ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Після проголошення незалежності в Україні розпочався процес демократизації суспільства, розвитку державних інституцій і відповідно їх основних функцій, включаючи й економічні. Разом з тим, у сфері здійснення державного правового регулювання економічних відносин спостерігається значна кількість проблем. Продовжуються дискусії з приводу того, якою має бути економічна роль української держави, якими шляхами повинні здійснюватись соціальні реформи. Тому одним з найбільш важливих завдань юридичної науки на сучасному етапі розвитку України є вироблення обґрунтованих наукових рекомендацій щодо ефективного державно-правового впливу на економічні відносини. Це може бути досягнуто за умови всебічного аналізу тенденцій суспільного розвитку, правильного визначення характеру суспільних відносин, що піддаються державно-правовому регулюванню, передбачення соціальних результатів, які мають настати в результаті вибору відповідних державно-правових форм впливу на економічні відносини.

Проблеми співвідношення держави, права та економіки розглядались у працях українських і зарубіжних правознавців та економістів, зокрема, Є.І. Бойка, Ю.П. Битяка, В.Д. Бабкіна, Л.К. Воронової, В.М. Гриньова, І.В. Запоточного, В.І. Захарченка, О.В. Зайчука, А.П. Зайця, М.І. Козюбри, А.М. Колодія, О.Л. Копиленка, В.К. Мамутова, О.Г. Мурашина, Н.М. Оніщенко, П.М. Рабіновича, В.М. Селіванова, В.Ф. Сіренка, О.Ф. Скакун, С.Г. Стеценка, С.С. Алексєєва, Г.В. Атаманчука, Д.Н. Бахрака, А.В. Бусигіна, Є.Т. Гайдара, А.І. Іларіонова, В.А. Кучинського, Г.І. Костакі, М.І. Лазарєва, А.В. Малько, Н.І. Матузова, В.С. Мартемьянова, В.С. Нерсесянца, М.А. Сажиної, Ю.О. Тихомирова, С. Брю, П. Друкера, І. Кірцнера, Л. Клейна, К. Макконелла, Н. Менк’ю, К. Поппера, П. Самуельсона, Й. Шумпетера та ін.

Однак, незважаючи на таку досить активну розробку проблематики взаємовпливу держави, права та економіки, слід зазначити, що й досі залишається чимало дискусійних, недостатньо досліджених проблем і аспектів, як загально теоретичного характеру так і в практичній площині. Зокрема, в процесі реалізації владних повноважень суб’єктами в Україні. Це пояснюються, в першу чергу, складністю та суперечливістю економічного становлення та розвитку пострадянських держав, в тому числі України. На формування сучасних уявлень щодо ролі держави у соціальному регулюванні впливають з одного боку наслідки невдалого експерименту з побудови одержавленої економіки в колишньому СРСР з іншого – вкрай не задовільна практика державного будівництва за період існування України як незалежної держави. Так, у свідомості значної кількості населення домінує негативне ставлення до державної власності і державного господарювання. В численних експертних дослідженнях держава Україна позиціонується як неефективний власник. При цьому досі існує небезпечна ілюзія можливості побудови саморегульованої господарської системи та автоматичного переходу до неї. Внаслідок непродуманих, науково необґрунтованих дій зруйновано соціально-економічний потенціал, створений, за рахунок величезних втрат, народом України. Як наслідок зубожіння преважної кількості населення та відповідно загострення соціального напруження. За цих умов у суспільстві реанімуються сили, що прагнуть повернути розвиток економіки України назад до її скомпрометованої моделі.

Практика державного будівництва за період існування України як незалежної держави виявила необхідність трансформації економіки колишньої УРСР як частки, уламка так званого «народногосподарського комплексу СРСР» у самостійну господарську систему, що функціонує на основі поділу праці в Європі та світі. Така трансформація має бути забезпечена структурною перебудовою економіки, соціальної сфери, освіти, науки та інших галузей, завершенням формування національної фінансової, грошово-кредитної, банківської, бюджетної, митної, валютної, податкової систем, національного законодавства. Перед державою стоїть завдання формування національної моделі державного сектора економіки, ринку та ринкової інфраструктури, забезпечення ефективної зайнятості, подолання монополізму та несумлінної конкуренції. Негативні прояви, які мали місце в економіці західних країн ще в XIX ст. – фальсифікація результатів праці, обман покупців, погіршення якості послуг, товарів, їх підробка, встановлення своєрідної форми диктату виробника над покупцем, в повній мірі властиві для нинішньої економіки України. За цих умов важливою економічною функцією держави є регулювання конкурентної боротьби, підтримка малого бізнесу, встановлення та забезпечення державних стандартів якості продукції та соціальних вимог. Аналіз досвіду інших країн свідчить, що національна економіка в умовах жорсткої міжнародної конкуренції, боротьби за ринки збуту продукції не може вижити без заходів державного протекціонізму стосовно вітчизняних виробників. Але, безумовно, такі заходи мають носити зважений характер, щоб на практиці не трансформуватися у захист інтересів певних олігархічних груп.

Економічні відносини, як і будь які інші соціальні взаємозв’язки, можуть стабільно функціонувати, якщо вони закріплені у правовій формі. Тому слід виділити як основну і найбільш значиму форму державно-правового впливу – правотворчу. Її призначення – створення необхідного правового оформлення суспільних відносин у сфері економіки, формування нормативних основ суспільного й державного життя.

Практична реалізація правозастосовної форми впливу держави на економіку країни потребує створення системи узгоджених дій спеціально уповноважених органів, які здійснюють реалізацію інтересів держави у цій сфері через індивідуальне регулювання конкретних економічних відносин у країні.

Така діяльність державних органів повинна провадитися в межах наданих їм повноважень, відповідно до вимог чинного законодавства, бути узгодженою, збалансованою та ієрархічно вибудованою. Це, у свою чергу, вимагає вивчення досягнень української правової науки, узагальнення організаційно-правового досвіду, аналізу та використання закордонного законодавства і відповідних міжнародно-правових актів.

Ще однією з обставин, що обумовлює необхідність дослідження викладених питань, є потреба сприяти усуненню недоліків, що мають місце у діяльності державних органів, які забезпечують контрольні, правоохоронні функції держави в економіці країни. Від «якості» реалізації державою та її органами своїх повноважень, у наведених вище правових формах, безумовно залежить стан економіки країни, її зростання або стагнація та занепад.

Вищезазначене доводить, що існує потреба подальшого дослідження необхідності посилення ролі української держави, зміцнення її інститутів, вибір ефективних державно-правових форм впливу на економічні відносини. Все це обумовило вибір даної теми дисертаційного дослідження.