МОДЕРНІЗАЦІЯ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ СОЦІАЛЬНИМ РОЗВИТКОМ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ В УКРАЇНІ У СФЕРІ ВИЩОЇ ОСВІТИ :

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету і завдання, об’єкт, предмет, гіпотезу і методи дослідження, сформульовано наукову новизну роботи, розкрито практичну значущість дослідження, наведено відомості щодо особистого внеску здобувача, апробації результатів і публікацій за темою дисертації.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні основи дослідження державного управління соціальним розвитком студентської молоді в Україні у сфері вищої освіти” – здійснено аналіз наукових праць за темою дисертації, визначено понятійний апарат та методологію дослідження.

Питання освіти молоді як необхідної умови її соціального розвитку є предметом значної уваги з боку науковців і знаходить відображення в дослідженнях таких галузей наук, як: філософія, історія, педагогіка, психологія, соціологія, політологія, юридична наука, державне управління. Одним із найбільш розповсюджених наукових підходів до розгляду проблематики соціального розвитку студентської молоді є такий, що базується на вивченні соціальних ризиків молоді в процесі здобуття вищої освіти. Водночас слід відзначити відсутність ґрунтовного дослідження соціального розвитку студентської молоді як об’єкта впливу державного управління. Особливо актуальним питанням є зосередження уваги на засадах модернізації цього управління в умовах зростаючої ролі освіти у забезпеченні реалізації функцій молоді як потенціалу розвитку суспільства. Соціальний розвиток студентської молоді розглядається нами на основі виділення вищої освіти як ключового фактору цього розвитку.

Дослідження базуються на розкритті поняття “соціальний розвиток молоді”, визначення якого має переважно соціологічну інтерпретацію. У дисертації це поняття сформульовано з урахуванням регулюючого впливу держави на цей процес. На думку автора, поняття “соціальний розвиток молоді” можна тлумачити як динамічний процес зміни ролі та статусу молоді в соціальній, економічній, гуманітарній, політичній сферах життєдіяльності суспільства, який значною мірою обумовлений державним регулюванням, спрямованим на формування молоді як суб’єкта суспільного відтворення та суспільного життя. Поняття “соціальний розвиток студентської молоді” розглядається в дисертації як процес підготовки особи до виконання певних ролей та формування її соціального статусу як суб’єкта суспільного відтворення та суспільного життя, що відбувається під час підготовки фахівця з вищою освітою. Поглиблення підходів до розгляду цього поняття передбачає необхідність визначення поняття “державне управління соціальним розвитком студентської молоді у сфері вищої освіти”, що розглядається як організуючий та регулюючий вплив держави на формування суспільних відносин, у яких молодь, що здобуває вищу освіту, отримує можливість навчатися, професійно-кваліфікаційної підготовки як умови її успішної соціальної інтеграції. Основну увагу зосереджено на цілеспрямованому впливові держави на процес формування освітнього потенціалу студентської молоді як умови забезпечення суб’єктності молоді в соціальній, економічній, політичній, гуманітарній сферах.

Узагальнення різних підходів до визначення ролі освіти в державній молодіжній політиці дозволяє виявити правомірність запровадження поняття “освітній напрям державної молодіжної політики”, який розглядається як система цілей, завдань і засобів, що використовуються державою для забезпечення освіти, професійної підготовки, перепідготовки, розвитку та реалізації інтелектуального, творчого потенціалу молоді. Уточнення сутності цього напряму створює підґрунтя для розгляду та осмислення функціональної спрямованості державного управління соціальним розвитком студентської молоді у сфері вищої освіти.

Потреба визначення засад модернізації державного управління відповідно до сучасних вимог пов’язана зі зростанням значення освіти як фактору розвитку сучасного суспільства, інтеграційним рухом у сфері європейської вищої освіти, розвитком державно-громадського характеру управління у сфері освіти, демократизацією державного управління. Метою модернізації є створення більш сприятливого середовища для соціального розвитку студентської молоді як умови її успішної соціальної інтеграції. Основними питаннями, на яких зосереджено увагу автора, є удосконалення суб’єктної складової, організаційних основ державного управління соціальним розвитком студентської молоді у сфері вищої освіти, форм і засобів його забезпечення. Оновлення цих компонентів забезпечить зміни структурно-функціональних характеристик та уточнення принципів державного управління соціальним розвитком студентської молоді в Україні.

Актуальним питанням теоретико-методологічного забезпечення державного управління соціальним розвитком студентської молоді у сфері вищої освіти є визначення показників результативності державного управління. Доведено доцільність уведення індексу розвитку молоді за критерієм вищої освіти, в основу якого покладено вивчення рівня доступності вищої освіти (показник охоплення вищою освітою осіб віком від 17 до 22 років) та рівня освіти молоді (показник здобуття вищої освіти особами у віці від 23 до 35 років). Цей індекс має становити одну з базових складових визначення загального ІРМ на основі обчислення трьох показників: стан здоров’я, рівень освіти, рівень життя, що має досліджуватися із застосуванням існуючої методики вимірювання індексу людського розвитку. Розробка таких критеріїв результативності як категорії державного управління соціальним розвитком молоді потребує також поглиблення підходів до визначення показників реалізації інтелектуального, творчого потенціалу студентської молоді. Цими показниками запропоновано розглядати таку частину студентської молоді: студенти, які беруть участь у конкурсах, змаганнях, олімпіадах і займають призові місця; отримують гранти, премії; займаються науково-дослідною роботою у вітчизняних і зарубіжних ВНЗ, є учасниками міжнародних освітніх програм; залучені до роботи органів студентського самоврядування; реалізовують власні суспільно значущі проекти, зокрема ті, що стосуються питань освіти; беруть участь у реалізації заходів у сфері державної молодіжної політики. Запровадження названих показників дозволить більш ґрунтовно підійти до оцінки результативності державного управління соціальним розвитком студентської молоді.

У другому розділі – “Становлення основ державного управління соціальним розвитком студентської молоді в Україні у сфері вищої освіти” – досліджено процес концептуалізації державно-управлінських підходів до питання про роль вищої освіти в соціальному розвитку студентської молоді в Україні, охарактеризовано організаційні структури в державному управлінні соціальним розвитком студентської молоді, здійснено аналіз і систематизацію засобів його забезпечення у сфері вищої освіти.