МЕХАНІЗМИ ДЕРЖАВНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА НА РЕГІОНАЛЬНОМУ РІВНІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Житлово-комунальне господарство (далі – ЖКГ) є однією з найважливіших галузей національної економіки й відіграє велику роль у забезпеченні гідного рівня життя громадян країни. В умовах ринку принципово змінилися функції держави в управлінні комунальним господарством, що виявилося в зменшенні обсягів бюджетного фінансування та реформуванні житлово-комунального господарства, стимулюванні впровадження нових технологій та підтримці структурних змін у комунальному господарстві.

Соціально-економічна ситуація в Україні стає все більш залежною від стану та реформування інфраструктурних галузей життєзабезпечення, особливе місце серед яких займає житлово-комунальне господарство. У реалізації ринкових реформ житлово-комунальна сфера відстала від інших інфраструктурних галузей на 5–10 років, і криза житлово-комунального господарства продовжує поглиблюватися. Нагальні проблеми виникли в управлінні житлово-комунальними об'єктами, а низька якість і недостатня ефективність державного управління призводять до підвищення вартості послуг ЖКГ і зниження надійності його функціонування. У цих умовах на перший план виходить проблема розробки дієвої системи державного управління ЖКГ на основі ринкових механізмів при збереженні значної частини матеріальних активів галузі в державній власності.

Реформування комунального господарства й створення системи управління ним потребують застосування комплексного підходу і чітко визначених пріоритетів. На сьогодні не створено умови, за яких комунальне господарство змогло б ефективно функціонувати та виконувати свою роль у підвищенні рівня і якості життя населення й забезпеченні соціальної безпеки держави.

Останнім часом з’явилися праці вітчизняних учених-економістів і фахівців у галузі державного управління, присвячені актуальним проблемам функціонування та управління житлово-комунального господарства. Серед них слід відзначити розробки В.М. Бабаєва, Д.Т. Бікулова, В.М. Вакуленка, Б.М. Данилишина, В.В. Дорофієнка, О.В. Долгальової, О.І. Дзядь, А.А. Дроня, А.О. Дєгтяра, Т.М. Качала, С.В. Корнійчука, Г.О. Крамаренко, В.П. Кукси, В.М. Лобаса, В.І. Логвиненка, В.П. Ніколаєва, Н.І. Олійник, Г.І. Онищука, І.М. Осипенка, В.І. Пила, О.Ю. Попова, О.Т. Рибалко, М.В. Руля, Г.М. Семчука, Т.М. Строкань, Д.М. Стеченка, Р.М. Сиротюка, Ю.Г. Хівріча, В.В. Хомякова та інших.

Водночас проблеми вдосконалення державного регулювання житлово-комунального господарства є відносно слаборозробленими в сучасній вітчизняній і зарубіжній науці. Цілий ряд проблем, що стосуються розвитку механізмів державного регулювання житлово-комунального господарства на регіональному рівні в умовах виходу України з економічної кризи, недостатньо висвітлений у науковій літературі. Потребують подальшого дослідження визначення понятійного апарату у сфері державного регулювання житлово-комунального господарства на регіональному рівні, теоретичні підходи до формування його різноманітних механізмів, актуальних питань інституційного забезпечення державного регулювання житлово-комунального господарства, законодавче врегулювання інвестиційних відносин у сфері житлово-комунального господарства.

Актуальність проблеми, недостатнє її відображення в науковій літературі, її теоретичне та практичне значення зумовили вибір теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота висвітлює результати наукових досліджень автора, пов’язаних з такою темою: “Основні напрямки підвищення ефективності діяльності органів державної влади щодо соціально-економічного розвитку регіону” (номер державної реєстрації 0104U000088), що були отримані та реалізуються у межах Комплексного наукового проекту Національної академії державного управління при Президентові України “Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації 0200U004103).

У рамках виконаних тем особисто здобувачем було запропоновано: практичні пропозиції щодо інституційного забезпечення державного регулювання житлово-комунального господарства на регіональному рівні шляхом створення системи єдиних інформаційно-розрахункових центрів в адміністративних районах населеного пункту обласного значення; науково-практичний підхід до формування організаційного механізму державного регулювання житлово-комунального господарства на регіональному рівні через модель державно-приватного партнерства.

Мета й завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних пропозицій та практичних рекомендацій щодо вдосконалення механізмів державного регулювання житлово-комунального господарства на регіональному рівні.

Для досягнення зазначеної мети було поставлено такі завдання:

-     розвинути понятійний апарат у сфері державного регулювання житлово-комунального господарства на регіональному рівні;

-     дослідити сучасний стан розвитку житлово-комунального господарства на регіональному рівні;

-     охарактеризувати механізми державного регулювання житлово-комунального господарства на регіональному рівні;

-     проаналізувати сучасний стан розвитку житлово-комунального господарства в Харківській області;

-     удосконалити науково-практичний підхід до формування організаційного механізму державного регулювання житлово-комунального господарства на регіональному рівні;

-     обґрунтувати практичні пропозиції щодо інституційного забезпечення державного регулювання житлово-комунального господарства на регіональному рівні;

-     запропонувати шляхи розвитку правового механізму державного регулювання житлово-комунального господарства.

Об’єктом дослідження є процес державної політики в галузі житлово-комунального господарства на регіональному рівні.

Предметом дослідження є теоретичні та практичні засади державної політики в галузі житлово-комунального господарства на регіональному рівні.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що пропоновані механізми державного регулювання житлово-комунального господарства на регіональному рівні та їх запровадження у практику діяльності органів державної влади дадуть змогу посилити ефективність діяльності органів державної влади у сфері житлово-комунального господарства, створять стимули до залучення в процес управління житлово-комунальним господарством суб’єктів господарювання, розвинути законодавчу базу житлово-комунальної сфери.

Методи дослідження. Для досягнення визначеної в роботі мети використано методологію науки державного та регіонального управління, застосовано систему загальнонаукових і спеціальних методів дослідження, а саме: комплексний підхід – для розгляду всього спектра понять державної політики в галузі житлово-комунального господарства; метод аналізу – для дослідження теоретичних здобутків українських і зарубіжних науковців у галузях державного управління та управління житлово-комунальним господарством; метод синтезу – для з’ясування сутності, змісту та визначення ряду понять теорії державного управління; економіко-статистичні методи – для дослідження тенденцій розвитку житлово-комунального господарства; конкретно-історичний аналіз – для уточнення основних понять, що зазнали змін у процесі розвитку державної політики в галузі житлово-комунального господарства; абстрактно-логічний метод – для теоретичного узагальнення й формулювання висновків.

Методологічною базою дослідження є наукові праці вітчизняних та зарубіжних учених. Інформаційною базою досліджень є законодавчі й нормативно-правові акти України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, наукові праці вітчизняних і зарубіжних дослідників, матеріали міжнародних та регіональних конференцій тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в такому:

вперше:

-  запропоновано визначення механізму державного регулювання житлово-комунального господарства на регіональному рівні як сукупності відповідних методів та заходів управлінського впливу органів державної влади на систему соціально-економічних і організаційно-правових відносин, що складаються з приводу надання житлово-комунальних послуг населенню для досягнення поставленої мети життєзабезпечення населених пунктів;

удосконалено:

-  програмний підхід до підвищення ефективності державного регулювання житлово-комунального господарства через розробку та затвердження державної цільової програми “Житло”, суть якої полягає у виконанні державних зобов’язань щодо забезпечення житлом окремих категорій громадян, молодих сімей, створення для земельних ділянок комунальної інфраструктури, модернізації об’єктів комунальної інфраструктури, підвищення доступності житла для цільових груп населення (молодих сімей, молодих фахівців на селі), людей, які стоять на обліку для поліпшення житлових умов; підвищенні надійності безперебійного надання та якості житлово-комунальних послуг на базі модернізації й оновлення об'єктів комунальної інфраструктури; залученні приватного сектора економіки й приватних інвестицій у житлово-комунальне господарство;

-  науково-практичний підхід до формування організаційного механізму державного регулювання житлово-комунального господарства на регіональному рівні через модель державно-приватного партнерства, суть якої полягатиме в укладанні сервісних договорів, договорів на управління, оренді (лізинг) об’єктів житлово-комунального господарства, концесійних угод і приватизації між суб’єктами державного та приватного секторів економіки;

набуло подальшого розвитку:

-  визначення поняття комунального господарства як багатогалузевого комплексу, який включає взаємопов'язані автономні підприємства й організації соціальної та виробничої сфери, що забезпечують упорядкування населеного пункту й надання комплексу комунальних послуг споживачам, які знаходяться на території населеного пункту;

-  науково-теоретичне обґрунтування класифікації механізмів державного регулювання житлово-комунального господарства шляхом визначення економічного механізму державного регулювання житлово-комунального господарства як сукупності економічних методів цілеспрямованої взаємодії власників об'єктів житлово-комунального господарства, у тому числі власників житла шляхом узгодження економічних інтересів із суб'єктами виробництва, постачання й надання житлово-комунальних послуг з метою забезпечення стійкого розвитку та надійного функціонування житлово-комунальної інфраструктури і якісного обслуговування населення та адміністративного механізму державного регулювання житлово-комунального господарства як сукупності прямих адміністративно-розпорядчих дій з боку органів державної влади, що скеровані на врегулювання відносин суб'єктів правовідносин у сфері житлово-комунального господарства;

-  розробка практичних пропозицій щодо інституційного забезпечення державного регулювання житлово-комунального господарства на регіональному рівні шляхом створення системи єдиних інформаційно-розрахункових центрів в адміністративних районах населеного пункту обласного значення, діяльність якого буде спрямовуватися на впровадження прогресивної системи приймання й обробки платежів населення за сплату житлово-комунальних послуг, що зумовить централізацію цих платежів у житлово-комунальній сфері;

-   визначення правового механізму державного регулювання житлово-комунального господарства шляхом розробки та затвердження нового Закону України “Про інвестиційні угоди у сфері житлово-комунального обслуговування”, суть якого полягає у створенні необхідних механізмів залучення інвестицій для використання, реконструкції, модернізації або створення нового комунального майна в житлово-комунальному господарстві та який відображає специфіку інвестиційних угод у сфері житлово-комунального господарства.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що наукові висновки та теоретичні положення дисертаційного дослідження доведені до рівня конкретних пропозицій, що робить їх придатними до застосування у практиці державного регулювання житлово-комунального господарства.

Результати досліджень використані в діяльності Харківської обласної державної адміністрації при створенні системи єдиних інформаційно-розрахункових центрів в адміністративних районах м. Харків та Харківської області (довідка № 12/123 від 09.07.2008 р.).

Теоретичні положення та наукові результати дисертаційної роботи використано в діяльності Харківського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України при розробці основних навчальних модулів для слухачів усіх форм навчання магістерської підготовки: “Комунікації у державних інституціях”, “Стратегічне управління”, “Ситуаційний менеджмент”, “Сучасні проблеми державного управління” (акт упровадження від 25.06.2008 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійною науковою працею й містить отримані автором нові результати в галузі державного управління, що вирішують важливу наукову проблему розвитку державної політики в галузі житлово-комунального господарства на регіональному рівні. Наукові положення, розробки, висновки та рекомендації, які виносяться на захист, одержано здобувачем самостійно.

Апробація результатів дослідження. Основні положення й результати дисертаційного дослідження доповідались на всеукраїнських, міжнародних наукових конференціях та конгресах: “Актуальні проблеми реформування житлово-комунального господарства України та основні шляхи їх вирішення” (м. Київ, 2008 р.), “Актуальні питання реформування житлово-комунального господарства в Україні” (м. Макіївка, Слов’янськ, 2008 р.), “Дні науки” (м. Запоріжжя, 2008 р.), “Децентралізація державного управління та розвиток місцевого самоврядування в контексті європейської практики” (м. Луцьк, 2008 р.), Інвестиційна складова сталого розвитку регіону (м. Харків, 2008 р.).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 10 наукових праць загальним обсягом 3,8 д. а., з них 5 – статей у фахових виданнях.

Обсяг і структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг 209 –сторінок, з них 27 рисунків займають 30 сторінок, 14 таблиць – 18 сторінок, список використаних джерел (138 найменувань) – 16 сторінок.