ФУНКЦІЯ НАДАННЯ ПОСЛУГ НАСЕЛЕННЮ ОРГАНАМИ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Протягом останніх двох десятиліть Україна перебуває у фазі активних соціально-економічних, політичних та світоглядних трансформацій, спрямованих на формування ефективного державного механізму та якісно нового соціального середовища. Поглиблення процесів глобалізації, загальносвітової та регіональної інтеграції спричиняє підвищення ролі міжнародних стандартів у різних сферах суспільного життя, в тому числі у сфері охорони й захисту прав і свобод людини та громадянина, боротьби зі злочинністю, забезпечення стабільного правопорядку. Це вимагає подальшого еволюційного розвитку основних напрямів діяльності держави, серед яких важливу роль відіграє правоохоронна функція.

Аналіз світового досвіду реалізації державою правоохоронної функції свідчить, що теорія й практика сучасних демократичних країн, порівняно з попередніми етапами державотворення, збагачена комплексом заходів, спрямованих на підвищення ефективності та поглиблення соціалізації поліцейської діяльності (орієнтування поліції на захист фундаментальних принципів демократії, позбавлення її організаційно-правових можливостей діяти незалежно від інших державних і суспільних структур, деетатизація і децентралізація поліції, розвиток партнерських стосунків із населенням тощо). Вагоме місце в цьому переліку займає впровадження у повсякденну поліцейську практику функції надання послуг населенню.

Поширення вказаної функції за сучасних умов визнається стратегічним напрямком розвитку поліції у багатьох країнах світу. На  І Європейському конгресі з питань управління якістю роботи поліції (1998 р., м. Мюнстер, ФРН) підкреслювалося, що поліція має перетворитися на сервісну службу, розвивати систему послуг для громадян. У подальшому це положення отримало належну конкретизацію на доктринальному та нормативному рівні, зокрема – у Європейському кодексі поліцейської етики, затвердженому Комітетом міністрів Ради Європи 19 вересня 2001 р.

Різноаспектному дослідженню функції надання послуг присвячено чимало праць зарубіжних вчених. У роботах таких авторів, як А. Андерсон, Д. Бейлі, Т. Беннетт, М. Бентон, А. Боужа, Дж. Клейніг, П. Колкухон, Е. Орландо, А. Оссе, А. Плат, І. Ранелетті, Н. Річардс, Р. Д. Свон, Р. Троянович, Н. Уільдрікс, Піт ван Реенен і багатьох інших висвітлюється природа вказаної функції, аналізуються моделі її втілення у різних країнах світу, робиться акцент на службовій ролі поліції відносно громадянського суспільства, пропонуються дієві механізми вдосконалення поліцейської діяльності.

Щодо вітчизняних досліджень функції надання послуг населенню органами внутрішніх справ, то вони переважно належать представникам науки адміністративного права (В. Б. Авер’янов, О. М. Бандурка, Ю. П. Битяк, В. М. Гаращук, І. П. Голосніченко, А. В. Кірмач, І. Б. Коліушко, А. Т. Комзюк, О. В. Кузьменко, Є. В. Курінний, Г. О. Писаренко, О. В. Поляк, М. О. Свірін, О. О. Сосновик, В. П. Тимощук, Л. М. Черненко, А. В. Юрмач тощо). У цих дослідженнях мова йде про адміністративні (управлінські) послуги ОВС.

Функція надання послуг населенню органами внутрішніх справ є одним із проявів більш широкої теоретичної концепції соціального обслуговування населення, згідно з якою сучасні цивілізаційні процеси докорінно змінюють цільову програму діяльності публічно-політичних інститутів, породжують сервісну спрямованість їх функціонування. У цьому сенсі заслуговують на увагу роботи таких представників теорії права і держави, як B. C. Афанасьєв, М. І. Байтін, О. В. Волошенюк, О. М. Головко, А. І. Денисов, О. В. Зайчук, Л. І. Каск, А. М. Колодій, В. В. Копєйчиков, Н. М. Коркунов,  Д. В. Лук’янов,       Л. А. Луць, Г. Н. Манов, О. Ф. Мураметс, О. Г. Мурашин, В. С. Нерсесянц,          Ю. М. Оборотов, Н. М. Оніщенко, О. В. Петришин, Л. В. Петрова,                               І. М. Погрібний, П. М. Рабінович, І. С. Самощенко, О. Ф. Скакун, М. В. Цвік, М. В. Черноголовкін, Г. Ф. Шершеневич, О. Н. Ярмиш, які, зокрема, досліджували питання еволюції завдань і функцій держави, природу і місце правоохоронної функції у системі основних напрямів діяльності держави, коло суб’єктів охорони правопорядку та принципів їхньої діяльності.

Закономірним наслідком еволюційного розвитку функцій держави є переорієнтація функціонування органів внутрішніх справ, їхнє перетворення на державну структуру надання правоохоронних послуг населенню. Проте, досі не здійснювалося спеціальне комплексне дослідження цієї проблеми з нових методологічних позицій. Це зумовлює необхідність загальнотеоретичного дослідження вказаної проблематики з метою формування цілісної теорії надання публічних послуг органами внутрішніх справ України.

Впровадження функції надання послуг населенню в реальну практику діяльності ОВС є особливо актуальним в аспекті європейської інтеграції України, виконання взятих на себе зобов’язань щодо реформування органів внутрішніх справ і приведення їх у відповідність до міжнародних стандартів правоохоронної діяльності.