ЗАГАЛЬНО – ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ПРАВОВОГО СТАТУСУ СУБ’ЄКТА ПРАВА

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Перетворення в державно-правовій сфері, як і в інших сферах українського суспільства, потребують сучасного наукового забезпечення, вироблення нових юридичних понять та категорій, парадигм та концепцій. Сучасний стан розвитку права, правової системи України свідчить про наявність нагальних проблем, які стосуються перспектив розвитку суспільного та державного ладу, зміцнення демократії та утвердження верховенства права, удосконалення правового статусу суб’єкта права, як елемента правової системи, що має важливе значення для її функціонування.

Необхідність загальнотеоретичного дослідження і узагальнення проблем, пов'язаних з визначенням правового статусу суб'єкта права очевидна, оскільки є однією з передумов удосконалення законодавства України, підвищення ефективності його реалізації.

Ствердження у правознавстві принципу наукового плюралізму зумовило доцільність пошуку нових поглядів на правовий статус суб’єкта права. При цьому зазначимо, що певні аспекти правового статусу суб’єктів права висвітлено у радянській та пострадянській юридичній літературі, що дозволило сформувати відповідну світоглядну та методологічну базу для проведення дослідження. Важливо відмітити значний внесок науковців попередніх років у розроблення питань правового статусу окремих видів суб’єктів права. Визначаючи безперечну наукову цінність використаних джерел, слід відзначити і факт наявності в деяких з них чималої кількості ідеологічних нагромаджень, характерних для часу їх створення, які сьогодні втратили актуальність. Водночас використання цих джерел є важливим для подальших наукових досліджень, складає основу наукового напряму дослідження та забезпечує формування нових підходів визначення сутності та змісту правового статусу суб’єкта права.

Зокрема, проблеми правового статусу суб’єктів права досліджувалися представниками загальної теорії держави та права, у працях яких розроблялися поняття, структура, види правового статусу особи, особистості, людини і громадянина. Зокрема це праці: М.Г. Александрова, С.С. Алексєєва,                        С.І. Архіпова, С.В. Бобровник, М.В. Вітрука, В.М. Горшеньова, О.В. Зайчука, С.О. Комарова, О.Л. Копиленка, В.В. Ладиченка,  В.І. Леушина,                              С.Л. Лисенкова, М.І. Матузова, О.В. Міцкевича, П.О. Недбайла,                              В.С. Нерсесянца, В.І. Новоселова, Н.М. Оніщенко, Н.М. Пархоменко,                     А.В. Полякова, В.Д. Перевалова, П.М. Рабіновича, О.Ф. Скакун,                              Л.І. Спиридонова, В.В. Сухоноса, О.Д. Тихомирова, І.Є. Фарбер,                                   О.В. Фатхутдінової, Р.О. Халфіної, Ю.С. Шемшученка, Л.С. Явича та інших.

Крім того, дослідженню місця правового статусу громадянина в механізмі забезпечення прав і свобод, структури та соціально-юридичної сутності елементів правового статусу особи, а також класифікації правового статусу особи присвячено праці К.Г. Волинка; теоретико-правові аспекти правового статусу людини і громадянина в контексті розбудови в Україні соціальної держави осмислювались Д.О. Єрмоленко; проблеми правового статусу державних службовців та працівників органів внутрішніх справ розглядалися П.І. Павленком, Ю.І. Коваленком; теоретико - правові проблеми правового статусу неповнолітніх в Україні та забезпечення його реалізації як один із основних напрямів діяльності міліції вивчалися С.П. Коталейчуком; правовий статус жертв правосуддя та зловживання владою, як особливий вид правового статусу людини, був висвітлений А.М. Смирновим; історичні аспекти правового статусу окремих суб’єктів права досліджувалися Ж.О. Дзейко,                Л.О. Попсуєнко, О.М. Юхимюк.

Представники галузевих юридичних наук спрямовували свої зусилля на пізнання особливостей галузевих правових статусів суб’єктів права, в т.ч. у сфері виконавчої влади, місцевого самоврядування, судочинства тощо. Цій проблематиці були присвячені праці Н.О. Богданової, Л.Д. Воєводіна,                   Б.М. Габричидзе, О.О. Ліверовського, В.Ф. Погорілка, В.Ф. Сіренка,                      В.М. Шаповала та інших авторів, завдяки яким розширено межі джерельної бази у формуванні комплексної характеристики правового статусу суб’єктів права.

Нажаль, загально – теоретичні засади правового статусу суб’єкта права поки що не стали об’єктом спеціальної уваги теоретиків права, і не отримали достатнього висвітлення у вітчизняній юридичній літературі. Будучи також предметом наукового дослідження галузевих наук, правовий статус суб'єкта права, як явище і категорія, в першу чергу вимагає загальнотеоретичного вивчення. Це дозволить розробити цілісну теорію правового статусу суб'єкта права як міжгалузевого інституту права.