АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЛІСОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ліси – це один із найважливіших компонентів навколишнього природного середовища, найскладніше та найпотужніше рослинне угруповання за різноманітністю побудови та рівнем впливу на довкілля. Вони як основний компонент біосфери завжди відігравали величезну роль у житті людини.

Лісами вкрито близько третини суходолу Землі, вони життєво необхідні людству з багатьох точок зору: екологічної, економічної, соціальної, культурної, духовної тощо. Оцінюючи рівень людського життя, організація ООН з питань освіти, науки та культури розглядає до тридцяти одного показника, п’ятнадцять з яких тісно пов’язані з лісами.

У наш час із посиленням використання природних ресурсів постала загроза їх виснаження. Інтенсивна експлуатація та забруднення їх різними відходами істотно змінюють кількість та якість лісів, що неминуче впливає на всю природу, загалом, та на умови життя нинішнього і майбутнього поколінь.

В Україні проблеми довкілля постають з особливою гостротою, що спричинено високим рівнем забруднення, викликаного наявністю потужного промислового та аграрного комплексів і наслідками катастрофи на Чорнобильській АЕС. Крім того, екстенсивний тип розвитку української економіки призводить до нераціонального використання природних ресурсів, чим ще більше обтяжується екологічна ситуація у державі.

Наведені проблеми безпосередньо стосуються і лісових ресурсів держави, чим підвищується актуальність охорони, використання та відтворювання лісів. Нинішня лісистість України є значно нижчою за середній показник у Європі. Для досягнення нормальних умов життя лісистість нашої країни необхідно істотно збільшити.

Сучасна лісогосподарська галузь України не спроможна належно задовольнити екологічні та економічні запити суспільства. Українські ліси дедалі більше потерпають від надмірного та часто незаконного вирубування, у зв’язку з чим зазнають неминучої деградації. З огляду на це, людство мусить домогтися стійкої рівноваги між інтересами економічного зростання та своїми соціальними потребами з одного боку і якнайповнішим збереженням природного довкілля з іншого.

Сприяти підвищенню рівня охорони та раціонального використання лісів повинна, в першу чергу, загальнодержавна політика, проваджувана у галузі лісового господарства. При цьому не абияку увагу необхідно приділяти боротьбі з правопорушеннями у сфері лісового господарства та їх попередженню.

Незважаючи на значні досягнення української лісівничої науки і лісового господарства, в умовах малолісної України виняткового значення набуває проблема охорони, раціонального використання лісів та дотримання вимог лісового законодавства.

Задля виконання цих завдань Україна як держава, що прагне стати демократичною та правовою, повинна організувати належний рівень державної боротьби з протиправними проявами у галузі лісового законодавства.

Серед різних засобів, що використовуються державою для боротьби з лісовими порушеннями, чільне місце за законодавством України належить адміністративній відповідальності. Зумовлено це передусім тим, що значна кількість правопорушень, скоєних у сфері лісового законодавства, є правопорушеннями адміністративними. Боротьба з цими найбільш масовими протиправними проявами є актуальною із різних позицій, але насамперед важлива з огляду на попередження відповідних правопорушень, виховання населення в дусі поваги до законів та формування законослухняної психології. При цьому важливе превентивне значення має своєчасне та законне притягнення винних до адміністративної відповідальності.

Зміни у лісовому законодавстві, зростання кількості відповідних адміністративних справ, виникнення у зв’язку з цим нових теоретичних та практичних питань зумовлює актуальність теми.

Забезпечення стабільної екологічно безпечної ситуації у державі треба безумовно розглядати у тісному зв’язку з вирішенням проблем лісового фонду та не тільки як еколого- економічну і науково-технічну, але і як правову проблему, що вимагає опрацьованого правового регулювання, як на загальнодержавному, так і на регіональному рівнях удосконалення діяльності відповідних державних структур щодо застосування лісового законодавства, у тому числі і щодо законного та обґрунтованого застосування адміністративних заходів відповідальності за лісові правопорушення.

Перехід до ринкових відносин, становлення нових форм власності та формування економічних зв’язків потребує відповідних змін і доповнень у лісоохоронному законодавстві з питань охорони, захисту та використання лісів, у тому числі і запровадження більш суворих санкцій за найнебезпечніші адміністративні правопорушення у лісовій галузі.

Серед великої кількості правових інститутів окремо постає інститут адміністративної відповідальності, оскільки торкається інтересів переважної більшості людей і застосовується майже у кожній сфері. При цьому адміністративна відповідальність за порушення у сфері лісового законодавства за кількісним показником її застосування переважає будь-які види юридичної відповідальності за порушення у згаданій галузі, у зв’язку з чим є важливим інструментом боротьби з протиправними проявами та попередження відповідних правопорушень.

Необхідно зауважити, що в ході адміністративно-правової реформи реформуванню інституту адміністративної відповідальності відведено важливе місце, але сьогодні юридична наука, на нашу думку, приділяє недостатню увагу цьому інститутові саме у галузі лісового законодавства.

Проблема адміністративної відповідальності за лісові правопорушення характеризується недостатністю наукових розробок і висвітлення в юридичній літературі. У 2001 році була захищена дисертація І.А. Куян, присвячена дослідженню проблеми адміністративної відповідальності за екологічні правопорушення, у 2003 році захищено дисертації Л.П. Коваленко з питань адміністративно-правових заходів охорони навколишнього природного середовища та В.А. Зуєва, де розглядались проблеми організаційно-правових аспектів природокористування та охорони навколишнього природного середовища. Але виняткова важливість ролі лісів як основного компоненту навколишнього природного середовища вимагає деталізації наукового обґрунтування питань адміністративної відповідальності саме за порушення лісового законодавства. Таким чином, запропонована робота є першим в Україні дисертаційним дослідженням, що присвячене комплексному вивченню всього спектру питань адміністративної відповідальності за правопорушення у галузі лісового законодавства.

Враховуючи сучасні дослідження у сфері адміністративної відповідальності, у роботі пропонуються шляхи вирішення проблем цього інституту за порушення норм лісового законодавства. Зокрема, значну увагу приділено вдосконаленню класифікаційних ознак адміністративної відповідальності за правопорушення у галузі лісового законодавства і на цій основі запропоновано визначення поняття адміністративної відповідальності у відповідній галузі, проаналізовано її співвідношення з іншими видами юридичної відповідальності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі конституційного, адміністративного та фінансового права відповідно до Пріоритетних напрямів наукових досліджень Національного аграрного університету як частина науково-дослідної роботи університету, в контексті проведення у нашій державі земельно-правової і адміністративно-правової реформ та тісно пов’язана з реалізацією Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України від 22.07.1998 р. №810/98.

Тема дисертаційного дослідження узгоджується з напрямами реформування інституту адміністративної відповідальності згідно з Концепцією адміністративної реформи України та Основними напрямами державної політики України у галузі охорони навколишнього середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.

Тема дисертації безпосередньо пов’язана з організаційно-управлінськими аспектами наукової теми “Теоретичні та технологічні основи відновлення пошкоджених лісових біоценозів у зонах природних катаклізмів (ожеледиця центральної, південної і південно-західної частини України)”, номер державної реєстрації 0102U003628.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у проведенні комплексного та всебічного аналізу сучасного стану законодавчої бази адміністративної відповідальності за порушення у галузі лісового законодавства, її теоретичних засад та практики застосування. На основі проведених досліджень сформулювати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства про адміністративну відповідальність за лісові правопорушення та обґрунтувати теоретичні нововведення відповідного правового підінституту.

Комплексність зазначеної мети передбачає постановку та вирішення таких завдань: проведення аналізу еволюційного розвитку адміністративної відповідальності за правопорушення у галузі лісового законодавства та вивчення її правової природи; встановити роль адміністративної відповідальності у галузі лісового законодавства у системі видів юридичної відповідальності та визначення її завдань; сформулювати поняття «адміністративна відповідальність за лісові правопорушення» визначивши його сутність та особливості; сформулювати поняття «адміністративне правопорушення у сфері лісового законодавства», розкрити і уточнити його ознаки та склад; дослідити і проаналізувати матеріально-правові та процесуальні норми адміністративної відповідальності за лісові правопорушення і внести пропозиції щодо комплексного вдосконалення чинного законодавства із зазначених питань з метою наближення національного законодавства до міжнародних стандартів, відповідності його нормам Конституції України і принципам побудови правової та демократичної держави; з’ясувати та оцінити адміністративні стягнення, що накладаються за лісові правопорушення, та запропонувати шляхи їх удосконалення; дослідити коло повноважень та провести класифікацію органів, що застосовують заходи адміністративного впливу за порушення норм лісового законодавства і запропонувати шляхи вдосконалення їх адміністративно-юрисдикційної діяльності; з’ясувати порядок провадження у справах про адміністративні порушення лісового законодавства та запропонувати шляхи вдосконалення цього виду провадження; вивчити досвід закордонних держав у галузі адміністративної відповідальності за порушення норм лісового законодавства з метою впровадження найбільш перспективних і прийнятних методів регулювання у цій сфері в систему національного законодавства України.

Об’єктом дослідження є система суспільних відносин, які виникають у процесі реалізації

адміністративної відповідальності за лісові правопорушення.

Предметом дослідження є система матеріальних та процесуальних адміністративно-правових норм, що регулюють питання адміністративної відповідальності за лісові порушення.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність науково-дослідницьких методів та прийомів теорії пізнання соціально-правових явищ, а також наукові принципи і концептуальні положення, розроблені спеціалістами у галузі адміністративного, лісового, екологічного, земельного права тощо. Їх застосування зумовлюється системним підходом, що дозволяє досліджувати проблеми у єдності їх соціального змісту і юридичної форми.

З метою визначення співвідношення та взаємозв’язку між інститутом адміністративної відповідальності загалом та адміністративною відповідальністю за лісові правопорушення застосовувались порівняльний та логіко-юридичний методи. За допомогою статистичних методів зібрано і проаналізовано емпіричну інформацію, що стосується проблеми дослідження, а також розглянуто практику застосування адміністративної відповідальності у відповідній галузі.

Історичний метод дослідження застосовано при розгляді питань теорії та практики регулювання адміністративної відповідальності за лісові порушення у минулому; також простежено еволюційний розвиток цієї відповідальності.

Застосування порівняльно-правового методу дозволило виявити спільні риси та відмінності у правовому регулюванні адміністративної відповідальності за лісові правопорушення у законодавстві зарубіжних країн та в Україні.

При вивченні адміністративних стягнень, що накладаються за порушення лісового законодавства, застосовувались системний та статистичний методи. Метод системного аналізу застосовувався з метою зіставлення різних нормативно-правових актів стосовно їх дії з урегулювання адміністративної відповідальності за лісові правопорушення.

Комплексний підхід до використання вищезазначених методів дозволив всебічно розглянути особливості адміністративної відповідальності за порушення норм лісового законодавства, її роль і місце в структурі інституту адміністративної відповідальності та в галузі адміністративного права України.

Науково-теоретичною базою дослідження стали розробки представників вітчизняної та зарубіжної науки в галузі адміністративного, адміністративно-процесуального, екологічного, лісового права та інших юридичних наук. Зокрема це праці українських вчених – В.Б. Авер’янова,                     В.І. Андрейцева, Л.Р. Білої, В.В. Богуцького, В.С. Бондар, Ю.П. Битяка, К.Л. Бугайчука, В.М. Гаращука, Є.С. Герасименко, А.П. Гетьмана, З.С. Гладуна, І.П. Голосніченка, С.Т. Гончарука, М.І. Городиського, Є.В. Додіна, Г.Г. Забарного, Н.І. Золотарьової, В.В. Зуй, С.В. Ківалова, Л.В. Коваля, Т.І. Коломоєць, В.К.  Колпакова, В.В. Костицького, Ю.І. Крегул, В.І. Курила, Д.М. Лук’янця, М.І. Хавронюка,           П.В. Мельник, А.О. Селіванова, П.А. Трачука, Ю.С. Шемшученка, С.М. Шершун, В.К. Шкарупи та інших, а також російських вчених – Д.М. Бахраха, К.С. Бельського, Ю.М. Козлова, В.В. Лазарєва,        М.І. Студенікіної та інших.

Наукова новизна одержаних результатів визначається насамперед тим, що вперше у вітчизняній юридичній науці проведено комплексне дисертаційне дослідження адміністративної відповідальності за правопорушення у галузі лісового законодавства. У результаті здійсненого дослідження автором сформульовано ряд наукових положень, пропозицій і висновків, які відрізняються певною новизною у досліджуваній сфері, що дозволяє винести їх на захист. Наукова новизна одержаних результатів конкретизується у таких основних положеннях:

1. Адміністративна відповідальність за лісові правопорушення як підінститут адміністративної відповідальності розглядається у роботі в різних, але взаємопов’язаних значеннях: 1) як вид державного примусу, що забезпечується різними заходами переконання та примусу; 2) як правовідносини, що виникають між державою в особі уповноважених органів і самим правопорушником; 3) як система юридичних норм, які забезпечують виявлення лісового правопорушення, встановлення правопорушника, доказування його винності, застосування до нього встановлених законом примусових мір впливу та їх реалізацію.

2. Наведено висновок про те, що адміністративна відповідальність за порушення у сфері лісового законодавства регламентується значною кількістю правових норм, які входять до правового інституту адміністративної відповідальності й утворюють окремий підінститут адміністративної відповідальності за порушення лісового законодавства (таке виділення зроблено автором на підставі особливостей об’єкта регулювання).

3. Сформульовано поняття адміністративної відповідальності за лісові правопорушення, встановлено її специфічні особливості, місце і роль у системі адміністративної відповідальності. Так, під адміністративною відповідальністю за порушення норм лісового законодавства треба розуміти підінститут адміністративної відповідальності, що полягає у застосуванні з боку держави (уповноважених органів) адміністративних стягнень у вигляді штрафу до фізичних та посадових осіб, які стали суб’єктами відповідного адміністративного правопорушення, вчинивши умисно або з необережності діяння, які посягають на встановлений порядок охорони, захисту та використання лісів.

4. Сформульовано визначення поняття адміністративного лісового правопорушення на основі проведених досліджень у понятійному апараті адміністративної відповідальності. Так, адміністративне правопорушення у галузі лісового законодавства – це протиправне діяння (дія або бездіяльність), що посягає на встановлений у державі порядок, яким врегульовано суспільні відносини у сфері захисту, охорони та використання лісів і яке завдає шкоди лісовому фонду і навколишньому природному середовищу загалом або містить реальну загрозу її спричинення, за яке законодавством передбачено застосування мір адміністративного впливу.

5. Визначено новий підхід до методики розрахунку розмірів адміністративних штрафів за лісові правопорушення та обґрунтовано необхідність значного збільшення існуючих розмірів адміністративних штрафів за відповідні правопорушення, а також аргументовано застосування інших видів адміністративних стягнень.

6. Сформульовано доповнення чинного КУпАП новою нормою, яку пропонується викласти у такій редакції: “За наявності декількох пом’якшуючих адміністративну відповідальність обставин, що істотно знижують ступінь суспільної шкідливості вчиненого правопорушення, з урахуванням особи винного, уповноважений орган (посадова особа) може призначити менш суворий вид стягнення, ніж той, що передбачений санкцією статті Особливої частини цього Кодексу, або застосувати розмір адміністративного штрафу нижче нижчої межі, що встановлена у санкції статті Особливої частини цього Кодексу”. Таке доповнення підвищило б рівень виконання постанов про накладення адміністративних стягнень.

7. Сформульовано вдосконалення складу правопорушення, передбаченого ст. 65 КУпАП шляхом розмежування незаконної порубки, пошкодження або знищення лісових культур та молодняку і незаконної порубки, пошкодження або знищення сухостою у лісах. Відповідно санкції за останнє наведене правопорушення повинні бути меншими, ніж за незаконну порубку, пошкодження або знищення живих лісових культур.

8. Обґрунтовано необхідність доповнення переліку складів правопорушень у зазначеній сфері новим складом, який передбачав би адміністративну відповідальність за незаконну продаж, перевезення або закупівлю лісових матеріалів.

Дістали подальшого розвитку:

- питання необхідності передачі функцій органів адміністративної юрисдикції щодо розгляду адміністративних справ у галузі лісового законодавства судам на основі проведеного дослідження у сфері повноважень відповідних органів;

- визначення тенденції подальшого розвитку положення про адміністративну відповідальність юридичних осіб з урахуванням специфіки об’єкта регулювання, яким є ліси;

- проблемні питання надання належної правової допомоги особам, що притягуються до адміністративної відповідальності за лісові правопорушення, у контексті зрівняння прав адвокатів і представників;

- положення про те, що за своєю формою нормативно-правові акти, які встановлюють відповідальність у сфері лісового законодавства і при цьому мають статус підзаконного (ПКМУ “Про затвердження правил відпуску деревини на пні в лісах України”, ПКМУ “Про затвердження санітарних правил в лісах України”), не відповідають нормам Конституції України щодо правової форми нормативного акта, яким може бути встановлено юридичну відповідальність. Тому запропоновано проведення щодо таких документів правової експертизи з метою визначення доцільності існування зазначених у них складів лісових правопорушень та розмірів встановлених за них стягнень, результатом якої повинна стати зміна статусу підзаконного нормативно-правового акта до статусу закону або кодифікація відповідних складів правопорушення.

Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю оновити чинне законодавство та прискорити його розвиток щодо питань, які торкаються адміністративної відповідальності за правопорушення у галузі лісового законодавства. Сформульовані у дисертації висновки та пропозиції можуть бути використані у законодавстві та іншій нормативній діяльності, спрямованій на врегулювання відносин у галузі адміністративної відповідальності за порушення норм лісового законодавства та адміністративній відповідальності загалом, на вдосконалення та систематизацію чинного законодавства про адміністративну відповідальність у сфері лісового законодавства. Так, у результаті дослідження сформульовано ряд пропозицій щодо внесення змін і доповнень до чинного Кодексу України про адміністративні правопорушення, а також до проекту Кодексу України про адміністративні проступки.

Матеріали дисертаційного дослідження дають можливість отримати цілісну інформацію про адміністративну відповідальність за лісові правопорушення в Україні, тому сформульовані автором положення мають також теоретичне значення та можуть бути використані:

- у подальшій науково-дослідницькій сфері для підготовки теоретичних робіт щодо інституту адміністративної відповідальності в цілому та адміністративної відповідальності у сфері лісового законодавства, її основних ознак, вдосконалення правового регулювання, а також при дослідженні питань адміністративної відповідальності у земельному та екологічному праві;

- у навчальному процесі одержані результати можуть бути використані при підготовці розділів та підрозділів підручників, навчальних посібників і методологічних матеріалів курсів: “Адміністративне право”, “Лісове право”, “Земельне право”, “Екологічне право”, “Адміністративна відповідальність”, при підготовці відповідних лекцій, а також у спецкурсах “Адміністративна відповідальність у сфері лісового законодавства” та “Адміністративні провадження”. Основні висновки дослідження впроваджені у навчальний процес при викладанні навчальних дисциплін “Екологічне право” та “Адміністративне право” на юридичному факультеті Білоцерківського державного аграрного університету (акт впровадження від            17 червня 2007 року), а також при викладанні навчальної дисципліни “Адміністративне право України” на кафедрі конституційного, адміністративного та фінансового права юридичного факультету Національного аграрного університету (акт впровадження від 3 вересня 2007 року).

- у практичній (правозастосовній) діяльності при реалізації адміністративно-правових норм органами адміністративної юрисдикції та у правовиховній роботі з питань підвищення рівня правової культури населення. Використання одержаних результатів дозволить поліпшити адміністративно-юрисдикційну діяльність уповноважених органів, а в подальшому може стати підставою обґрунтування передачі функцій із розгляду адміністративних справ про порушення норм лісового законодавства судам.

Крім того, результати дисертаційного дослідження активно впроваджуються у практичну діяльність Київського обласного управління лісового господарства у частині контрольно-інспекційної діяльності щодо застосування адміністративної відповідальності за порушення лісового законодавства (акт впровадження від 23 липня 2007 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною завершеною науковою роботою. Сформульовані у ній положення, узагальнення, оцінки, висновки, пропозиції і рекомендації ґрунтуються на опрацюванні та аналізі 243 наукових та нормативно-правових джерел, а також юридичної практики із застосування заходів адміністративного примусу за лісові правопорушення.

Апробація результатів дисертації. Дисертацію виконано на кафедрі конституційного, адміністративного та фінансового права Національного аграрного університету. Основні положення і висновки дисертаційної роботи були обговорені та схвалені на засіданні кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права Національного аграрного університету, доповідались на наукових та науково-практичних конференціях, зокрема на Науково-практичній конференції молодих науковців “Актуальні проблеми прав людини та держави в умовах світової глобалізації” (Київ лютий 2006 р.), на Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 5-річчю створення юридичного факультету Національного аграрного університету України “Стан та перспективи розвитку юридичної науки та освіти” (Київ листопад 2006 р.) та на Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта 2007” (Дніпропетровськ січень 2007 р.).

Публікації. Основні теоретичні висновки, пропозиції і положення, сформульовані у дисертаційному дослідженні, знайшли відображення у чотирьох наукових статтях, що були опубліковані у виданнях, визначених ВАК України як фахові для спеціальності “Правознавство”.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують сім підрозділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації становить 214 сторінок, з них основного тексту – 188 сторінок; кількість використаних джерел – 243.