ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ВИКОРИСТАННЯ КРИМІНАЛІСТИЧНИХ ЗНАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ У СУДІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Реалізація положень Конституції України щодо побудови незалежної, демократичної, соціальної, правової держави потребує сьогодні вирішення значної кількості найрізноманітніших проблем. Серед них - зростання злочинності.

У створенні ефективної системи протидії цьому явищу провідна роль належить наукам кримінального, кримінально-процесуального права, криміналістики, іншим галузям знань, які за своїм предметним призначенням покликані забезпечувати діяльність правоохоронних органів держави та судів, які здійснюють провадження у кримінальних справах. Центральною частиною у цьому провадженні є судовий розгляд кримінальних справ.

За останні роки в Україні вживаються відповідні заходи щодо покращення умов діяльності судів. Матеріальне і науково-технічне забезпечення, удосконалення системи підбору кадрів суддів, покращення діяльності органів суддівського самоврядування позитивно впливають на якість розгляду судових справ. Зростає й кількість наукових досліджень актуальних проблем судової діяльності, оптимізації її змісту.

Однією з важливих проблем, комплексне розв’язання якої безпосередньо впливає на досягнення мети й вирішення завдань судочинства у кожній окремо взятій кримінальній справі, є питання щодо необхідності використання криміналістичних знань під час здійснення правосуддя.

Як розгляд кримінальних справ у суді в цілому, так і усунення та виправлення помилок, недоліків, прогалин досудового розслідування зокрема, можливе лише за умов високопрофесійної судової діяльності, що комплексно реалізується суддями, прокурорами – державними обвинувачами і адвокатами-захисниками. І ця діяльність, як видається, потребує належного використання різноаспектних знань криміналістики. Суддя, прокурор, адвокат-захисник, як професійні реалізатори головних процесуальних функцій, повинні постійно використовувати засоби і методи криміналістики в організації та проведенні судового процесу, а особливо під час дослідження доказів.

Судовому розгляду кримінальних справ у науці криміналістики приділялась увага. Різним аспектам цієї найважливішої частини кримінального судочинства присвячені дослідження Л.Ю. Ароцкера, О.Я. Баєва, Р.С. Бєлкіна, О.Д. Бойкова, Г.А. Воробйова, А.В. Дулова, Ю.В. Кореневського, В.І.Комісарова, С.Л. Кисленко, І.Д. Перлова, І.Л. Петрухіна, М.І. Порубова, В.М. Савицького, М.С. Строговича, В.Г. Ульянова, С.А. Шейфера, Т.Б.Чеджемова та інших науковців. На сьогодні, як видається, вже вагомо напрацьовані головні аспекти тактики судового допиту, питання планування судового слідства та деякі інші. Однак, система теоретичних положень і рекомендацій щодо можливості та потреби використання криміналістичних знань в розгляді кримінальних справ у суді все ще залишається незавершеною. Насамперед недостатньо новітніх розробок криміналістичних прийомів і методів, придатних для забезпечення цього розгляду. Приходиться констатувати, що в Україні з цієї проблематики на сьогодні немає дисертаційних та монографічних досліджень. Тож виконання такого комплексного дослідження відповідних криміналістичних аспектів забезпечення судового розгляду кримінальних справ, є підстави вважати актуальним і необхідним.

Найдоцільнішими, як видається, є напрями дослідження використання криміналістичних знань під час судового розгляду кримінальних справ, що стосуються подальшого удосконалення наукової доктрини щодо необхідності використання досягнень криміналістики під час розгляду кримінальних справ у суді та потреби практичного забезпечення професійних учасників цього розгляду (передусім, суддів, прокурорів – державних обвинувачів та адвокатів-захисників) знаннями сучасної криміналістики.