ПОПЕРЕДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ДЕФОРМАЦІЇ ДЕРЖАВНИХ СЛУЖБОВЦІВ В УКРАЇНІ: СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ АСПЕКТИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Перетворення, що відбуваються в Україні, змінили пріоритети державної політики. Головними завданнями стали створення правової держави, становлення громадянського суспільства та розбудова української державності. В контексті адміністративної реформи визначилися і нові напрями діяльності органів державної влади щодо розвитку основних засад демократизму, відкритості та оптимізації чисельності кадрового складу. Особливої актуальності набуває професійна діяльність державних службовців як складова розвитку державної служби, від якої залежить не лише формування довіри громадян до владних інститутів, а і якісно новий рівень відповідальності держави перед громадянами щодо реалізації їхніх життєвих потреб та інтересів.

Важливим елементом ефективності державної служби є попередження професійної деформації державних службовців, що відбувається під впливом сучасних соціально-економічних, психологічних, ергономічних умов їх праці, тощо. Крім того, деформаційні процеси пов’язані з низкою особливостей професійної діяльності, у межах яких формуються високі вимоги до індивідуально-психологічних якостей і психічних функцій індивіда. Професійна деформація державних службовців проявляється в негативних змінах стереотипів поведінки, професійних звичок, стилю спілкування, навичок; зниженні ефективності виконавської дисципліни; нездатності самостійно приймати рішення, незацікавленості у підвищенні власної кваліфікації; формальному ставленні до виконання службових обов’язків, що ускладнює успішну реалізацію професійної діяльності. Професійна деформація породжує у службовця почуття розчарування, яке поступово поширюється на інші сфери його життя і призводить до зниження загальної активності, розвитку психічних розладів, негативних психічних станів, байдужості не лише до професійної діяльності, а й до життя в цілому. З огляду на викладене вище важливого теоретичного і практичного значення набуває дослідження напрямів попередження професійної деформації державних службовців в Україні, зокрема одного з найбільш поширених її різновидів – професійного “вигоряння”.

Теоретичною основою дисертаційного дослідження є праці провідних вітчизняних учених, які ґрунтовно досліджували питання теоретико-правових, організаційних, соціально-психологічних засад державного управління та державної служби в Україні. Істотний внесок у розробку цієї проблеми зробили такі провідні учені, як: В.Авер’янов, В.Бакуменко, М.Білинська, Т.Василевська, Н.Гончарук, В.Князєв, Ю.Ковбасюк, Ю.Кальниш, О.Лебединська, Н.Липовська, Т.Мотренко, Н.Нижник, І.Нинюк, О.Оболенський, В.Олуйко, Т.Пахомова, Л.Пашко, Я.Радиш, В.Рижих, Є.Ромат, С.Серьогін, А.Сіцінський, В.Трощинський, С.Хаджирадєва, Л.Шкляр та ін. У працях цих науковців удосконалено понятійний апарат, створено наукове підґрунтя подальших досліджень в напрямі модернізації інституту державної служби, кадрової політики, соціально-психологічного супроводу й системного комплексного аналізу розвитку управлінської діяльності.

Проблемні питання, пов’язані з вивченням впливу професійної діяльності на людину та її стан, розглядали у своїх працях Л.Аболін, О.Бандурка, Б.Бовін, В.Воловіч, О.Леонтьєв, В.Медведєв, С.Рябов, О.Тимченко, Т.Форманюк, З.Шайхлисламов та інші дослідники.

Аналіз науково-теоретичних джерел свідчить, що проблеми професійної деформації та синдрому професійного “вигоряння” знайшли відображення в роботах зарубіжних і вітчизняних учених (Ю.Александров, С.Безносов, В.Бойко, М.Буриш, Н.Водоп’янова, Г.Діон, С.Джексон, Э.Зеер, Л.Карамушка, Н.Левицька, Г.Ложкін, М.Лейтер, С.Максименко, К.Маслач, Л.Малець, Е.Махер, М.Мельник, В.Орел, М.Смульсон, П.Сорокін, Т.Форманюк, Х.Фрейденбергер, У.Шуфелі та ін.).

Праці вказаних науковців створили теоретичне підґрунтя для системного розгляду переважної більшості проблем у професійній діяльності державних службовців. Незважаючи на широкий діапазон наукових розробок, соціально-психологічні аспекти професійної деформації державних службовців висвітлені фрагментарно, а дослідження впливу “вигоряння” на професійну діяльність державних службовців в органах державної влади на сучасному етапі ще не здійснювалось. Поза увагою вчених залишилися питання щодо динаміки розвитку й особливостей перебігу професійного “вигоряння”, визначення факторів, які впливають на його появу. Все це вимагає більш глибокого розгляду соціально-психологічних аспектів професійної деформації, що впливають на успішність професійної діяльності державних службовців, а також розробки способів та методів захисту державних службовців від морально-психологічного впливу психогенних факторів державно-управлінської діяльності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося на кафедрі державного управління і менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України в межах комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” за темами “Дослідження концептуальних основ запровадження бакалаврату за спеціальністю “Публічне управління” для професійної діяльності в галузі науки “Державне управління” (ДР № 0109U003026), “Розроблення системи оцінювання результативності та ефективності публічного управління соціальною та економічною сферою” (ДР № 0110U001492). Роль автора як виконавця на громадських засадах полягала в обґрунтуванні та розробленні теоретико-методологічних підходів щодо попередження професійної деформації державних службовців у процесі формування концептуальних засад кадрової політики органів публічної влади.

Проблематика дисертаційного дослідження відповідає завданням Програми розвитку державної служби на 2005-2010 роки (Постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня 2004 р. № 746), Концепції Державної цільової програми розвитку державної служби на 2011-2015 роки.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-теоретичне обґрунтування соціально-психологічних аспектів попередження професійної деформації державних службовців в Україні та визначення шляхів застосування отриманих наукових результатів у практиці державної служби.

Виходячи з мети у дисертаційній роботі поставлені такі завдання:

– здійснити теоретико-методологічне обґрунтування шляхів попередження професійної деформації державних службовців на основі аналізу вітчизняних та зарубіжних досліджень щодо соціально-психологічних аспектів професійної діяльності державних службовців та уточнити понятійно-категорійний апарат, що відображає основні ознаки професійної деформації державних службовців;

– виявити і проаналізувати чинники та обставини виникнення і прояву професійного “вигоряння” державних службовців унаслідок професійної діяльності та розкрити його особливості;

– визначити основні напрями попередження професійної деформації державних службовців шляхом активізації діяльності керівника органу державної влади та самодіагностики державного службовця;

– окреслити перспективи створення та розвитку психологічної служби в органах державної влади України.

Об’єкт дослідження – професійна діяльність державних службовців в органах державної влади України.

Предмет дослідження – соціально-психологічні аспекти попередження професійної деформації державних службовців в Україні.

Методи дослідження. Методологічне підґрунтя роботи становлять загальнонаукові та спеціальні методи, що базуються на сучасних наукових засадах державного управління. В основу дисертаційної роботи покладено методи історичного і логічного аналізу, які застосовані для дослідження й узагальнення соціально-психологічних аспектів професійної деформації у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі; структурно-функціонального аналізу – для відстеження причинно-наслідкового зв’язку виникнення та актуалізації проблеми професійної деформації державних службовців. Аналітико-синтетичний метод знайшов відображення в процесі дослідження сутнісного співвідношення категорій “професійна деформація” та “професійне вигоряння” державних службовців. З використанням методів соціологічного і психологічного аналізу розглянуто процес професійної діяльності державних службовців, удосконалено методику попередження професійного “вигоряння” державних службовців. Зокрема, на базі Хмельницького Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій проведено соціологічне дослідження “Рівень професійного “вигоряння” державних службовців”, за допомогою якого проаналізовано чинники виникнення та напрями попередження професійної деформації у сфері державної служби. Абстрактно-логічний метод використано при діагно­с­туванні соціально-психологічних аспектів професійної деформації та визначенні перспективи створення психологічної служби в органах державної влади України.

Емпіричну основу дослідження становлять законодавчі акти України, аналітичні матеріали та звіти органів державного управління, статистичні дані Головного управління державної служби України, методичні положення, аналітичні, соціологічні дослідження, монографії з досліджуваної проблеми, публікації в наукових періодичних виданнях.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукові положення, які найбільшою мірою розкривають новизну дослідження, полягають у тому, що:

уперше:

–     визначено соціально-психологічні аспекти професійної деформації державних службовців, а саме: чинники та обставини виникнення й прояву професійного “вигоряння”, розкрито особливості емоційного “вигоряння”, пригнічених станів державних службовців під час професійної діяльності в органах державної влади України та запропоновано основні напрями попередження професійної деформації державних службовців, серед яких: активізація діяльності керівника щодо попередження професійної деформації державних службовців; їх самодіагностика; створення психологічної служби в органах державної влади України;

–     обґрунтовано доцільність та розроблено концептуальні засади створення і розвитку психологічної служби та розроблено модель організації професійної діяльності практичних психологів в органах державної влади, яка розкриває основні принципи такої діяльності, функціональні ролі фахівця, об’єктивні та суб’єктивні складові, умови й чинники впливу на цю діяльність;

удосконалено:

–     понятійно-категорійний апарат дослідження, зокрема: сформульовано авторське визначення терміна “професійна деформація державних службовців” як сукупність негативних змін соціально-психологічної структури особистості державного службовця, які відбуваються під впливом змісту, умов, тривалості виконання професійної діяльності та індивідуально-психологічних особливостей індивіда і призводять до переоцінки власних можливостей, унаслідок чого державним службовцем вчиняються неоптимальні та навіть помилкові дії;

–     методику діагностики професійного “вигоряння” державних службовців, зокрема щодо визначення їх психологічного стану під час професійної діяльності;

–     психологічну карту особистості державного службовця, за допомогою якої реалізується механізм оцінки якісних критеріїв його діяльності та здійснюється оцінювання психологічної характеристики службовця, що є підставою для висновку щодо перспектив подальшої професійної діяльності, визначення шляхів професійного зростання державного службовця та ефективного використання його робочої сили в органах державної влади;

набули подальшого розвитку:

–     ідеї систематизації наукових підходів до вивчення феномена професійної деформації, які представлені в межах різних предметних галузей, і обгрунтування того, що найбільше розроблена досліджувана проблема в психології;

–     наукові підходи щодо застосування методики самодіагностики для попередження професійної деформації державних службовців в органах державної влади.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що основні теоретичні положення та висновки дисертації доведено до рівня конкретних пропозицій, які сприятимуть попередженню професійної деформації державних службовців у системі державної служби та можуть бути використані: для розв’язання теоретичних і практичних проблем, зокрема в діяльності органів державної влади під час здійснення профілактичних заходів щодо запобігання професійній деформації державних службовців; створенні психологічної служби та запровадженні посади практичного психолога в органах державної влади України; у правотворчій діяльності для вдосконалення та подальшої розробки нормативно-правових актів, спрямованих на захист державних службовців від впливу моральних та психогенних факторів державно-управлінської діяльності; у науково-дослідній роботі для подальших перспективних досліджень з проблематики професійної деформації в органах державної влади; у навчальному процесі закладів освіти, які здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю “Державне управління”, зокрема під час підготовки підручників, навчальних і методичних посібників, розробки навчальних планів і лекційних матеріалів, програм професійного навчання державних службовців; для подальшого узагальнення, аналізу, обґрунтування та розв’язання наукових і практичних проблем попередження та подолання наслідків “вигоряння” під час професійної діяльності у сфері державної служби.

Результати, отримані в процесі виконання дисертаційного дослідження, використані Хмельницьким Центром перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій під час проведення навчання державних службовців та працівників органів місцевого самоврядування, підготовки тренінгів, тематичних зустрічей, практичних занять щодо попередження професійного “вигоряння”, розробки методичних рекомендацій для практичної роботи працівників органів державної влади та місцевого самоврядування (акт про впровадження від 4 листопада 2009 р. № 193); в процесі розробки співробітниками кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності факультету податкової міліції Національного університету державної податкової служби України методичних рекомендацій, підготовки та проведення тренінгів та практичних занять щодо попередження професійної деформації та збереження психічного здоров’я працівників податкової міліції (акт про впровадження від 16 лютого 2010 р. № 14); застосовані Науково-дослідним інститутом Державної прикордонної служби України, зокрема для обґрунтування питань попередження процесу професійної деформації державних службовців, морально-психологічних та соціальних аспектів професійної діяльності державних службовців; при розробці методичних рекомендацій для практичної роботи співробітників з питань попередження професійного “вигоряння” (акт про впровадження від 19 квітня 2010 р. № 17/42).

Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження викладені в наукових доповідях і повідомленнях на науково-практичних конференціях за міжнародною участю: “Сучасні проблеми правової, політичної, економічної ситуації в Україні та шляхи їх вирішення” (Полтава, 2008), “Демократичне врядування у контексті глобальних викликів та кризових ситуацій” (Львів, 2009), “Розвиток публічного адміністрування на засадах менеджменту: європейський контекст” (Дніпропетровськ, 2009), “Демократичне врядування: наука, освіта, практика” (Київ, 2009), “Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (Одеса, 2009), “Галузь науки “Державне управління”: історія, теорія, впровадження” (Київ, 2010).

Матеріали дисертації обговорювалися на розширеному засіданні кафедри державного управління і менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України (протокол від 13 вересня 2010 р. № 1).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 13 наукових праць, з них 7 статей у наукових фахових виданнях з державного управління, 6 тез доповідей у матеріалах науково-практичних конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 210 сторінок, з яких 157 сторінок основного тексту. Дисертація містить 1 таблицю, 4 рисунки, 5 діаграм та 12 додатків. Список використаних джерел становить 245 найменувань, з них 17 іноземною мовою.