ОЦІНКА І ДІАГНОСТИКА СОЦІАЛЬНОЇ НАПРУГИ В ДЕРЖАВНИХ ЦІЛЬОВИХ ПРОГРАМАХ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Останнім часом у науці продовжує домінувати механістичний підхід, для якого характерно поняття соціально-економічної системи як неживої, що складається з різних елементів і показників, що її характеризують.

На практиці соціально-економічна система являє собою сполучення як неживої (машин, механізмів, споруд та ін.), так і живої (окремих індивідів, колективів і соціальних груп) праці. Для останньої характерно соціально-психологічне сприйняття процесів, що мають місце в економіці і суспільстві.

Однією з характеристик цих процесів є соціальна напруга, що ілюструє як населення в цілому або окремі соціальні групи реагують на різний ступінь задоволення їх потреб.

Дослідженню окремих проблем, повязаних із соціальною напругою, присвячені роботи таких закордонних та вітчизняних вчених, як Авер’янов Л. А., Анікін П. В., Анцупов А. Я., Григас Р., Бубенко П. Т., Гейман О. А., Дави-дов А. А., Дюркгейм Е., Іванов О. І., Кизим М. О., Мертон Р., Парсон Т., Плю-снін Ю. М., Рязанцев С. В., Сорокин П., Шульц Е. та інші.

Однак більшість з них досліджували соціальні та психологічні аспекти цього поняття, а його економічні прояви на рівні країни в цілому та її регіонів практично не розглядались.

Аналіз програм соціально-економічного розвитку країни та її регіонів, а також державних цільових програм, які стосуються проблем підвищення якості життя населення, свідчить про те, що в них відсутнє як, власне, поняття «соціальна напруга», так, відповідно, і наукове обґрунтування її зниження. Це стосується як оцінки ситуації із соціальною напругою в країні та її регіонах, так і діагностики та вибору тих із них, які в першу чергу підлягають державній підтримці. Разом з тим відсутній і науково обгрунтований методичний підхід до визначення пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги в регіонах країни.

Усе наведене вище обумовило актуальність вибору теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційна робота виконувалася в рамках науково-дослідної роботи у Харківському національному економічному університеті за темою: «Теоретичні

основи оцінки рівня та якості життя населення регіонів України» (№ ДР 0104U000925), а також науково-дослідної роботи в Науково-дослідному центрі індустріальних проблем розвитку НАН України: “Розробка стратегії соціально-економічного розвитку Харківської області до 2015 року” (№ ДР 0107U009113).

Мета і задачі дослідження.  Метою дисертаційної роботи є узагальнення та розвиток теоретичних підходів і методичних рекомендацій щодо оцінки та діагностики соціальної напруги при розробці державних цільових програм.

Для реалізації сформульованої мети дослідження в роботі поставлено такі задачі:

-         проаналізувати та уточнити сутність поняття “соціальна напруга” в країні та її регіонах;

-         визначити фактори, які впливають на соціальну напругу в країні та її регіонах;

-         проаналізувати можливість застосування програмно-цільового підходу до вирішення проблеми зниження соціальної напруги в країні та її регіонах;

-         проаналізувати діючу теорію та практику оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах, визначити їх недоліки та напрямки удосконалення;

-         удосконалити методику оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах та вибір тих з них, що підлягають першочерговому залученню до державної цільової програми;

-         здійснити розрахунки соціальної напруги в регіонах України та обрати ті з них, що підлягають першочерговому залученню до державної цільової програми;

-         розглянути та уточнити сутність поняття “діагностика соціальної напруги” в країні та її регіонах;

-         удосконалити модель діагностики та вибору пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги в регіонах країни, які залучені до державної цільової програми;

-         здійснити діагностику та вибір пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги в регіонах України на основі запропонованої моделі.

Об’єкт дослідження. Об’єктом дослідження є процеси розробки та обгрунтування державних цільових програм щодо зниження соціальної напруги в країні та її регіонах.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні методи та інструменти оцінки і діагностики соціальної напруги в країні та її регіонах у державних цільових програмах.

Методи дослідження.          У дисертаційній роботі використовувалися такі методи теоретичного та емпіричного дослідження: аналізу – для визначення ситуації із соціальною напругою в країні та її регіонах; логічного узагальнення – для уточнення сутності понять “соціальна напруга” та “діагностика соціальної напруги”; економіко-математичного моделювання, як-то: кластерного аналізу (неієрархічний метод k-середніх) – для розпізнавання стадій соціальної напруги в регіонах країни; когнітивного моделювання (на основі теорії графів) – для діагностики та визначення пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги в регіонах країни; кореляційно-регресійного аналізу – для визначення взаємного впливу основних і управляючих факторів у когнітивній моделі; методу ентропії – для розрахунку інтегральних показників стадій соціальної напруги в регіонах країни.

Наукова новизна отриманих результатів.

Одержані в процесі  дослідження наукові результати мають різну ступінь новизни і в сукупності вирішують важливу науково-практичну задачу оцінки і діагностики соціальної напруги при розробці державних цільових програм.

Серед одержаних основних наукових результатів є такі:

дістали подальшого розвитку:

-         методика оцінки соціальної напруги в країні та її регіонах, яка, на відміну від існуючих, базується на теорії життєвого циклу конфлікту з урахуванням таких стадій: відкритий і латентний прояв з активною та пасивною поведінкою громадян, що забезпечує оцінку динаміки цього процесу;

-         методичний підхід до вибору регіонів країни, які підлягають першочерговому залученню до державної цільової програми щодо зниження соціальної напруги в країні. На відміну від існуючих в його основу покладено ідентифікацію регіонів країни по стадіях соціальної напруги, що дає змогу з урахуванням дефіциту коштів здійснювати державну підтримку тих регіонів, які в першу чергу її потребують;

-         методичний підхід до діагностики та вибору пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги в країні та її регіонах, який, на відміну від існуючих, синтезує фактори, що управляють та є основними, в когнітивній моделі та забезпечує вибір різних можливих сценаріїв розвитку ситуації за допомогою імпульсного методу;

удосконалено:

-         міждисциплінарне поняття соціальної напруги в країні та її регіонах як особливого соціально-психологічного стану населення або окремих його соціальних груп, який залежить від рівня задоволення їх потреб і виявляється в девіантній поведінці або зміні місця проживання та сімейного стану;

-         поняття “діагностика соціальної напруги” в країні та її регіонах, яке, на відміну від існуючих, являє собою процес як розпізнавання сили та напрямків дії факторів на соціальну напругу, так і визначення можливих наслідків такого впливу;

-         методичний підхід до побудови когнітивної моделі діагностики та визначення пріоритетних напрямків зниження соціальної напруги в регіонах країни, який, на відміну від існуючих, базується як на об’єктивному виборі основних управляючих факторів, так і на їх взаємному впливі, що забезпечує її адекватність процесу, який досліджується.

Практичне значення отриманих результатів. Основні теоретичні  положення роботи доведені до рівня конкретних методик і рекомендацій з оцінки і діагностики соціальної напруги в регіонах країни для розробки державних цільових програм. Методичні рекомендації щодо оцінки соціальної напруги і визначення факторів якості життя населення, що впливають на неї, впроваджено: в Харківській обласній державній адміністрації (довідка про впровадження № 64/4 від 15.10.2007 р.) та Науково-дослідному центрі індустріальних проблем розвитку НАН України (довідка про впровадження
№ 193/4 від 18.09.2007 р.).