ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУСПІЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ В НАУЦІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ

ПОСЛЕДНИЕ НОВОСТИ

Бесплатное скачивание авторефератов
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ!
ВНИМАНИЕ АКЦИЯ! ДОСТАВКА ОТДЕЛЬНЫХ РАЗДЕЛОВ ДИССЕРТАЦИЙ!
Авторские отчисления 70%
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов

 

ПОСЛЕДНИЕ ОТЗЫВЫ

Порядочные люди. Приятно работать. Хороший сайт.
Спасибо Сергей! Файлы получил. Отличная работа!!! Все быстро как всегда. Мне нравиться с Вами работать!!! Скоро снова буду обращаться.
Отличный сервис mydisser.com. Тут работают честные люди, быстро отвечают, и в случае ошибки, как это случилось со мной, возвращают деньги. В общем все четко и предельно просто. Если еще буду заказывать работы, то только на mydisser.com.
Мне рекомендовали этот сайт, теперь я также советую этот ресурс! Заказывала работу из каталога сайта, доставка осуществилась действительно оперативно, кроме того, ночью, менее чем через час после оплаты! Благодарю за честный профессионализм!
Здравствуйте! Благодарю за качественную и оперативную работу! Особенно поразило, что доставка работ из каталога сайта осуществляется даже в выходные дни. Рекомендую этот ресурс!


Название:
ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ СУСПІЛЬНОЇ СТАБІЛЬНОСТІ В НАУЦІ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

загальна характеристика роботи

 

Актуальність дослідження. Орієнтація курсу держави на глибокі системні реформи, які дадуть змогу вивести Україну на шлях сталого соціально-економічного розвитку, ставить перед державним управлінням важливе завдання щодо побудови сучасного, стійкого, відкритого і конкурентоспроможного суспільства, формування професійної та ефективної системи державного управління. Важливість цього зумовлюється наявністю ознак загальної духовної кризи та певним соціально-економічним відставанням держави від розвинених країн світу. В контексті сучасних системних реформ, які охоплюють усі сфери суспільно-політичного та соціально-економічного життя країни, стратегічною метою суспільного розвитку та державного управління ним стає суспільна стабільність. При цьому стабілізація системи державної влади та державного управління є обов’язковою та важливою з огляду на те, що саме вона виступає основним суб’єктом управління суспільним розвитком.

Проте сучасна суспільно-політична ситуація зумовлює розуміння того, що система державного управління є не досить ефективною і не відповідає реальним потребам суспільних трансформацій, спрямованих на модернізацію та забезпечення суспільної стабільності. Розв’язання проблеми здатності системи державного управління забезпечувати суспільну стабільність на основі узгодження та відтворення стійких зв’язків між інтересами і потребами всіх суб’єктів суспільного розвитку вимагає коригування процесів розвитку всіх сфер суспільного життя, взаємодії державної влади і громадянського суспільства, вироблення теоретико-методологічних підходів до розуміння суспільної стабільності як комплексного складного явища суспільного розвитку. Однак це поки що не знайшло належного відображення не лише в науці державного управління, а й у суміжних наукових галузях, де головна увага приділяється окремим елементам її розуміння в політичному, економічному або соціальному аспектах, а отже потребує його теоретичного наповнення та конкретизації.

В основу дисертаційної роботи покладено ґрунтовні наукові дослідження з теорії та методології державного управління В.Авер’янова, Г.Атаманчука, В.Бакуменка, В.Бодрова, В.Бондаренка, Р.Войтович, В.Голубь, І.Грицяка, Н.Грицяк, Б.Гурне, Н.Діденко, Ю.Кальниша, В.Князєва, Ю.Ковбасюка, Ю.Куца, В.Лугового, А.Михненка, П.Надолішнього, І.Надольного, Н.Нижник, Г.Райта, В.Ребкала, В.Рижиха, І.Розпутенка, В.Романова, С.Серьогіна, Г.Ситника, Ю.Сурміна, В.Тертичка, В.Тимцуника, В.Трощинського, С.Фареніка, В.Цвєткова, Г.Щєдровіцкого та інших учених.

Міждисциплінарний характер державного управління та складність досліджуваного об’єкта зумовили необхідність звернення до теоретико-методологічних розробок суспільствознавчих наук – соціальної філософії (В.Андрущенко, П.Дж.Бьюкенен, О.Валевський, Л.Губерський, В.Князєв, В.Козаков, А.Колодій, В.Кремень, М.Михальченко, М.Мокляк, Б.Парахонський, В.Скуратівський); політології (О.Галкін, О.Кіндратець, О.Крупська, Ю.Левада, Ю.Павленко, О.Павлова, А.Соловйов, С.Телешун, О.Шабров, Л.Шкляр); економічної теорії (В.Бодров, Г.Гамідов, В.Геєць, Р.Грінберг, С.Демченко, Т.Ісмаілов, В.Микитенко, В.Найдьонов, І. Поспєлов, В. Решетило, І.Розпутенко, Й.Шумпетер); синергетики (Л.Бєвзєнко, Р.Євстігнєєв, Л.Євстігнєєва, М.Єльчанінов, С.Єрохін, Є.Князєва, С.Курдюмов, Г.Малинецький, А.Назаретян, І.Пригожин, І.Стенгерс, Г.Хакен, І.Черленяк). Творче опрацювання автором наукового доробку згаданих вище вчених сприяло формуванню концептуального бачення специфічного поля дослідження та виробленню системного підходу до аналізу суспільної стабільності в науці державного управління.

Дослідження феномена суспільної стабільності базується на наукових доробках таких сучасних вітчизняних та зарубіжних учених, як В.Бакуменко, О.Галкін, А.Гуц, В.Коневей, Н.Луман, А.Макаричєв, Ю.Ніснєвич, А.Панарін, Г.Пастернак-Таранушенко, Л.Паутова, М.Руткевич, М.Савєльєва, Є.Циммерман, О.Шабров, в яких активізовано обговорення зазначеної проблематики в державному управлінні.

Вагомим теоретичним джерелом для розробки парадигм суспільної стабільності стали також дослідження В.Кохановського, Т.Куна, І.Лакатоса, Т.Лєшкевича, Л.Мікешиної, В.Стьопіна, В.Уфімцева та інших науковців, у працях яких порушуються проблемні питання формування загальної дослідницької позиції щодо осмислення складних явищ і процесів.

Проте, навіть не зважаючи на численні наукові розробки щодо загальних питань стабільності, переважна більшість яких стосується окремих аспектів політичної та економічної стабільності або належить до сфери дослідження складних систем, проблеми суспільної стабільності практично перебувають поза увагою науковців. На сучасному етапі в державному управлінні відсутня комплексна наукова теорія, предметом якої є явище суспільної стабільності, внаслідок чого процес управління суспільним розвитком залишається редукованим, обмеженим класичними уявленнями загальної теорії управління. Зокрема, у вітчизняній державно-управлінській науці подібні дослідження досі не здійснювалися цілеспрямовано і системно.

Саме тому автор зосереджує увагу на визначенні теоретико-методологічних засад дослідження суспільної стабільності в науці державного управління та виробленні на цій основі стратегічного бачення основних напрямів і підходів до забезпечення суспільної стабільності в державно-управлінській практиці.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота висвітлює результати наукових досліджень автора, одержаних у процесі виконання комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України “Державне управління та місцеве самоврядування” за темами науково-дослідних робіт: “Розроблення філософсько-методологічних засад функціонування суб’єктів державного управління” (ДР № 0103U006813), “Виявлення та діагностування проблемних ситуацій державного управління” (ДР № 0103U007469), “Методологія дослідження, аналізу та оцінки соціально-політичних проблем і процесів реформування сучасного українського суспільства”
(ДР № 0106U000469), “Розроблення методологічних засад філософії державного управління” (ДР № 0106U004375), “Закономірності, особливості та тенденції розвитку державотворення та державного управління”
(ДР № 0106U004367), “Концептуальні засади аналізу та оцінювання ефективності механізмів регулювання інтеграційних процесів в Україні”
(ДР № 0107U005896), “Розроблення короткого термінологічного словника з державного управління” (ДР № 0108U002014), “Механізми забезпечення реалізації державної політики у сфері реформи місцевого самоврядування”
(ДР № 0108U002010), “Моніторинг діяльності Кабінету Міністрів України та інших центральних органів виконавчої влади: методологічний підхід”
(ДР № 0108U002011), “Науково-методологічне забезпечення формування кадрового потенціалу місцевого самоврядування в Україні”
(ДР № 0109U003006), “Науково-методичні засади розвитку галузі науки “Державне управління” (ДР № 0109U003005), “Проектне та програмне забезпечення інституційного розвитку Національної академії державного управління при Президентові України” (ДР № 0110U000420) та за договірними темами: “Аналітично-інформаційне забезпе­чення проблем реформування органів виконавчої влади та підвищення ефективності механізмів державного управління” (ДР-ОК № 0103U007471), “Розробка словника системного аналізу проблем державного управління” (ДР-ОК № 0103U007727), “Проведення соціологічних досліджень щодо динаміки змін відношення різних верств населення до процесу інтеграції України в НАТО” (ДР-ОК № 0103U007471), “Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (ДР № 0108U008164), “Розроблення науково-методичного та організаційного забезпечення включення питань європейської та євроатлантичної інтеграції  України до змісту підготовки студентів за спеціальністю “Міжнародні відносини” у вищих навчальних закладах і його пілотне впровадження на регіональному рівні  (ДР-ОК № 0108U006092) протягом 2003-2010 рр., у яких відповідно розкрито методологічні проблеми підвищення ефективності управління, здійснено діагностику й оцінку проблемних ситуацій у сфері державного управління та визначено методологічні підходи щодо прийняття державно-управлінських рішень для їх врегулювання, узагальнено закономірності розробки і впровадження механізмів стабілізації соціально-економічного розвитку, встановлено основні чинники, що впливають на рівень ефективності управління соціальним розвитком, виявлено взаємозв’язок державної політики з державним управлінням, досліджено закономірності розвитку інтеграційних процесів, їх теоретико-методологічне підґрунтя в контексті сучасних філософських та державно-управлінських концепцій, охарактеризовано науково-методологічні засади формування та розвитку галузі науки “Державне управління”, особливості її інфраструктури тощо.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є розроблення теоретико-методологічних засад дослідження суспільної стабільності в науці державного управління, обґрунтування шляхів застосування отриманих результатів у державно-управлінській практиці.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:

-       здійснити системний аналіз наукових напрацювань щодо дослідження суспільної стабільності; визначити дефініцію суспільної стабільності, виокремити проблемне поле її аналізу; визначити зміст та роль суспільної стабільності в контексті завдань державного управління;

-       сформулювати базові науково-теоретичні й концептуальні положення, поняття та категорії дослідження суспільної стабільності в науці державного управління;

-       окреслити методологічні засади аналізу суспільної стабільності та її дослідження в науці державного управління;

-       дослідити процес стабілізації суспільства, визначити його основні етапи та характеристики;

-       запропонувати систему моделей дослідження суспільної стабільності в науці державного управління;

-       виявити аксіологічний зміст та пріоритетні напрями державного регулювання суспільно-політичної стабільності;

-       розробити прогнозні моделі соціально-економічної стабільності суспільства та визначити змістові характеристики державного управління її забезпеченням;

-       розкрити сутність, охарактеризувати роль і місце державно-управлінських механізмів забезпечення суспільної стабільності в системній трансформації державного управління та встановити їх науково-прикладне значення;

-       обґрунтувати доцільність використання принципів інноватики в державному управлінні та визначити основні елементи інноваційної стратегії стабільного розвитку;

-       розробити систему аналізу та оцінювання суспільної стабільності в межах методології державного управління;

-       визначити перспективні напрями державного управління забезпеченням суспільної стабільності та розробити науково-прикладні рекомендації щодо стабілізації суспільного розвитку.

Об’єкт дослідження – державне управління суспільним розвитком.

Предмет дослідження – теоретико-методологічні засади дослідження суспільної стабільності в науці державного управління.

Методологія дослідження. Для реалізації мети й завдань дослідження використовувався комплекс сучасних загальнонаукових та специфічних принципів, підходів, методів, зокрема:

-       принципи сходження від абстрактного до конкретного – від розкриття загального змісту поняття “суспільна стабільність” до з’ясування особливостей формування теоретико-методологічних засад суспільної стабільності в державному управлінні; збіжності законів розвитку об’єкта і законів його пізнання, що зумовлює необхідність дослідження суті розвитку суспільної стабільності в державному управлінні, її впливу на формування і функціонування самої держави, системи управління та громадянського суспільства із застосуванням методів, які найбільше відповідають обставинам сучасного розвитку; проблемної вмотивованості для окреслення проблемного поля суспільної стабільності в державному управлінні та розробки на цій основі конкретних державно-управлінських механізмів її забезпечення; самоорганізації соціальних систем для визначення функції самоорганізації суспільної системи щодо здатності самостійно формувати свою структуру, визначати напрями та механізми взаємодії основних підсистем забезпечення суспільної стабільності;

-       діалектичний підхід, який детермінує гіпотезу, проблемне поле та одержані результати; синергетичний підхід, що пояснює дослідження процесів стабільності/нестабільності складних динамічних відкритих нелінійних систем та управління ними; комплексний та системний підходи, які дали змогу підійти до розгляду феномену суспільної стабільності в державному управлінні шляхом вивчення основних сфер суспільного життя; ситуаційний підхід, що визначає методологію вивчення підсистем суспільної стабільності, адекватну меті, в її взаємозалежності від внутрішніх факторів та факторів зовнішнього середовища;

-       методи аналізу та синтезу: системний метод, що дає змогу розглядати феномен суспільної стабільності як складне суперечливе явище та систему, зумовлену її структурою і функціями; ситуаційний метод, за допомогою якого аналітичним шляхом досліджуються проблеми формування суспільної стабільності відповідно до змін соціального середовища; причинно-наслідковий метод, який дає змогу вивчати взаємодію підсистем з погляду стабільності/нестабільності; аксіологічний метод, що використовується для формування розуміння суспільної стабільності в контексті державного управління, досліджуваного в межах системи цінностей; інституційний метод, який виявляє певні характеристики об’єкта, розкриває систему цінностей, норм, пріоритетів, визначає стійкі форми взаємодії та інструменти впливу у процесах суспільного розвитку; структурно-функціональний метод, що дає змогу аналізувати структуру суспільної системи як сукупності зв’язків між її основними підсистемами, виявляючи характеристики та закономірності цих зв’язків; метод ефективності, що зумовлює співвідношення рівня суспільної стабільності та механізмів її забезпечення; метод ієрархій, що використовується для визначення ієрархічної послідовності та пріоритетності підсистем суспільної стабільності, а також методи сценаріїв, систематизації та порівняння.

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины