ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ВИЗНАЧЕННЯ САМОДОСТАТНОСТІ ТЕРИТОРІАЛЬНИХ ГРОМАД

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах трансформаційних процесів, що відбуваються в Україні, неодноразово порушуються питання реформування системи місцевого самоврядування. Про це свідчить активність представників місцевого самоврядування, органів державної влади та громадськості, орієнтованих на створення ефективної системи управління в громадах. По результатах узагальнення теоретичних положень і практики вирішення проблем місцевого самоврядування встановлено, що останніми роками в науковій літературі все більше з’являється публікацій, присвячених визначенню сутності категорії “громада” та її ролі у формуванні ефективного місцевого самоуправління. Це, в контексті проголошених реформ системи державного управління, є досить актуальним. Теоретичне осмислення поняття “громада” обумовлено сьогодні нагальними потребами суспільства. В першу чергу це пов’язано з тим, що громада відіграє у більшості держав роль найнижчої ланки управління, формуючи тим самим фундамент держави. Водночас, як свідчить аналіз публікацій з цієї проблематики, питання ролі територіальних громад в контексті реформування систем державного управління і місцевого самоврядування набуває все більшої актуальності і потребує комплексного дослідження у напрямку створення самодостатніх громад.

Розглядаючи територіальні громади в умовах сьогоденних реалій, не можливо залишити поза увагою основні здобутки класичних теорій розвитку суспільства. Саме тому основу дисертаційних досліджень сформували  фундаментальні праці класиків соціології та філософії М. Вебера,
Т. Парсонса; теоретиків системного аналізу А. Богданова, В. Садовського; сучасних вітчизняних та закордонних дослідників різних аспектів місцевого самоврядування В. Буреги, Г. Губерної, І. Дробота, Ю. Куца, В. Мамонової, Ю.Шарова,  К. Момджяна, М. Бєляєва.

Визначення сутності територіальних громад неодноразово порушувалося  у радянських та закордонних наукових публікаціях з питань соціології з 50-60 років, де громада розглядалася (поряд із сім'єю) як первинний осередок суспільства й одночасно як його модель, де виникають основні соціально-політичні відносини, які проектуються потім на "верхні поверхи" соціально-політичної системи. Серед сучасних наукових здобутків розглянуто можливість застосування у дослідженні окремих напрямків нової інституціональної теорії, концепцій «політичних мереж», течій модернізму в класичних теоріях суспільства.

Сьогодні в Україні дефініція терміну “територіальна громада” розглядається в різноманітних аспектах: історичному, конституційно-правовому, соціально-економічному та інших. Вітчизняні дослідники приділяють увагу проблематиці правового статусу територіальних громад; історичним аспектам їх становлення в системі місцевого самоврядування; проблемам моделювання територіального устрою; етнонаціональним особливостям взаємодії мешканців громад; питаннями активізації та підвищення ефективності діяльності органів місцевого самоврядування щодо управління місцевим територіальним розвитком .

З’ясовано, що погляди науковців, управлінців, представників громадcьких організацій зосереджені на пошуку шляхів удосконалення системи місцевого самоврядування, зокрема на створенні самодостатніх територіальних громад, спроможних самостійно вирішувати питання місцевого значення.  Водночас при цьому кожен автор має власне уявлення про самодостатність. Саме тому багатозначність тлумачення дефініції «самодостатність» відносно територіальної громади, місцевого самоврядування, адміністративно-територіальної одиниці і обумовило вибір напрямку наукового дослідження, його мети, формування завдань і гіпотези дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика роботи відповідає напрямам науково-дослідних робіт Одеського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України і пов’язана з темами, що досліджувалися кафедрами інституту. За участю дисертанта у 2004-2009 роках були виконані наступні роботи:

 «Підвищення ефективності наукової діяльності у сфері державного управління: регіональний аспект» (номер державної реєстрації 0104U004192), в якій було здійснено аналіз проблем регіонального рівня, що потребують вирішення за допомогою наукового супроводу;

 «Вдосконалення  механізму взаємовідносин місцевих державних адміністрацій з територіальними підрозділами центральних органів виконавчої влади на територіальному рівні» (номер державної реєстрації  0105U002536), в якій досліджувалися процеси координації діяльності органів влади при розробці програмно-прогнозних документів, зокрема створення дорадчих рад;

 «Механізми реалізації державної регіональної політики в контексті проведення політичної та адміністративної реформ» (номер державної реєстрації   0107U004695), в якій аналізувалися процеси взаємодії місцевих адміністрацій з місцевими радами щодо вирішення проблем місцевого значення;

 «Підвищення ефективності управління у сфері місцевого та регіонального самоврядування в контексті запровадження адміністративно-територіальної реформи» (номер державної реєстрації  0107U001924), в якій виконано низку аналітичних робіт та запропоновані підходи до моделювання адміністративно-територіального устрою громад;

 «Наукове обґрунтування шляхів удосконалення територіального устрою Арцизького району Одеської області» (номер державної реєстрації   0108U001650) та «Наукове обґрунтування шляхів удосконалення територіального устрою Любашівського району Одеської області» (номер державної реєстрації 0108U001651), де автором як керівником теми здійснювалося загальне науково-методичне керівництво процесом проведення досліджень, розроблено моделі укрупнення громад зазначених районів та взято участь в розробці програмного продукту;

 «Підвищення ефективності управління капітальними вкладеннями на регіональному рівні» (номер державної реєстрації  0109U001714), де автором як керівником теми здійснювалося загальне науково-методичне керівництво процесом проведення досліджень, запропонована концептуальна модель управління капітальними вкладеннями на регіональному рівні, взято участь в розробці програмного продукту.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування, розробка та застосування методичних підходів до визначення самодостатності територіальних громад в Україні.

Для досягнення поставленої мети були сформульовані наступні задачі:

проаналізувати сучасні наукові підходи до вивчення феномену суспільства та його структурних елементів, акцентуючи безпосередню увагу на соціальних спільнотах;

з’ясувати відмінні риси територіальних громад як особливих соціальних спільнот

узагальнити теоретичні та методологічні напрацювання вітчизняних та закордонних науковців в сфері досліджень місцевого самоврядування, акцентуючи увагу на ролі територіальних громад, та розробити концепцію визначення їх самодостатності;

з’ясувати зміст та сутність дефініції «самодостатність» шляхом співставлення класичних наукових теорій, орієнтованих на вивчення феномену соціальних спільнот суспільства, аналізу сучасних наукових поглядів та сформулювати визначення самодостатності територіальних громад;

визначити та обґрунтувати методологію проведення наукових досліджень територіальних громад для визначення рівня їх самодостатності;

дослідити та узагальнити сутнісні, інституційні, функціональні ознаки територіальної громади як різновиду соціальних систем шляхом розробки її класифікаційної характеристики;

описати механізми взаємодії територіальної громади як системи з зовнішнім середовищем та її внутрішню організацію з метою збереження власної цілісності;

визначити роль територіальних громад в процесі формування сучасних систем управління;

запропонувати концептуальні положення до визначення самодостатності територіальної громади

здійснити діагностику сучасного стану територіальних громад України шляхом проведених емпіричних досліджень;

узагальнити світовий та вітчизняний досвід створення самодостатніх територіальних громад;

проаналізувати рівень застосування сучасних інформаційних технологій в органах влади, визначити потребу в інформаційно-аналітичному супроводі їх діяльності та розробити програмний продукт для підвищення ефективності роботи органів місцевого самоврядування;

запропонувати методологічні підходи до визначення самодостатності територіальних громад, шляхом опрацювання сучасного теоретико-методологічного  інструментарію.

Об’єктом дослідження є територіальна громада як різновид соціально-територіальних систем.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні засади визначення самодостатності територіальної громади.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що територіальні громади є різновидом соціальних систем, самодостатність яких визначається через спроможність зберігати власну цілісність в умовах взаємодії з зовнішнім середовищем.

Методи дослідження. Методологічну основу роботи становили загальнонаукові і спеціальні методи досліджень, що активно використовуються в сучасних наукових галузях споріднених з державним управлінням, зокрема соціальний та системний підходи. В роботі використано: методи аналізу наукової, публіцистичної та методичної літератури - для виявлення стану та глибини розробки наукової проблеми з визначення самодостатності територіальної громади; аналізу та синтезу – для виявлення передумов виникнення, становлення та розвитку територіальних громад та їх ролі у формуванні теорій місцевого самоврядування; системного підходу - для обґрунтування концептуальних підходів до визначення самодостатності територіальних громад як різновиду соціально-територіальних систем; структурно-функціонального аналізу - для здійснення декомпозиції системи «територіальна громада» на основні підсистеми, що досліджувалися; методи аналізу динаміки показників - для з’ясування сучасного стану територіальних громад південних регіонів України та проблем, що гальмують їх розвиток; опитування - для з’ясування думки представників місцевої влади з питань вирішення проблем розвитку територіальних громад та сформованих уявлень про їх самодостатність; метод експертних оцінок - для визначення показників для розрахунку рівня самодостатності; моделювання - при розробці проектів укрупнення громад Одеської області.

Інформаційною базою дослідження є науково-методична та публіцистична література з питань теорії розвитку суспільства, зокрема його соціальних спільнот, становлення та розвитку місцевого самоврядування, чинне законодавство України, офіційні матеріали органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, статистичні збірники та довідники. Джерелами первинної інформації є матеріали досліджень, проведених за участю автора.  

Наукова новизна одержаних результатів полягає у розробці концепції визначення самодостатності територіальної громади, в основу якої покладено соціальний та системні підходи, а громада представлена як соціально-територіальна система, виникнення, становлення та розвиток якої  розглядається через форми функціональної взаємодії ядра системи - соцієтального колективу - з такими підсистемами як політична, економічна, підтримка інституціональних культурних (етнічних) зразків, місцеве самоврядування.  

Найсуттєвішими результатами, які характеризують наукову новизну дослідження є такі,

уперше:

 запропоновано концепцію визначення самодостатності територіальних громад, підґрунтя якої сформовано на здобутках соціальної філософії, на відміну від існуючого розуміння самодостатності з позицій економіко-адміністративної діяльності;

 територіальну громаду представлено як соціально-територіальну систему,  виникнення, становлення та розвиток якої розглядаються з позицій теорії соціальної дії, а саме через форми функціональної взаємодії ядра системи - соцієтального колективу - з такими підсистемами як політична, економічна, підтримка інституціональних культурних (етнічних) зразків, на відміну від розповсюдженого поділу на фізико-органічні підсистеми;

 розроблено теоретико-методологічні підходи до визначення рівня самодостатності територіальної громади, які ґрунтуються на підставі комплексної критеріально-вагової оцінки самодостатності політичної, економічної, ціннісно-духовної  систем та органу місцевого самоврядування.

удосконалено:

 методологічні підходи до визначення класифікаційних характеристик громади як соціально-територіальної системи, шляхом застосування структурно-функціонального аналізу;

 сутність дефініції «самодостатність» з позицій положень теорії систем, як відносної міри цілісності системи «територіальна громада»;

 механізми взаємодії основних внутрішніх підсистем територіальної громади шляхом визначення та перерозподілу їх функцій по відношенню до систем вищого рівня для забезпечення цілісності громади як системи;

 методичні підходи до аналізу та оцінки соціально-економічного стану територіальних громад шляхом комплексного застосування статистичних та соціологічних методів;

дістали  подальшого розвитку:

 обґрунтування доцільності використання системного підходу при дослідженнях територіальних громад як різновиду соціально-територіальних систем;

 категоріальний апарат теорії державного управління в галузі місцевого самоврядування у контексті використання та уточнення понять, які застосовуються науковцями та фахівцями в дослідженнях системи місцевого самоврядування, а саме запропонована сутнісна диференціація дефініції «самодостатність» відносно громади, адміністративно-територіальної одиниці, органу місцевого самоврядування;

 методологічні підходи до визначення критеріїв самодостатності основних підсистем територіальної громади з позиції теорії соціальної дії, а саме для політичної - «суспільно-політична самодостатність», економічної - «економічна (ресурсна) самодостатність», підсистеми підтримки інституціональних культурних (етнічних) зразків - «ціннісно-духовна самодостатність», місцевого самоврядування - «самодостатність органу місцевого самоврядування»;

 обґрунтування провідної ролі територіальної громади у створенні ефективної системи місцевого самоврядування;

 наукові погляди щодо реформування адміністративно-територіального  устрою, в основу яких покладений принцип самодостатності територіальної громади;

 організаційні механізми впровадження в діяльність органів місцевого самоврядування інформаційних технологій для підвищення ефективності їх інформаційно-аналітичного забезпечення.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що запропоновану методику визначення самодостатності територіальної громади можна застосовувати у подальших напрацюваннях в напрямку реформування адміністративно-територіального устрою. Теоретичні напрацювання дозволили розробити моделі укрупнення громад 3 районів області, що одночасно було обговорено з органами місцевої влади і підтримано ними.

Розроблено програмний продукт «Інформаційно-аналітична база «Громада», який впроваджено в діяльність Одеської обласної ради, що забезпечує керівництво інформацією про стан громад області за основними сферами діяльності. Видано довідник «Територіальні громади Одещини» з показниками розвитку сільських громад за 2004-2006 роки, який розповсюджено серед органів виконавчої влади та місцевого самоврядування обласного і районного рівнів з рекомендаціями до використання в роботі.

Результати наукових досліджень були використані та впровадженні:

  в Одеській обласні раді (акт про впровадження результатів науково-дослідної роботи від 20.12.2007р. та від 02.02.2009р., довідка про використання результатів дисертаційного дослідження від 25.02.2009 р. №Р-28-423) - впровадження інформаційно-аналітичної бази «Громада» в структурних підрозділах апарату.

 в Головному управлінні економіки Одеської обласної державної адміністрації (довідка від 29.02.2009 р. №439/07) - під час підготовки пропозицій з моделювання адміністративно-територіального устрою Одеської області за дорученням Міністерства регіонального розвитку  та будівництва України;

 в районних радах Любашівського та Арцизького районів (акт про впровадження результатів науково-дослідної роботи від 28.01.2009р.; довідка про використання результатів дисертаційного дослідження від 10.02.2009р. №1; рішення Координаційної ради з питань місцевого самоврядування при голові Любашівської районної ради від 24.04.2009р. №4; акт про впровадження результатів науково-дослідної роботи від 26.02.2009р., довідка про використання результатів дисертаційного дослідження від 26.02.2009р.
 №41-02-09) – при моделюванні їх територіального устрою;

 розроблено та впроваджено в діяльність обласних органів влади програмний продукт ІАС «Громада», що дає можливість накопичувати, обробляти та аналізувати інформацію про стан справ в громадах, здійснювати їх порівняльний аналіз за визначеними показниками розвитку (Свідоцтво Державного департаменту інтелектуальної власності МОН України про реєстрацію авторського права на твір Комп’ютерна програма «Інформаційно-аналітична система «Громада» від 01.10.2008 р. №25909).

Результати дисертаційного дослідження можуть бути використані під час викладання навчальних курсів при підготовці магістрів державного управління.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею і містить особисто отримані автором нові результати в галузі науки державного управління, що в сукупності дає можливість розв’язати методологічну проблему з визначення рівня самодостатності територіальних громад. У процесі одержання наукових результатів не використовувалися ідеї або розробки інших дослідників, у співавторстві з якими опубліковано у різні періоди часу низку  робіт. Внесок автора в опублікованих колективних роботах конкретизований у списку публікацій.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертації доповідались на міжнародних, національних та регіональних науково-практичних конференція, семінарах та круглих столах, зокрема на: міжнародних науково-практичних конференціях: «Державна стратегія управління місцевим і регіональним розвитком: форми, методи та актуальні проблеми реалізації (м.Одеса, 2004р.)»; «Сучасні проблеми управління»
 (м. Київ, 2005р.); «Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні» (м. Київ, 2006р.); Symposia professorum «Economica a respublica Moldova: realitati si perspective” (м. Кишинів, 2006р.); «Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика» (м.Львів, 2007р.); «Проблеми планування виробництва в ринкових умовах» (м.Алушта, 2008р.); V міжнародному науковому форумі «Государственная власть и местное самоуправление в России: история и современность» (м. Санкт-Петербург, 2007р.); міжнародному управлінському форумі «Управління сьогодні та завтра» (м. Хмельницький, 2008р.); міжнародних наукових конгресах «Державне управління та місцеве самоврядування» (м.Харків, 2007-2008 рр.); міжнародній конференції «Государственное управление в ХХІ веке. Традиции и инновации» (м. Москва, 2009р.); науково-практичних конференціях: «Вдосконалення методів та засобів управління регіональним розвитком в умовах зростання економіки України» (м.Одеса, 2003р.); «Адміністративно-територіальна реформа та проблеми реалізації потенціалу економічного зростання в Україні» (м. Одеса, 2005р.); Актуальні проблеми муніципального управління (м. Київ, 2006р.); «Державне та муніципальне управління в умовах політико-адміністративної реформи» (м.Луцьк, 2007р.); «Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування» (м.Львів, 2008р); «Статистична оцінка соціально-економічного розвитку» (м.Хмельницький, 2009р.); «Вивчення та впровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади» (м. Полтава, 2010р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 61 науковій праці, у тому числі: у 4 монографіях (одна одноосібна), 32 статтях у спеціалізованих наукових журналах (21 – у фахових виданнях, з них 12 - у збірниках наукових праць, 9 - у наукових журналах), тезах доповідей у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій за темою дисертації – 48,6 д.а, з яких автору особисто належить – 40,1 д.а.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Повний обсяг дисертації – 465 с., що містить 18 рисунків на 18 сторінках, 19 таблиць на 21 сторінці, 11 додатків на 75 сторінках. Список використаних джерел містить 366 найменувань на 40 сторінках.