ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ У СФЕРІ НАДАННЯ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Конституція України проголосила широкий перелік основних прав, свобод та обов’язків людини й громадянина, що потребують повноцінного забезпечення та захисту. Одне з центральних місць в основах правового положення особистості в Україні належить природному та невід’ємному праву кожної людини на охорону здоров’я (ст. 49 Конституції України). Здоров’я людини являє собою одну з головних соціальних цінностей і переваг сучасного цивілізованого суспільства, найбільше суспільне й особисте благо й багатство, основу національної безпеки країни .

Питання правового забезпечення та захисту прав людини у сфері охорони здоров’я сьогодні широко обговорюються на сторінках наукових видань, у періодичній пресі, на наукових конференціях і семінарах. Актуальність вирішення низки правових проблем, що виникають у сфері надання медичних послуг, пояснюється тим, що практика реформування сучасної охорони здоров’я, становлення страхової медицини та розвиток законодавчої бази, що забезпечує її функціонування, ідуть по шляху зростання відповідальності суб’єктів цивільних правовідносин з надання медичних послуг за їх якість, за порушення встановлених законодавством або договором прав громадян-пацієнтів, яким надаються медичні послуги. Це визначає наявність широкого кола осіб, зацікавлених у розробці „універсального” правового механізму забезпечення та захисту прав громадян при наданні медичних послуг.

Уперше за багато десятиліть відносини між громадянином-пацієнтом і закладами охорони здоров’я переведені зі сфери адміністративного в сферу цивільно-правового регулювання. Громадянин-пацієнт отримав рівний правовий статус поряд з іншими учасниками процесу медичного обслуговування.

Надійне забезпечення прав громадян України в сфері охорони здоров’я має винятково важливе політичне й соціальне значення. Об’єктами правового захисту при порушенні прав громадянина-пацієнта є його суб’єктивні права та законні інтереси. Захисту підлягають як майнові, так і немайнові права та інтереси громадянина-пацієнта. Якщо права  чи інтереси пацієнта порушені, то механізм захисту, закріплений у нормах закону, повинен забезпечити йому можливість припинити ці порушення, відновити своє майнове положення шляхом стягнення збитків, відшкодування шкоди, заподіяної здоров’ю, а так само домогтися недопущення подібних порушень надалі.

Аналіз літературних джерел свідчить, що дослідження проблем цивільно-правової відповідальності у сфері надання медичних послуг здійснювалося в різні періоди. З окремих питань цивільно-правової відповідальності за неналежне надання медичних послуг проводилися дослідження такими авторами, як А.М. Савицька, М.Ф. Герасименко, Ю.С. Сидорович, А.П. Громов, О.І. Смотров, Є.В. Козьміних, Є.В.Муравйова, М.М. Малеїна, В.П. Новосьолов, С.В. Антонов, Ю.Д. Сергєєв, С.Г. Стеценко,   А.В. Тихомиров, К.Б. Ярошенко та іншими. Проте, незважаючи на висвітленість окремих проблем цивільно-правової відповідальності, на сьогодні залишається доволі поверхньо дослідженою низка невирішених питань. Зокрема, питання щодо об’єднання окремих норм, які регулюють відносини цивільно-правової відповідальності у сфері надання медичних послуг, в окремий субінститут цивільно-правової відповідальності. По-друге, за межами наукового дослідження залишалися питання правової оцінки дій пацієнта з виконання приписів лікаря, а також питання про відповідальність пацієнта за невиконання (неналежне виконання) таких приписів. Наука і чинне цивільне законодавство залишає зазначені питання без належної уваги. Насамкінець, залишаються відкритими питання системи суб’єктів медичної діяльності, що виступають виконавцями медичних послуг, ролі договорів про надання медичних послуг у регулюванні питань відповідальності, співвідношенні договірної та деліктної відповідальності послугодавців, підстав та умов виникнення цивільно-правової відповідальності, питання правової захищеності послугоотримувачів від неналежого надання медичних послуг.

Проведений аналіз судової практики показує, що розмір грошових вимог постраждалих пацієнтів істотно зростає. Так, в Україні у 2002 р. було пред’явлено позовів до державних та приватних установ охорони здоров’я на суму 545 тисяч гривень, а за 5 місяців 2010 року позовів пред’явлено на суму більш ніж на 10 мільйонів гривень. Проте, загальне зростання суми позовних вимог, й відповідно, кількості позовних звернень, не має наслідком повне задоволення вимог пацієнтів в кожному окремому випадку. Тому удосконалення законодавства про цивільно-правову відповідальність у сфері надання медичних послуг необхідне не тільки для створення реально працюючих правових норм, які ефективно б використовувалися пацієнтами та особами, що надають медичні послуги, а й для ефективного використання бюджетних коштів в системі охорони здоров’я.