УЧАСТЬ ГРОМАДЯН У ПРИЙНЯТТІ УПРАВЛІНСЬКИХ РІШЕНЬ ОРГАНАМИ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Демократичні перетворення у трансформаційних і пост-трансформаційних державах, формування та розвиток у них громадянського суспільства є неможливими без функціонування інституту місцевого самоврядування. Це, у свою чергу, потребує децентралізації влади, передача більшості владних повноважень на місця, що матиме декілька важливих наслідків. Так, розвиток місцевого самоврядування і децентралізація влади дозволять підвищити ефективність діяльності місцевих органів влади та покращити якість послуг, що надаються ними населенню. Важливим наслідком є й те, що зазначені фактори створюють умови для більш активного залучення громадян до розробки та прийняття рішень на місцевому рівні, що сприяє більш повному врахуванню їх потреб. Відтак, актуальним стає пошук та запровадження різноманітних форм взаємодії органів місцевого самоврядування та членів територіальної громади задля підвищення їхнього впливу на формування та реалізацію місцевої політики.

Отже, особливої актуальності набуває наукова розробка та впровадження у практику дійових методик і технологій забезпечення участі громадян у прийнятті й реалізації управлінських рішень, що забезпечить урахування їх інтересів.

Стан наукової розробки проблеми. Теоретичні аспекти взаємодії влади та суспільства викладені у працях Ф. Аквінського, Арістотеля, Г. Гегеля, Т. Гоббса, Г. Гроція, І. Канта, Дж. Локка, Н. Макіавеллі, Дж. Мілля, Д. Мільтона, Ш. Монтеск’є, Т. Пейнта, Платона, Ж.-Ж. Руссо, А. Токвіля та ін.

Демократичний розвиток суспільства, політична участь громадян у його перетворенні є об’єктом наукового інтересу як зарубіжних (Г. Алмонда, Р. Апресяна, Ш. Арнстейн, Б. Барбера, П. Бурд’є, С. Верби, Ю. Габермаса, Д. Гончарова, М. Грачова, Р. Даля, Д. Істона, П. Лазарсфельда, М. Каазе, А. Ковлера, І. Масуди, А. Матадова, Дж. Нагеля, О. Салміна, Г. Тарда, Д. Хелда, М. Холмської), так і вітчизняних (Е. Афоніна, В. Бебика, В. Бортнікова, Т. Бутирської, Л. Гонюкової, А. Колодій, О. Крутій, В. Мартиненка, О. Радченка, Ф. Рудича, О. Скрипнюка, О. Якубовського) вчених.

Досліджуючи місцеве самоврядування, В. Алексєєв, О. Батанов, О. Бориславська, Є. Глухачов, І. Дробот, І. Козюра, Ю. Куц, О. Лазор, М. Лесечко, П. Любченко, В. Мамонова, М. Орзіх, О. Остапенко, П. Ткачук, А. Стойка, Г. Чапала, А. Чемерис звертаються й до проблем участі громадян у його удосконаленні.

Проте, незважаючи на підвищений інтерес науковців до проблематики місцевого самоврядування, дослідження ролі громадськості у процесі розробки та прийняття рішень на місцевому рівні є недостатнім, переважна більшість робіт з цього питання є фрагментарними, тобто такими, що не містять системного, комплексного опрацювання проблеми. До того ж, в сучасних умовах розвитку українського суспільства є актуальною розробка практичних методик і технології залучення громадян до участі у прийнятті рішень органами місцевого самоврядування. В Україні наукові роботи з цього напряму майже відсутні. Все це й обумовлює актуальність теми дослідження, визначає його мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано на кафедрі права та законотворчого процесу Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України в межах Комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” за темою “Розвиток місцевого самоврядування в умовах другого етапу конституційної реформи” (державний реєстраційний номер 0106U012332), в рамках якої здобувачем визначено можливості використання потенціалу членів територіальних громад для вирішення актуальних проблем місцевого значення.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження полягає у теоретичному обґрунтуванні та розробці практичних заходів щодо забезпечення участі громадян у прийнятті управлінських рішень органами місцевого самоврядування.

Досягнення визначеної мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

– розкрити зміст громадської участі в контексті сучасних наукових уявлень, дослідити передумови її розвитку;

– визначити роль і форми участі громадян у процесі прийняття рішень органами місцевого самоврядування;

– виявити особливості організаційно-правового забезпечення участі громадян у прийнятті владних управлінських рішень в Україні;

– з’ясувати специфіку процедурного забезпечення участі громадян у прийнятті управлінських рішень органами місцевого самоврядування;

– обґрунтувати основні напрями вдосконалення процесу участі громадян у прийнятті рішень органами місцевого самоврядування;

– опрацювати заходи щодо залучення громадян до процесу прийняття рішень органами місцевого самоврядування.

Об’єкт дослідження – взаємодія органів місцевого самоврядування та громадян.

Предмет дослідження – участь громадян у процесі прийняття рішень органами місцевого самоврядування в Україні.

Методи дослідження. У процесі проведення дослідження застосовувалася система загальнонаукових і спеціальних методів: узагальнення (для характеристики форм участі громадян у процесі прийняття рішень, класифікації видів взаємодії громадян та органів місцевого самоврядування), аналізу та синтезу (для визначення індексу громадської участі), діалектичний (для розкриття змісту громадської участі в контексті сучасних наукових уявлень про місцеве самоврядування), порівняльно-правовий (для з’ясування особливостей організаційно-правового забезпечення участі громадян у прийнятті управлінських рішень в Україні), системного підходу (для розробки технології залучення громадян до прийняття управлінських рішень органами місцевого самоврядування, матриці моделі прийняття рішення), моделювання (для описання алгоритму досягнення домовленості при партнерському ухваленні рішень), соціологічного опитування (для визначення потреб громадськості щодо участі у прийнятті управлінських рішень органами місцевого самоврядування).

Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні важливого наукового-прикладного завдання щодо розвитку теоретичних засад та обґрунтування практичних заходів із забезпечення участі громадян в процесі прийняття рішень органами місцевого самоврядування в сучасних умовах в Україні. Новизна наукових результатів конкретизується у таких положеннях:

уперше:

– запропоновано індекс громадської участі у процесі прийняття рішень органами місцевого самоврядування для оцінки її ступеня, який розраховується як сума співвідношень низки показників за певний проміжок часу: кількість оприлюднених рішень до загальної їх кількості; кількість прийнятих рішень, що враховують громадську думку, визначену шляхом консультування, до загальної кількості проблем, за якими проводилися консультації; кількість прийнятих рішень, що враховують потреби та інтереси громадян, до загальної кількості їх самозаяв; кількість прийнятих рішень, що враховують рекомендації громадського контролю, до загальної кількості таких рекомендацій; кількість спільних партнерських дій влади з громадськістю до загальної кількості рішень, що передбачають можливість таких дій; кількість прийнятих рішень, внесених на розгляд громадськістю в порядку місцевої ініціативи (лобістські дії), до загальної кількості питань, ініційованих таким чином;

удосконалено:

– технологію залучення громадян органами місцевого самоврядування до процесу прийняття управлінських рішень, що передбачає такі процедури: визначення цілей залучення громадян; опрацювання методики їх залучення; розробка програми залучення населення; організація процесу їх залучення;

– матрицю моделі прийняття рішень органами місцевого самоврядування (модель визначається в залежності від ступеня важливості рішення, кількості часу на його прийняття, достатності інформації про проблему, стосовно якої приймається рішення, прогнозованого ставлення громадян до можливого рішення, ймовірності конфлікту між різними соціальними групами з приводу виконання прийнятого рішення, необхідності безпосереднього залучення громадян до процесу прийняття рішення);

– засоби реалізації принципів партисипативної демократії на кожному з етапів процесу прийняття рішень органами місцевого самоврядування, в тому числі з використанням інтернет-технологій, а саме на таких етапах: діагностика проблеми, що потребує вирішення; формування обмежень і критеріїв прийняття рішень; визначення альтернативних варіантів рішення; оцінка альтернатив; прийняття рішення; виконання рішення та оцінка результатів;

дістало подальший розвиток:

– визначення напрямів правого врегулювання взаємовідносин органів місцевого самоврядування та громадськості (забезпечення рівних прав громадян на громадську участь та прозорості в діяльності органів влади; запровадження сучасних технологій участі громадян у вирішенні місцевих проблем; розробка та прийняття на місцевому рівні норм, які б забезпечували якнайбільшу участь населення у прийнятті рішень місцевими органами влади);

– закріплення форм участі громадян у прийнятті управлінських рішень в статутах територіальних громад (зокрема, у статутах необхідно запроваджувати порядок реалізації форм участі громадян у місцевому самоврядуванні, передбачених Законом України “Про місцеве самоврядування в Україні”, з урахуванням історичних, національно-культурних, соціально-економічних та інших особливостей, а також урізноманітнювати участь громадян у прийнятті рішень шляхом закріплення додаткових форм участі та механізмів їх реалізації).

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає у розробці та впровадженні науково-практичних рекомендацій щодо удосконалення процесу участі громадян у прийнятті управлінських рішень на місцевому рівні, а також в опрацюванні технології підвищення ефективності залучення громадян до зазначеного процесу. Отримані в дисертаційному дослідженні висновки і рекомендації можуть бути використані у практичній діяльності органів місцевого самоврядування, громадських організацій, а також у навчальному процесі під час підготовки та підвищення кваліфікації посадових осіб місцевого самоврядування.

Результати дисертаційного дослідження впроваджено в діяльність Асоціації органів місцевого самоврядування Харківської області (довідка про впровадження від 31.03.2010 р. № 04), Харківської обласної ради (довідка про впровадження від 23.03.2010 р. № 01-38/620), Харківської районної ради Харківської області (довідка про впровадження від 13.05.2010 р. № 124), Кременчуцької міської ради Полтавської області (довідка про впровадження від 26.05.2010 р. № 04-28/116), Чугуївської міської ради Харківської області (довідка про впровадження від 20.05.2010 р. № 1278/0226).

Апробація результатів дослідження. Основні результати і висновки дисертації обговорювались на VII-X міжнародних наукових конгресах “Державне управління та місцеве самоврядування” (м. Харків, 2007 р.; м. Харків, 2008 р.; м. Харків 2009 р.; м. Харків 2010 р.); науково-практичних конференціях різних рівнів “Місцеве самоврядування в Україні: сучасність та перспективи” (м. Харків, 2007 р.), “Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування” (м. Київ, 2007 р.), “Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (м. Одеса, 2007 р.), “Сучасні тенденції розвитку державного управління та місцевого самоврядування” (м. Харків, 2008 р.), “Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування” (м. Львів, 2008 р.), “Стратегія регіонального розвитку, формування та механізм реалізації” (м. Одеса, 2008 р.), “Сучасні тенденції розвитку державного управління та місцевого самоврядування” (м. Харків, 2008 р.), “Розвиток публічного адміністрування на засадах менеджменту: європейський контекст” (м. Дніпропетровськ, 2009 р.), “Демократичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій” (м. Львів, 2009 р.).

Публікації. Основні положення та результати дисертації викладено в 13 наукових працях, 5 з яких опубліковано у виданнях, включених ВАК України до переліку фахових в галузі державного управління. Загальний обсяг публікацій становить 4,1 авт. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації – 235 сторінок, у тому числі рисунків – 20 (на 12 стор.), таблиць – 4 (на 3 стор.), додатків – 7 (на 8 стор.). Список використаних джерел складається із 296 найменувань (на 29 стор.), у тому числі 28 – іноземною мовою.