РЕКЛАМНА ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКІ ЗАСАДИ



Название:
РЕКЛАМНА ДІЯЛЬНІСТЬ В УКРАЇНІ: ДЕРЖАВНО-УПРАВЛІНСЬКІ ЗАСАДИ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, зв’язок роботи з науковими програмами й темами, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення отриманих результатів, наведено дані щодо їх апробації, структури та обсягу дисертації.

У першому розділі“Теоретико-методологічні засади державного управління рекламною діяльністю в Україні” – проаналізовано стан розробленості теми, наукові погляди вітчизняних та зарубіжних дослідників щодо рекламної діяльності. Особливу увагу приділено понятійному апарату категорій “діяльність, управління, управлінська діяльність, “рекламна діяльність”, “управління рекламною діяльністю”, державне управління, “державне управління рекламною діяльністю”.

У розділі зазначається, що проблеми рекламної діяльності досліджували науковці з різних галузей наук: економічні аспекти вивчали Т.В.Балеха, А.О.Вітренко, О.А.Добрянська, Т.В.Новікова, Я.О.Полякова, С.Б.Романишин, які особливу увагу приділяють процесу управління рекламною діяльністю на підприємстві та ринку рекламних послуг; політологи та соціологи Н.М.Лисиця, К.В.Луценко, Н.С.Удріс, Л.Н.Федотова у своїх працях розглядають рекламу як соціальний інститут сучасного українського суспільства та практичну реалізацію феномену політичної реклами крізь призму комунікативного та маркетингового підходів; психологічні аспекти управління рекламною діяльністю знайшли своє відображення у працях Т.Н.Краско, А.Н.Лебедева-Любимова, Р.І.Мокшанцева, Л.Е.Орбан-Лембрик, Е.Песоцького, Л.І.Рюмшина, Н.Д.Творогова, В.П.Шейнова; окремі аспекти правового регулювання рекламної діяльності, а саме – форми адміністративного впливу на рекламну діяльність, проблеми адміністративно-правової відповідальності за порушення законодавства про рекламу, та окремі цивільно-правові питання висвітлені у працях Л.І.Гугля, Ю.І.Зоріної, З.В.Кузнецової, Л.В.Мамчур, Л.А.Микитенко, М.С.Потапенко, А.В.Стрельникова, А.І.Черемнової, О.Р.Шишки.

Показано, що зарубіжні вчені Л.Вайт, К.Джеймісон, К.Кемпбелл, К.Бейкер, М.Керн, К.Л.Бові, В.Ф.Аренс, Р.Ю.Дармон, М.Ларош приділяли увагу актуальним проблемам становлення фірми, способам рекламування компанії, аналізу теоретичних та практичних аспектів політичної реклами, розглядаючи рекламу як інструмент маркетингової системи та з точки зору управлінського підходу.

Наголошено, що в галузі науки державного управління теоретико-методологічним засадам державного управління рекламною діяльністю присвячена докторська дисертація Є.В.Ромата, який запропонував систему моделей державного управління рекламною діяльністю, на базі яких розроблено підходи щодо вдосконалення інституційної системи державного управління рекламою.

У науковій літературі відсутній єдиний погляд на державне управління рекламною діяльністю, тому для комплексного дослідження змісту державно-управлінських відносин у рекламній діяльності автором було застосовано діяльнісний підхід, який дає змогу розглянути суб’єкт-об’єктні відносини та зворотний зв’язок між ними в системі державного управління рекламною діяльністю в Україні.

Комплексне дослідження наявних наукових підходів надало можливість авторові сформулювати власні визначення понять “рекламна діяльність”, “управління рекламною діяльністю”, “державне управління рекламною діяльністю”. Рекламна діяльність – це як регулювання з боку органів держави, так і внутрішні організаційно-управлінські процеси, які виникають усередині рекламних підприємств, компаній, установ, організацій, та реалізація ними управлінських функцій з боку певного кола суб’єктів. Управління рекламною діяльністю – це становлення та функціонування в рамках державної політики системи організаційних, соціальних, економічних, правових, моральних відносин, що забезпечують конструктивну реалізацію можливостей як в інтересах суб’єктів реклами, так і держави в цілому. Запропоноване таке визначення державного управління рекламною діяльністю – це цілеспрямований вплив суб’єктів (органів, уповноважених здійснювати управління рекламною діяльністю) на об’єкти системи рекламної діяльності, що орієнтований на приведення у відповідність можливостей та повноважень суб’єктів, цілей, стратегій, умов розвитку всієї системи.

Аналіз вітчизняного та зарубіжного досвіду за темою дисертації дає підстави зробити висновок, що рекламна діяльність продовжує розвиватись та набуває великого значення. Разом з тим комплексному вирішенню теоретико-методологічних питань державного управління рекламною діяльністю приділена незначна увага. Актуальним залишається вивчення теоретичних засад державного управління, принципів та функцій рекламної діяльності, повноважень органів виконавчої влади у напрямі налагодження взаємодії суб’єктів рекламної діяльності з органами державної влади та застосування моніторингу в рекламній діяльності. Автором окреслено основні напрями дослідження за темою дисертаційної роботи, визначено концепцію та загальну методологію його проведення.

Аналіз літератури дав змогу зробити загальний огляд різних позицій щодо сутності, призначення державного управління рекламною діяльністю тощо та викласти свою думку з цих питань, які розкриваються в дисертаційній роботі.

У другому розділі“Система державного управління рекламною діяльністю в Україні” – розглянуто основні елементи системи державного управління рекламною діяльністю. Визначено основні принципи державного управління рекламною діяльністю, функції та систему державного управління рекламною діяльністю в Україні.

На основі аналізу Закону України “Про рекламу” пропонується виділити три групи принципів: 1) загальноправові (законність, точність, достовірність); 2) економіко-правовий (принцип добросовісної конкуренції в рекламі);
3) с
пеціальні (принцип використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди; принцип заборони підривання довіри суспільства до реклами; принцип заборони вміщення інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності; принцип врахування особливої чутливості до дітей і не завдання їм шкоди).

Запропоновано доповнити їх принципами відкритості, прозорості відносин між органами державної влади та суб’єктами рекламної діяльності, які віднесено до загальноправових принципів рекламної діяльності, та принципом іміджу організацій та установ, який зараховано до спеціальних принципів.

Принцип відкритості забезпечується безпосередньою участю та впливом громадян, громадських організацій в обговоренні питань щодо діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування, які стосуються рекламної діяльності. Принцип прозорості визначає, що органи управління повинні надавати вільний доступ до інформації, матеріалів щодо своєї діяльності та заздалегідь інформувати громадськість про підготовку нормативно-правових актів та про свою повсякденну роботу. Імідж організацій та установ має давати громадянам, споживачам, діловим партнерам, електорату уявлення про надійність, солідність, готовність до розумних змін, доцільність яких випливає з умов зовнішнього середовища.

Система складається з комплексу елементів, і всі її складові мають необхідні певні властивості, які можуть повноцінно впливати на обсяг, точність і надійність функціонування всієї системи, від набору елементів системи, їх внутрішньої взаємодії залежать дієвість і конструктивність усієї системи. Наголошено, що система володіє низкою важливих властивостей, у тому числі щодо наявності структури, рівнів організації або ієрархічності, властивістю сприймати вплив від зовнішніх умов і у свою чергу впливати на них. Між структурою і організацією існує співвідношення, за якого структура характеризує взаємозв’язок і субординацію елементів системи, а організація виражає їх взаємодію, забезпечуючи функціонування і розвиток системи, підтримуючи її існування.

Обґрунтовано доцільність розгляду системи державного управління рекламною діяльністю як взаємозв’язку суб’єктів та об’єктів, в основі якого лежать органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування. Пропонується ці суб’єкти розглядати на трьох рівнях: центральному, регіональному і місцевому.

До підсистеми суб’єктів центрального рівня віднесено Кабінет Міністрів України, міністерства, державні комітети та прирівняні до них за статусом центральні органи виконавчої влади і центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом.

До підсистеми суб’єктів регіонального (обласного) рівня зараховано Раду міністрів АРК, 24 облдержадміністрації і державні адміністрації м. Києва та
м. Севастополя, 24 обласні ради та територіальні органи центральних органів виконавчої влади в регіонах.

До підсистеми суб’єктів місцевого рівня віднесено територіальні органи центральних органів виконавчої влади на районному та міському рівнях, районні державні адміністрації, районні та міські ради, районні в містах, селищні та сільські ради.

Зазначено, що до суб’єктів системи державного управління рекламною діяльністю в Україні зараховано як державні органи, так і недержавні організації.

До недержавних суб’єктів рекламної діяльності належать: рекламодавець, виробник реклами, фізичні та юридичні особи, розповсюджувач та різні громадські об’єднання. Суб’єкти рекламної діяльності виступають об’єктами в системі державного управління рекламною діяльністю.

До об’єктів системи державного управління рекламною діяльністю належать: людина, громадянин держави, суспільство в цілому, споживачі реклами та рекламне середовище (рекламний ринок).

На основі аналізу практики встановлено важливе значення управління рекламною діяльністю громадськими об’єднаннями та організаціями, які виступають органами саморегулювання в системі державного управління рекламною діяльністю в Україні, беруть активну участь у розробці проектів законів, нормативно-правових актів та співпрацюють з державними органами щодо реклами.

У розділі сформульовано цілі та завдання системи державного управління рекламною діяльністю, які розглянуто відповідно до функціональних підсистем. Цілі рекламної діяльності повинні задовольняти таким вимогам: забезпечувати ефективне функціонування рекламної діяльності; створювати належні умови для розвитку рекламної діяльності в Україні; сприяти регулюванню зовнішньої політики держави у сфері рекламної діяльності.

Дослідження системи державного управління рекламною діяльністю дає підстави запропонувати таке визначення системи державного управління рекламною діяльністю – це сукупність публічних, державних органів і окремих недержавних органів, громадських об’єднань та організацій, що здійснюють права та обов’язки, врегульовані законодавством у сфері рекламної діяльності, за допомогою форм і методів, що забезпечують їх діяльність.

Системно охарактеризовано функції державного управління рекламною діяльністю в Україні. До загальних функцій державного управління рекламною діяльністю в Україні віднесено: прогнозування, планування, організацію діяльності, регулювання, контроль.

Функція прогнозування дає змогу із значним ступенем вірогідності оцінити ситуацію державного управління рекламною діяльністю, що складається в країні.

Функція планування рекламної діяльності повинна передбачати пріоритети в реалізації державної політики рекламної діяльності; досягнення конкретного кінцевого результату в терміни від одного до п’яти років; відповідність матеріальних, трудових і фінансових ресурсів; узгодженість і комплексність вирішення завдань щодо рекламної діяльності.

Реалізація функції організації діяльності передбачає: формулювання мети, умов діяльності та розподіл завдань; розробку процедур, які визначають види, форми і порядок рекламної діяльності; складання нормативних документів стосовно внутрішніх правил окремих видів робіт у системі державного управління рекламною діяльністю; розподіл завдань і делегування повноважень елементів системи, інтеграцію, координацію та кооперацію умов і діяльності для ефективної роботи; аналіз державного управління рекламною діяльністю та виявлення вимог щодо державних органів, які його здійснюють.

Функція регулювання виявляється через: державне регулювання, локальне регулювання, акти громадських об’єднань та організацій, конкурентне ринкове середовище.

Аналіз практики та точок зору провідних учених дав змогу автору зробити висновок, що функція контролю рекламної діяльності являє собою діяльність уповноважених на це державних органів управління в межах матеріальних та процедурних норм права у сфері рекламної діяльності, спрямовану на спостереження та перевірку дотримання всіма учасниками (суб’єктами) рекламної діяльності нормативних положень та вимог, сформульованих у чинному законодавстві щодо реклами.

 До специфічних функцій віднесено: мотивацію, координацію, кадрове забезпечення, інформаційну.

Мотиваційна роль рекламної діяльності підсилюється психологічним фактором впливу реклами на споживача, оскільки споживач більше уваги став приділяти якості товару, ніж ціні. Існує факт емоційного сприйняття реклами. Тому рекламодавцю потрібно докласти багато зусиль, щоб переконати споживача придбати товар; розраховувати цільову аудиторію, на яку буде направлена рекламна компанія. Усі ці елементи, на нашу думку, проявляються у функції мотивації.

Забезпечення координації державного управління рекламною діяльністю є одним із напрямів підвищення ефективності рекламної діяльності, спрямованим на забезпечення узгодженого функціонування цілеспрямованих систем для виконання законодавчо визначених завдань, упорядкування та узгодження діяльності органів держави та суб’єктів рекламної діяльності.

Функція кадрового забезпечення відіграє важливу роль у забезпеченні висококваліфікованими фахівцями. Виникає необхідність у професійному підборі, організації навчання, підвищенні кваліфікації, правильній оцінці і вихованні кадрів.

Однією з важливих специфічних функцій державного управління рекламною діяльністю є інформаційна функція. Інформаційне забезпечення державного управління рекламною діяльністю – це цілеспрямована діяльність керованих і керуючих суб’єктів у рамках системи, спрямована на виробництво, розповсюдження і споживання інформації, створення інформаційних ресурсів і забезпечення інформаційних підсистем рекламної діяльності. В інформаційній сфері рекламної діяльності можна виділити два види процесів, до яких належать процес обігу інформації і процес забезпечення обігу інформації об’єктів і суб’єктів рекламної діяльності, що включає: виробництво і розповсюдження інформації в рекламній діяльності; формування інформаційних ресурсів рекламної діяльності; підготовку інформаційних продуктів і надання інформаційних ресурсів рекламної діяльності; пошук, отримання і споживання інформації рекламної діяльності тощо.

Зроблено висновок, що система державного управління рекламною діяльністю, як показує аналіз, постійно перебуває в динаміці.

У третьому розділі“Шляхи розвитку державного управління рекламною діяльністю в Україні” – розроблено проект Концепції розвитку рекламної діяльності в Україні, досліджено процедурні питання державного управління рекламною діяльністю в частині адміністративної процедури надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами та надання послуг у сфері рекламної діяльності органами державної влади, розглянуто моніторинг рекламної діяльності.

Обґрунтовано, що проект Концепції розвитку рекламної діяльності в Україні має виражатися у формулюванні загальних цілей і пріоритетів політики та системи державного управління рекламною діяльністю, реалізовуватися на основі партнерства та довіри між державою і громадськістю та визначати найважливіші шляхи вирішення завдань і форми їх досягнення.

Доведено, що особливого значення в системі державного управління рекламною діяльністю набуває налагоджений механізм взаємодії між державними органами, органами місцевого самоврядування, адміністраторами та суб’єктами рекламної діяльності, який повинен забезпечити та підвищити ефективність їх співіснування.

Проаналізовано адміністративні процедури надання дозволу на розміщення зовнішньої реклами як виду адміністративних послуг, що надаються органами влади. Визначено склад учасників адміністративних процедур, якими виступають, з одного боку, органи державної влади та органи місцевого самоврядування (публічний суб’єкт), а з другого – приватні особи (фізичні та юридичні особи), які звертаються до адміністративного органу із заявою для отримання адміністративних послуг, зокрема за наданням дозволів на розміщення рекламних засобів. Основним завданням надання публічних послуг виступає забезпечення відкритості й прозорості органів державної влади у наданні інформації щодо своєї роботи.

Виділено обов’язкові та додаткові стадії надання дозволів на розміщення рекламних засобів зовнішньої реклами на прикладі м. Києва. До обов’язкових стадій (їх проходять усі, вони є загальнообов’язковими для всіх суб’єктів) ми відносимо: подання заяви; встановлення пріоритету на заявлене місце; погодження дозволу; прийняття рішення щодо надання дозволу; продовження строку дії дозволу. До додаткових стадій належать такі: внесення змін до дозволу при зміні технологічної (конструктивної) схеми рекламного засобу; переоформлення дозволу; отримання дозволу у разі зміни містобудівної ситуації.

Установлено наявність потреби у запровадженні спрощеної адміністративної процедури надання адміністративних послуг, яке можливе за умови розроблення оптимальної моделі застосування принципу “єдиного вікна”, що передбачає мінімальне залучення громадян до цього процесу.

У розділі обґрунтовано, що моніторинг рекламної діяльності являє собою досить складне явище і перебуває на етапі свого становлення. Науковцями й практиками приділяється значна увага технологіям моніторингу, застосуванню цього інструменту як ефективного елемента у відстеженні, оцінці та аналізі інформації, що дасть змогу враховувати та коригувати проблемні ситуації, а також поступово їх вирішувати.

На основі проведеного аналізу автор робить висновок, що моніторинг у сфері рекламної діяльності є складовою системи державного управління рекламною діяльністю. Таким чином, пропонуються такі завдання моніторингу у сфері рекламної діяльності, як: своєчасність та актуальність реклами; відповідність рекламної інформації етичним, моральним нормам та правилам пристойності; отримання споживачем реклами достовірної, правдивої та повної інформації про рекламований товар; контроль дозвільних органів, адміністраторів за дотриманням вимог законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру; налагодження механізму взаємодії між органами місцевого самоврядування, адміністраторами та суб’єктами рекламної діяльності.

 

 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины