КОЛЕГІЇ ОРГАНІВ ВИКОНАВЧОЇ ВЛАДИ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ: ІСТОРИКО-ПРАВОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. На сучасному етапі становлення України як суверенної, незалежної, демократичної, соціальної, правової держави однією з найважливіших проблем є побудова ефективної системи органів виконавчої влади з урахуванням накопиченого досвіду, подолання негативної спадщини тоталітарного режиму та наслідуванням прикладу передових європейських держав. Суперечливість і складність цього процесу потребує теоретичного осмислення шляхів удосконалення діяльності колегій органів виконавчої влади.

Специфіка колегій органів виконавчої влади полягає в тому, що вони утворюються в єдиноначальних органах, а їхні рішення набувають обов’язкової юридичної сили у вигляді наказів керівників центральних органів виконавчої влади або розпоряджень голів місцевих державних адміністрацій. За своєю природою колегії органів виконавчої влади є уособленням демократичних цінностей, оскільки залучають до обговорення й вирішення тих чи інших державних проблем, віднесених до їх повноважень, широке коло компетентних осіб.

Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Загального положення про колегію центрального органу виконавчої влади та місцевої державної адміністрації” від 2 жовтня 2003 р. та Указ Президента України “Про колегію міністерства та іншого центрального органу виконавчої влади” від 31 грудня 2005 р. затверджують загальні засади створення та функціонування колегій органів виконавчої влади, але залишають відкритими цілу низку питань, які потребують подальшого розв’язання. Зокрема, це стосується процедури затвердження складу колегій, їх повноважень, форм і методів роботи, способів реалізації рішень та інших важливих питань. Зважаючи на це, осмислення теоретичної основи та практичного досвіду діяльності колегій органів виконавчої влади є важливим не лише для оптимізації роботи самих колегій, але й для вдосконалення всієї системи органів виконавчої влади України.

Актуальність обраної теми значною мірою зумовлена ступенем її наукової розробки. В Україні відсутні комплексні роботи, присвячені дослідженню правового статусу колегій органів виконавчої влади періоду незалежності. Окремі питання діяльності колегій розглянуті в працях В.Б. Авер’янова, В.О. Величка, С.Д. Гусарєва, І.Л. Давітнідзе, В.А. Дерець, П.П. Захарченка, В.С. Калиновського, А.А. Коваленка, Ю.М. Козлова, А.М. Колодія, В.К. Колпакова, В.В. Копєйчикова, О.Л. Копиленка, О.Д. Крупчана, О.В. Кузьминця, О.В. Кузьменко, Б.М. Лазарєва, А.В. Макаренко, Н.Р. Нижник, А.Ю. Олійника, С.Г. Серьогіної, В.Я. Тація, В.І. Тимцуника, Ю.М. Тодики, А.С. Чайковського, О.В. Шоріної, Ц.А. Ямпольської та інших.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ, на період 2004–2009 рр., затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 5 липня 2004 р. № 755; Пріоритетних напрямів розвитку правової науки в Україні на 2005–2010 рр., затверджених постановою загальних зборів Академії правових наук України від 18 червня 2004 р. № 2/04–2; Основних напрямів наукових досліджень Київського національного університету внутрішніх справ на 2008–2010 рр., схвалених вченою радою Київського національного університету внутрішніх справ (протокол № 3 від 25 березня 2008 р.). Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Київського національного університету внутрішніх справ (протокол № 19 від 27 листопада 2007 р.).