СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ІНСТИТУТУ ТЕРИТОРІАЛЬНОЇ ГРОМАДИ В УКРАЇНІ: ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах реформування публічного адміністрування в Україні особливої актуальності набуває необхідність запровадження європейських принципів місцевого самоврядування та ефективного використання потенціалу самоорганізації населення в процесі вирішення питань місцевого значення. Визнання на конституційному рівні права територіальної громади на місцеве самоврядування створило умови становлення принципово нового суб’єкта владних повноважень, але не стало чинником формування дієздатної територіальної громади.

Недостатній рівень участі населення в прийнятті управлінських рішень потребує розробки та обґрунтування заходів щодо підвищення ролі територіальної громади, що є необхідною передумовою удосконалення системи місцевого самоврядування. Подальший розвиток інституту територіальної громади пов’язаний також з реалізацією комплексного механізму організаційного забезпечення та вдосконаленням правового регулювання її функціонування. У зв'язку з необхідністю активізації діяльності територіальної громади, особливого значення набувають теоретичні та практичні питання формування та розвитку інституту територіальної громади, а також вироблення рекомендацій з питань удосконалення організаційно-правових засад її функціонування.

Проблеми становлення та розвитку інституту територіальної громади знайшли відображення в працях як зарубіжних, так і вітчизняних дослідників. Серед наукових праць з проблем діяльності суб'єктів публічно-владних відносин у місцевому самоврядуванні слід виділити публікації В. Авер'янова, Г. Атаманчука,
І. Бутка, М. Корнієнка, Ю. Тодики, Б. Страшуна. Вагомий внесок у розробку організаційно-правових аспектів діяльності самоврядних управлінських структур зробили вітчизняні науковці М. Баймуратов, О. Батанов, О. Бобровська,
В. Борденюк, П. Ворона, В. Григор'єв, І. Грицяк, В. Кампо, О. Карлов, А. Коваленко, В. Корнієнко, В. Кравченко, В. Куйбіда, Ю. Куц, Ю. Наврузов, М. Орзіх,
М. Пітцик, В. Погорілко, О. Прієшкіна, М. Пухтинський, Н. Руда, С. Саханенко, В. Тацій, С. Телешун, О. Фрицький, Ю.Шаров та інші.

Дослідженню функціонування інститутів локальної демократії присвячені праці таких учених, як: А. Бекста, П. Берсик, Р. Боклет, Т. Браун, З. Вайдова,
Е. Ванагс, І. Вилка, Р. Вон, Я. Гонцяж, Д. Елерс, К. Іонассен, П. Куклис, К. Лацина, С. Меєлмсемеес, Д. Немек, О. Оффердал, А. Петкевичус, Г. Райт, І. Темеша,
А. Токвіль, Т. Фліс, Дж. Хіллер, Т. Хорват, Я. Щепанський та інші. Суттєвий внесок у дослідження проблем підвищення рівня участі громадян в управлінській діяльності зробили провідні науковці Російської Федерації: Г. Атаманчук,
Г. Барабашев, К. Бойцов, І. Видрін, О. Гладишева, О. Кутафін, Ю. Тихомиров,
В. Фадєєв, О. Черкасов, В. Чиркін. Проте, незважаючи на широке коло наукових напрацювань з питань розвитку інституту територіальної громади, існує багато проблем, які вимагають подальшої розробки. Саме необхідність застосування нових підходів та інструментів щодо розвитку місцевої демократії та активізації управлінської діяльності територіальної громади обумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося на кафедрі права та європейської інтеграції Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України як складова науково-дослідних робіт з тем: «Розвиток регіонального співробітництва України та ЄС в контексті курсу на європейську інтеграцію» (номер державної реєстрації 0106U006531), «Адаптація досвіду європейського врядування в Україні у контексті реформування системи публічного управління» (номер державної реєстрації 0108U003400), «Процес європеїзації та його вплив на публічне адміністрування в Україні» (номер державної реєстрації 0109U000465), у яких дисертант брав участь як відповідальний виконавець теми, науковий співробітник. Автором під час проведення дослідження було здійснено аналіз зовнішніх напрямів діяльності територіальних громад, розроблено частини концептуально-методологічної основи дослідження щодо досвіду європейського врядування та визначення впливу ЄС на проведення муніципальних реформ у країнах-кандидатах ЦСЄ.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є науково-теоретичне обґрунтування організаційно-правових засад становлення та розвитку територіальної громади як суб’єкта владних повноважень.

Досягнення визначеної мети передбачає вирішення таких завдань:

– дослідити основні теоретичні підходи щодо визначення сутнісних характеристик територіальної громади та понятійно-категоріальний апарат у цій сфері;

– розкрити особливості процесу утворення первинної ланки місцевого самоврядування (громад, комун, муніципій) у державах-членах Європейського Союзу;

– висвітлити історичні передумови становлення інституту територіальної громади в Україні;

– дослідити засади територіальної організації місцевих громад, визначити проблеми та пріоритети подальшого реформування;

– здійснити теоретико-методологічний аналіз об'єктно-функціональних характеристик діяльності територіальної громади;

– окреслити організаційно-правовий механізм реалізації індивідуальних та колективних самоврядних прав членів територіальної громади;

– запропонувати рекомендації щодо вдосконалення діяльності органів самоорганізації населення як форми підвищення рівня участі територіальної громади в управлінні місцевими справами;

– визначити напрями покращення взаємодії територіальної громади з органами місцевого самоврядування;

– розробити пропозиції щодо поліпшення статутної нормотворчості територіальної громади як чинника розвитку організаційно-правових засад її діяльності.

Об'єктом дисертаційного дослідження є суспільні відносини, що виникають у процесі становлення та розвитку територіальної громади в Україні.

Предметом дисертаційного дослідження є організаційно-правові засади становлення та розвитку інституту територіальної громади в Україні.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що становлення інституту територіальної громади в Україні як складової системи публічного управління можливе за умови впровадження нових концептуальних засад організаційно-правового забезпечення діяльності самоврядних структур.

Методи дослідження. Для досягнення мети та поставлених завдань у дисертації використовувався комплекс загальнонаукових та спеціальних методів дослідження, а саме: системний, історичний, компаративний, формально-юридичний, статистичний аналіз, методи класифікації та синтезу. Так, на основі системного підходу було здійснено теоретичне узагальнення наукових концепцій і розробок провідних учених, присвячених діяльності територіальних громад. За допомогою історичного методу було досліджено передумови становлення територіальної громади, компаративного – порівняння становлення та розвитку територіальних громад у різних державах-членах ЄС, формально-юридичного – досліджувалася нормативно-правова база організації діяльності територіальної громади. Крім цього, метод класифікації застосовувався для здійснення систематизації видів та напрямів діяльності місцевої громади, метод синтезу дав можливість сформулювати дефініції «територіальна громада», «питання місцевого значення», статистичний метод використовувався для аналізу й узагальнення інформації щодо стану і тенденцій розвитку територіальної громади та її органів тощо.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у вирішенні актуального наукового завдання – комплексному обґрунтуванні організаційно-правових засад становлення та розвитку інституту територіальної громади в Україні, зокрема:

уперше

обґрунтовано комплекс теоретичних та науково-практичних положень щодо організаційно-правового забезпечення розвитку територіальної громади, передусім об’єктно-функціональної складової здійснення повноважень територіальною громадою, реалізації механізму представницької та безпосередньої демократії, діяльності органів самоорганізації населення, взаємодії місцевої громади та органів місцевого самоврядування, статутної нормотворчості;

удосконалено:

– понятійно-категоріальний апарат через уточнення дефініцій «територіальна громада», «питання місцевого значення», «предмети відання територіальної громади» шляхом здійснення аналізу основних сутнісних характеристик цих понять;

– періодизацію становлення та розвитку інституту територіальної громади в Україні як суб’єкта управлінського процесу;

– підходи щодо організаційно-правового регулювання утворення, об’єд-
нання та припинення функціонування територіальних громад;

– напрями удосконалення та активізації діяльності органів самоорганізації населення;

– шляхи покращення організаційно-правового забезпечення процесу прийняття статуту територіальної громади;

– форми, методи та механізми співробітництва територіальної громади та органів місцевого самоврядування;

дістали подальшого розвитку:

– напрями адаптації зарубіжного досвіду реформування базового рівня місцевого самоврядування в державах-членах ЄС на основі функціональної та органічної концепцій діяльності самоврядних структур;

– теоретико-методологічні засади визначення змісту власних та делегованих повноважень територіальної громади;

– шляхи вдосконалення механізмів реалізації права територіальної громади на місцеве самоврядування.

Практичне значення одержаних результатів. Висновки та рекомендації, викладені в дисертації, були використані під час розробки практичних пропозицій щодо вдосконалення організаційно-правових засад діяльності територіальної громади, а саме: у діяльності управління внутрішньої політики та якості Дніпропетровської міської ради (довідка про впровадження № 723 від 25.11.2009 р.); Дніпропетровської обласної ради (довідка про впровадження № 187/0/2-10 від 11.02.2010 р.); Софіївської районної ради Дніпропетровської області (довідка про впровадження № 15/2-36 від 29.01.2010 р.); Павлоградської міської ради (довідка про впровадження № 240 від 09.02.2010 р.) з питань вдосконалення реалізації права територіальної громади на місцеве самоврядування, а також у роботі Центру підвищення кваліфікації Дніпропетровського регіонального інституту державного управління Національної академії державного управління при Президентові України під час організації навчання за регіональною та обласною програмами (довідка про впровадження № 03/1-2-14/1-138 від 24.02.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням автора. Висновки, пропозиції та рекомендації, у тому числі й ті, що характеризують наукову новизну, одержані автором особисто. Ідеї та розробки співавторів, разом з якими були підготовлені наукові публікації, у дисертації не використовувались.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації оприлюднені на міжнародних, всеукраїнських, регіональних науково-практичних конференціях, зокрема: «Муніципальний менеджмент: становлення та розвиток в Україні»
(м. Дніпропетровськ, 2004); «Актуальні проблеми європейської та євроатлантичної інтеграції України» (м. Дніпропетровськ, 2005, 2008); «Актуальні проблеми державного управління та місцевого самоврядування: сучасний стан та перспективи регіонального розвитку» (м. Одеса, 2005); «Стратегія реформування системи державного управління на засадах демократичного врядування» (м. Київ, 2007); «Проблеми управління соціальним і гуманітарним розвитком» (м. Дніпропетровськ, 2007, 2008), «Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації» (м. Одеса, 2008), «Державне управління та місцеве самоврядування» (м. Харків, 2009), «Європеїзація публічного адміністрування в Україні в контексті європейської інтеграції» (м. Дніпропетровськ, 2009).

Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження висвітлено у 17 публікаціях, з них 2 монографії (у співавторстві), 5 статей у наукових фахових виданнях, 10 – у матеріалах конференцій.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 218 сторінок, з них 180 – основний текст. Робота містить 2 таблиці,
1 рисунок та 2 додатки. Список використаних джерел налічує 345 найменувань.