ПРОФЕСІЙНИЙ РЕКРУТИНГ У СИСТЕМІ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективність функціонування Української держави безпосередньо залежить від якісних характеристик корпусу державних службовців. Професіоналізм повинен стати головною ознакою державного службовця. Він має визначатися як цілісне утворення, що поєднує інтегральні характеристики індивідуальних, особистісних та суб’єктно-діяльнісних властивостей, уможлив­лювати максимально успішне виконання посадових обов’язків. При цьому необхідно, щоб досягнення професіоналізму у сфері державного управління було визнано безперервним процесом професійно-особистісного самовдосконалення та самореалізації державного службовця. Точкою відліку цього процесу має стати професійний рекрутинг на вакантні посади на державній службі.

Під поняттям “професійний рекрутинг на державній службі” слід розуміти процес комплектування вакантних посад, який ґрунтується на взаємних та чітко обумовлених вимогах у форматі “орган державної влади – кандидат на вакантну посаду”.

Сьогодні професійний рекрутинг у системі державної служби України має набути статусу процесу комплектування вакантних посад, спиратися на взаємні та чітко визначені вимоги. Нагальна потреба в проведенні комплексного дослідження професійного рекрутингу на державній службі України зумовлена необхідністю встановлення сутнісних підходів до підвищення ефективності управлінської діяльності.

Науково-теоретичною та методологічною базою дослідження слугували праці сучасних учених у галузі державного управління, зокрема таких як В.Б. Авер’янов, Г.В. Атаманчук, В.Г. Афанасьєв, В.Д. Бакуменко, І.О. Василен­ко, С.Д. Дубенко, В.О. Дятлов, Г.І. Леліков, В.І. Луговий, В.К. Майборода, А.К. Ма­ка­рова, Т.В. Мотренко, Н.Р. Нижник, О.Ю. Оболенський, О.В. Оболон­ський, В.М. Олуйко, П.Т. Павленчик, Т.І. Пахомова, Л.А. Пашко, М.І. Пірен, О.Є. Пет­ру­ніна, С.В. Пронкін, І.В. Розпутенко, С.М. Серьогін, О.І. Сушинський, В.В. Тра­він, О.І. Турчинов, В.В. Цвєтков, Ю.П. Шаров, С.В. Шекшня та ін. Саме у працях зазначених науковців особливу увагу було приділено питанням модернізації кадрової політики та розвитку інституту державної служби.

Важливе теоретичне і практичне значення мають дослідження західно­європейських учених: Д. Біллсбері, М. Вебера, Г. Райта, С. Тейлора, Д. Торрінг­тона, Л. Холла та інших, у яких висвітлювалися питання підбору, управління та збереження персоналу.

Суттєвий внесок у дослідження проблеми професійного рекрутингу на державній службі зробили також вітчизняні і зарубіжні науковці: В.М. Бурков, Д.М. Гвішіані, М.М. Глазов, Т.А. Гусєва, Г. Десслер, П. Друкер, І.Б. Дуракова, Дж.М. Іванцевич, О.Я. Кібанов, Т.О. Комісарова, М.В. Кроз, Д. Купер, М.О. Кур­тіков, А.А. Лобанов, Л.І. Лукічова, В.В. Музиченко, В.В. Пронін, І. Робертсон, Г. Тінлайн, І.П. Фірсова, у роботах яких аналізуються проблеми оцінювання й управління людськими ресурсами, а також питання соціальних технологій.

Проте стан наукової розробки теми свідчить про наявність розбіжностей у поглядах учених щодо процесу пошуку кандидатів на посади на державній службі. У багатьох наукових працях застосовуються одночасно поняття “підбір”, “відбір”, “набір”, “добір”, які пропонується об’єднати в одному понятті “професійний рекрутинг”. Крім того, в них не повною мірою відображено істотні відмінності професійного рекрутингу серед державних службовців з кадрового резерву, які працюють в органах державної влади, та “зовнішніх” кандидатів.

Потреба в дослідженні сутнісного аспекту професійного рекрутингу в органах державної влади і зумовила вибір теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослі­дження підготовлено на кафедрі державного управління і менеджменту Націо­нальної академії державного управління при Президентові України і пов’язано з ви­ко­нанням комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве само­врядування” (номер державної реєстрації 0199U002827) у межах НДР “Роз­робка системи оцінювання результативності та ефективності публічного управ­ління соціальною та економічною сферою” (номер державної реєстрації 0110U001492), роль автора полягає у розробці принципів і критеріїв проведення оцінювання.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є науково-теоретичне обґрунтування сутності й особливостей професійного рекрутингу в системі дер­жавної служби України, його впливу на подальше професійно-кар’єрне зростання державного службовця та якісні характеристики корпусу державних службовців.

Відповідно до мети дослідження було поставлено такі завдання:

–     визначити ступінь розробленості проблеми рекрутингу у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі;

–     розкрити зміст поняття “професійний рекрутинг на державній службі” та особливості внутрішнього і зовнішнього рекрутингу;

–     розробити структурно-логічну схему професійного рекрутингу на дер­жавній службі та виокремити його складові етапи;

–     проаналізувати зміст критеріїв, принципів, методів професійного рекрутингу на державній службі;

–     охарактеризувати професійну придатність як предмет професійно-особистіс­ної селекції та розкрити значення діагностики індивідуально-психо­логічної придатності до проходження державної служби і відповідності претендентів вимогам вакантних посад в органах державної влади;

–     дослідити пріоритети удосконалення професійного рекрутингу на державній службі.

Об’єкт дослідження – суспільні відносини, що складаються в процесі роботи з персоналом на державній службі.

Предмет дослідження – професійний рекрутинг як складова роботи з персоналом на державній службі.

Гіпотеза дослідження ґрунтується на припущенні, що врахування сутнісних характеристик професійного рекрутингу є складовою людиноцентричного підходу в сучасній практиці державного управління, істотно впливає на ефективність кадрової політики, а отже, отримані теоретичні висновки й практичні результати дисертаційного дослідження сприятимуть подальшому удосконаленню управління персоналом державної служби України.

Методи дослідження. Методологічне підґрунтя роботи становлять загально­наукові прийоми досліджень та спеціальні методи, що базуються на сучасних наукових засадах державного управління. В основу дослідження покладено діалектичний підхід до пізнання державно-управлінських явищ, який дав змогу проаналізувати професійний рекрутинг на державній службі з людиноцентричної точки зору. У дисертаційному дослідженні було використано методи: наукової ідентифікації та зіставно-порівняльного аналізу при опрацюванні спеціальної літератури за темою дослідження; абстрактно-логічний для теоретичного узагальнення, визначення сутності, місця та ролі професійного рекрутингу на державній службі і формулювання висновків; системно-аналітичний для аналізу сутнісних характеристик професійного рекрутингу. Застосування названих та інших методів наукового пізнання гарантувало достовірність та об’єктивність проведення дослідження, а також реалізацію поставлених цілей і завдань.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні сутності й особливостей професійного рекрутингу в системі державної служби України.

У дисертаційній роботі уперше:

сформульовано визначення і введено в категоріальний апарат сфери державного управління низку понять: “професійний рекрутинг на державній службі”, “внутрішній професійний рекрутинг на державній службі”, “зовнішній професійний рекрутинг на державній службі”, “професійно-особистісна придатність до проходження державної служби”, “професійно-особистісна відповідність вимогам вакантної посади”, “професійна задоволеність на державній службі”;

доведено та запропоновано тлумачення професійного рекрутингу як соціального парт­нерства, системи взаємовідносин між органом державної влади та кандидатами на посаду, спрямованого на забезпечення узгодженості інтересів сторін;

розроблено структурно-логічну схему та виділено такі етапи професійного рекрутингу: І – попередній відбір; ІІ – професійно-особистісна селекція з обов’язковим застосуванням діагностики професійної психолого-індивідуальної придатності кандидатів на вакантні посади до проходження державної служби; ІІІ (завершальний) – прийняття остаточного рішення щодо професійно-особистісної придатності до проходження державної служби та відповідності вимогам вакантних посад кожного кандидата;

обґрунтовано обов’язковість здійснення діагностики професійно-психологічної придатності кандидата до виконання обов’язків на вакантній посаді;

удосконалено:

-                       наукові підходи до організації та проведення професійного рекрутингу на дер­жавній службі як до процесу діагностики професійно-особистісної придат­ності та відповідності кандидатів вакантній посаді;

-                       розуміння оцінки відібраного кандидата як відправної точки у безпе­рервному процесі щорічного оцінювання (діагностики) його професіоналізму, розрахованого на весь період його перебування на посадах державної служби;

-                       визначення особистісних рис кандидата на вакантну посаду на державній службі в аспекті якнайповнішого розкриття вродженого потенціалу, особливостей кандидата на момент проходження ним рекрутингової процедури, компенсаторних можливостей його особистості;

дістали подальшого розвитку:

-     теоретичні засади державного управління в контексті осучаснення ролі та значення професійного рекрутингу для вітчизняної державної служби;

-     наукові підходи до визначення пріоритетів удосконалення професійного рекрутингу на державній службі;

-     наукове обґрунтування необхідності процедур професійно-особистісної селек­ції з метою забезпечення об’єктивності якісних характеристик рішень щодо професійно-індивідуальної придатності та відповідності кандидатів вакантним посадам;

-     аргументування доцільності проведення щорічного моніторингу резуль­татів професійного рекрутингу та якісних характеристик новоприйнятих держав­них службовців з метою виявлення причинно-наслідкових зв’язків між рекрутингом та їх подальшим “професійним розгортанням”.

Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні необ­хідності впровадження органами державної влади в практику роботи з кад­ра­ми розробленої здобувачем структурно-логічної схеми професійного рекрутингу.

Результати, отримані в процесі виконання дисертаційного дослідження:

упроваджені в навчальний процес слухачів Чернігівського центру пере­підготовки та підвищення кваліфікації працівників органів державної влади, органів місцевого самоврядування, державних підприємств, установ і організацій під час викладання навчального курсу “Державна служба та служба в органах місцевого самоврядування: правовий статус, стиль і методи роботи” (акт про впровадження від 01.02.2010 р.);

використані співробітниками кафедри менеджменту і державного управ­ління Чернігівського державного технологічного університету при викладанні магістрам державної служби нормативних дисциплін “Державне управління”, “Державна служба”, “Організація діяльності державного службовця”, проведенні наукових досліджень, практичних занять, а також при підготовці магістерських робіт (акт про впровадження від 23.03.2010 р.);

застосовані співробітниками кафедри менеджменту Чернігівського дер­жав­ного інституту економіки і управління при підготовці і викладанні курсів лекцій “Адміністративно-територіальний менеджмент”, “Управління проектами розвитку регіонів та міст” з підготовки менеджерів-економістів, проведенні науко­вих та організаційних заходів (акт про впровадження від 06.03.2010 р.);

використовуються в роботі відділу кадрової роботи Чернігівської обласної державної адміністрації та відділів кадрової роботи районних державних адміністрацій Чернігівської області (акт про впровадження від 15.05.2010 р.).

Запропоновані в дисертаційній роботі теоретичні положення й практичні рекомендації можуть бути використані:

–  у діяльності як центральних, так і місцевих органів виконавчої влади при підготовці та здійсненні професійного рекрутингу;

у процесі організації та проведення методичної підготовки щодо професійного рекрутингу на державній службі;

у науково-дослідній роботі для подальших перспективних досліджень з проблематики професійного рекрутингу в органах державної влади;

у навчальному процесі закладів освіти, які здійснюють підготовку магістрів за спеціальністю “державне управління та державна служба”, зокрема при розробці та вдосконаленні навчальних курсів, написанні підручників з теорії та методології проведення професійного рекрутингу на державній службі.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею автора. Висновки і рекомендації, у тому числі й ті, що характеризують наукову новизну дослідження, отримані здобувачем особисто. У наукових працях опублікованих у співавторстві, дисертанту належить: визначення основних принципів, що становлять основу сучасної системи кадрової роботи щодо добору та відбору кандидатів на державну службу в сучасних умовах функціонування Української держави [3]; встановлення важливості в питаннях формування якісного складу державних службовців, при цьому особлива увага зосереджується на “технології добору” та “вирощуванні керівників” [8]; формулювання основних характеристик щодо сучасної науково обґрунтованої кадрової роботи з питань добору та відбору кандидатів на професійну службу в органах державної влади в Україні [9].

Апробація результатів дисертації. Одержані в процесі дисертаційного дослідження результати оприлюднені на науково-практичних конференціях, зокрема на міжнародному управлінському форумі “Управління сьогодні та завтра” (Хмельницький, 2008), на IV Всеукраїнській науково-практичній конфе­рен­ції за міжнародною участю “Вивчення та впровадження в Україні іноземного до­сві­ду удосконалення діяльності органів влади” (Полтава, 2009), на роз­ши­реному засіданні Колегії Головного управління державної служби України (Київ, 2008).

Дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри державного управління і менеджменту Національної академії державного управління при Президентові України.

Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані в дев’яти наукових працях, зокрема в чотирьох статтях у фахових наукових виданнях, затверджених ВАК України з державного управління, одному науковому виданні, одній тезі доповіді у збірнику матеріалів науково-практичної конференції, двох статтях у навчально-методичних збірниках, одному виступі на розширеній колегії Головдержслужби України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох роз­ділів, висновків, списку використаних джерел та 12 додатків. Повний обсяг дисер­тації – 245 сторінок, обсяг основного тексту – 196 сторінок. Робота містить 9 таб­лиць, 12 рисунків та 5 діаграм. Список використаних джерел складається з 332 най­менувань.

---

У дослідженні терміни “орган державної влади”, “державний орган”, “організація” використовуються як синоніми.