ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Розробка науково-теоретичних засад ефективного реформування державного управління України в контексті демократизації українського суспільства можлива завдяки врахуванню світових тенденцій розвитку теорії державного управління з метою впровадження сучасних концепцій та парадигм у практику державотворення. Теоретичні основи державного управління сягають часів Стародавнього Китаю та античності, однак як науковий напрям державне управління сформувалось у кінці ХІХ століття в США та в другій половині ХХ століття в Європі. В Україні державне управління як наука виникло лише в 90-х роках ХХ століття, тому реформування державного управління України зумовлює необхідність врахування здобутків зарубіжних держав у цій сфері, адаптуючи їх до вітчизняних реалій. Проведення системних перетворень у галузі державного управління, запровадження принципів демократичності, прозорості, відкритості, ефективності та результативності вимагають постійного наукового супроводу на всіх етапах реформування державного управління в Україні. Тому актуальність запропонованої теми зумовлена потребою проведення науково-теоретичних досліджень тенденцій розвитку державного управління, що має створити науково-теоретичне підґрунтя для подальшого вдосконалення системи державного управління України.

Теоретичну основу дослідження склали праці вітчизняних та зарубіжних дослідників із теорії та історії державного управління, політології, історії, права, філософії. Історичні етапи розвитку теорії державного управління висвітлені у працях З. Бжезинського, Г. Спенсера, А. Тойнбі, Е. Фромма, Ю. Хабермаса, О. Шпенглера та ін. Дж. Гордон, Р. Грегорі, Ф. Дж. Гуднау, Б. Гурне, М. Даймок, П  Зеркін, Д. Зігель Д. Ігнатов, К. Кернеген, Б. Курашвілі, Ф. Мошер, Г. Райт, Г. Сорокін, Г. Туманов, Л. Уайт, А. Хайд, Дж. Шафрітц та інші розкривали у своїх працях проблеми розвитку та функціонування державного управління в зарубіжних країнах. Тенденції розвитку теорії державного управління розглядаються в роботах Г. Атаманчука, В. Граждана, В. Іванова, В. Патрушева, О. Прохорова, Е. Тоффлера, Ф. Фукуями.

Вагомий внесок у розвиток теорії та практики державного управління зробили вітчизняні науковці: В. Авер’янов, В. Бакуменко, В. Бодров, О. Іваницька, В. Князєв, І. Коліушко, А. Колодій, М. Корецький, О. Лазор, М. Лесечко, А. Ліпенцев, В. Луговий, В. Мартиненко, Н. Мельтюхова, Н. Нижник, О. Оболенський, М. Рудакевич, О. Руденко, С. Сьомін, Ю. Сурмін, О. Сушинський, В. Тертичка, А. Чемерис, Ю. Шаров. Приміром, шляхи розвитку парадигми державного управління розглянуто у працях В. Бакуменка та В. Мартиненка; проблеми розвитку теорії державного управління та реформування державного управління крізь призму права проаналізовано у працях В. Авер’янова, І. Коліушка, М. Корецького; аналіз моделей та тенденцій розвитку державного управління, питання публічного адміністрування висвітлено у наукових доробках Н. Мельтюхової, О. Оболенського, С. Сьоміна, Ю. Сурміна, Ю. Шарова. М. Лесечко, Н. Нижник, Б. Никифорук досліджували питання системного аналізу прийняття управлінських рішень у державному управлінні, оцінювання ефективності роботи органів публічної влади. Питання розвитку демократії та демократичного врядування висвітлені у працях В. Бодрова, А. Колодій, В. Цвєткова та ін. Однак, не применшуючи значущості внеску названих вчених, треба зазначити, що досліджувану проблему розкрито фрагментарно та дотепер вона не була предметом комплексного наукового аналізу, що й зумовило вибір теми дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертації є складовою плану наукових досліджень Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, зокрема в рамках науково-дослідної роботи за напрямком “Механізми формування соціального капіталу в Україні” (державний реєстраційний номер 0107U001602), у виконанні якої автор брала безпосередню участь.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в науково-теоретичному обґрунтуванні тенденцій розвитку державного управління та виробленні рекомендацій щодо реформування державного управління в Україні.

Досягнення визначеної мети зумовило необхідність вирішення таких завдань:

·        узагальнити теоретичні засади і стан дослідження розвитку теорії державного управління;

·        уточнити понятійно-категоріальний апарат із теми дослідження;

·        обґрунтувати періодизацію еволюції теорії державного управління з позиції цивілізаційного розвитку;

·        здійснити аналіз становлення та розвитку теорії державного управління у США, Канаді, ФРН, Франції та Великобританії;

·        з’ясувати особливості процесу становлення теорії державного управління в Україні;

·        проаналізувати вплив теоретичних засад державного управління на формування нормативно-правової бази державного управління;

·        визначити перспективи модернізації державного управління України на основі впровадження сучасних світових концепцій державного управління.

Об’єкт дослідження – процес формування теорії державного управління.

Предмет дослідження – теоретичні засади та тенденції розвитку державного управління.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становить комплекс наукових методів, які застосовують для вирішення завдань дослідження та досягнення його мети. Діалектичний метод застосовували для з’ясування причин появи та сутності теорії державного управління (підрозділи 1.2 та 1.3). Системний підхід використано для дослідження теорії державного управління як сукупності взаємопов’язаних елементів (доктрин, парадигм, концепцій та законів), що перебувають у нерозривному зв’язку; індуктивний та дедуктивний методи – при узагальненні емпіричної інформації з тематики дослідження; метод аналізу – під час опрацювання наукових джерел і законодавства з метою завершеного, повного вивчення предмета дослідження, висвітлення його властивостей, а також понятійно-категоріального апарату (підрозділ 1.1); метод синтезу – при дослідженні розвитку теорії державного управління в США, Канаді, Великобританії, Франції та Німеччині, формуванні її поняття, визначення різноманітних ознак та об’єднання їх для формування спільного висновку (розділ 2); історичний метод – для дослідження історичного розвитку теорій та ідей державного управління (підрозділ 1.2, 1.3), для аналізу становлення та розвитку теорії державного управління в Україні (підрозділ 3.1); історико-правовий метод – при дослідженні еволюції нормативно-правової бази державного управління в Україні (підрозділ 3.2, 3.3); порівняльний метод – при співвідношенні зарубіжного досвіду становлення та функціонування теорії державного управління (розділ 2).

Наукова новизна отриманих результатів зумовлена вирішенням важливого наукового завдання, яке полягає в обґрунтуванні теоретичних засад еволюції теорії державного управління, визначенні напрямів реформування державного управління України на основі досвіду зарубіжних країн.

Наукову новизну одержаних результатів розкрито в таких положеннях:

У дисертації

вперше:

–               виявлено тенденції розвитку теорії державного управління на основі використання монодисциплінарного, полідисциплінарного, комплексного, системного, ситуативного та контингентного підходів;

–               розроблено періодизацію становлення теорії державного управління в Україні, де перший етап (1991 – 1996) – неврахування теорії державного управління в процесі державотворення; другий етап (1996 – 2006) – науково-теоретичне обґрунтування практики державного управління, становлення державного управління як галузі науки; третій етап (2006 р. і досі) – розвиток науково-теоретичних підходів до реформування державного управління з метою підвищення його ефективності.

удосконалено:

–               понятійно-категоріальний апарат теорії державного управління, зокрема запропоновано визначення поняття теорії державного управління як узагальнення поглядів, думок, доктрин та концепцій про виникнення, функціонування, розвиток та ефективність державного управління, як політико-правову діяльність держави, управління державними інститутами різних рівнів, реалізацію державно-управлінських рішень тощо;

–               підхід до аналізу розвитку теорії державного управління на базі характеристик основних етапів цивілізаційного розвитку, що дало можливість визначити та обґрунтувати загальні принципи, що полягають у виникненні нових поглядів на розвиток теорії державного управління в перехідний період розвитку суспільства; залежність появи нових теорій державного управління від змін суспільно-політичного ладу; вплив розвитку виробничих відносин і продуктивних сил на виникнення та зміни теорій державного управління;

набули подальшого розвитку:

–               тенденції розвитку теорії державного управління в Україні, зокрема зміна суб’єктів управлінської діяльності в державному управлінні, зміна об’єктів управління, зміна цілей державного управління, зміна управлінських зв’язків, зміна ціннісних орієнтацій у державному управлінні, концепцій державного управління;

–               аналіз сучасних концепцій державного управління: “нового державного менеджменту”, “політичних мереж”, “врядування”;

–               напрями модернізації державного управління в Україні на основі зарубіжного досвіду в контексті реформування виконавчої влади, удосконалення державної служби та надання управлінських послуг.

Практичне значення отриманих результатів полягає у тому, що за допомогою дослідження зроблено конкретні висновки та пропозиції, реалізація яких сприятиме підвищенню ефективності та реформуванню вітчизняної системи державного управління. Положення дисертації можуть бути використані:

·           у науково-дослідній сфері – для подальшої розробки наукових проблем вдосконалення та модернізації державного управління, для науково-дослідної роботи студентів і аспірантів;

·           у навчальному процесі – для викладання дисциплін із державного управління, для вдосконалення програм та планів навчання, у підготовці підручників, навчальних й методичних посібників, а також під час проведення занять із підвищення кваліфікації та професійної майстерності державних службовців тощо.

Результати дослідження було впроваджено у Волинському обласному центрі перепідготовки та підвищення кваліфікації у заняття за професійною програмою “Державне управління та державна служба”, “Правове забезпечення державного управління”,  “Організаційно-правові засади державної служби та служби в органах місцевого самоврядування” (акт про впровадження від 09.02.2010 р.) та при розробці курсу лекцій "Теорія та історія державного управління" кафедри державного управління та місцевого самоврядування Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України (акт про впровадження від 05.05.2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою працею, в якій розв’язано конкретне наукове завдання щодо виявлення та обґрунтування основних напрямів та тенденцій розвитку теорії державного управління в зарубіжних країнах та в Україні. Усі теоретико-методологічні, науково-аналітичні висновки та рекомендації зроблені автором особисто на основі аналізу джерел та наукової літератури, опрацювання фактичних матеріалів.

Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження обговорювали на міжкафедральних семінарах Львівського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України. Висновки та пропозиції автора апробовані на міжнародних та українських наукових, науково-практичних конференціях і семінарах, а саме: “Актуальні проблеми реформування державного управління в Україні” (Львів, 2006); “Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (Київ, 2006); “Україна і Європейський Союз: шляхи та напрями зближення і співпраці” (Львів, 2006); “Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія та практика” (Львів, 2007); “Державне управління та місцеве самоврядування” (Харків, 2008); “Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування” (Львів, 2008); “Демократичне врядування у контексті глобальних викликів та ризикових ситуацій” (Львів, 2009); на круглих столах “Реформування політичних інституцій в Україні” (Львів, 2006); “Демократичне врядування: проблеми методології та методики” (Львів, 2007).

Публікації. Матеріали дисертації відображено в 11 друкованих працях, з них 6 – у фахових виданнях.

Структура і обсяг дисертації. Структура роботи обумовлена метою, завданням, об’єктом і предметом дослідження та логікою викладу матеріалу. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 243 сторінки, з них 197 сторінок основного тексту.