ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СФЕРІ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В МІСТАХ



Название:
ДІЯЛЬНІСТЬ ОРГАНІВ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ У СФЕРІ РОЗВИТКУ ВИРОБНИЧОЇ ТА СОЦІАЛЬНОЇ ІНФРАСТРУКТУРИ В МІСТАХ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

 

Актуальність теми. Складність вирішення завдань, спрямованих на соціально-економічні перетворення в містах, пов’язана з подоланням інертності в реалізації органами місцевого самоврядування засад сталого розвитку в життєзабезпеченні територіальних громад. Одним із найбільш важливих свідчень несумісності цієї інерції з тим, що вимагає сучасність, є широке коло явищ, які можна охарактеризувати як зниження керованості в розвитку місцевого господарського комплексу. До причин такого становища насамперед слід віднести те, що система територіального управління у більшості випадків спрямована на вирішення поточних проблем, а не перспективне розв’язання завдань на основі вдосконалення соціальної і виробничої інфраструктури міст.

Серйознішими наслідками зниження рівня управління є невиконання програмних заходів там, де задекларовано широкомасштабні напрями реформування господарського механізму. Особливо симптоматичною є слабка результативність багаторічної боротьби проти суто адміністративного стилю і методів керівництва. Досвід переконливо показав, що їх не можна пояснити лише бездіяльністю тих чи інших посадових осіб місцевого самоврядування або керівників підприємств у містах. Характерними останнім часом є не тільки випадки спотворення фактично досягнутих результатів, а й факти висунення великомасштабних проектів і програм з удосконалення соціальної і виробничої інфраструктури міст, хибність яких виявляється в процесі широких громадських обговорень, незважаючи на енергійні зусилля зацікавлених структур. Наявність подібних явищ свідчить про певне послаблення позицій представницьких органів перед своїми територіальними громадами.

На наш погляд, дії органів місцевого самоврядування у сфері розвитку соціальної та виробничої інфраструктури не тільки недостатньо рішучі в сучасних умовах, а й недостатньо професійні через неякісне науково-теоретичне забезпечення. Явно мало уваги приділяється саме концептуальним питанням господарювання, аналізу закономірностей розвитку територій, на яких ми живемо і працюємо. Енергія широких кіл учених та фахівців розпорошується на вирішення множини окремих завдань програм і управління, виявлення і критику, часом досить різку, очевидних недоліків, рекомендацію способів їх виправлення.

Про актуальність теми свідчать також положення Державної стратегії регіонального розвитку на період до 2015 року, у якій наголошено, що недостатньо високий рівень розвитку виробничої і невиробничої інфраструктури за основними напрямами господарської діяльності стримує економічне зростання країни та її регіонів. У зв’язку з цим необхідно підтримувати роботу з розбудови та модернізації інфраструктури регіонів, міст та міських агломерацій, які відіграють роль полюсів зростання. Це сприятиме зміцненню зв’язків між регіонами, підвищенню рівня просторової мобільності населення, інвестиційної привабливості територій, які мають основне значення для залучення додаткових інвестицій, досягнення високого рівня продуктивної зайнятості населення. Крім того, наголошено на необхідності забезпечувати координацію діяльності місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, пов’язаної з розбудовою виробничої та соціальної інфраструктури, шляхом співфінансування відповідних інвестиційних проектів.

Таким чином, проблема розвитку інфраструктурного комплексу міст рішуче виводиться в розряд не просто теоретико-методологічних досліджень, а практичних завдань соціально-економічних перетворень територій. Теорія місцевого самоврядування інтегрується з практикою господарського управління на основі зміцнення інфраструктурного потенціалу міст.

Для дослідження проблеми підвищення ефективності діяльності органів місцевого самоврядування у сфері розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в містах становлять значний інтерес наукові праці щодо формування механізмів державного управління та їх методологічного супроводу Б.Андресюка, В.Бабаєва, М.Баймуратова, В.Бакуменка, О.Батанова, Л.Веліхова, О.Вороніна, В.Воротіна, В.Голубь, А.Дєгтяра, М.Долішнього, О.Ігнатенка, Л.Калініченка, В.Князєва, М.Корецького, В.Куйбіди, О.Лазора, О.Лебединської, М.Лесечка, В.Мамонової, А.Мерзляк, Т.Мотренка, П.Надолішнього, О.Нікітіна, О.Оболенського, Г.Одінцової, Р.Плюща, В.Полтавець, В.Рижих, А.Саллівана, С.Саханенка, С.Серьогіна, Ю.Сурміна, А.Ткаченка, О.Шаптали, Ю.Шарова, В.Юрчишина та ін.

Незважаючи на активізацію дослідницьких зусиль у згаданих напрямах, слід зазначити, що проблеми діяльності органів місцевого самоврядування у сфері розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в містах до цього часу ще не були предметом комплексного наукового аналізу.

Таким чином, актуальність теми дослідження пов’язана з об’єктивною необхідністю вивчення впливу органів місцевого самоврядування на розвиток інфраструктурного комплексу міст для забезпечення їх соціально-економічного поступу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано на кафедрі регіонального управління, місцевого самоврядування та управління містом Національної академії державного управління при Президентові України в рамках комплексного наукового проекту “Державне управління та місцеве самоврядування” (номер державної реєстрації ДР-ОК 0201U004833). Зокрема, у процесі розробки наукової теми Механізми реалізації державної регіональної політики в контексті проведення адміністративної та політичної реформ” (ДР № 0103U006818), автором як науковим співробітником визначено цілі організаційного управління та здійснено динамічне моделювання розвитку інфраструктурного потенціалу міст, обґрунтовано метод оцінювання процесу формування та узагальнено підходи до програмно-цільового управління їх інфраструктурним комплексом.

Об’єкт дослідження – управління органами місцевого самоврядування інфраструктурним комплексом міст.

Предмет дослідження – діяльність органів місцевого самоврядування у сфері розвитку виробничої та соціальної інфраструктури в містах.

Гіпотеза дослідження базується на припущенні, що діяльність органів місцевого самоврядування щодо розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в містах буде більш ефективною за умови науково обґрунтованого визначення цілей організаційного управління розвитком цієї інфраструктури в містах, динамічного моделювання їх інфраструктурного потенціалу, використання комплексу методів і форм удосконалення інфраструктурного комплексу міста.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає в науковому обґрунтуванні напрямів, методів і форм діяльності органів місцевого самоврядування щодо розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в містах, спрямованої на підвищення рівня задоволення потреб територіальних громад та забезпечення ефективності функціонування підприємств різних форм власності в містах.

Відповідно до мети дослідження поставлено такі завдання:

          проаналізувати рівень висвітлення проблеми розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в містах у вітчизняній і зарубіжній літературі;

          розкрити сутність визначення цілей організаційного управління розвитком виробничої та соціальної інфраструктури в містах;

          здійснити динамічне моделювання розвитку інфраструктурного потенціалу міста;

          обґрунтувати метод оцінювання процесу формування виробничої та соціальної інфраструктури в місті органом місцевого самоврядування;

          узагальнити підходи до програмно-цільового управління процесами удосконалення інфраструктурного комплексу міста;

          охарактеризувати методичні аспекти удосконалення виробничої і соціальної інфраструктури в містах органами місцевого самоврядування та взаємодію економічних і соціальних чинників у її забезпеченні;

          обґрунтувати форми розподілу ресурсів у програмах з розвитку виробничої та соціальної інфраструктури в містах.

Методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові і спеціальні методи дослідження, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах державного управління та споріднених з ним наук. У роботі використано методи:

          наукової ідентифікації та зіставно-порівняльного аналізу у процесі вивчення теоретичних і методологічних аспектів управління розвитком виробничої й соціальної інфраструктури в містах та оцінювання рівня висвітлення цієї проблеми у вітчизняній і зарубіжній літературі;

          теорій графів, розпливчатих множин і алгоритмів для визначення цілей організаційного управління розвитком виробничої та соціальної інфраструктури в містах;

          теорії оптимального функціонування та методів соціально-економічних вимірювань для оцінювання процесу формування виробничої і соціальної інфраструктури в місті органом місцевого самоврядування;

          моделювання при динамічному міжгалузевому відтворенні розвитку інфраструктурного потенціалу міста;

          стратегічного планування для узагальнення підходів до програмно-цільового управління процесами удосконалення інфраструктурного комплексу в місті;

          прямого та опосередкованого управління при характеристиці методичних аспектів удосконалення виробничої та соціальної інфраструктури в містах органами місцевого самоврядування;

          структурного аналізу для характеристики взаємодії економічних і соціальних чинників у забезпеченні інфраструктурного розвитку міст;

          стратегічного управління при обґрунтуванні форм розподілу ресурсів у проектах з розвитку виробничої та соціальної інфраструктури в містах.

Наукова новизна одержаних результатів полягає, насамперед, у тому, що дисертаційна робота є першим комплексним дослідженням, у якому розроблено науково обґрунтовану цілісну методологічну концепцію з розвитку виробничої та соціальної інфраструктури в містах органами місцевого самоврядування.

На основі одержаних результатів у дисертації

уперше:

          розкрито сутність визначення цілей організаційного управління розвитком виробничої та соціальної інфраструктури в містах органами місцевого самоврядування на основі використання комплексних графів для обґрунтування цілей, завдань та заходів з удосконалення такої інфраструктури у взаємозв’язку з її ресурсним забезпеченням та характеристиками складності, якості та важливості завдань;

          застосовано метод оцінювання процесу формування виробничої та соціальної інфраструктури в місті в частині комплексного врахування співвідношення впливу інтенсивних та екстенсивних чинників, рівня інноваційного розвитку та ефективності діяльності органів місцевого самоврядування;

удосконалено:

          динамічну міжгалузеву модель розвитку інфраструктурного потенціалу міста органами місцевого самоврядування з урахуванням поділу на виробничу та соціальну складові, інвестиційного лага з адекватним відображенням динаміки відтворювальних зв’язків продукції і фінансування в програмах місцевого розвитку;

          методичні аспекти розвитку виробничої та соціальної інфраструктури в містах органами місцевого самоврядування, особливістю яких є аналіз активності суб’єктів та об’єктів господарювання, співвідношення їх взаємозалежності й самостійності, реалізації ними принципів плановості й ринковості, права власності, а також удосконалення системи змагання;

          форми розподілу ресурсів у програмах з розвитку виробничої та соціальної інфраструктури в містах органами місцевого самоврядування шляхом використання цілепоказників, спрямованих на її удосконалення, які характеризують ступінь задоволення потреби територіальної громади в кожній послузі за комплексом проектів у різні моменти періоду їх реалізації;

 

 

дістали подальшого розвитку:

          програмно-цільове управління процесами вдосконалення інфра­структур­ного комплексу в місті органами місцевого самоврядування в частині врахування цільових настанов, соціальних нормативів, ресурсного забезпечення, достовірності та точності прогнозів, співвідношення між визначеними показниками: загальними і контрольними; абсолютними і відносними; оцінними й розрахунковими;

        підходи до характеристики взаємодії економічних і соціальних чинників у забезпеченні інфраструктурного розвитку міст органами місцевого самоврядування, особливістю яких є використання агрегованих грошових вимірників за наявності зворотного зв’язку між економікою міста та рівнем його соціального розвитку щодо ефективності функціонування територіальних господарських ланок як за певним проектом, так і за результатами діяльності.

Практичне значення одержаних результатів. Результати виконаних досліджень щодо обґрунтування цілей організаційного управління розвитком соціальної та виробничої інфраструктури в місті та виявлені напрями програмно-цільового управління процесами її вдосконалення використані Білоцерківською міською радою під час підготовки проектів рішень, зокрема програми соціального та економічного розвитку міста на 2009 р. у частині розвитку виробничої та соціальної інфраструктури, положення про постійні комісії ради, які опікуються питаннями розвитку виробничої та соціальної інфраструктури, та рекомендацій для депутатів ради щодо особливостей запровадження інноваційних форм управління процесами вдосконалення виробничої та соціальної інфраструктури в місті (акт впровадження від 14 липня 2009 р.).

Матеріали дисертації були використані Дарницькою районною у м. Києві радою, зокрема метод оцінювання, узагальнені форми розподілу ресурсів у проектах та тенденції взаємодії економічних і соціальних чинників у механізмі розвитку соціальної та виробничої інфраструктури в місті під час підготовки проектів рішень щодо програми соціально-економічного розвитку району на 2009 р. у частині розвитку виробничої та соціальної інфраструктури, бюджету району на 2009 р. та обґрунтування доцільності реалізації трьох проектів з розвитку соціальної і виробничої інфраструктури в районі (акт впровадження від 23 липня 2009 р.).

Результати дисертаційного дослідження, зокрема встановлена залежність між реалізацією інфраструктурного потенціалу міста та рівнем задоволення попиту територіальної громади в кінцевій продукції, виявлені особливості методологічних підходів до удосконалення соціальної та виробничої інфраструктури в місті використані Українківською міською радою в процесі підготовки проекту статуту територіальної громади міста в частині розвитку виробничої та соціальної інфраструктури, стандартів системи управління якістю діяльності виконавчого комітету, пов’язаних з розвитком виробничої та соціальної інфраструктури, висновків і рекомендацій постійних комісій ради за цим напрямом (акт впровадження від 6 серпня 2009 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею автора, в ній не використано ідеї та розробки, що належать Г.Борщу, В.Горбику, О.Ігнатенку, В.Колтун, В.Кононенку, О.Ляхову, В.Мазепі, П.Овчару, Я.Павленко, А.Ткаченку, С.Якимчуку, разом з якими було підготовлено 10 нау­кових публікацій. У працях у співавторстві авторським є: 1) у статті “Розвиток форм управління процесами удосконалення соціальної та виробничої інфраструктури міст” – визначення особливостей програмно-цільового управління процесами удосконалення інфраструктури в містах; 2) у тезах конференції “Удосконалення управління інфраструктурними змінами в місті” – аналіз активності суб’єктів та об’єктів господарювання з розвитку інфраструктури в містах; 3) у тезах конференції “Управління потенціалом місцевого самоврядування у контексті розвитку публічного адміністрування” – положення щодо ресурсного забезпечення змін в інфраструктурі міст; 4) у тезах конференції  “Регуляторні аспекти діяльності органів місцевого самоврядування” – метод оцінювання процесу формування інфраструктури в містах; 5) у тезах конференції “Засади ефективності місцевого самоврядуванняформи розподілу ресурсів у проектах з розвитку інфраструктури в містах; 6) у тезах конференції “Формування та структуризація цілей регіонального розвитку у сфері споживаннявизначення цілей організаційного управління інфраструктурним комплексом міст; 7) у тезах конференції “Процеси ухвалення рішень й управління в реалізації інноваційного потенціалу територій – визначення рівня інноваційного розвитку інфраструктурного потенціалу міст; 8) у тезах конференції “Формування принципу взаємодії у системі вітчизняного місцевого самоврядування як контекст євроінтеграції” – характеристика взаємодії економічних і соціальних чинників у забезпеченні інфраструктурного розвитку міст; 9) у тезах конференції “Методологічні засади управління територіальним розвитком” – підходи до комплексного врахування співвідношення впливу інтенсивних та екстенсивних чинників у розвитку інфраструктури міст; 10) у матеріалах конспекту лекцій “Комунікаційне забезпечення регіонів” – загальні засади реалізації принципів інфраструктурного розвитку міст.

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались на міжнародних наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: “Проблеми трансформації системи державного управління в умовах політичної реформи в Україні” (Київ, 2006); “Децентралізація державного управління та розвиток місцевого самоврядування в контексті європейської практики” (Луцьк, 2008); “Макроекономічне регулювання інвестиційних процесів та впровадження стратегії інновативно-інноваційного розвитку в Україні” (Київ, 2008); “Устойчивое развитие городов. Управление проектами городского и регионального развития” (Харків, 2008); “Стратегія регіонального розвитку: формування та механізми реалізації” (Одеса, 2008); “Новітні тенденції розвитку демократичного врядування: світовий та український досвід” (Київ, 2008); “Розвиток публічного адміністрування на засадах менеджменту: європейський контекст” (Дніпропетровськ, 2009); “Розвиток продуктивних сил України: від В.І. Вер­надського до сьогодення” (Київ, 2009).

Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 наукових праць (загальним обсягом 4,3 друк. арк.), у тому числі: 5 статей у наукових фахових журналах і збірниках (загальним обсягом 2,6 друк. арк.), 8 тез конференцій та матеріал конспекту лекцій (загальним обсягом 1,7 друк. арк.).

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатка та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації – 197 сторінок. Робота містить 8 рисунків та 7 таблиць. Список використаних джерел налічує 211 найменувань.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины