АДМІНІСТРАТИВНО–ПРАВОВІ ЗАСАДИ ОПЕРАТИВНО–РОЗШУКОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДРОЗДІЛІВ КАРНОГО РОЗШУКУ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

            Актуальність теми. Органи внутрішніх справ України і їх підрозділи карного розшуку, реалізуючи призначення демократичної, соціальної, правової держави, покликані створювати умови для захисту суспільства від злочинних посягань, сприяти реалізації прав і свобод громадян, до яких насамперед відносять право на недоторканість особи, житла, невтручання в особисте життя, право власності та інше.

Відповідальність за стан виконання поставлених завдань повною мірою несуть органи виконавчої влади, серед яких чільне місце посідають органи міліції.  Вони зобов’язані діяти на підставі адміністративно-правових засад та передбачених повноважень з метою забезпечення беззаперечного виконання відповідних вимог Конституції України, законів, підзаконних актів.

Сучасні суспільно-політичні та економічні процеси в державі зумовлюють існування такого негативного явища, як злочинність. Це, у свою чергу, змушує державу і її правоохоронні органи вживати адекватних адміністративно-правових заходів, спрямованих на належну організацію боротьби з суспільно-небезпечними правопорушеннями. Держава у зв’язку з цим проводить адміністративну реформу, що охоплює правові та організаційні заходи щодо підвищення ефективності оперативно-розшукової діяльності. Переважна частина  суспільства переконалася в тому, що така робота необхідна і її потрібно закріпити на відповідному законодавчому рівні.

Серед спеціальних оперативних служб, наділених правом здійснювати оперативно-розшукову діяльність, підрозділи карного розшуку є найбільш відомою в державі службою профілактики та розкриття правопорушень з використанням усього комплексу оперативно-розшукових заходів. Це вимагає від МВС України і його органів на місцях глибоко продуманих, науково обґрунтованих кроків, які базуються на законах та підзаконних нормативних актах, адміністративно-правових, матеріально-технічних, фінансових, кадрових, інформаційних і інших ресурсах, що забезпечували б ефективне державне управління оперативно-розшуковою діяльністю щодо укріплення правопорядку на рівні європейських стандартів. При цьому треба враховувати протидію організованої злочинності таким заходам, спробу обмежити таку діяльність, підвести її під багаторівневий контроль і відповідно знизити ефективність ОРД.

Для виконання поставлених завдань апарати карного розшуку намагаються постійно вдосконалювати форми і методи оперативно-розшукової діяльності, використовувати знання як юридичних, так і управлінських наук, приділяючи особливу увагу чіткій організації роботи підрозділів і дотримання законності.

Вирішення зазначених проблем повинно сприяти вдосконаленню нормативної та правозастосовної діяльності, режиму законності при охороні правопорядку в державі.

Дослідженню загальних проблем адміністративно-правових засад та  організації управління у сфері правопорядку було присвячено ряд дисертацій, монографій, наукових статей учених-юристів, зокрема: В.Б. Авер’янова, В.Г. Афанасьєва, М.Н. Бідняка, Ю.П. Битяка, В.В. Богуцького, М.Д. Виноградського, Р.А. Калюжного, В.К. Колпакова, Ю.М. Козлова, О.В. Кузьменко, В.Я. Малиновського, Е.П. Масленікова, Н.Р. Нижник, В.П. Пєткова, Ю.А. Тихомирова, В.К. Шкарупи та інших.

Проблеми організації роботи органів внутрішніх справ  досліджувались у працях М.І. Ануфрієва, О.М. Бандурки, А.І. Берлача,  В.Т. Білоуса, І.Л. Бородіна, І.П. Голосніченка, В.Л. Грохольського, С.М. Гусарова, О.А. Долгого, О.С. Доценка, В.О. Заросила, А.Т. Комзюка, Я.Ю.  Кондратьєва, Ю.Ф. Кравченка, К.Б. Левченко, В.П. Лисюченка, В.Д. Малкова, Н.П. Матюхіної, В.І. Махініна, В.Л. Ортинського,  О.І. Остапенко, В.М. Плішкіна, А.М. Подоляки, В.М. Поповича та інших.

Питання правових засад оперативно-розшукової діяльності та її організації були предметом дослідження В.І. Антипова, В.К. Антонова, Г.М. Бірюкова, Б.Є. Богданова, А.Ф. Возного, Е.О. Дідоренка, О.Ф. Долженкова, О.М. Клюєва, І.П. Козаченка, В.А. Некрасова, Д.Й. Никифорчука, І.В. Сервецького, О.П. Снігерьова, В.Ф. Усенка, І.Р. Шинкаренка та російських учених К.К. Горяїнова, Д.В. Гребельського, В.А. Лукашова, В.С. Овчинського, А.Ю. Шумілова та інших. Однак, незважаючи на наявність великої кількості наукових робіт із зазначеної проблематики, потрібно зауважити, що залишається чимало недостатньо досліджених питань і аспектів, що пояснюється складністю й багатогранністю адміністративно-правового забезпечення оперативно-розшукової діяльності, як частини сфери управління адміністративно-політичними процесами. Усе це свідчить про актуальність вибраної теми і необхідність комплексного дослідження окремої проблеми.