ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ



Название:
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПЛАНУВАННЯ ТА ОРГАНІЗАЦІЇ РОЗСЛІДУВАННЯ ЗЛОЧИНІВ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми дослідження. Важливим завданням у боротьбі зі злочинністю є активізація наукового і методичного забезпечення, підвищення якісного рівня роботи правоохоронних органів. Одним із найбільш актуальних напрямів підвищення ефективності розкриття та розслідування злочинів є застосування в роботі правоохоронних органів сучасних концепцій планування та організації розслідування. Уміле використання методів і прийомів організації та планування роботи дозволить вирішити проблему оптимізації діяльності правоохоронних органів і суттєво підвищити ефективність розслідування.

У криміналістичній літературі питання організації та планування розслідування злочинів знайшли своє відображення в дослідженнях таких вчених-криміналістів, як Т.В. Авер’янова, О.Я. Баєв, В.П. Бахін, Р.С. Бєлкін, П.Д. Біленчук, О.М. Васильєв, А.Ф. Волобуєв, В.К. Гавло, В.І. Гаєнко, І.Ф. Герасимов, В.Г. Гончаренко, А.В. Іщенко, В.А. Журавель, Н.І. Клименко, О.Н. Колесниченко, В.О. Коновалова, В.С. Кузьмічов, В.М. Левков, В.К. Лисиченко, В.Г. Лукашевич, Г.А. Матусовський, М.В. Салтевський, М.О. Селіванов, В.Ю. Шепітько та інші. Однак необхідно врахувати, що більшість з указаних робіт авторів виконано у 50-80-х роках минулого століття, і чимало висловлених ними положень певною мірою втратили свою актуальність. Вони не враховують особливості сучасної злочинності, криміногенну обстановку, яка склалася на цей час, нові умови роботи правоохоронних органів. Недостатня розробка цих питань у сучасній криміналістичній літературі і потреби слідчої практики зумовили вибір теми дисертаційного дослідження. Зазначені обставини дозволяють віднести проблематику, що розглядається, до актуальної.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано за Планом науково-дослідної роботи Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ.

Обраний напрям дослідження питань планування та організації розслідування злочинів відповідає “Пріоритетним напрямам наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004-2009 років, затверджених наказом МВС України від 5 липня 2004 року №755 (п п. 119, 140, 141, 160 розділу 2.8; п. 271 розділу 12.5). Тема дисертації затверджена рішенням вченої ради інституту 29 грудня 1999 року (протокол №5).

Мета і завдання дослідження. Дослідження має на меті здійснення теоретичної розробки проблем планування та організації розслідування злочинів, та формулювання на цій основі рекомендацій відносно оптимальних видів планування та організації розслідування. Поставлена мета зумовила необхідність вирішення таких завдань:

– дослідити існуючі концепції планування розслідування злочинів, визначити функції планування;

– теоретично обґрунтувати положення про те, що версія є основою планування розслідування, визначити природу і функції версій, критично розглянути й уточнити класифікацію криміналістичних версій;

– визначити принципи, цілі, завдання, зміст, умови, форми та види планування розслідування злочинів, розробити практичні рекомендації щодо техніки планування;

– дослідити психологічні основи планування розслідування злочинів, роль прогнозування;

– дослідити особливості планування розслідування злочинів, вчинених організованими злочинними групами;

– визначити принципи організації розслідування злочинів, дослідити проблеми взаємодії правоохоронних органів, організації спеціалізованих слідчих підрозділів і банків криміналістичної інформації, розробити рекомендації до вдосконалення організації роботи з розкриття та розслідування злочинів;

– дослідити проблему планування та організації профілактичної роботи слідчого, розробити рекомендації до підвищення ефективності профілактичної діяльності.

Об’єктом дослідження є діяльність правоохоронних органів з планування та організації розслідування злочинів.

Предметом дослідження є сучасні концепції планування та організації розслідування злочинів, проблеми планування та організації профілактичної діяльності слідчого.

Методи дослідження. Методологічну базу дисертації складають діалектичний метод пізнання суспільно-правових явищ і загальнонаукові методи. У процесі дослідження застосовувалися такі загальнонаукові методи: історико-правовий (розгляд історичного розвитку теорії планування розслідування та вчення про криміналістичну версію), порівняльно-правовий (порівняльний аналіз концепцій, категорій та визначень), логіко-юридичний (формулювання висновків з позиції законів логіки; використано під час розробки криміналістичної класифікації функцій планування розслідування та класифікації криміналістичних версій; під час виділення видів і форм планів, конструювання версій; виявлення особливостей планування розслідування злочинів, вчинених організованими злочинними групами; під час формулювання визначень, висновків з проблемних питань, які висвітлюються в дисертаційному дослідженні), статистичний (використання статистичних даних про стан злочинності в Україні; під час вивчення кримінальних справ), соціологічний (використано під час проведення анкетування серед працівників слідчих та оперативних підрозділів правоохоронних органів та обробки отриманих даних), моделювання (використано під час розробки рекомендацій щодо планування та організації розслідування злочинів) та інші методи наукового пізнання.

Теоретичною основою дослідження є наукові положення філософії, логіки, психології, кримінального та кримінально-процесуального права, кримінології, криміналістики.

Правову базу дослідження становлять Конституція України, закони України, укази Президента України, кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство України, нормативно-правові акти, які регламентують організацію діяльності правоохоронних органів.

Емпіричну базу дисертаційного дослідження складають: результати узагальнення матеріалів 300 кримінальних справ, розглянутих судами у 9 областях України, а також результати анкетування 220 слідчих і співробітників оперативних підрозділів з 16 регіональних управлінь ОВС. Використовувалися статистичні дані Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства юстиції України.

Наукова новизна отриманих результатів визначається тим, що дисертаційна робота є першим в Україні монографічним дослідженням, в якому, на базі основних положень теорії криміналістики, на основі результатів узагальнення та аналізу слідчої та судової практики здійснено комплексну розробку проблем планування та організації розслідування злочинів.

У дисертації пропонується ряд нових концептуальних та важливих у практичному відношенні положень, у тому числі:

  вперше проаналізовано та систематизовано сучасні концепції планування розслідування злочинів;

– уточнено визначення планування розслідування злочинів;

– уточнено класифікацію функцій планування розслідування злочинів;

– наведено критичний аналіз розвитку вчення про криміналістичну версію, проаналізовано функції версії та її зв’язок із теорією планування розслідування злочинів;

– уточнено класифікацію криміналістичних версій;

– одержали подальший розвиток теоретичні положення про принципи, цілі, структуру, умови, види і форми планування розслідування злочинів;

– проаналізовано недоліки, які зустрічаються у практичній діяльності під час планування розслідування злочинів та розроблено рекомендації для застосування різних видів і форм планування розслідування;

– вперше досліджено психологічні основи планування розслідування злочинів, роль прогнозування, співвідношення планування та прогнозування;

– вперше досліджено особливості планування розслідування злочинів, вчинених організованими злочинними групами;

– розвинені теоретичні положення щодо принципів організації розслідування, зв’язку організації та планування розслідування злочинів;

– проаналізовано проблеми взаємодії правоохоронних органів, виявлено недоліки, які існують в організації взаємодії, та їх причини, та розроблено рекомендації для підвищення ефективності взаємодії під час проведення окремих слідчих дій та тактичних операцій;

– проаналізовано практику організації спеціалізованих слідчих підрозділів для розслідування окремих видів злочинів і розроблено рекомендації для підвищення ефективності їх роботи;

– вперше обґрунтовано основні напрями вдосконалення системи криміналістичної реєстрації та створення банків криміналістичної інформації;

– проаналізовано проблему планування та організації профілактичної роботи слідчого та розроблено рекомендації для її вдосконалення.

Практичне значення одержаних результатів. Наведені в дисертації положення, висновки та пропозиції можуть бути використані у таких сферах:

– у законотворчій діяльності – шляхом внесення змін до чинного законодавства, що регламентує організацію діяльності правоохоронних органів;

– у практичній діяльності органів розслідування – для подальшого вдосконалення роботи з організації та планування розслідування злочинів;

– у науково-дослідній діяльності зазначені положення сприятимуть подальшим науковим дослідженням з проблем планування та організації розслідування злочинів, профілактичної діяльності слідчого;

– у навчальному процесі – під час вивчення курсу криміналістики, у підготовці навчальних посібників з криміналістики.

Апробація результатів дослідження. Дисертацію підготовлено на кафедрі криміналістики Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ, представлено й обговорено на засіданні кафедри, схвалено нею і рекомендовано до захисту.

Основні положення та висновки дисертаційної роботи оприлюднено у виступах автора на засіданнях кафедри криміналістики Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ та апробовано на міжвузівській науково-практичній конференції “Уголовно-процессуальные и криминалистические проблемы борьбы с преступностью в современных условиях” (м. Орел, квітень 2001 р.), III міжвузівській науково-практичній конференції студентів, курсантів і слухачів “Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю” (м. Донецьк, 28 березня 2003 р.).

Пропозиції та результати наукового дослідження, проведеного особисто автором, було відображено в методичних рекомендаціях до підвищення ефективності діяльності слідчих підрозділів. Вони використовуються в практичній діяльності слідчих підрозділів УМВС України в Донецькій області, що підтверджується відповідним актом впровадження наукових розробок дисертаційного дослідження.

Теоретичні висновки дисертаційного дослідження використовуються в навчальному процесі під час викладання курсу “Криміналістика” та спеціального курсу “Організація розкриття та розслідування злочинів в ОВС” в Донецькому юридичному інституті та курсу “Криміналістика” і спеціального курсу “Організація розслідування злочинів” у Луганському державному університеті внутрішніх справ, про що є відповідні акти впровадження наукових розробок у навчальний процес.

Публікації. Основні теоретичні положення і практичні рекомендації викладено у 8 публікаціях дисертанта (з них 6 – наукових статей у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України, та 2 тез доповідей на науково-практичних конференціях).

Структура дисертації. Відповідно до мети, завдань і предмета дослідження дисертація складається зі вступу, трьох розділів, що містять 11 підрозділів, висновків, списку використаних літературних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації складає 221 сторінки, із яких основний текст – 176 сторінок, список літературних джерел – 26 сторінок (309 найменувань), додатків – 20 сторінок. 

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины