ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕКОЛОГІЗАЦІЇ РАДІОАКТИВНО ЗАБРУДНЕНИХ ЗЕМЕЛЬ У КОРМОВИРОБНИЦТВІ

Краткое содержание

Актуальність теми. Недостатнє екологічне обґрунтування господарських рішень та їх спрямованість на досягнення лише економічної вигоди є однією з причин прояву негативних явищ у сільськогосподарському землекористуванні. Тому концепція економічного розвитку сільського господарства не повинна орієнтуватись тільки на одержання максимального доходу, а обов’язково має враховувати екологічні інтереси суспільства, насамперед зменшення шкоди, завданої природним агроландшафтам і здоров’ю людей.

Питання взаємозв’язку людини і природи набуває особливої актуальності в умовах радіоактивного забруднення. Споживання продуктів харчування, що містять небезпечні радіоактивні речовини, призводить до зростання рівня захворюваності населення, передусім дітей. 

У зв’язку з цим важливою проблемою державного значення є радіологічна безпека населення, яке проживає на забруднених територіях. Формування внутрішньої дози опромінення населення (від 70 до 90 відсотків) відбувається, в основному, за рахунок споживання забрудненої продукції місцевого виробництва – переважно молока і м'яса. Критичною ланкою у надходженні радіонуклідів в організм людини є кормовиробництво, а в ньому – виробництво кормів на природних сінокосах і пасовищах. Тому рівень розвитку екологічного кормовиробництва має бути об’єктом посиленої уваги.

Теоретичні та практичні аспекти землекористування в умовах радіоактивного забруднення знайшли своє відображення у працях І.М. Гудкова, А.Є. Зорі, А.С. Малиновського, Л.Д. Павловської, Б.С. Прістера, Д.С. Приходька, Т.М. Ратошнюк, І.І. Світлишина, В.П. Славова, А.Г. Тихонова, В.П. Фещенка, Е.В. Юдінцевої та ін.

Еколого-економічні проблеми ефективного та раціонального використання земельних ресурсів досліджувались у роботах В.Г. Андрійчука, В.А. Борисової, П.Ф. Вєдєнічева, П.І. Гайдуцького, П.М. Данилишина, Д.С. Добряка, О.В. Крисального, В.І. Мацибори, В.Я. Меселя-Веселяка, І.А. Розумного, П.П. Руснака, П.Т. Саблука, В.Ф. Сайка, В.П. Ситника, О.Г. Тараріко, В.М. Трегобчука, М.М. Федорова, М.А. Хвесика, О.М. Царенка, В.В. Юрчишина та ін.

Водночас теоретичні і практичні проблеми, пов’язані з використанням сільськогосподарських земель на радіоактивно забруднених територіях, питання забезпечення екологічної безпеки населення і стійкого розвитку територій в цілому вирішені недостатньою мірою та потребують наукового обґрунтування. Разом з тим загроза опромінення жителів забруднених районів низькими дозами радіації в результаті споживання забрудненої продукції власного виробництва, особливо м’яса і молока, вимагає посиленої уваги до ведення сільськогосподарського виробництва та землекористування.

У цьому зв’язку актуальним є пошук оптимального розв’язання проблем екологізації землекористування в кормовиробництві на прикладі поліських радіаційно забруднених районів Житомирської області. 

У сукупності це визначило вибір теми, мети та завдань дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження здійснювалося згідно з тематичним планом науково-дослідних робіт ННЦ “Інститут аграрної економіки” Української академії аграрних наук та завданнями в межах плану проведення НДДКР відділу земельних відносин “Розробити науково методологічні засади розвитку земельних відносин та підвищення ефективності використання сільськогосподарських земель в ринкових умовах господарювання” (номер державної реєстрації 0106U006644). Участь автора у виконанні завдання полягає в економічному обґрунтуванні принципів екологізації сільськогосподарських земель, забруднених радіоактивними речовинами, та розробці заходів щодо ефективного й екологобезпечного землекористування при вирощуванні кормових культур. 

 Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є узагальнення теоретичних положень і розробка науково-практичних рекомендацій щодо ефективності екологізації радіоактивно забруднених сільськогосподарських угідь, що використовуються для виробництва кормів, на основі економіко-екологічної оцінки ефективності застосування комплексу заходів, формування сталих агроекосистем і збереження родючості ґрунтів.

Досягнення поставленої мети зумовило необхідність розв’язання таких завдань:

-       визначити економічну сутність поняття екологізації радіоактивно забруднених земель у кормовиробництві;

-       розробити систему заходів щодо поліпшення радіоактивно забруднених кормових угідь, які б не спричинили докорінних змін у технологіях;

-       визначити рівень конкурентоспроможності продукції тваринництва, виробленої в господарствах радіоактивно забрудненої зони до і після проведення спеціальних заходів;

-       дати оцінку сучасного стану радіоактивно забруднених земель із позицій їхньої придатності для подальшого розвитку галузі кормовиробництва та підвищення ефективності виробництва екологічних кормів;

-       обґрунтувати показники ефективності кормовиробництва на деградованих радіоактивно забруднених дерново-підзолистих і торфово-болотних ґрунтах у контексті застосування хімічних меліорантів;

-       визначити ефективність окремої та комплексної дії різних контрзаходів на продуктивність багаторічних та однорічних агрофітоценозів і накопичення ними радіонуклідів;

-       обґрунтувати доцільність застосування енергетичного підходу як вагомого аналітичного прийому економічного аналізу з метою визначення ефективності землекористування в умовах радіоактивного забруднення;

-       визначити економіко-екологічну ефективність лукопасовищного кормо-виробництва на радіоактивно забруднених ґрунтах;

-       розробити пропозиції щодо стимулювання сільськогосподарських товаровиробників за виробництво екологічної продукції.

Об’єктом дослідження є процес екологізації радіоактивно забруднених земель у кормовиробництві. Поглиблені дослідження здійснені на прикладі  радіоактивно забруднених районів Житомирської області, зокрема, Олевського, Ємільчинського, Коростенського, Лугинського, Малинського, Народицького та Овруцького.