РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ



Название:
РОЗВИТОК СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ДЕРЖАВНОЇ МИТНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету і завдання дослідження, його об’єкт і предмет, розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів, визначено особистий внесок здобувача, подано інформацію про ступінь апробації й оприлюднення отриманих результатів.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади дослідження соціально-психологічної компетентності» – проаналізовано стан наукової розробки з теми дисертаційної роботи, визначено основні терміни щодо проблематики дослідження, обґрунтовано його методологічну базу та основні напрями.

Аналіз сучасних теоретико-методологічних напрацювань засвідчив, що на сьогодні у сфері державної служби активно досліджують соціально-психологічні аспекти професійної діяльності державних службовців
(А.А. Деркач, В.Г. Зазикін, А.К. Маркова та ін.), питання професіоналізму і компетентності державних службовців (Д.І. Дзвінчук, Т.В. Кошова, М.В. Сіцінська,  О.П. Якубовський та ін.), питання професійної компетентності державних службовців (І.Г. Батраченко, В.Г. Воронкова, І.І. Нинюк, Т.Є. Недашківська, А.І. Турчинов, Т.В. Філіппова, В.І. Хміль та ін.). Встановлено, що сучасними науковцями не сформовано цілісне розуміння поняття «компетентність». Адже дослідження зазначеної проблематики є надзвичайно поширеним, що мінімізує ймовірність єдності у визначенні цієї категорії. Чимало дослідників указують на недостатню теоретичну обґрунтованість проблеми, тобто на вузькодиференційовані теоретичні підходи до опису цього конструкта. Поняття «компетентність» у науці й практиці описується по-різному, залежно від численних тенденцій і поглядів.

З’ясовано, що компетентність є загальним міждисциплінарним інтегральним поняттям. Загальність розкрито через її опис як обмеженої, спеціалізованої системи загальних здібностей, які необхідні індивідууму для досягнення певних цілей. Інтегральність компетентності виявлено через поєднання когнітивних, експресивних та інтерактивних компонентів особистості спеціаліста, системи її внутрішніх психологічних складових і властивостей, що містить знання, уміння, навички. Міждисциплінарність поняття компетентності відображено в його використанні в різноманітних наукових галузях та суспільній практиці.

Автором обґрунтоване твердження стосовно того, що професійна компетентність – це не тільки знання, уміння, навички та досвід. Її підґрунтям є інтелектуальний потенціал та особистісні можливості суб’єкта професійної діяльності, завдяки яким він діє конструктивно.

Використання у роботі діяльнісного підходу (М.С. Каган, А.Н. Леонтьєв, Б.Ф. Ломов, Л.С. Рубінштейн, В.П. Феофанов та ін.) дозволяє виокремити особистісний компонент діяльності людини (Л.І. Анциферова, В.А. Барабанщиков, В.Н. Дружиніна, В.В. Знаков, В.І. Панов, А.К. Осницький, Є.А. Сергієнко, В.В. Селіванова, В.Д. Шадриков та ін.) та спілкування як складний багатоаспектний процес встановлення і розвитку контактів між людьми, що спричинений потребами сумісної діяльності й складається з обміну інформацією, вироблення єдиної стратегії взаємодії та розуміння іншої людини (К.О. Абульханова-Славська, Б.Г. Ананьєв, Г.Б. Андреєва, Т.В. Анісімова, П.Г. Бєлкін, М.І. Бобнєва, А.А. Бодальов, В.А. Горяніна, Е. Дюркгейм, Є.І. Ісаєв, Я. Коломінський, Т. Парсонс, А. Реан, В.І. Слободчиков, П. Сорокін, І.Р. Сужков, Я. Щепанський, К. Янг та ін.).

Перехід від загального поняття діяльності до аналізу специфіки професійної діяльності працівників митних органів дає можливість урахувати під час реалізації завдань дослідження ту обставину, що митна служба є частиною державної служби, яка забезпечує виконання певного обсягу функцій у специфічній сфері державного управління. Аналіз концепції «Обличчям до людей» дозволяє виокремити актуальні функції Державної митної служби України, зокрема фіскальну, економічно-регуляторну, інформаційно-статистичну, міжнародно-політичну, контрольно-організаційну, захисну.

З метою проведення емпіричного дослідження соціально-психологічної компетентності проаналізовано основні завдання, які виконує митна служба під час реалізації митної політики України, та визначено посади Державної митної служби України, на яких при виконанні посадових обов’язків максимально розкривається соціально-психологічна компетентність як професійно-особистісна характеристика працівників митних органів. До них належать головний та провідний інспектори, а також старший інспектор та інспектор митниці, регіональної митниці, серед посадових обов’язків яких виокремлено проведення митного оформлення та митного контролю з додержанням установленого порядку при переміщенні через митний кордон України товарів, транспортних засобів; роботу з клієнтами щодо перевірки особистих речей і багажу. Спільним для них є те, що виконання посадових обов’язків супроводжується спілкуванням як механізмом соціальної регуляції засобами інформаційно-комунікативної та психологічної взаємодії людей один з одним. Треба зазначити, що цей процес має певну специфіку, яка зумовлена різними цілями зазначених видів діяльності, розбіжностями в їх предметно-змістовних аспектах і, як наслідок, – в особливостях взаємодії з учасниками зовнішньоекономічної діяльності.

Більш детальний розгляд професійної діяльності працівників митної служби України, звернення до її особистісного компонента та виокремлення спілкування як її складової дозволяє на теоретичному та практичному рівнях обґрунтувати визначення та компоненти соціально-психологічної компетентності митників.

У другому розділі – «Соціально-психологічна компетентність працівників митної служби України» – розкрито соціально-психологічні аспекти професійної діяльності працівників митної служби України, визначено детермінанти і структуру соціально-психологічної компетентності працівників митних органів, запропоновано методику діагностики соціально-психологічної компетентності працівників митної служби.

Доведено, що професійна діяльність працівників митної служби характеризується як соціономічна, тобто така, що здійснюється в умовах постійного й безперервного спілкування. Під час виконання посадових обов’язків спілкування працівників митних органів визначається як формально ділове, що обумовлено особливостями їх професійної діяльності. Тому за одиницю аналізу професійної діяльності митників обрано ситуацію, зміст якої залежить від завдання діяльності, її суб’єкта, об’єктивних умов діяльності, що, у свою чергу, визначає необхідність розвитку соціально-психологічної компетентності працівників митних органів.

За допомогою соціологічного опитування було виявлено суб’єктивні критерії успішності професійної діяльності працівників митних органів. На думку митників, на успішне виконання ними службових обов’язків впливають властиві для суб’єкта професійної діяльності характеристики, а саме: вольові, ціннісні, пізнавальні, соціально-перцептивні, ділові якості. Визначено такі критерії успішності, як об’єктивність, що характеризує кількість справ про порушення митних правил; кількість оформлених товарів; відсутність скарг від учасників зовнішньоекономічної діяльності. Серед причин невдач виокремлено стомлюваність; незадовільні умови праці; відсутність чіткої організації роботи; нетактовна поведінка з боку митників до учасників зовнішньоекономічної діяльності. Також надано пропозиції щодо оптимізації взаємодії між інспектором і учасником зовнішньоекономічної діяльності, серед яких ті, що стосуються вдосконалення митного законодавства і поліпшення стилю спілкування між митником і учасником зовнішньоекономічної діяльності.

На основі узагальнення теоретико-методологічних підходів до визначення соціально-психологічної компетентності розкрито її сутність, зміст і особливості прояву в професійній діяльності державних службовців, зокрема працівників Державної митної служби України. Соціально-психологічна компетентність – це професійно-особистісна характеристика, що виявляється в здатності до конструктивного використання знань, умінь, навичок, необхідних для взаємодії з людьми під час професійної діяльності. Соціально-психологічна компетентність виявляється через здатність суб’єкта професійної діяльності усвідомлювати та контролювати свою соціальну поведінку; розуміти поведінку інших; визначати психологічні механізми виникнення того або іншого емоційного стану; володіти механізмами саморегуляції, необхідної для успішного виконання професійної діяльності.

Для проведення експериментального дослідження соціально-психологічної компетентності працівників митних органів, які займають посади головного та провідного інспекторів, а також старшого інспектора та інспектора митниці, регіональної митниці сформовано та апробовано психологічний інструментарій, що складається з наступних психодіагностичних методик: методика багатофакторного дослідження особистості Р. Кеттелла (№ = 187), методика Айзенка-EPQ, орієнтована анкета В. Смєкали та М. Кучери, методика діагностики рівня суб’єктивного контролю Дж. Роттера, шкала виміру ставлення до іншого як до цінності Н. Кашинової, методика діагностики вольових якостей Н. Стамбулової, методика семантичного диференціала. На основі отриманих результатів виокремлено такі компоненти соціально-психологічної компетентності працівників митної служби: інтелектуальні здібності, комунікативні здібності, вольовий потенціал, спрямованість особистості, мотиви діяльності, ціннісні орієнтації.

Запропоновано три рівні розвитку соціально-психологічної компетентності: базовий, репродуктивний і продуктивний. Цим рівням відповідають проміжні інтервали, до одного з яких належить індекс розвитку соціально-психологічної компетентності, отриманий за допомогою математико-статистичних розрахунків. Їх результати свідчать, що базовому рівню розвитку соціально-психологічної компетентності відповідає індекс з інтервалу 0 – 1,34; репродуктивному рівню – індекс з інтервалу 1,34 – 2,68; продуктивному – з інтервалу 2,68 – 4. Проведене експериментальне дослідження рівня розвитку соціально-психологічної компетентності працівників Державної митної служби України свідчить, що індекс її розвитку становить 2,34, що відповідає репродуктивному рівню.

Вищезазначене обумовлює необхідність більш детального розгляду шляхів розвитку соціально-психологічної компетентності працівників митних органів як професійно-особистісної характеристики.

У третьому розділі – «Напрями розвитку соціально-психологічної компетентності працівників митної служби» визначено чинники розвитку соціально-психологічної компетентності, розглянуто соціально-психологічний тренінг як форму розвитку соціально-психологічної компетентності працівників митної служби, обґрунтовано засоби її розвитку.

Визначено, що розвиток соціально-психологічної компетентності працівників митної служби має здійснюватися на базі відповідних закладів, серед яких: Академія митної служби України, Хмельницький центр підвищення кваліфікації, перепідготовки працівників та кінології Держмитслужби. Саме в цих установах здійснюється навчально-педагогічний вплив на суб’єктів навчання під час отримання вищої освіти, проходження дистанційної освіти та підвищення кваліфікації. У роботі вказано на необхідність перегляду освітньо-професійних програм підготовки бакалаврів, спеціалістів і магістрів. Це обумовлено тим, що зміст і кількість годин, відведених для викладання дисциплін психологічного спрямування, не відповідає тому обсягу психологічних знань, який необхідний для успішного виконання професійної діяльності на митниці. З огляду на це вважаємо за доцільне запровадити у навчальному процесі активні форми та методи навчання, орієнтовані на практичну підготовку фахівців з митної справи. У дослідженні зазначено, що вказані вище заклади в межах науково-дослідних робіт повинні вдосконалювати зміст навчальних програм, професійних програм підвищення кваліфікації науково-практичними, науково-методичними матеріалами щодо підвищення професіоналізму та компетентності.

Розглянуто соціально-психологічний тренінг як ефективний метод розвитку соціально-психологічної компетентності працівників митних органів. Доведено, що його використання в процесі підготовки та підвищення кваліфікації працівників митної служби обумовлено такими особливостями, як максимальна наближеність до професійної діяльності працівників митних органів; можливість включати елементи практичних ситуацій діяльності митника; простота в проектуванні й реалізації заходів тренінгу в природних умовах життєдіяльності митного підрозділу.

Обґрунтовано необхідність уведення до штатного розкладу митної установи посади психолога, до посадових обов’язків, якого входитиме забезпечення соціально-психологічного супроводу діяльності працівників митної служби, що визначається як складний, системний та інтегративний процес, який містить сукупність заходів психолого-педагогічного впливу (формуючого, розвиваючого і коректуючого характеру) на особистість митника. 

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины