфері інформаційних технологій, що обумовило вибір теми дисертаційного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження відповідає вимогам „Комплексної програми профілактики злочинності на 2001-2005 роки” (затверджена Указом Президента України № 1376/2000 від 25 грудня 2000 року), Концепції розвитку органів внутрішніх справ України в ХХІ столітті та Пріоритетних напрямків наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004-2009 років, що затверджені наказом МВС України № 755 від 05.07.2004 р. Тема дисертації затверджена рішенням вченої ради Київського національного університету внутрішніх справ України (протокол № 2 від 28 лютого 2006 р.).
Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі сучасних вітчизняних і зарубіжних концепцій науки криміналістики розробити тактичні й процесуальні основи дослідження транснаціональних комп’ютерних злочинів, рекомендації щодо їхнього виявлення і запобігання. Відповідно до мети дослідження поставлені такі взаємопов’язані завдання:
- розкрити поняття комп’ютерної інформації як предмета правового захисту та визначити криміналістично значущі вихідні дані про транснаціональні комп’ютерні злочини;
- визначити зміст поняття „транснаціональний комп’ютерний злочин”;
- розкрити сутність основних елементів криміналістичної характеристики транснаціональних комп’ютерних злочинів та взаємозв’язків між ними;
- типізувати слідчі ситуації початкового етапу розслідування транснаціональних комп’ютерних злочинів;
- розкрити особливості виявлення і закріплення слідів даного виду злочинів;
- охарактеризувати місце та особливості застосування спеціальних знань у ході розслідування транснаціональних комп’ютерних злочинів;
- розробити систему рекомендацій, спрямованих на запобігання, протидії та розслідування транснаціональних комп’ютерних злочинів.
Об’єктом дослідження є відносини між суб’єктами міжнародного та регіонального права, що складаються в сфері охорони цілісності, обробки й обміну комп’ютерної інформації.
Предметом є криміналістичне дослідження злочинів у сфері інформаційного обміну між державами-членами міжнародного співтовариства.
Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є принципи та основні категорії діалектичного пізнання соціальних явищ і процесів, розвитку й взаємозв’язку об’єктів реальної дійсності, загальнонаукові та спеціальні методи пізнання соціально-правових явищ і процесів: порівняльно-правовий (при порівнянні вітчизняного кримінального, кримінально-процесуального законодавства з відповідними нормами законодавств зарубіжних країн, у яких передбачається відповідальність за комп’ютерні злочини), системно-структурного аналізу (застосовувався при визначенні структури криміналістичної характеристики даного виду злочинів, змісту основних її елементів та кореляційних зв’язків між ними); формально-логічний (при аналізі ст. 361-363 чинного законодавства, при систематизації способів та слідів вчинення та приховування комп’ютерних злочинів).
Емпіричною базою дослідження були: матеріали 76 кримінальних справ, порушених за ст. 361-363 і розглянутих судами різних областей України; результати анкетування 234 респондентів у містах Києві, Одесі, Харкові, Запоріжжі, Севастополі, Луганську і Хмельницькому, а також співробітників Центру технічного захисту інформації МВС України; результати статистичних даних МВС України і НЦБ Інтерполу в Україні за період з 1998 по 2006 рік; оприлюднені матеріали слідчої та судової практики зарубіжних країн; досвід спільного українсько-американського дослідження з проблем комп’ютерної злочинності; нормативні документи Ради Європи з питань протидії транснаціональній комп’ютерній злочинності, а також аналітичні матеріали, що надані ЗАТ „Об’єднання Юг”.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в цій праці вперше на дисертаційному рівні висвітлені результати комплексного криміналістичного дослідження транснаціональних комп’ютерних злочинів. До таких найважливіших положень відносяться:
вперше:
- сформульовано авторське визначення поняття „транснаціональний комп’ютерний злочин”;
- зроблено висновок про необхідність інформаційного підходу до визначення змісту криміналістичної характеристики транснаціональних комп’ютерних злочинів (предмету безпосереднього замаху; способів вчинення злочину, слідової „картини”, що виникає в телекомунікаційних мережах; місця і часу; особи злочинця);
- створено підґрунтя для вдосконалення кримінального законодавства України щодо комп’ютерних злочинів на основі узагальнення та аналізу в порівняльно-правовому аспекті національного та іноземного кримінального законодавства щодо кримінально-правової охорони суспільних відносин у сфері інформаційних технологій;
удосконалено:
- розробку умов та причин, що сприяють вчиненню злочинів у сфері інформаційних технологій;
- типізацію слідчих ситуацій початкового етапу розслідування на базі вивчення й узагальнення вітчизняного та зарубіжного досвіду проведення окремих слідчих дій;
- теоретичне обґрунтування поділу комп’ютерних злочинців за професійною ознакою;
дістало подальший розвиток:
- визначення поняття документ як джерела матеріально важливої інформації (документована інформація);
- систематизація способів вчинення та слідоутворення транснаціональних комп’ютерних злочинів;
- основні форми взаємодії правоохоронних органів України і країн світу при розслідуванні даного виду злочинів.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що на основі проведених досліджень збагачені криміналістичні знання про криміналістичну характеристику, способи виявлення та закріплення слідів, кримінально-процесуальні та організаційні основи розслідування транснаціональних комп’ютерних злочинів. Сформульовані в дисертації пропозиції використовуються у законодавчій та нормативно-правовій діяльності – для розробки нових і вдосконалення чинних законів та нормативно-правових актів (лист Верховної Ради України №06 19/15-1626 від 7.11.05 р.). Ряд теоретичних положень, висновків і рекомендацій впровадженні в навчальний процес у Харківському інституті підвищення кваліфікації прокурорсько-слідчих працівників (акт впровадження від 17.06.05 р.), на кафедрі криміналістики Одеської національної юридичної академії (акт впровадження від 30.06.05 р.), у Навчально-методичному центрі Державного Комітету фінансового моніторингу України (акт впровадження від 16.01.07 р.), у діяльності Центру технічного захисту інформації при МВС України.
Особистий внесок здобувача. У статті „Соціально-психологічна характеристика комп’ютерних злочинців”, опублікованій у співавторстві з
О.Г. Волковою, авторові належить 80% змісту. У статті „Щодо питання транснаціональних високотехнологічних злочинів”, написаній у співавторстві з П.Д. Біленчуком, авторові належить 75% змісту.
Апробація результатів дисертаційного дослідження оприлюднена в доповідях і повідомленнях: на семінарі НАН України „Технічні засоби захисту інформації” (14.02.02 р., м. Київ); міжнародній науковій конференції „Україна – шляхами віків” (17.05.02 р., м. Київ); міжнародній конференції „Інформаційні технології в банківській та страховій справі” (29.05.02 р., м. Київ); міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми управляння персоналом органів внутрішніх справ України” (24.10.02 р., НУВС, Британська Рада в Україні); ІХ регіональній науково-практичній конференції „Проблеми державотворення і захисту прав людини в Україні” (13-14.02.03 р., м. Львів); міжнародній практичній конференції „Сучасні судово-експертні технології в кримінальному судочинстві” (14-15.03.03 р., НУВС, Британська Рада в Україні); другій міжнародній конференції „Інформаційні технології в банківській та страховій справі” (29.05.03 р., м. Київ); міжнародній науково-практичній конференції „Громадське суспільство: право, фінанси, управління” (16.03.2005 р., м. Кам’янець-Подільський), Міжнародній колегії „Убезпечення життя” (13.10.06 р., м. Київ), при обговоренні на засіданнях кафедри досудового розслідування злочинів ННІПСК КНУВС і міжкафедральному семінарі КНУВС, під час проведення круглих столів, що проходили на базі КНУВС (04.12.03 р., 17.21.2004 р., 27.01.2005 р.).
Публікації. Основні положення і висновки відображені у 11 публікаціях: у 8 статтях у наукових журналах, 3 тезах міжнародних і регіональних конференцій, 8 із зазначених публікацій надруковані у виданнях, рекомендованих ВАК України.
Структура дисертації обумовлена предметом дослідження, метою і завданнями, та складається із вступу, двох розділів, які містять десять підрозділів, висновків. Рукописний зміст викладений на 217 сторінках і доповнений списком використаних джерел (294 найменування), переліку копій публікацій отриманих з бібліотек Європи в процесі виконання у 1997-2004 р.р. Проектів INTAS 96-08; 98-01; 00-02 у Національному Науковому Центрі „Харківський фізико-технічний інститут”, 6 додатків.
|
