ОРГАНІЗАЦІЯ ОХОРОНИ ГРОМАДСЬКОГО ПОРЯДКУ В САНАТОРНО – КУРОРТНИХ ТА ІНШИХ ЗОНАХ ВІДПОЧИНКУ ГРОМАДЯН

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Забезпечення громадського порядку та безпеки громадян є першочерговим конституційним завданням і воно випливає із загальних принципів побудови демократичної правової держави. Виконання завдань, що стоять перед органами внутрішніх справ, передбачає реалізацію принципів, заснованих на визнанні загальнолюдських цінностей на гідному ставленні до особи, визнанні її пріоритету у взаємовідносинах з державою. Конституція України визначає, що утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави, у виконанні якого важлива роль належить правоохоронним органам. Саме такими органами, зокрема міліцією, має здійснюватися комплекс профілактичних та оперативно-розшукових заходів, спрямованих на забезпечення громадського порядку, безпеки дітей і громадян на території закладів відпочинку та оздоровлення. Таким чином, МВС намагається створити сприятливі умови відпочинку для вітчизняних та іноземних туристів в Україні.

Діяльність міліції свідчить, що вирішальною умовою забезпечення нею належного громадського порядку та громадської безпеки на певній території є, в першу чергу, врахування місцевих особливостей, чітка організація і управління силами і засобами, можливість отримання своєчасної й достовірної інформації про вчинені правопорушення і оперативного реагування на неї. З початком демократизації суспільства, з деполітизацією системи МВС, з наданням більших прав місцевим органам державної влади і самоврядування в ряді регіонів України з’явилися підрозділи міліції, які утримуються за рахунок коштів місцевих бюджетів. Поява таких формувань свідчить про реальне забезпечення права територіальних громад на самоврядування, їх можливість самостійно вирішувати питання місцевого значення. Це стосується також можливостей вживати всіх необхідних заходів до підтримання належного громадського порядку на своїй території.

Отже, сучасні уявлення про призначення та характер діяльності міліції вийшли далеко за межі тих шаблонів, які склалися впродовж десятиліть в умовах жорсткого адміністрування. На сучасному етапі розвитку державності в Україні, в умовах зміцнення інституту самоврядування територіальних громад та усвідомленої необхідності перегляду завдань і функцій МВС та його місцевих органів актуальним стало питання про доцільність повсюдного формування підрозділів місцевої міліції, основним напрямом діяльності якої має стати охорона громадського порядку та забезпечення громадської безпеки в санаторно-курортних інших зонах відпочинку громадян. Як свідчить аналіз, наукові дослідження організаційно-правових засад діяльності підрозділів місцевої міліції щодо охорони громадського порядку на території закладів відпочинку практично відсутні. Тому дослідження організаційних та правових основ діяльності місцевої міліції, основних форм та методів її діяльності  щодо охорони громадського порядку у санаторно-курортних та інших місцях відпочинку громадян має велике як теоретичне, так і практичне значення.

Таким чином, необхідність зміцнення правопорядку на регіональному рівні, посилення захисту прав і свобод громадян, гарантій права територіальних громад на самоврядування зумовлює актуальність глибокого і всебічного дослідження організаційно-правових засад діяльності підрозділів місцевої міліції щодо охорони громадського порядку і особливо у місцях масового відпочинку громадян.

Науково-теоретичним підґрунтям для виконання дисертації стали наукові праці фахівців в галузі загальної теорії держави і права, державного управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук: В.Б.Авер’янова, М.І.Ануфрієва, О.М.Бандурки, Д.М.Бахраха, Ю.П.Битяка, Є.В.Додіна, С.В.Ківалова, Ю.В.Кідрука, О.П.Клюшніченка, В.К.Колпакова, А.Т.Комзюка, Д.П.Коренєва,          Ю.Ф Кравченка, В.М.Кудрявцева, О.В.Міненка, О.В.Негодченка, В.І.Олефіра, О.І.Остапенка, Р.С.Павловського, В.П.Пєткова, Л.Л.Попова, Є.А.Самойленка, І.С.Самощенка, Ю.О.Тихомирова, М.Ю.Фролова, В.О.Шамрая, В.К.Шкарупи, В.А.Юсупова та ін.

Нормативною основою роботи є Конституція України, міжнародно-правові акти, закони України, акти Президента України та Кабінету Міністрів України, а також відомчі нормативно-правові акти‚ які регулюють питання діяльності підрозділів місцевої міліції щодо охорони громадського порядку в цілому та у зонах відпочинку зокрема. Інформаційну і емпіричну основу дослідження становлять також політико-правова публіцистика, довідкові видання, статистичні матеріали, які характеризують діяльність підрозділу місцевої міліції щодо охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження проведено відповідно до п.п. 24, 28, 33, 44, 47 Плану наукових досліджень та розробок з удосконалення діяльності органів та підрозділів внутрішніх справ на 2002 - 2005 роки, п.п. 1.1, 1.2, 3.1, 6, 7 розділу І та п.п. 2, 3, 9 розділу VІІ Тематики пріоритетних напрямів дисертаційних досліджень на період 2002-2005 років, затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р.,  а також згідно з Пріоритетними напрямками наукових досліджень Національного аграрного університету в межах державної науково-технічної програми “Ринкова трансформація аграрної сфери економіки України“ та в контексті проведення в державі адміністративно-правової реформи. Крім цього, тема дисертації безпосередньо пов’язана з адміністративно-правовими аспектами наукової теми “Правове забезпечення сталого розвитку аграрного виробництва, безпеки та якості сільськогосподарської продукції“ (номер державної реєстрації 0106U004241).

Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в тому, щоб на основі узагальнень чинного законодавства України та практики його застосування проаналізувати теорію і практику здійснення охорони громадського порядку підрозділами місцевої міліції, дослідити організаційно-правові основи організації її діяльності та проблеми їх практичної реалізації, виробити пропозиції і рекомендації щодо удосконалення охорони порядку у санаторно-курортних та інших місцях відпочинку громадян.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:

здійснити теоретичний аналіз функції органів місцевого самоврядування щодо охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян;

проаналізувати закордонний досвід здійснення охорони громадського порядку муніципальною (місцевою) поліцією і можливості його використання в Україні;

визначити пріоритетні і оптимальні моделі місцевих органів охорони громадського порядку;

дослідити організаційні та правові основи діяльності місцевої міліції;

провести аналіз організаційно–правових питань проходження служби в підрозділах місцевої міліції;

визначити основні форми та методи діяльності підрозділів місцевої міліції щодо охорони громадського порядку на території закладів відпочинку громадян;

дослідити основи взаємодії підрозділів місцевої міліції з населенням, державними органами та органами місцевого самоврядування щодо охорони громадського порядку в санаторно–курортних та інших зонах відпочинку громадян;

визначити і охарактеризувати основні засоби забезпечення законності в діяльності підрозділів місцевої міліції;

сформулювати конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності підрозділів місцевої міліції у сфері охорони громадського порядку в санаторно-курортних зонах.

        Об’єктом дослідження є суспільні відносини, які виникають в процесі охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян.

Предметом дослідження є нормативно-правові акти які регулюють діяльність підрозділів  місцевої  міліції щодо охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертаційного дослідження є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Системно-структурний, логіко-семантичний, структурно-функціональний методи, методи аналізу і синтезу, порівняльного аналізу застосовувалися для аналізу природи, сутності і перспектив місцевого самоврядування в Україні, закордонного досвіду здійснення охорони громадського порядку муніципальною (місцевою) поліцією і можливостей його використання в Україні, визначення проблем реалізації функції охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку органами місцевого самоврядування. За допомогою логіко-семантичного методу поглиблено понятійний апарат. Методи класифікації та групування застосовувалися для виділення окремих функцій місцевої міліції, форм та методів її діяльності щодо охорони громадського порядку. Статистичні методи було використано при дослідженні діяльності підрозділу місцевої міліції міста Очакова. Компаративний метод і документальний аналіз використовувалися для вироблення пропозицій, які дають змогу удосконалити законодавство щодо діяльності підрозділів місцевої міліції у галузі охорони громадського порядку на території закладів відпочинку.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших в українській юридичній науці спроб комплексно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки дослідити організаційно-правові засади охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян.

 В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

вперше:

визначено пріоритетні і оптимальні моделі місцевих органів охорони громадського порядку;

сформульовано конкретні пропозиції та рекомендації щодо удосконалення організаційно-правових засад діяльності підрозділів місцевої міліції у сфері охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян, внесення змін до законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про місцеві державні адміністрації”, “Про міліцію”;

 удосконалено:

систему основних форм і методів діяльності підрозділів місцевої міліції щодо охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян;

основні засоби забезпечення законності в діяльності підрозділів місцевої міліції;

визначення форм взаємодії підрозділів місцевої міліції з населенням, державними органами та органами місцевого самоврядування з питань охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян;

механізм реалізації функції охорони громадського порядку на території санаторіїв, курортів та інших закладів відпочинку громадян органами місцевого самоврядування;

 дістали подальшого розвитку: поняття сутності і перспектив розвитку місцевого самоврядування в Україні;

у новому аспекті проаналізовано:    

зарубіжний досвід здійснення охорони громадського порядку муніципальною (місцевою) поліцією і можливості його використання в Україні;

питання організаційних та правових основ діяльності місцевої міліції у сфері охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян;

порядок і особливості проходження служби в підрозділах місцевої міліції, яка займається охороною громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони становлять як науково-теоретичний, так і практичний інтерес:

– у правотворчості – висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів, зокрема, законів України “Про місцеве самоврядування в Україні”, “Про місцеві державні адміністрації”, “Про міліцію” та ін.;

– у правозастосовній діяльності – використання одержаних результатів дозволить покращити діяльність місцевої міліції щодо охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян;

– у науково-дослідній сфері – положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки організаційно-правових засад діяльності підрозділів місцевої міліції щодо охорони громадського порядку в санаторно-курортних та інших зонах відпочинку громадян;

– у навчальному процесі – матеріали дисертації можуть використовуватись під час проведення занять з дисциплін “Адміністративне право”, “Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ”, відповідних спецкурсів щодо організації діяльності місцевої міліції і окремих її служб, а також у практичному навчанні.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем самостійно, з використанням останніх досягнень науки адміністративного права, всі сформульовані в ньому положення і висновки обґрунтовано на основі особистих досліджень автора. У дисертації ідеї та розробки, які належать співавторам, не використовувались.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження обговорювали на засіданні кафедри конституційного, адміністративного та фінансового права юридичного факультету Національного аграрного університету. Апробація результатів дисертації здійснювалася шляхом оприлюднення дисертантом на науково-практичних конференціях: Міжвідомчій науково-практичній конференції “Боротьба з протиправною діяльністю на державному кордоні України: теорія, практика, проблеми взаємодії” 8 грудня 2005 року (м. Хмельницький); міжвузівській науково-практичній конференції “Проблеми розвитку та модернізації податкових і правоохоронних органів України, боротьба з корупцією та злочинністю“ 30 травня 2005 року  ( м. Ірпінь); на VII Всеукраїнській науково-практичній конференції “Верховенство права людини в Україні“  26 травня 2006 року (м. Острог); на міжвідомчому круглому столі в  Національній академії внутрішніх справ України “Адміністративна реформа в Україні: сучасний стан та шляхи її оптимізації“ 17 червня 2005 року (м. Київ).

Основні висновки дисертаційного дослідження також впроваджено у навчальний процес Національного аграрного університету, Академії управління МВС України та Донецького юридичного інституту МВС України.

Публікації. Основні наукові положення та результати дисертації опубліковані у трьох наукових статтях у фахових наукових журналах та збірниках наукових праць, п’яти тезах наукових повідомлень на науково-практичних конференціях та трьох навчальних посібниках.

Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, що містять підрозділи, висновки, список використаних джерел і додатки. Обсяг дисертації становить 182 сторінки. Список використаних джерел містить 217 найменувань.