ВІДНОСИНИ ДЕРЖВИ І ЦЕРКВИ: \"СИМФОНІЯ ВЛАД\"

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасному інформаційному суспільстві принципово змінюються уявлення про співвідношення духовного і матеріального, релігійного і світського. Християнська церква і держава протягом свого співіснування  перебували та перебувають у стані діалектичної взаємодії, яка обумовлює актуальність загальнотеоретичного юридичного дослідження концепції «симфонії влад», яка лежить в основі цієї системи.

Держава і церква відрізняються за походженням, цілями, структурою, але водночас вони тісно пов’язані між собою. Кожен із цих інститутів має свою особливу соціальну цінність і значимість. Церква не втручається у внутрішні справи держави, а остання, у свою чергу, не втручається у внутрішнє церковне життя. Разом із тим не тільки не виключається, але й передбачається духовно-моральний вплив церкви та цінностей, що захищаються нею, на державну владу.

Діючи узгоджено, держава і церква можуть вирішити багато актуальних для сучасного суспільства проблем, зокрема, сприяти соціальному примиренню, злагоді, взаєморозумінню. «Симфонія влад», сформульована багато століть назад, являє собою такий стан відносин держави і церкви, що націлює нинішнє покоління на стабільність і впорядкованість як на підставу консолідації суспільства. Не випадково вихід українського суспільства до нових цілей і цінностей свого існування, як рядовими громадянами, так і елітою пов’язується з поняттям «соборність». Поряд із цим, соборність у суспільній свідомості завжди виражена в общинному, дорадчому характері відносин між самими віруючими, між громадянами і державою в цілому. Досягнення соборності навряд чи є можливим без опори на вироблені багаторічною традицією релігійні і культурні зразки, яким і є, зокрема, «симфонія влад».

В умовах розпочатого в Україні діалогу світської і духовної влад, теорія їхніх відносин, що базується на узагальненні історичної практики, повинна бути затребуваною. І тут вбачається роль юриспруденції, яка може запропонувати модель відносин держави і церкви, адекватну «симфонії влад» щодо особливостей сьогоднішнього етапу розвитку української державності.

Теоретичні основи дисертаційного дослідження закладені у працях фахівців  у  сфері  загальнотеоретичної  юриспруденції,  філософії  права, історії  політичних   і   правових   учень,   теології   та   церковного   права  М.М.Азаркіна, І.С.Бердникова, Г.Дж.Бермана, А.Б.Венгерова, М.Ю.Варьяса, А.А.Дорської, Н.С.Синициної, Н.М.Золотухіної,    І.А.Ісаєва, А.М.Киридон, А.А.Козловського, А.М.Колодного, С.М.Косовського, В.І.Лафітського, В.К.Липинського, Л.А.Морозової, А.Николіна, Д.Оболен-ського, Ю.М.Оборотова, О.С.Павлова, В.О.Пащенка, Р.А.Папаяна, А.В.Потаніної, П.М.Рабіновича, С.П.Рабіновича, О.В.Тимошиної, В.О.Ципіна, П.Л.Яроцького та ін.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою частиною науково-дослідної теми Одеської національної юридичної академії «Традиції та новації в сучасній українській державності й правовому житті» (державний реєстраційний номер 0106U004970), яка пов’язана з науковою програмою Міністерства освіти і науки України «Актуальні проблеми будівництва демократичної соціальної правової держави відповідно до положень Конституції України», а також  включене до плану науково-дослідної роботи кафедри теорії держави і права Одеської національної юридичної академії на 2006–2010 роки за темою: «Традиції та оновлення у правовому житті України (теоретичний аспект)».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розкриття змісту концепції «симфонії» державної і церковної влад, конкретно-історичних форм її буття з визначенням перспективи використання її у сучасній Україні.

Для досягнення мети дослідження передбачалося виконати такі основні завдання:

узагальнити досвід відносин держави і православної церкви, виявивши при цьому роль і значення концепції «симфонії влад» як основи таких відносин;

виявити загальне й особливе в теологічному і світському науковому трактуваннях «симфонії влад»;

надати визначення «симфонії влад» крізь призму церковного права і світського права;

розкрити роль церковного права у вітчизняній правовій традиції;

виявити специфіку взаємодії церкви і держави в сучасній Україні, виокремивши напрямки використання концептуальної моделі «симфонія влад»;

визначити особливості відносин української держави і православної церкви у їх правовому оформленні;

показати перспективи реалізації ідеї «симфонії влад» та виробленої в її дусі соціальної концепції православної церкви стосовно умов сучасної України.

Об’єктом дослідження є становлення, розвиток і сучасний стан відносин держави і православної церкви крізь призму світського і церковного права, традиційною складовою якого є концепція «симфонії влад».

Предметом дослідження є концепція «симфонії влад» як модель відносин держави і православної церкви, як традиція та перспективи її використання в умовах сучасної України.

Методи дослідження. Розглянута в дисертації концепція «симфонії влад» подана у філософських, юридичних, богословських працях різної ідеологічної спрямованості, що визначило розмаїтість методологічного інструментарію дисертаційного дослідження.

Насамперед, у дисертації для досягнення поставленої мети використовувалися концептуальні ідеї, принципи та методи сучасної методології. Визначальною концептуальною ідеєю є ствердження єдності розвитку державно-правової реальності і церкви. Аналіз основних різновидів відносин церкви і держави, конкретизація співвідношення права і держави в умовах православної цивілізації, використання того чи іншого підходу при розгляді понять права, держави і ряду інших основних понять юриспруденції здійснювалися на основі принципу плюралізму.

Аналіз теократичних ідей і концепції влади у працях вітчизняних мислителів пов’язаний з використанням принципу історизму і конкретно-історичного методу. Складні взаємозв’язки церкви, суспільства і держави, їхній правовий вимір досліджувалися за допомогою системного методу. Формально-логічний метод застосовувався для характеристики права, держави і церкви щодо концепції «симфонії влад» з виходом на уточнення категоріального апарату сучасної юриспруденції. Компаративістський та аксіологічний підходи набули свого втілення у ствердженні необхідності освоєння, збереження й використання правової традиції «симфонії влад» у відносинах держави і церкви в сучасній Україні.

Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є першим комплексним загальнотеоретичним юридичним дослідженням концепції «симфонії влад» і конкретно-історичних форм її буття. Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає у такому:

уперше:

виявлено принциповий збіг оцінок сутності концепції «симфонії влад» у світській науці і теології, що є одним із доказів істинності і практичності цієї концепції;

визначено, що співвідношення світського і церковного права у рамках православної цивілізації багато в чому визначалося «симфонією влад» держави і церкви і, таким чином, на відміну від західної цивілізації, було виражено в узгодженому правовому регулюванні суспільних відносин;

зазначено необхідність використання концепції «симфонії влад» у побудові відносин держави і церкви у сучасній Україні при визначенні стратегії цивілізаційного розвитку українського народу, його державності, правового і духовного життя;

виділено шляхи реалізації ідеї «симфонії влад» у сучасній Україні, зокрема на основі розробленої в її дусі соціальної концепції православної церкви;

набули подальшого розвитку:

доведення наявності стійкої традиції симфонічних відносин світської влади і православної церкви, що у відкритій або неявній формі простежується на всіх етапах розвитку православної цивілізації;

удосконалено:

визначення «симфонії влад», запропоноване з урахуванням сучасної методології юриспруденції.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає у тому, що теоретичне осмислення моделі симфонічних відносин церкви і держави дозволяє використати її в умовах становлення цивільного суспільства в Україні.

Сформульовані у дисертації висновки й пропозиції можуть бути використані:

у законотворчій діяльності – для розроблення концепції нового законодавства про свободу совісті та релігійні організації в Україні;

у науково-дослідній сфері – для заповнення існуючих прогалин у вивченні правової спадщини відносин держави і церкви, церковного права;

при розробленні й удосконаленні державних стандартів підготовки юристів шляхом включення до навчального плану юридичних спеціальностей навчальної дисципліни «Церковне право»;

у навчальному процесі – при проведенні занять із навчальних дисциплін «Теорія держави і права», «Історія держави і права України», для написання відповідних розділів у підручниках і навчальних посібниках із зазначених дисциплін.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й висновки роботи обговорювалися на засіданнях кафедри теорії держави і права Одеської національної юридичної академії. Окремі результати дослідження доповідалися та обговорювалися на звітних конференціях професорсько-викладацького складу й аспірантів Одеської національної юридичної академії (2001, 2002, 2003, 2004, 2006, 2007 рр.; м.Одеса); Міжнародній науково-практичній конференції «Право, держава, духовність: шляхи розвитку та взаємодії» (9–10 червня 2006 р.; м. Одеса); П’ятій Міжнародній науковій конференції «Православ’я – наука – суспільство: питання взаємодії» (24–25 травня 2007 р.; м. Київ); XVIII Міжнародній історико-правовій конференції «Проблеми протидії злочинності: історико-правовий аспект» (6-10 вересня 2007 р.; м.Сімферополь).

Результати дисертаційного дослідження використовувалися автором у навчальному процесі при проведенні семінарських занять з теорії держави і права.

Публікації. Основні положення дисертації знайшли відображення у дванадцятьох статтях, десять із яких опубліковано в наукових фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, дванадцяти підрозділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації складає 165 сторінок, додаток на 7 сторінках, список використаних джерел становить 339 найменувань і розміщений на 28 сторінках.