ВІДШКОДУВАННЯ ШКОДИ, ЗАВДАНОЇ НЕПРАВОМІРНИМ ВИКОРИСТАННЯМ АВТОРСЬКИХ ПРАВ :

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Протягом всієї історії людства традиційним об’єктом економічного обігу були матеріальні речі – об’єкти природи та результати матеріального виробництва. І хоча результати творчої діяльності відомі не одне тисячоліття, вони не були об’єктом ринкових відносин, оскільки реалізація таких результатів, попри їх велике значення для розвитку людства, здійснювалася досить повільно. Лише з початку ХІІ ст. охорона цих об’єктів починає набувати певного правового оформлення. Оскільки, з розвитком науково-технічного прогресу результати інтелектуальної діяльності почали відігравати у житті суспільства значну роль, а їх реалізація дала можливість отримання стабільних і досить великих прибутків, традиційний ринок майнових цінностей зазнав суттєвих змін, а ХХІ століття оголошене Організацією Об’єднаних Націй ерою інтелектуальної власності.

Загальні засади охорони права громадян на творчу діяльність містяться у ст. 41 Конституції України, яка передбачає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності, та у ст. 54 Конституції України, яка гарантує громадянам свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості.

Постійні процеси, пов’язані з приведенням національного законодавства у сфері інтелектуальної власності до міжнародних та Європейських стандартів, удосконаленням технічних засобів захисту об’єктів авторського права, поки що не повною мірою захищають авторів та їх правонаступників від неправомірного використання авторських прав. У зв’язку з розповсюдженням контрафактної продукції значні моральні та майнові втрати несуть не лише суб’єкти авторського права, а й споживачі, дискредитується авторитет добросовісних виробників.

Важливе значення для ефективного захисту авторських прав відіграє формування у науковій літературі та правозастосовній практиці єдиного поняття та видів неправомірного використання авторських прав.

В Законі України «Про авторське право і суміжні права» встановлено загальний перелік порушень авторських прав та способів їх захисту. Порушення авторських прав їх неправомірним використанням у межах договірних та позадоговірних зобов’язань має свої особливості, пов’язані із способом, строком та наслідками такого використання, що суттєво впливає на вибір способів захисту порушених прав. При цьому в законодавстві не визначено види неправомірного використання авторських прав у зв’язку з невиконанням чи неналежним виконанням. До договорів щодо розпорядження майновими правами на об’єкти авторського права можуть застосовуватись загальні положення про

порушення договірних зобов’язань, встановлені Цивільним кодексом України. Разом з тим, особливість об’єкту, суб’єктного складу, змісту договорів у сфері права інтелектуальної власності обумовлюють необхідність вироблення спеціальної класифікації їх порушень для визначення ефективних способів захисту авторських прав сторін договірних зобов’язань.

Одним із найважливіших способів захисту, який може застосовуватись як в межах договірного, так і позадоговірного неправомірного використання авторських прав, є відшкодування майнової і немайнової шкоди.

Проблема відшкодування шкоди є однією з найбільш актуальних для сучасної правозастосовної практики. Незважаючи на законодавче закріплення права на відшкодування шкоди, отримати таке відшкодування досить проблематично. Це пов’язано зі складністю доведення факту завдання чи спричинення моральної та майнової шкоди, визначення її розміру, способу відшкодування. Особливість авторських прав обумовлює необхідність вироблення спеціальних критеріїв визначення розміру шкоди, завданої їх неправомірним використанням, тоді як у законодавстві визначені загальні засади такого відшкодування, що не дозволяє повною мірою захистити права авторів та їх правонаступників.

Окремі питання відшкодування шкоди досліджувались у працях вітчизняних науковців: Т.С. Ківалової «Зобов’язання відшкодування шкоди за цивільним законодавством України: теоретичні проблеми», Д.Ф. Плачкова «Відшкодування шкоди фізичній особі, що потерпіла від злочину, за цивільним законодавством», С.І. Шимон «Відшкодування моральної (немайнової) шкоди як спосіб захисту суб’єктивних цивільних прав», В.П. Паліюка «Правове регулювання відшкодування моральної (немайнової) шкоди».

 Теоретичною основою дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних фахівців у галузі цивільного права і права інтелектуальної власності: Б.С. Антимонова, М.І. Брагинського, В.А. Васильєвої, І.І. Ващинця, Е.П. Гаврилова, В.А. Дозорцева, О.С. Йоффе, Т.С. Ківалової, В.М. Коссака, М.Я. Кириллової, Т.Є. Крисань, В.В. Луця, С.В. Мазуренко, М.М. Малеїної, О.А. Підопригори, О.О. Підопригори, О.М. Піцан, Д.Ф. Плачкова, О.В. Ришкової, О.Д. Святоцького, А.П. Сергєєва, В.І. Серебровського, Р.О. Стефанчука, О.І. Харитонової, Є.О. Харитонова, Є.А. Флейшиц, Г.Ф. Шершеневича, Р.Б. Шишки, О.О. Штефан, С.А. Чернишевої, Н.Є. Яркіної та інших.

Праці згаданих вище авторів торкалися лише окремих аспектів проблеми, що є предметом цього дисертаційного дослідження, не охоплюючи усі її аспекти у цілому. До цього часу у вітчизняній науці цивільного права відсутні спеціальні комплексні дослідження

теоретичних та прикладних питань відшкодування шкоди, завданої неправомірним використанням авторських прав.