ОРГАНІЗАЦІЯ ДІЯЛЬНОСТІ ПРОКУРАТУРИ ЩОДО РОЗГЛЯДУ ЗВЕРНЕНЬ ГРОМАДЯН: АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Звернення людей до органів влади з питань, які вони вважають важливими для себе і для суспільства, мало місце на початку процесів державотворення. У сучасному суспільстві воно набуло певних організаційних форм і врегульовано в законодавстві, а право на звернення перетворилося в істотну гарантію захисту прав і свобод людини та громадянина.

Розгляд звернень громадян є формою діяльності прокуратури як правоохоронної інституції. Сприяють зверненням громадян до органів прокуратури особливостями функцій, які покладені на даний правоохоронний орган, а також неспроможністю відповідних посадових та службових осіб органів державної влади та місцевого самоврядування на належному рівні вирішити різноманітні питання, які порушуються в зверненнях громадян. Слід також підкреслити, що в очах громадян звернення до органів прокуратури традиційно пов’язується із законністю, швидкістю та ефективністю вирішення їх проблем. Тому належний рівень роботи зі зверненнями громадян значною мірою сприяє формуванню позитивного іміджу органів прокуратури. Особливе значення для забезпечення законності у провадженні за зверненнями громадян має реалізація наглядової функції прокуратури.

Сучасний розвиток юридичної науки з пріоритетами прав людини і громадянина зумовлюють необхідність теоретичного і практичного узагальнення результатів досліджень, осмислення стану норм чинного законодавства України, що регламентує діяльності прокуратури з розгляду звернень громадян, та визначення в ньому місця інституту звернень громадян, який повинен впливати на роботу прокуратури з метою її вдосконалення.

Варто зазначити, що загальні проблеми правоохоронної діяльності, теоретичних та практичних питань провадження зі звернень громадян як складової адміністративного процесу в цілому та особливостей його здійснення в органах прокуратури досліджували такі вітчизняні науковці, як В.Б. Авер’янов, О.Ф. Андрійко, М.І. Ануфрієв, О.М. Бандурка, О.О. Бандурка, Ю.П. Битяк, В.М. Гаращук, І.П. Голосніченко, В.Л. Грохольський, Є.В. Додін, Р.А. Калюжний, О.М. Клюєв, В.В. Ковальська, В.К. Колпаков, А.Т. Комзюк, В.В. Конопльов, М.В. Корнієнко, М.Н. Курко, О.М. Музичук, В.І. Олефір, О.І. Остапенко, В.П. Пєтков, А.М. Подоляка, Т.О. Проценко, М.М. Тищенко, В.К. Шкарупа, Х.П. Ярмакі та ін. Однак, незважаючи на інтенсивність досліджень, присвячених різним аспектам зазначеної проблематики, багато її питань дотепер залишаються дискусійними. Це стосується насамперед перегляду державної політики України в галузі реформування органів прокуратури України; відсутності чіткого визначення поняття «звернення»; врегулювання особливостей правовідносин, які визначаються специфікою функцій прокуратури з розгляду звернень громадян, що дає підстави вважати їх або прокурорсько-наглядовими, або судово-процесуальними. Залишаються невирішеними питання визначення стадій роботи зі зверненнями громадян. Іншими словами, відсутній єдиний підхід щодо розуміння сутності і механізмів організації діяльності органів прокуратури з розгляду звернень громадян.

Таким чином, необхідність подальшого становлення, розвитку та удосконалення організації діяльності з розгляду звернень громадян в цілому, та органами прокуратури зокрема, недостатня розробленість відповідних теоретичних положень, низка організаційно-правових проблем у сфері прокурорської діяльності обумовлюють актуальність обраної теми дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертаційне дослідження виконане відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Пріоритетних напрямів наукових та дисертаційних досліджень, які потребують першочергового розроблення і впровадження в практичну діяльність органів внутрішніх справ на період 2004–2009 рр., затверджених наказом МВС України № 755 від 5 липня 2004 р., п. 10 Пріоритетних напрямів наукового забезпечення діяльності органів внутрішніх справ України на період 2010–2014 рр., затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України № 347 від 29.07.2010 р. п.п. 3.1, 3.3, 3.5 Пріоритетних напрямів наукових досліджень Харківського національного університету внутрішніх справ на 2006–2010 рр., схвалених Вченою радою Харківського національного університету внутрішніх справ від 12 грудня 2005 р.

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі аналізу теоретичних засад, системи правового регулювання та практики правоохоронної діяльності щодо забезпечення прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина визначити сутність, особливості та процедури провадження зі звернень громадян в органах прокуратури, тобто сформулювати науково обґрунтовані пропозиції щодо удосконалення її діяльності.

Для досягнення поставленої мети в дисертації необхідно вирішити такі основні завдання:

-      з’ясувати поняття та зміст, сутність та особливості провадження зі звернень громадян в органах прокуратури;

-      визначити місце провадження зі звернень громадян у структурі адміністративного процесу;

-      охарактеризувати основні види звернень громадян та причини їх надходжень до органів прокуратури;

-      розкрити зміст принципів та поняття стадій провадження зі звернень громадян в органах прокуратури;

-      з’ясувати роль та місце прокурора у системі суб’єктів провадження зі звернень громадян, його обов’язки щодо здійснення цього провадження;

-      охарактеризувати акти прокурорського реагування на виявленні при розгляді звернень громадян порушень закону;

-      визначити систему засобів забезпечення законності здійснення провадження зі звернень громадян в органах прокуратури;

-      сформулювати пропозиції щодо підвищення ефективності здійснення провадження зі звернень громадян в органах прокуратури та удосконалення його правового регулювання.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають з приводу організації діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян.

Предмет дослідження становлять теоретичні та адміністративно-правові аспекти організації діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування обумовлюється системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми. Здійснено системний аналіз організації діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного поглиблено понятійний апарат (розділи 1–3), порівняльно-правовий метод використано для аналізу точок зору вчених щодо проблем реформування адміністративного процесу, визначення його структури, принципів та стадій провадження зі звернень громадян в органах прокуратури (підрозділи 1.3, 2.2), логіко-юридичний – для визначення забезпечення законності в діяльності органів прокуратури з розгляду звернень (підрозділи 2.4, 3.1, 3.2, 3.3), системно-структурний – для визначення структури адміністративного процесу та місця прокурора у системі суб’єктів провадження зі звернень громадян (підрозділи 1.3, 2.2, 2.3), формально-логічний – для формулювання пропозицій щодо внесення змін до чинних нормативно-правових актів, які прямо або опосередковано регулюють провадження зі звернень громадян (підрозділи 1.3, 2.1, 3.2, 3.3). Статистичний, історичний і документальний аналіз застосовувались для визначення недоліків правового та організаційного супроводження діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян (розділи 1–3).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертації склали наукові праці фахівців в галузі філософії, загальної теорії держави і права, теорії управління та адміністративного права, інших галузевих правових наук, в тому числі зарубіжних вчених. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, законодавчих та підзаконних нормативно-правових актів, які визначають правові засади діяльності прокуратури України щодо розгляду звернень громадян. Дисертант звертався також до законодавства деяких зарубіжних держав, досвід яких щодо правового регулювання та організації діяльності із зазначених питань може бути використано в Україні. Інформаційну та емпіричну основу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності органів прокуратури, статистичні матеріали, довідкові видання.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що дисертація є однією з перших спроб комплексно дослідити проблемні питання діяльності прокуратури України щодо розгляду звернень громадян. В результаті проведеного дослідження сформульовано ряд нових наукових положень та висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

вперше:

-      системно, з використанням сучасних методів пізнання, урахуванням новітніх досягнень правової науки визначаються проблемні правові та організаційні питання діяльності органів прокуратури з розгляду звернень громадян, подано авторське бачення шляхів їх вирішення;

-      основні елементи організації діяльності органів прокуратури із звернень громадян охарактеризовано у взаємозв’язку його мети і завдань; суб’єктів і об’єктів звернень; механізму взаємодії суб’єктів звернення та прокуратурою; запропоновано шляхи його врегулювання;

удосконалено:

-      поняття, зміст, перелік принципів провадження із звернень громадян, визначено його систему, уточнені завдання провадження за зверненнями громадян;

-      характеристику правового забезпечення, поняття, ознаки провадження за зверненням громадян в органах прокуратури України; напрямків та форм діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян;

-      розуміння сутності, значення та особливостей організації діяльності прокуратури з розгляду звернень громадян, наслідком чого стало уточнення переліку обов’язків прокуратури щодо розгляду звернень громадян, удосконалення заходів прокурорського реагування на порушення виявленні при розгляді звернень громадян; а також перегляд ролі та призначення цивільного контролю за забезпеченням законності в діяльності органів прокуратури щодо розгляду звернень громадян;

дістали подальшого розвитку:

-       з’ясування сутності і значення діяльності прокуратури з розгляду звернень громадян, визначення його особливостей, що дозволило відмежувати його від звернень громадян до інших органів влади, а також обґрунтовано висновок про доцільність нормативного закріплення завдань прокуратури щодо проваджень із розгляду звернень громадян;

-      питання забезпечення організації діяльності органів прокуратури щодо розгляду звернень громадян, основну увагу під час якого приділено удосконаленню його структури, а також вирішення низки внутрішньо-організаційних проблем їх діяльності;

-      визначення сутності та значення правового регулювання діяльності органів прокуратури щодо розгляду звернень громадян, у зв’язку з чим удосконалено їх понятійний апарат, перелік спеціальних ознак діяльності прокуратури, у новому аспекті визначено їх значення;

-       сформульовано ряд конкретних пропозицій та рекомендацій, спрямованих на удосконалення адміністративно-правових аспектів організації діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян, у тому числі щодо уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів, зокрема: 1) Конституції України; 2) законів України «Про прокуратуру», «Про звернення громадян», «Про демократичний цивільний контроль над Воєнною організацією і правоохоронними органами держави»; 3) підзаконних нормативних актів.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що:

-      у науково-дослідній сфері – положення і висновки дисертації можуть бути основою для подальшої розробки проблем правового регулювання здійснення провадження зі звернень громадян в органах прокуратури;

-      у сфері правотворчості – висновки, пропозиції та рекомендації, сформульовані в дисертації, можуть бути використані для підготовки і уточнення ряду законодавчих та підзаконних актів, які регулюють як організацію діяльності прокуратури щодо розгляду звернень громадян, так і діяльності прокуратури в цілому;

-      у правозастосовній діяльності використання одержаних результатів дозволить підвищити ефективність організації діяльності прокуратури з розгляду звернень громадян;

-      у навчальному процесі – матеріали дисертації доцільно використовувати при підготовці підручників і навчальних посібників з дисциплін «Адміністративне право», «Адміністративний процес», «Адміністративна діяльність ОВС», вони вже використовуються під час проведення занять із зазначених дисциплін в Харківському національному університеті внутрішніх справ.

Апробація результатів дисертації. Положення дисертації доповідалися й обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях, а саме «Сучасні проблеми правової системи та державотворення в Україні» (Черкаси, 2011 р.), «Прокуратура України: історія, сьогодення та перспективи розвитку» (Київ, 2011 р.), «Суверенність, незалежність, конституційність: становлення та розвиток Української держави» (Харків, 2011 р.), круглих столах, координаційних нарадах, а також на засіданнях кафедри адміністративного права та процесу факультету з підготовки фахівців міліції громадської безпеки Харківського національного університету внутрішніх справ.

Публікації. Основні положення та результати дисертації відображено в п’яти наукових статтях в наукових журналах та збірниках наукових праць, а також тезах доповідей і наукових повідомлень на науково-практичних конференціях.

Структура дослідження. Дисертація складається із вступу, трьох розділів‚ поділених на підрозділи, висновків і списку використаних джерел. Повний обсяг дисертації становить 193 сторінки. Список використаних джерел складається із 197 найменувань і займає 25 сторінок.