ІНСТИТУТ КОНСТИТУЦІЙНОЇ ЮСТИЦІЇ: ІСТОРИЧНІ ТА ПОЛІТИКО-ПРАВОВІ АСПЕКТИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Для подальшого демократичного розвитку України та удосконалення функціонування механізму взаємних стримувань і противаг між гілками влади особливе значення має дослідження діяльності інституту конституційної юстиції (далі КЮ).

Визначенню передумов виникнення інституту, до компетенції якого належить контроль за конституційністю нормативних актів, а також всебічному вивченню сутності даного явища сприяли результати, отримані у дослідженнях, спрямованих на доведення необхідності його застосування у державному механізмі (Арістотель, Ф. Бекон, Т. Гоббс, А. Дайсі, К. Ейзенман, Г. Еллінек, Х. Кельзен, Е. Коук, Е. Ламбер, Дж. Локк, Ш. Монтеск’є, І. Петрункевич, Ж.-Ж. Руссо, О. Холмс, К. Шмідт та ін.). Унаслідок тривалої еволюції наукової думки щодо необхідності існування органу контролю за конституційністю законів у світі сформувалися і на сьогодні функціонують дві основні моделі КЮ: американська (ХІХ ст. – т. ч.) та європейська (ХХ ст. – т. ч.), які, не зважаючи на структурні відмінності, мають спільну
мету – забезпечити захист прав людини і громадянина та дієвість механізму взаємних стримувань і противаг між гілками влади у державі. Значні конституційні зміни в нашій країні визначають науковий інтерес та практичне значення звернення до вітчизняних та зарубіжних джерел, спрямованих на дослідження питання впливу як американської, так і кельзенівської моделей КЮ на становлення конституціоналізму в Україні.

Для України як держави, що належить до країн civil law з кельзенівською моделлю КЮ, особливого значення набуває вивчення становлення інституту КЮ та досвіду його діяльності щодо гарантування принципу поділу влади між гілками влади в державах, що належать до даної правової системи і використовують зазначену модель КЮ. Разом з тим, не менш важливим є вивчення розвитку та досвіду діяльності органів конституційного контролю в країнах (зокрема США), які хоч і належать до держав common law, проте конституційне правосуддя в них реалізується стабільно й ефективно впродовж декількох століть. Водночас значний науковий інтерес становлять результати досліджень з проблеми генезису та функціонування інституту КЮ в державах Центральної та Східної Європи, які є країнами так званої «молодої демократії», знаходяться на схожому з Україною етапі політичного та суспільного розвитку і мають досвід у вирішенні питань формування ефективного механізму взаємних стримувань та противаг між гілками влади, зокрема при здійсненні контролю за конституційністю політико-правових перетворень у перехідний період.

На сьогодні у вітчизняній юридичній науці здійснено ряд досліджень, присвячених вивченню проблеми інституту КЮ: його становленню (І. Алексеєнко, В. Гергелійник, О. Зайчук, О. Кордун, О. Мироненко, І. Переш, Є. Черняк, С. Шевчук, В. Шишкін та ін.); визначенню його юридичної природи, ролі та місця в державному механізмі (М. Кельман, М. Козюбра, О. Марцеляк, Г. Мурашин, М. Савенко, М. Савчин, А. Селіванов, В. Скомороха, Ю. Тодика, П. Євграфов, Л. Юзьков та ін.); вивченню взаємозв’язку у його діяльності політики і права (М. Козюбра, В. Погорілко, В. Тацій, М. Тесленко, В. Шаповал та ін.). Водночас наявність правових та політичних проблем, які наразі супроводжують впровадження конституційної реформи в Україні, зумовлює необхідність систематизації теоретичних і практичних підходів до знаходження шляхів забезпечення балансу сил між гілками влади в межах дії принципу поділу влади, що визначає актуальність детального дослідження ролі Конституційного Суду (далі КС) України у гарантуванні даного принципу в рамках, встановлених Конституцією.