ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В УМОВАХ ДЕМОКРАТИЧНОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ



Название:
ВЗАЄМОВІДНОСИНИ ОРГАНІВ ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ ТА ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ В УМОВАХ ДЕМОКРАТИЧНОГО ДЕРЖАВОТВОРЕННЯ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, визначається стан її наукової розробки, розкривається зв’язок дослідження з науковими проектами і програмами, формулюються мета, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, розкривається наукова новизна та практичне значення одержаних результатів, наводяться відомості про їх апробацію та публікації.

У першому розділі„Теоретико-методологічні засади взаємовідносин органів державної влади і засобів масової інформації”визначено роль засобів масової інформації у сучасних трансформаційних процесах, коли вони перетворюються з політичних інструментів органів державної влади у технологічні інструменти суспільного розвитку. Подаються результати аналізу концептуальних засад державної інформаційної політики, зростаючої ролі засобів масової інформації. Встановлено, що на відміну від Заходу зміна парадигми розвитку українського суспільства відбувається у значно стисліші терміни, в умовах розширення глобалізаційних процесів, пов’язаних з міжнародними конфліктами, економічними кризами, наслідки яких негативно позначаються на розумінні сутності демократичних перетворень. У цьому контексті безпосередній чи опосередкований вплив влади на діяльність ЗМІ, журналістів та інших акторів сфери масової інформації виступає як одна з форм реалізації цієї політики.

У роботі розкрито особливості різних підходів до визначення таких понять, як „демократія”, „інформація”, „інформаційний простір”, „державна інформаційна політика”, „громадська думка”, а також запропоновано розглядати поняття „суспільно значуща інформація” з урахуванням специфіки діяльності органів державної влади і органів місцевого самоврядування, тобто як всю інформацію (зафіксовану у будь-якому вигляді), що знаходиться у розпорядженні суб’єктів управління згідно з чинним законодавством.

Аналіз найвідоміших наукових шкіл, діяльність яких пов’язана із вивченням законів розповсюдження та сприйняття інформації і її ролі в суспільстві, дозволив виокремити декілька груп джерел цього спрямування: праці  науковців ХХ ст.; офіційні законодавчі документи, що врегульовують правові аспекти інформаційної діяльності в Україні, визначають та регулюють порядок діяльності мас-медіа, регламентують структуру і функції державних інституцій у сфері масової інформації; нормативно-правові документи міжнародних організацій (Ради Європи, Парламентської асамблеї Ради Європи, Європейського Суду з прав людини, Організації безпеки і співробітництва в Європі та ін.)

На основі статистичних даних, результатів вивчення громадської думки, експертних опитувань та соціологічних досліджень, моніторингу та контент-аналізу матеріалів вітчизняних мас-медіа проаналізовано стан реалізації принципів державної інформаційної політики, зокрема щодо гарантій вільного доступу до інформації, прямого і зворотного зв’язку в системі ,,органи державної влади – засоби масової інформації”, захисту професійної діяльності журналістів тощо.

У другому розділіОсобливості функціонування засобів масової інформації у демократичній державірозглянуто процеси становлення та розвитку нормативно-правової бази в галузі інформації, визначено основні аспекти взаємовідносин засобів масової інформації та органів державної влади з точки зору їх відповідності демократичним стандартам. Окремо зазначається, що ще в перші роки незалежності України були закладені правові основи розвитку вітчизняної інформаційної сфери, що орієнтувало законодавство на забезпечення прав і свобод громадян у галузі інформації, врахування світового досвіду та національних особливостей мас-медійної та політичної систем, демократичну діяльність преси, радіо, телебачення. Разом з тим, надання певних переваг щодо врахування національних особливостей, зокрема на телебаченні і радіомовленні, спричинило чисельні правові колізії та загострення старих проблем щодо впровадження цифрового ефірного мовлення. Визначено, що в Україні законотворчі процеси відстають від нагальних потреб суспільства, в результаті чого консервуються застарілі та формуються нові негативні тенденції розвитку інформаційної сфери.

Державне управління за своєю сутністю нерозривно пов’язане з циркуляцією у суспільстві інформації, що й  визначає ключову роль взаємовідносин органів державної влади і засобів масової інформації в глобальному інформаційному просторі. Цей вид взаємодії в теорії управління багатьма вітчизняними дослідниками розглядається досить обмежено і зводиться лише до висвітлення в різних аспектах діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування. Пояснюється це тим, що більшість вітчизняних теоретиків державного управління мають справу переважно з проблемами економічного, адміністративного, соціального управління, тоді як у сучасному суспільстві основну роль відіграють саме управлінські процеси у сфері політики, культури, ідеології, які нерозривно пов’язані не лише з інформаційною сферою окремо взятої держави, а й із світовим інформаційним простором взагалі. Головною метою інформаційної діяльності є вплив на свідомість індивідуумів, фокусування інформаційного потоку на формуванні симуляторів, цілеспрямованих дій, ідеалізація політичних фігур, прищеплення відповідних політичних, культурних та ідеологічних цінностей.

З метою забезпечення злагоди у суспільстві держава заохочує засоби масової інформації щодо підтримки влади певних індивідуумів і певних груп, легітимізації їх статусу, що й зумовлює тісний зв’язок між масовою інформацією, аудиторією і державною політикою на принципах відкритості мас-медіа, які безпосередньо впливають на розвиток суспільства.

Характерною особливістю інституційних механізмів впливу на засоби масової інформації в умовах демократичного державотворення є збалансування двох різновекторних інтересів – забезпечення гарантій незалежності мас-медіа та встановлення мінімально рівня державного втручання у їх діяльність. Удосконалення на демократичних стандартах взаємовідносини засобів масової інформації та органів державної влади здійснюється з метою уникнення так званих інституціональних ,,пасток” як стійких норм, здатних трансформуватися з часом у самопідживлюючу систему.

У третьому розділі„Вітчизняний досвід розбудови системи державного управління у сфері засобів масової інформації”досліджено основні аспекти формування, функціонування та розвитку вітчизняної інформаційної сфери з визначенням мети реформування інституту засобів масової інформації, а саме – забезпечення права людини на вільний доступ до інформації та надання можливості безперешкодного поширення думок на суспільному ринку ідей. Показано, що на відміну від радянської моделі управління сучасні функції органів державної влади в галузі регулювання діяльності засобів масової інформації істотно змінилися: сучасна система в цілому (за винятком сфери державних і комунальних мас-медіа) не передбачає прямого державного управління засобами масової інформації, але тенденція монополізації та концентрації власності на них зберігається.

На нинішньому етапі розвитку традиційні ЗМІ, використовуючи новітні інформаційно-комунікаційні технології, виконують додаткові функції поширення плюралістичних думок представників різних верств населення.

В роботі визначається взаємозв’язок домінуючої форми власності на ЗМІ та ефективності демократичних перетворень у суспільстві, аналізуються правові, економічні та політичні завади на шляху їх подальшого розвитку. Доведено, що реформування мережі комунальних мас-медіа можливе через зміну формату політичних відносин, змін у протекціоністській політиці щодо підтримки ЗМІ.

У дисертації визначено концептуальні засади сучасної державної інформаційної політики, реалізація якої передбачає  створення політико-правових, економічних, організаційних та матеріально-технічних умов для динамічного розвитку інформаційної сфери, її розширення та захисту, підвищення ефективності управління використанням інформаційних ресурсів та інформаційно-комунікаційної інфраструктури. 

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины