ФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ НАДАННЯ АДМІНІСТРАТИВНИХ ПОСЛУГ ОРГАНАМИ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з найбільш гострих проблем України є недостатнє наукове осмислення та практичне впорядкування наявної сукупності державних послуг, важливою складовою яких є адміністративні послуги. Цілі розвитку нашої держави передбачають створення надійних інституцій і організацій для забезпечення якісного надання адміністративних послуг. Це є неодмінною умовою формування соціально орієнтованого ринку та неухильного зростання добробуту громадян.

Трансформаційний стан державних інституцій та економіки України визначає напрям удосконалення державного управління щодо формування системи надання адміністративних послуг з урахуванням кращого світового та вітчизняного теоретичного і практичного досвіду.

Теоретико-методологічні засади державного управління, шляхи реалізації державної політики в різних сферах суспільства в умовах трансформаційних перетворень висвітлені у працях вітчизняних дослідників В.Г.Бодрова, В.М.Гейця, І.А.Грицяка, М.Ф.Івашова, Ю.Г.Кальниша, Ю.В.Ковбасюка, В.М.Козакова, Т.І.Пахомової, Я.Ф.Радиша, А.П.Рачинського, І.В.Розпутенка, Є.В.Ромата, А.І.Семенченка, Г.П.Ситника, С.О.Телешуна та ін.

Становленню ключових світових наукових і практичних уявлень про публічні послуги сприяли численні розвідки представників філософських, економічних, юридичних наук. Важливими джерелами із соціальної філософії стали праці Ф.А.Гаєка; з управління – Ф.Тейлора, А.Файоля, Г.Форда; із соціальних проблем державного управління – М.Вебера, Р.Дарендорфа; з розвитку ідей суспільного договору та соціального партнерства – М.Прело; із дослідження втручання держави в економіку – А.А.Аузана, К.Маркса, Дж.М.Кейнса, Р.Г.Коуза, Д.Норта.

Окремі наукові та практичні аспекти запровадження і розвитку державних послуг у нашій країні, здебільшого організаційно-правові і державно-управлінські, вже знайшли відображення в працях українських дослідників В.Б.Авер’янова, Р.В.Войтович, В.В.Голубь, С.Д.Дубенко, І.Б.Коліушка, С.О.Кравченка, В.С.Куйбіди, Ю.О.Куца, А.В.Ліпенцева, К.В.Ніколаєнко, В.П.Тимощука, О.В.Поляк, В.М.Сороко, Ю.П.Сурміна, Ю.Л.Шарова, А.О.Чемериса та ін. Згадані науковці наголошують на важливості розбудови в Україні ефективної системи надання послуг державою фізичним та юридичним особам, проте в їхніх працях висвітлюються переважно змістовно-процедурні засади надання послуг, а також критерії визначення якості процедур їх надання.

Значний інтерес для дослідження становлять також праці російських науковців В.Л.Тамбовцева, Л.В.Сморгунова, в яких висвітлюються фундаментальні та прикладні питання адаптації інституту адміністративних послуг до реалій сучасної системи державного управління в Російській Федерації.

У галузі юридичних наук вивченню адміністративних послуг було присвячено дисертаційні роботи Г.М.Писаренко, О.О.Сосновик, І.В.Дроздової, С.Л.Дембіцької, послуг органів внутрішніх справ – І.В.Кріцак, дозвільних послуг – В.І.Сіверин. У галузі науки державного управління різні види державних послуг досліджували В.С.Долечек, О.В.Поляк, В.Д.Полтавець, Д.В.Сухінін, В.В.Латишева, Т.В.Маматова та ін. Соціальні та публічні послуги вивчались у галузі економічних та соціологічних наук.

Більшість згаданих послуг є безоплатними для отримувачів. На їх надання держава витрачає великі кошти з Державного бюджету України. Але офіційні дані про переліки адміністративних послуг органів влади, їх собівартість, кількість наданих адміністративних послуг за видами, категорії отримувачів відсутні, тому назріла необхідність запровадження їх постійного моніторингу та аналізу.

Кошти від надання всіх платних послуг органів державної влади у 2006–2011 рр. планувалися на рівні від 1,3 до 1,9 млрд грн, або від 6 до 7% дохідної частини Державного бюджету України щорічно. Отримувачами таких послуг у нашій державі є фізичні та юридичні особи, які несуть додаткове до оподаткування значне фінансове навантаження. Частина цих видатків включається в кінцеву ціну товарів і послуг. З огляду на це першочерговим завданням для нашої держави на сьогодні є всебічне вивчення та оптимізація адміністративних послуг, що надаються органами державної влади.

Незважаючи на інтерес науковців до багатьох проблем у цій сфері, відчувається брак комплексних досліджень з питань відповідної класифікації адміністративних послуг і законодавчого закріплення співвідношення собівартості й ціни таких послуг, державного моніторингу і контролю в цій сфері. Все ще належно не висвітлюються в наукових вітчизняних джерелах, особливо в галузі науки державного управління, підходи щодо адаптації зарубіжного досвіду становлення і розвитку адміністративних послуг органів державної влади до реалій України.

Отже, науково-практична значущість досліджуваного питання, недостатній рівень його розробленості в теоретичному та методичному аспектах, невизначеність категорійного апарату підтверджують актуальність дисертаційної роботи і стали підставою для вибору її теми, визначення мети й завдань.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах Комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України “Державне управління та місцеве самоврядування” за темами науково-дослідної роботи кафедри економічної теорії та історії економіки “Удосконалення механізмів державного регулювання розвитку внутрішнього ринку України” (ДР № 0110U002468) та “Державне регулювання інноваційної модернізації промислового комплексу України” (ДР № 0109U003003), в межах яких здобувачем обґрунтовано шляхи державно-управлінського впливу за допомогою адміністративних послуг на промисловий комплекс в Україні для забезпечення його модернізації та розроблено рекомендації щодо зменшення трансакційних витрат української економіки шляхом скорочення кількості неефективних адміністративних послуг.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування науково-теоретичних підходів до формування системи надання адміністративних послуг органами державної влади в Україні та розроблення практичних рекомендацій щодо вдосконалення цього процесу. Для досягнення мети було поставлено такі завдання:

–       з’ясувати роль та характерні ознаки адміністративних послуг, що надаються органами державної влади;

–       виявити тенденції щодо застосування адміністративних послуг як інструменту державного управління та цілі, зміст, мету їх функціонування в Україні й інших країнах;

–       охарактеризувати особливості розвитку адміністративних послуг органів державної влади в Україні;

–       розробити концепцію формування системи надання адміністративних послуг органами державної влади в Україні;

–       запропонувати модель системи надання адміністративних послуг органами державної влади в Україні на основі кращого світового досвіду;

–       визначити шляхи економіко-організаційного впорядкування адміністративних послуг органів державної влади.

Об’єкт дослідження – процес становлення та розвитку сфери державних послуг в Україні.

Предмет дослідження – формування системи надання адміністративних послуг органами державної влади в Україні.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети в дисертації використано системний підхід, що дало змогу забезпечити її цілісність і комплексність, та історичний підхід – для дослідження історичних етапів розвитку і становлення адміністративних послуг.

Постановка проблеми та її розв’язання передбачили використання сукупності загальнонаукових та спеціальних методів: так, системно-пошуковий і проблемно-пошуковий методи слугували для відбору, теоретичного аналізу, синтезу, узагальнення друкованих джерел та визначення змісту наукової проблеми формування системи надання адміністративних послуг органами державної влади; статистичні (групування, аналіз інтенсивності та тенденцій розвитку) – для дослідження динаміки розвитку адміністративних послуг органів державної влади в Україні; абстрактного моделювання – для розробки теоретичної моделі системи надання адміністративних послуг органами державної влади; метод дедукції (сходження від абстрактного до конкретного) – для розширення понятійного апарату та уточнення змісту понять “адміністративні послуги органів державної влади”; “система надання адміністративних послуг органами державної влади” “інфраструктура системи надання адміністративних послуг органами державної влади”; “сфера адміністративних послуг органів державної влади”; “інституціоналізація сфери адміністративних послуг органів державної влади” тощо; порівняльно-правовий, порівняльно-функціональний – для зіставлення особливостей розвитку адміністративних послуг в Україні та інших країнах світу і виявлення можливостей впровадження кращого світового досвіду в практичну діяльність органів влади в нашій державі. Використання зазначених методів наукового пізнання дало змогу отримати науково-теоретичні результати, достовірність яких підтвердилася в процесі їх практичного впровадження.

Інформаційну базу дисертаційної роботи становлять закони України, укази Президента України, нормативно-правові документи Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, офіційні матеріали Державної служби статистики України, Національного агентства України з питань державної служби, спеціальні наукові джерела, Інтернет-джерела тощо.

Наукова новизна одержаних результатів визначається особистим внеском автора у вирішення актуального науково-практичного завдання, що полягає в розробці теоретичних основ і практичних пропозицій з удосконалення процесу вироблення політики щодо надання адміністративних послуг органами державної влади в Україні.

Найважливіші наукові результати полягають у тому, що:

уперше:

–       виділено на основі досліджених джерел основні періоди процесу формування системи надання адміністративних послуг органами державної влади в Україні: I період (1998–2006 рр.) – виникнення та запровадження в практичну діяльність органів державної влади концепції надання послуг громадянам; II період (2006–2008 рр.) – затвердження Кабінетом Міністрів України Концепції розвитку адміністративних послуг та їх впорядкування;
III період (2008 р. – до сьогодні) – спрямування Кабінетом Міністрів України коштів від надання адміністративних послуг до Державного бюджету України та зменшення кількості таких послуг. Це дало змогу визначити особливості розвитку адміністративних послуг органів державної влади та шляхи їх економіко-організаційного впорядкування в Україні;

–       запропоновано концепцію формування системи надання адміністративних послуг органами державної влади в Україні з урахуванням специфіки трансформаційних і трансакційних витрат у державному управлінні, основою якої є новітні інституційні концепції, концепції сервісної держави, нового публічного менеджменту тощо;

 удосконалено:

–       понятійно-категорійний апарат, що стосується методології формування системи надання адміністративних послуг органами державної влади в Україні. Зокрема, уточнено поняття “адміністративні послуги органів державної влади”; “система надання адміністративних послуг органами державної влади”; “інфраструктура системи надання адміністративних послуг органами державної влади”; “сфера адміністративних послуг органів державної влади”; “інституціоналізація сфери адміністративних послуг органів державної влади”;

–       теоретичне обґрунтування організаційних змін у наданні адміністративних послуг органами державної влади в Україні через розмежування функцій: вироблення політики щодо адміністративних послуг, надання адміністративних послуг, оцінювання функціонування системи надання адміністративних послуг органами державної влади;

набули подальшого розвитку:

–                 уточнення основних причин повільного розвитку сфери адміністративних послуг органів державної влади в Україні. Однією з основних причин є те, що поняття “державна послуга” та “адміністративна послуга” осмислюються не як категорії концепції сервісної держави, а передусім як “бізнес-послуги” в межах розвитку концепцій ринкової економіки;

–                 підходи до вдосконалення надання адміністративних послуг органами державної влади шляхом застосування в державному управлінні аудиту адміністративної діяльності, запровадження постійного державного моніторингу тощо.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наукові рекомендації, висновки, пропозиції, представлені в дисертації, були враховані і використані в практичній діяльності:

–                        Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій при Київській обласній державній адміністрації під час проведення планових аудиторних занять, присвячених вивченню тенденцій, підходів, принципів висвітлення фундаментальних і прикладних досліджень з проблем розвитку адміністративних послуг в Україні (довідка від 29 січня 2010 р. № 9);

–                        Державного інституту розвитку сім’ї та молоді Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту, де в перелік тем занять введено нові теми щодо інституціоналізації адміністративних послуг в Україні, враховано матеріали щодо стану та динаміки розвитку цих послуг тощо. Висновки за розділами дисертації покладені за основу плану індивідуальних консультацій керівників, охоплених заняттями (довідка від 30 червня 2010 р. № 052-у);

–                        Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи, де застосовано науково-практичні висновки, пропозиції та узагальнення щодо шляхів організаційних змін та напрямів удосконалення нормативно-правового забезпечення надання Міністерством адміністративних послуг громадянам (довідка від 11 листопада 2010 р. № 03-15610/ 291);

–                        Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, де пропозиції автора слугували для вдосконалення роботи адміністраторів дозвільного центру, проведення навчання фахівців, які беруть участь у підготовці управлінських рішень з питань видачі документів дозвільного характеру (довідка від 18 січня 2011 р. № 14);

–                        Науково-дослідного економічного інституту Міністерства економіки України, де результати дисертаційної роботи застосовано для аналізу проблем та розробки наукових рекомендацій щодо науково-правового регулювання надання адміністративних послуг в Україні (довідка від 11 лютого 2011 р. № 1/63)

Апробація результатів дисертації. Основні висновки та положення дисертаційної роботи оприлюднювались на наукових конференціях та науково-практичних конференціях за міжнародною участю: “Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід” (Київ, 2008); “Демократичне врядування: наука, освіта, практика” (Київ, 2009), “Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (Одеса, 2009), “Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку регіонів України” (Дніпропетровськ, 2009), “Європеїзація публічного адміністрування в Україні в контексті європейської інтеграції” (Дніпропетровськ, 2009), “Державне управління та місцеве самоврядування” (Харків, 2010), “Галузь науки “Державне управління”: історія, теорія, впровадження” (Київ, 2010), “Вивчення та запровадження в Україні іноземного досвіду удосконалення діяльності органів влади” (Полтава, 2010).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційної роботи висвітлено в 15 роботах, серед них 5 статей опубліковано в наукових фахових виданнях з державного управління, 2 статті – в інших фахових виданнях, 8 тез доповідей – у матеріалах наукових конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Повний обсяг дисертації становить 224 сторінки, з них 178 сторінок основного тексту. Дисертація містить 5 таблиць, 5 рисунків, 7 додатків. Список використаних джерел налічує 285 найменувань.