РОЗВИТОК ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКИХ МЕХАНІЗМІВ ПРОТИДІЇ ВИНИКНЕННЮ КОРУПЦІЇ У СФЕРІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження визначається тим, що в Україні, як і в усьому світі, корупція є глобальним негативним феноменом, який вже давно вийшов за межі суто юридичних проблем, що стосуються лише державних службовців. У нашій країні корупція набула таких масштабів, що становить реальну загрозу соціально-економічному розвитку суспільства, національній безпеці держави, існуванню нації. Корупція стала тим фактором, що підриває відчуття справедливості у суспільстві, мотивує позаправову поведінку, сприяє процвітанню тіньових відносин. Саме тому сучасний процес державотворення зумовлює необхідність дослідження проблем, пов’язаних із здійсненням цілеспрямованого державного управління щодо протидії корупції та її профілактики як у країні в цілому, так і в окремих її сферах.

Важливість та необхідність ґрунтовного дослідження корупції у сфері охорони здоров’я в Україні зумовлена ще й тим, що корупційні діяння та інші форми корупційної поведінки в цій сфері за ступенем суспільної небезпеки і тяжкості заподіюваних наслідків перевершують подібні діяння в інших суспільно-економічних сферах, оскільки вони не тільки дискредитують усю сферу охорони здоров’я, сприяючи зниженню авторитету її співробітників і формуванню негативної громадської думки стосовно медичного обслуговування населення, але й негативно впливають на головні цінності людини – життя і здоров’я, захист яких є одним із пріоритетних обов’язків будь-якої держави.

Отже, для вироблення науково обґрунтованої державної політики протидії та профілактики корупції необхідне системне комплексне дослідження цього негативного явища у всіх сферах суспільного життя, зокрема у сфері охорони здоров’я в Україні. Саме тому вчені Національної академії державного управління при Президентові України одними з перших у вітчизняній науці державного управління звернули увагу на цю наукову проблему.

Теоретико-методологічним підґрунтям дисертаційної роботи стали вітчизняні й зарубіжні наукові праці з економічних, політичних, юридичних наук та науки державного управління, що присвячені проблемі протидії корупції.

Дисертація в частині характеристики механізмів державного управління спирається на дослідження В.Бакуменка, В.Бодрова, І.Грицяка, В.Князєва, Ю.Ковбасюка, М.Корецького, В.Лугового, С.Майбороди, Н.Нижник, О.Оболенського, І.Розпутенка, В.Рижих, Є.Ромата, Г.Ситника, С.Сьоміна, Ю.Сурміна, В.Трощинського та ін.

У процесі аналізу державного регулювання у сфері охорони здоров’я використано роботи М.Білинської, О.Галацан, З.Гладуна, Л.Жаліло, В.Загороднього, Д.Карамишева, Б.Криштопи, В.Лєхан, В.Москаленка, В.Пашкова, Я.Радиша, В.Рудого, І.Солоненка, А.Уваренка та ін.

Особливий інтерес у контексті дисертаційного дослідження становлять праці українських і зарубіжних науковців Л.Багрій-Шахматова, О.Виноградова, В.Гаращука, В.Глушкова, М.Данчука, Д.Заброди, О.Кальмана, Ю.Кальниша, М.Камлика, М.Коржанського, М.Мельника, Є.Невмержицького, О.Новакова, О.Прохоренка, А.Сафроненка, С.Серьогіна, Ю.Трунцевського, В.Шамрая, Д.Джонса, Д.Кауфманн, Г.Сатарова, Ю.Сергеєва, Р.Солтмана, Дж.Хеллмана та інших, у яких досліджуються проблеми протидії корупції.

Позитивно оцінюючи здобутки вітчизняних і зарубіжних учених, якими опрацьовано значний масив наукового знання щодо механізмів державного управління та реформування сфери охорони здоров’я, питань протидії виникненню корупції у країні в цілому, зазначимо, що комплексних досліджень проблеми розвитку механізмів протидії корупційним проявам саме у сфері охорони здоров’я в Україні недостатньо.

Таким чином, актуальність дисертаційного дослідження зумовлена:

–  необхідністю комплексного наукового аналізу проблеми корупції як у країні в цілому, так і у сфері охорони здоров’я в Україні зокрема;

–  недостатністю наукового дослідження загальних факторів (політичних, правових, організаційних, економічних, культурних), що найбільше впливають на динаміку зростання і поширення корупції в державі загалом та у сфері охорони здоров’я зокрема. Наукове дослідження цих факторів дасть змогу зробити необхідні теоретичні висновки, які можуть стати підґрунтям для удосконалення механізмів державного управління протидії виникненню корупції у сфері охорони здоров’я в Україні;

–  загрозливим зростанням рівня корупції в країні та низькою ефективністю антикорупційних заходів, що вживаються.

          Наведене ставить перед наукою державного управління завдання поглибленого вивчення феномену корупції, можливих причин виникнення і умов поширення її у сфері охорони здоров’я та на цій основі науково обґрунтованого розвитку механізмів державного управління щодо протидії її виникненню. Це й зумовило вибір теми дисертаційного дослідження, визначило його мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась на кафедрі управління охороною суспільного здоров’я Національної академії державного управління при Президентові України і пов’язана з науковими дослідженнями кафедри та висвітлює результати наукових досліджень здобувача, отриманих у процесі реалізації комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування”, зокрема за темами науково-дослідних робіт, у розробці яких автор брала участь як співвиконавець: “Розроблення та впровадження міжгалузевих механізмів державного управління охороною громадського здоров’я в Україні” (ДР № 0103U006815); “Удосконалення організаційно-правових засад місцевого самоврядування в галузі охорони здоров’я” (ДР № 0106U004369); як виконавець на громадських засадах: “Удосконалення організаційно-правових засад збереження і розвитку трудового потенціалу України” (ДР № 0108U002030); “Дослідження концептуальних основ запровадження спеціальності 8.150105 “Державне управління у сфері охорони здоров’я для професійної діяльності у сфері публічного управління” (ДР № 0109U003016). Роль автора у виконанні цих науково-дослідних робіт полягала в тому, що було досліджено: тенденції реформування системи управління охороною здоров’я та трансформацію механізмів реалізації державної політики у цій сфері; питання міжгалузевих механізмів державного управління охороною здоров’я в частині забезпечення рівності та доступності населення України до якісної медичної допомоги; фактори ефективності механізмів державного управління в системі охорони здоров’я; проблеми підготовки державних службовців у сфері охорони здоров’я; роль медичного страхування в реформуванні системи охорони здоров’я в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є науково-теоретичне обґрунтування детермінанто обумовлених напрямів розвитку державно-управлінських механізмів протидії виникненню корупції у сфері охорони здоров’я й розроблення на цій основі практичних рекомендацій щодо протидії виникненню та поширенню корупції у сфері охорони здоров’я в Україні. Для досягнення зазначеної мети передбачено вирішення таких завдань:

–  дослідити природу і витоки корупції як поширеного соціального явища та розглянути теоретико-методологічні підходи до її дослідження;

– провести системний аналіз наукової літератури вітчизняних і зарубіжних дослідників щодо стану висвітлення вказаної проблеми в аспектах державного управління та організації діяльності інституцій громадянського суспільства щодо протидії виникненню корупції як у країні в цілому, так і у сфері охорони здоров’я в Україні зокрема;

– узагальнити зарубіжний досвід протидії виникненню корупції у сфері охорони здоров’я;

– виявити особливості української моделі корупції та умови виникнення її у сфері охорони здоров’я в Україні;

–  систематизувати корупційні діяння у сфері охорони здоров’я;

–  конкретизувати суть поняття “повзуча приватизація”;

– обгрунтувати основні напрями розвитку державно-управлінських механізмів протидії виникненню та поширенню корупції у сфері охорони здоров’я в Україні;

– розкрити роль інститутів громадянського суспільства щодо протидії виник-­ненню корупції у сфері охорони здоров’я.

Об’єкт дослідження – процес державного управління охороною здоров’я.

Предмет дослідження – державно-управлінські механізми протидії виникненню корупції у сфері охорони здоров’я в Україні.

Методи дослідження. Для реалізації мети й завдань використовувалися системний підхід і комплекс загальнонаукових методів дослідження, зокрема:

− теоретичного рівня − історико-логічний аналіз для визначення основних етапів розвитку проблеми корупції та механізмів її протидії, а також для вивчення наукових праць провідних учених з метою накопичення, відбору, систематизації матеріалу й теоретичного осмислення проблеми дослідження; методи закономірності, моделювання та класифікацій (для визначення детермінант корупції у сфері охорони здоров’я, систематизації й упорядкування видів корупційних діянь тощо); метод системного аналізу для вивчення системи державного управління охороною здоров’я в Україні, його складових, взаємозв’язків та можливості корупційних дій, зважаючи на ці взаємозв’язки;

– емпіричного рівня − вивчення нормативно-правових документів, практичної діяльності органів державного управління сферою охорони здоров’я щодо їхнього управлінського досвіду протидії корупції; соціологічний і статистичний аналіз фактів і явищ, їх синтез для дослідження сучасного стану діяльності сфери охорони здоров’я, її фінансування, а також рівня корупції як у країні в цілому, так і у сфері охорони здоров’я зокрема тощо; прогностичний; структурно-функціональний та ін.

Наукова новизна одержаних результатів. Найважливішими науковими результатами, що характеризують новизну дисертаційного дослідження, є такі:

уперше:

–    у науці державного управління проведено системне комплексне дослідження феномену корупції у сфері охорони здоров’я в Україні, аналіз причин її виникнення та поширення в досліджуваній галузі, що дало змогу запропонувати детермінанто обумовлені напрями розвитку механізмів державного управління щодо її запобігання, а саме: розробка і реалізація державної антикорупційної стратегії; антикорупційна експертиза законодавчих актів, що регламентують діяльність сфери охорони здоров’я в Україні; формування антикорупційної поведінки в суспільстві, активна співпраця з інститутами громадянського суспільства; реформування сфери охорони здоров’я; створення умов для розвитку підприємницької діяльності й конкуренції у сфері охорони здоров’я; підвищення зарплат і соціального захисту медичних працівників тощо;

– запропоновано впровадження бізнес- та юридичної освіти у вищих медичних навчальних закладах України як одного із шляхів набуття навичок легальної приватної медичної практики та формування антикорупційної поведінки фахівців з охорони здоров’я шляхом розробки та впровадження навчальних програм з менеджменту, маркетингу, бізнес-планування, правових аспектів підприємництва у сфері охорони здоров’я тощо;

удосконалено:

–    підходи до розуміння взаємозв’язку між рівнем корупційних діянь у сфері охорони здоров’я і тіньовою медициною як взаємообумовлених та взаємо­підтримуючих факторів, які необхідно враховувати під час розробки та впровадження державно-управлінських механізмів протидії виникненню корупції у досліджуваній сфері;

–    трактування корупції як складного соціально-політичного явища, що криється у суспільних суперечностях і не обмежується лише юридичними рамками (протиправна діяльність осіб, уповноважених на виконання функцій держави), але є наслідком державного устрою, політики, економіки, культури та сучасного етапу розвитку держави і не поширюється тільки на одну соціально-економічну сферу, а має в Україні системний характер;

–    понятійний апарат, зокрема уточнено поняття “повзуча приватизація” з огляду на прогалини вітчизняного антикорупційного законодавства в частині невизначеності суб’єктів корупційних діянь;

набули подальшого розвитку:

– класифікація корупційних діянь у сфері охорони здоров’я за такими критеріями, як: рівень поширеності та виникнення; вплив на сфери діяльності; взаємодія регулюючих органів, постачальників медичних послуг та їхніх споживачів; прояви корупційних дій тощо з огляду на українське антикорупційне законодавство;

–         ідея посилення ролі інститутів громадянського суспільства щодо протидії корупції у сфері охорони здоров’я в Україні шляхом активного залучення громадськості до обговорення законопроектів, що регламентують діяльність сфери охорони здоров’я, дозвільну і тендерну політики тощо, та до розробки й обговорення стратегії реформування сфери охорони здоров’я та розвитку механізмів державного управління протидії корупції у цій сфері, максимального залучення до цього процесу науковців, журналістів, бізнесменів, представників органів місцевого самоврядування та незалежних громадських організацій;

–    обґрунтування взаємозв’язку між ступенем соціальної незахищеності працівників сфери охорони здоров’я й рівнем низової корупції у цій сфері, який виявляється, з одного боку, у недостатньому державному фінансуванні для оплати праці медичних працівників, а з другого – у прокорупційній поведінці громадян на тлі безконтрольності використання наявних ресурсів та недосконалості механізмів державного управління галуззю;

–    шляхи реформування сфери охорони здоров’я, які визначаються необхідністю оптимізації організаційної структури галузі, упровадження багатоканального фінансування з обов’язковим контролем використання коштів, оптимізації кадрового забезпечення галузі та удосконалення системи оплати праці медичного персоналу.

Практичне значення одержаних результатів визначається тим, що основні теоретичні положення і висновки дисертації доведено до рівня конкретних пропозицій, які сприятимуть удосконаленню державного управління сферою охорони здоров’я в Україні, і можуть бути використані:

– у діяльності органів державного управління в процесі проведення аналізу державної політики у сфері охорони здоров’я та протидії виникненню корупції в ній; розробці державних програм з питань фінансування сфери охорони здоров’я, соціального захисту медичних працівників, забезпечення рівного доступу громадян України до якісних послуг з охорони здоров’я; ухваленні управлінських рішень та визначенні перспектив розвитку сфери охорони здоров’я в Україні;

– у правотворчій діяльності з метою вдосконалення антикорупційного законодавства, зокрема щодо питань віднесення працівників сфери охорони здоров’я до суб’єктів корупційних діянь;

– як методологічна основа соціологічних досліджень, зокрема проведення опитування медичних працівників стосовно проблеми корупції у сфері охорони здоров’я та їх бачення заходів щодо протидії її виникненню;

– у науково-дослідній роботі для подальшого узагальнення, аналізу, обґрунтування та розв’язання наукових і практичних проблем державного управління щодо запобігання та протидії корупції у сфері охорони здоров’я в Україні;

– у процесі підготовки підручників, навчальних і методичних посібників, розробці навчальних планів і лекційних матеріалів, програм професійного навчання державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування з питань антикорупційного законодавства, механізмів державного управління протидії виникненню корупції у сфері охорони здоров’я в Україні.

Практична реалізація сформульованих автором пропозицій і рекомендацій сприятиме поліпшенню функціонування галузі охорони здоров’я в Україні, запобігатиме виникненню корупційних діянь у ній.

Основні висновки, пропозиції, рекомендації, що містяться в дисертаційному дослідженні, враховані та використані:

–        Комітетом Верховної Ради України з питань охорони здоров’я в частині аналізу стану нагальних проблем управління досліджуваної сфери її фінансування, впливу системної корупції в країні на стан діяльності зазначеної галузі під час підготовки проекту Концепції розвитку галузі охорони здоров’я, Закону України “Про діяльність закладів охорони здоров’я” (довідка від 17 червня 2009 р. № 04–24/9–563);

–        Національною медичною академією післядипломної освіти ім. П.Л.Шу-пика МОЗ України в частині теоретико-прикладних матеріалів та пропозицій щодо розвитку державно-управлінських механізмів протидії виникненню корупції у сфері охорони здоров’я в Україні в процесі підготовки й викладання курсу лекцій з менеджменту в охороні здоров’я стосовно антикорупційного законодавства України, механізмів державного управління протидії виникненню корупції в країні в цілому і у сфері охорони здоров’я зокрема (акт про впровадження від 25 червня 2009 р.);

–        відділом освіти Обухівської районної державної адміністрації в частині наукового обґрунтування ролі інститутів громадянського суспільства щодо протидії виникненню корупції в процесі підготовки курсу лекцій стосовно антикорупційного законодавства України, механізмів державного управління протидії виникненню корупції, зокрема впровадження освітніх програм щодо протидії корупції, формування антикорупційної поведінки молоді (акт про впровадження від 8 вересня 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею. Основні результати, що характеризують наукову новизну, отримані здобувачем особисто. Внесок автора в публікаціях, надрукованих у співавторстві з М.Білинською, полягає у визначенні типології корупції у сфері охорони здоров’я [8]; в обґрунтуванні необхідності впровадження бізнес-інкубаторів в основний курс підготовки медичних працівників [13].

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження оприлюднені на науково-практичних конференціях за міжнародною участю: “Стратегія регіонального розвитку: формування та меха­нізми реалізації” (Одеса, 2007); “Стратегія реформування системи державного управ­ління на засадах демократичного врядування” (Київ, 2007); “Новітні тен­денції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід” (Київ, 2008); “Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування” (Львів, 2008); “Державне управління та місцеве самоврядування” (Харків, 2008); “Стра­тегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (Одеса, 2008); “Демократичне врядування: наука, освіта, практика” (Київ, 2009), “Демо­кра­тичне врядування в контексті глобальних викликів та кризових ситуацій” (Львів, 2009).

Крім того, дисертація обговорювалася на засіданнях кафедри управління охороною суспільного здоров’я Національної академії державного управління при Президентові України.

Публікації. Основні наукові результати дисертаційного дослідження висвітлені у 13 публікаціях, шість з яких – одноосібні статті у наукових фахових виданнях з державного управління.

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох роз­ділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг дисер­тації становить 250 сторінок, з них – 198 основного тексту. Список використаних джерел налічує 390 найменувань. Робота містить 10 рисунків, 11 таблиць.