ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ДОГОВОРУ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми зумовлена змінами договірних відносин в перехід­них до ринкових умовах, новими сучасними підходами до цивільно-правового регулювання цих відносин, що потребують досконалого нормативного закріплення, зокрема, відносин договірної відповідальності, правове регулювання яких здійснюється на основі закону, договору, принципів цивільного права і звичаїв ділового обороту. З розширенням дії принципу свободи договору виникла низка питань щодо співвідношення положень договору про відповідальність сторін у разі його порушення та норм закону, що регулюють договірну відповідальність, щодо співвідно­шення санкцій, визначених договором і законом, щодо застосування принципів договірної відповідальності на практиці, щодо застосування запозичених із зарубіжної практики підходів до обрахунку розміру збитків та визначення обсягу договірної відповідальності з врахуванням відповідних положень міжнародних угод.

Вважається, що цивільно-правова відповідальність, як договірна, так і недоговірна, достатньо досліджені наукою цивільного права та належно врегульовані Цивільним кодексом України і спеціальними законами. Але судова практика, практика виконання договірних зобов’язань свідчать про недосконалість законодавства, неоднозначне розуміння окремих понять, норм закону і його застосування (наприклад, стосовно моральної шкоди у договірних відносинах, щодо 3 % річних від простроченої суми грошового зобов’язання та ін.). Колізії породжують і неоднозначні підходи ЦК України і ГК України до визначення обсягу договірної відповідальності та специфіки застосування її санкцій.

Для забезпечення виконання компенсаційної функції цивільно-правової відповідальності практикою породжуються нові види санкцій, що потребують вивчення.

Нова судова практика незалежної України створює підґрунтя для вдоско­налення законодавства про договірну відповідальність та правильного його тлумачення і застосування, дозволяє прогнозувати певною мірою подальший розвиток договірних цивільно-правових відносин, допомагає удосконалювати цивілістичний понятійний апарат. Цей досвід покладено в основу дисертаційного дослідження.

Актуальність дослідження викликана і тим, що донині відсутня єдина концепція розуміння договірної відповідальності як системи чітко визна­чених санкцій, оскільки ні законодавець, ні правники не визначились, які саме санкції слід відносити до санкцій договірної відповідальності.

Теоретичну основу даної роботи складають праці С.С. Алексєєва, Ю.Г Басіна, Т.В. Боднар, С.М. Бервено, В.І. Борисової, М.І. Брагінського, С.М. Братуся, В.В. Вітрянського, В.П. Грибанова, О.С. Іоффе, О.В. Дзери, О.В. Дмитрієвої, В.М. Коссака, Н.С. Кузнєцової, І.М. Кучеренко, В.В. Луця, Р.А. Майданика, Г.К. Матвєєва, О.О. Мережка, П.Е. Недбайла, О.А. Підо­пригори, В.В. Ровного, Н.А. Саніахметової, М.М. Сібільова, І.В. Спасибо-Фатєєвої, Р.О. Стефанчука, М.К. Сулейменова, Є.О. Суханова, В.О. Тархова, Є.О. Харитонова, Р.О. Халфіної, Я.М. Шевченко, Р.Б. Шишки та ін.

Все вищевказане свідчить про актуальність і важливість даного дисерта­ційного дослідження.