ГРОМАДСЬКИЙ КОНТРОЛЬ В УКРАЇНІ ЯК ІНСТИТУТ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Важливим засобом реалізації народовладдя та дієвим способом залучення населення до управлінських функцій є громадський контроль – один із видів соціального контролю, що здійснюється об’єднаннями громадян і безпосередньо самими громадянами. Історико-правовий досвід державного будівництва, практичні результати розв’язання низки соціально-економічних проблем, пов’язаних зі становленням незалежної Української держави, підтвердили, що громадський контроль був і є вагомим чинником залагодження суспільних суперечностей, оскільки сприяє впорядкуванню і координації діяльності усіх соціальних суб’єктів.

Українські та зарубіжні вчені робили багато спроб науково осмислити проблеми сучасної трансформації суспільства як цілісної та складної соціальної системи, важливе місце в якій займає функціонування такого інституту, як громадський контроль. Саме він є важливою складовою громадського самоврядування, з розвитком якого пов’язане становлення громадянського суспільства, темпи його утвердження в Українській державі. У цьому контексті слід відзначити важливість науково-теоретичних положень про роль контролю як соціального явища, викладених і обґрунтованих у працях В. Авер’янова, О. Андрійко, В. Андрушко, Е. Афоніна, Д. Бахраха, В. Беха, В. Воловика, В. Воронкової, І. Голосніченка, П. Гнатенка, В. Горшеньова, О. Данільяна, О. Дзьобаня, Р. Додонова, О. Донченко, Д. Єсипенка, В. Жадька, А. Карася, М. Кельмана, О. Корха, С. Кримського, В. Крисаченка, Н. Крохмаль, В. Ляха, М. Михальченка, В. Пазенка, К. Райди, В. Рижка, О. Соболь, В. Тарана, М. Цюрупи та ін. Різним аспектам функціонування громадського контролю присвячено також публікації В. Афанасьєва, А. Балкова, С. Денисюка, С. Кушнір, І. Попової та ін.

Проте, незважаючи на такий доволі великий у кількісному вимірі доробок, є підстави констатувати, що українські вчені досі не приділили належної уваги комплексному висвітленню місця і ролі громадського контролю у становленні й розвитку громадянського суспільства. Немає відповіді на низку питань, необхідність вирішення яких зумовлено вдосконаленням контрольних функцій громадськості. Недосконалість системи громадського контролю в сучасній Україні, недостатня розробленість методологічних принципів його інституалізації позначаються на перебігу соціальних змін, призводять до поширення негативних процесів у суспільних відносинах.