ПРАВОВИЙ СТАТУС СУДДІ В АДМІНІСТРАТИВНО-ДЕЛІКТНОМУ ПРОВАДЖЕННІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування громадянського суспільства  та його інститутів, гарантованість прав і свобод людини можливо лише через становлення правової держави. Одним із важливих критеріїв сучасної правової демократичної держави є наявність незалежної судової влади. Україна, ратифікувавши в 1997 році Конвенцію про захист прав людини та основних свобод, прийняла на себе зобов’язання забезпечити кожному, чиї права порушені, ефективні способи правового захисту. Стаття 55 Конституції України гарантує кожному право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Судова практика останніх років свідчить про  зростання таких звернень громадян до суду.

Одним з напрямків діяльності судді по здійсненню правосуддя є розгляд справ про адміністративні правопорушення. Останнім часом відмічається тенденція зростання кількості справ про адміністративні правопорушення, під час розгляду яких порушуються права та законні інтереси громадян незаконними діями та рішеннями різноманітних суб’єктів адміністративної юрисдикції, які уповноважені розглядати такі та накладати адміністративні стягнення. Серед публічних органів, їх посадових осіб суд (суддя) посідає особливе місце, оскільки він спеціально створений для вирішення суперечок, в той час як для інших юрисдикційних суб’єктів діяльність по розгляду справ про адміністративні проступки є другорядною. Тому важливим завданням є встановлення характерних особливостей, які відрізняють суддю як суб’єкта адміністративної юрисдикції від інших суб’єктів владних повноважень, уповноважених розглядати адміністративно-деліктні справи. Аналіз адміністративно-процесуального статусу судді в провадженні у справах про адміністративні правопорушення сприятиме не лише ефективному удосконаленню адміністративно-процесуального законодавства України, а також вирішенню теоретичних проблем адміністративного процесу, спрямованих  на забезпечення прав та законних інтересів осіб, які притягуються до адміністративної відповідальності. Саме зараз необхідний принципово новий підхід до визначення поняття, структури і змісту правового статусу судді, його реалізації в адміністративно-деліктному провадженні.

У вітчизняній та зарубіжній юридичній літературі питанням діяльності суддів та провадженню в справах про адміністративні правопорушення в цілому або окремим його елементам в різні часи приділяли увагу такі фахівці як В. Б. Авер'янов, О.П. Альохін, А.М. Бандурка, Д.Н. Бахрах, Ю.П.Битяк, І. П.Голосніченко, С. Т.Гончарук, А.А. Дьомін, Е.Ф. Демський, Є. В. Додін, С. В. Ківалов, Ю.М. Козлов, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, О.В. Кузьменко, Є. В. Ламонов, О. Є. Луньов, В. Т. Маляренко, М. Я. Масленников , І.Є. Марочкін, С. М. Махіна, Л.М. Москвич, О. І. Остапенко, І.В. Панова, В. Г. Перепелюк, Н. Г. Салищева, Н.В. Сібільова, В. Д. Сорокин, Ю. М. Старилов, М. Ф. Стахурський, В.С. Стефанюк, Ю. О. Тихомиров, Н.М. Тищенко, О.М. Толочко, Н. В. Хорощак, А. П. Шергін, С. Г. Штогун, О. Ю. Якимов та інші. Більш детально увага цим питанням була приділена в роботах Скавроніка В.М., в яких розглядалась адміністративно-юрисдикційна діяльність суду, акцентувалась увага на процесуальних аспектах відповідних проваджень.

Таким чином, можна констатувати відсутність у вітчизняній науці комплексних наукових досліджень, присвячених адміністративно-правового статусу судді в провадженні у справах про адміністративні проступки.

Наведені фактори зумовлюють актуальність і важливість обраної теми дисертаційного дослідження.