ПЕРВИННИЙ ФІНАНСОВИЙ МОНІТОРИНГ В БАНКАХ УКРАЇНИ ЯК ЗАСІБ ЗАПОБІГАННЯ ЛЕГАЛІЗАЦІЇ (ВІДМИВАННЮ) ДОХОДІВ, ОДЕРЖАНИХ ЗЛОЧИННИМ ШЛЯХОМ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. З набуттям Україною державного суверенітету розширилися можливості для міжнародних зв’язків, у тому числі економічних, фінансових, банківських. Одночасно розширилися транснаціональні злочинні зв’язки, у тому числі у сфері відмивання злочинних прибутків.

Держава, її органи влади, фінансова і банківська системи прагнуть протидіяти цим процесам, перекрити джерела накопичення доходів, одержаних злочинним шляхом, насамперед у сфері господарських відносин, запобігати відмиванню «брудних» грошей.

Законом України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» від 28.11.02 р. № 249-IV передбачені правові засади та організація системи запобіжної та протидіючої діяльності, в тому числі фінансового моніторингу сумнівних фінансових операцій. Цією системою охоплені банки України, через які проходять основні фінансові потоки. Проте акти законодавства виявилися недосконалими, організаційна структура та її реалізація – неефективними. Система недостатньо зорієнтована на запобігання злочинним спробам легалізувати доходи кримінального походження, не налагоджено потрібного зв’язку та взаємодії фінансово-кредитних установ з правоохоронними органами. Реальні результати її функціонування незначні. Вона не відіграє своєї ролі інформаційно-кримінологічного засобу виявлення злочинних форм легалізації кримінальних прибутків та злочинних угруповань, які використовують ці форми.

Верховна Рада України 5 червня 2007 р. прийняла Закон «Про внесення змін до Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом». Проте зміни стосуються переважно уточнення редакції та спрощення формулювань,  деталізації деяких норм.

Стан і тенденції здійснення в Україні моніторингу сумнівних фінансових операцій, зокрема в банках, не сприяє посиленню боротьби з відмиванням злочинних доходів, актуалізує наукові та практичні проблеми, які повинні розв’язуватися на різних рівнях: законодавчому, організаційному, правоохоронному, науковими засобами, у тому числі у формі дисертаційних досліджень.

Теоретичні основи кримінальної відповідальності за легалізацію злочинних доходів розглядалися в роботах П.П. Андрушка, А.С. Бєніцького, В.І. Борисова, О.О. Дудорова, В.М. Киричка, В.О. Навроцького, М.І. Панова, О.І. Перепелиці, В.В. Сташиса, Є.Л. Стрельцова, В.Я. Тація, Є.В. Фесенка та інших.

Кримінологічні засади запобігання та протидії відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, були предметом розгляду досліджень А.П. Закалюка, В.В. Лунєєва, В.М. Поповича, І.К. Туркевич, в тому числі у банківській сфері – М.В. Бондаревої, А.С. Клименка, Г.О. Усатого, О.О.Чаричанського.

О.М. Бандурка, З.С. Варналій, І.М. Даньшин, Е.О. Дідоренко, О.Г. Кальман, Т.Т. Ковальчук, Г.А Матусовський, О.А Турчинов, М.С. Хруппа та інші в своїх роботах торкалися характеристики джерел незаконного походження коштів, способів їх відмивання та напрямів протидії цьому явищу.

Проте в роботах названих авторів не визначено теоретичне обґрунтування, законодавчі, організаційні, методичні засоби забезпечення реалізації кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу щодо запобігання та протидії використанню банківської системи з метою відмивання доходів злочинного походження. Дослідження кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу, в тому числі у банках, досі в Україні не проводилися.

Наведені аргументи обумовили вибір теми дисертаційного дослідження та обґрунтовують його актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося відповідно до плану науково-дослідницької роботи кафедри кримінології та кримінально виконавчого права Київського національного університету внутрішніх справ, відповідає основним завданням Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007-2009 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 року № 1767 та заходам на виконання цієї Програми (п.5 ч. 4).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є системний аналіз кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу, її здійснення у банківській системі України, та на цій основі розроблення наукових обґрунтувань, пропозицій та рекомендацій для забезпечення її більш повної реалізації з метою запобігання та протидії фактам відмивання “брудних” грошей.

Для досягнення цієї мети вирішувалися конкретні завдання:

1) дослідити кримінологічний зміст поняття легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, чинники, що сприяють його здійсненню, передусім у банківській системі;

2) дослідити рівень та динаміку злочинів, передбачених ст. 209 КК, стан запобігання та протидії їх вчиненню за період з 2003 по 2006 роки;

3) проаналізувати сутність та систему первинного фінансового моніторингу в Україні, визначити та обґрунтувати його кримінологічну функцію, місце в системі запобігання відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом;

4) дослідити практику та узагальнити досвід використання фінансового контролю в зарубіжних країнах для запобігання та протидії відмиванню “брудних” грошей;

5) здійснити кримінологічний аналіз законодавчих та інших нормативно-правових актів України, що регулюють первинний фінансовий моніторинг в банках, визначити відповідність цих актів кримінологічній функції останнього;

6) провести кримінологічний аналіз системи організації та практики здійснення первинного фінансового моніторингу у банках України, визначити їх відповідність потребам реалізації кримінологічної функції останнього;

7) здійснити кримінологічний аналіз взаємодії банків, як суб’єктів первинного фінансового моніторингу, з іншими його суб’єктами та правоохоронними органами, її відповідність завданням запобігання та протидії відмиванню злочинних коштів;

8) дослідити законодавче регулювання та практику його застосування щодо забезпечення банківської таємниці, можливості її більш повного розкриття в процесі моніторингу в інтересах більш досконалої реалізації його кримінологічної функції;

9) обґрунтувати пропозиції щодо удосконалення актів законодавства України, що регулюють первинний фінансовий моніторинг в банках, з метою забезпечення більш повної реалізації його кримінологічної функції;

10) обґрунтувати та опрацювати пропозиції щодо удосконалення організації та практики здійснення фінансового моніторингу в банках з метою підвищення його ролі як засобу запобігання та протидії відмиванню “брудних” грошей.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі проведення первинного фінансового моніторингу у банківській системі України, його використання з метою запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Предметом дослідження є кримінологічна функція первинного фінансового моніторингу в банках України, умови та засоби забезпечення її більш повної реалізації з метою поліпшення системи запобігання легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом.

Методи дослідження обрані з урахуванням об’єкта і предмета дослідження, його мети і завдань. За допомогою логіко-правового методу проаналізовано поняття легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, у тому числі його використання з кримінологічною метою. Застосуванням порівняльно-правового методу встановлено схожість та відмінність міжнародних та вітчизняних норм, що регулюють запобігання та протидію легалізації “брудних” доходів. Завдяки історичному методу проаналізовано розвиток антилегалізаційного законодавства в інших країнах та в Україні. Методом аналізу статистичних зв’язків досліджені потоки інформації в процесі організації та здійснення первинного фінансового моніторингу в банках; залежність між кількістю, змістом та своєчасністю повідомлень про сумнівні фінансові операції та показниками виявлення правоохоронними органами фактів легалізації злочинних доходів. Системно-структурний метод використаний для створення моделі організаційно-правового механізму фінансово-контрольної діяльності банків. Системний підхід застосований для аналізу кримінологічної функції фінансового моніторингу, прогнозування та моделювання системи її більш повної реалізації.

Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що за характером і змістом розглянутих питань, дисертація є першим у вітчизняній кримінологічній науці комплексним монографічним дослідженням, яке присвячене всебічному вивченню кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу. Результати проведеного дослідження, висновки і пропозицій є новими і важливими для наукового осмислення та практики протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, а саме:

Уперше:

- визначено кримінологічні складові поняття фінансового моніторингу фінансових операцій, що проводиться з метою виявлення та запобігання фактів відмивання злочинних коштів;

- обґрунтовано кримінологічну функцію первинного фінансового моніторингу, її сутність, складові, засоби здійснення та умови більш повної реалізації;

- аргументовано невідповідність сучасного законодавчого та іншого правового регулювання первинного фінансового моніторингу в банківській системі України потребам реалізації його кримінологічної функції;

- доведена недостатня спрямованість системи організації та практики первинного фінансового моніторингу в банківській системі України на реалізацію його кримінологічної функції з метою більш повного запобігання фактам відмивання доходів злочинного походження;

- обґрунтовано висновок, що серед недоліків правового та організаційно-управлінського забезпечення реалізації кримінологічної функції первинного фінансового моніторингу одним із найсуттєвіших є відсутність своєчасної та ділової взаємодії між банками та правоохоронними органами.

Доведено, що обмежена взаємодія банків як суб’єктів первинного фінансового моніторингу з іншими його суб’єктами та правоохоронними органами у використанні інформації, яка складає банківську таємницю, є наслідком, передусім відсутності чіткого правового регулювання, а саме:

а) неоднозначності трактування прав та обов’язків правоохоронних органів та банків щодо більш оптимального механізму часткового доступу до банківської таємниці;

б) невизначеності механізму своєчасного конфіденційного повідомлення банками правоохоронних органів про сумнівні фінансові операції одразу після виявлення ознак їх сумнівності та отримання відомостей про результати перевірки зазначених повідомлень;

в) обмеження подання інформації про сумнівні фінансові операції багатьма обставинами і умовами, що є надмірними та фактично зводять нанівець інформаційні можливості моніторингу та виконання ним кримінологічної функції;

г) відсутності у законодавстві України на відміну від інших країн та всупереч рекомендаціям міжнародних організацій тимчасового зупинення сумнівної фінансової операції на час її перевірки, у тому числі правоохоронним органом.

Поглиблено й удосконалено:

- кримінологічний зміст поняття легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом;

- поняття механізму здійснення первинного фінансово моніторингу в банках України з метою підвищення ефективності запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом.

Практичне значення одержаних результатів полягає, насамперед, у тому, що вперше досліджені проблеми первинного фінансового моніторингу в банківській системі України з огляду на його кримінологічну функцію, ефективність її реалізації з метою удосконалення заходів запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, передусім від організованої злочинної діяльності. Результати дисертаційного дослідження становлять основу для розроблення у подальшому вчення про кримінологічну функцію первинного фінансового моніторингу сумнівних фінансових операцій.

Основні положення, висновки та рекомендації дисертації використані: у законопроектній діяльності щодо удосконалення правового регулювання первинного фінансового моніторингу у банківській системі, при підготовці змін до чинних нормативних актів та розробленні нових законопроектів щодо протидії легалізації (відмиванню) «брудних» грошей: а) Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження, виданий Комітетом Верховної Ради України з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією від 22.12.06 р. № 06-18/12-3045; б) Акт впровадження результатів дисертаційного дослідження, виданий Комітетом Верховної Ради України з питань правової політики від 16.01.07 р. № 06-1/17-114; у навчальному процесі матеріали дисертаційного дослідження можуть бути використані при викладанні курсів „Кримінологія”, „Фінансове право”, „Банківське право”, при підготовці навчальної та методичної літератури з відповідної тематики, а також у науково-дослідній роботі студентів: а) Акт впровадження матеріалів дисертаційного дослідження у навчальний процес, виданий кафедрою правознавства Науково-навчального інституту права і історії Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля від 30.05.07 р.; у практичній діяльності в процесі проведення первинного фінансового моніторингу, зокрема з метою удосконалення організаційних заходів виявлення сумнівних фінансових операцій та оперативного подання узагальненої інформації спеціальним уповноваженим державним органам про підозрілу фінансову діяльність клієнтів банку: а) Акт впровадження матеріалів дисертаційного дослідження Акціонерного банку «Український комунальний банк» від 31.01.07 р.; б) Акт впровадження матеріалів дисертаційного дослідження банку «Фінанси та кредит» від 08.02.07 р.; в) Акт впровадження матеріалів дисертаційного дослідження Луганської філії «Приватбанку» від 13.02.07 р.

Апробація результатів дисертації. Головні теоретичні положення та практичні пропозиції і рекомендації дисертаційної роботи були викладені у доповідях та виступах на 4 міжнародних та республіканських конференціях: «Ефективність державного управління в контексті глобалізації та євроінтеграції» (Київ, 29.05.03 р.); б) «Протидія відмиванню “брудних” коштів та фінансуванню тероризму: громадська підтримка та контроль» (Київ, 20.06.03 р.); в) «Наука – 2004» (Луганськ, 19-21.04.04 р.); г) «Актуальні проблеми протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом» (Херсон, 30.11.04 р.).

Результати наукового дослідження обговорювалися на засіданнях кафедр кримінології та кримінально-виконавчого права Київського Національного університету внутрішніх справ (м. Київ); господарського права Навчально-наукового інституту права і історії Східноукраїнського національного університету ім. В. Даля (м. Луганськ).

Публікації. Основні положення і висновки дисертації викладено автором у десяти статтях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України, одній одноосібній монографії та в п’яти тезах доповідей на конференціях.

Структура дисертації. Дисертація загальним обсягом 225 сторінок (обсяг основного тексту – 192 сторінки) складається зі вступу, трьох розділів, поділених на вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел на 24 сторінках (містить 209 найменувань) та 8 додатків на 9 сторінках.