РОЗВИТОК ІНФОРМАЦІЙНОЇ ЕКОНОМІКИ В УМОВАХ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ :

Краткое содержание

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Розвиток провідних країн світу сьогодні орієнтується на перехід до інформаційного суспільства, і термін «інформаційне суспільство» посідає одне з центральних місць у лексиці закордонних політиків різного рівня. З побудовою інформаційного суспільства зв’язали своє майбутнє такі країни, як США, Великобританія, Канада, Європейський союз та країни Азіатсько-Тихоокеанського регіону.

Інформація відноситься до інтелектуального ресурсу, який увесь час відновлюється, у той час як матеріальні активи старіють та зношуються. Інформація при цьому є особливо цінним ресурсом, який виступає як ідея, модель, зразок майбутнього виробу, технології, організації; який стає рушієм технологічного оновлення, джерелом, яке наповнює виробництво проектами найкращого задоволення існуючих та формування нових потреб. Він додається у виробництво матеріальних благ як його природний та найважливіший компонент, який відіграє роль основи технологічного прогресу, що втілюється в нові можливості, об’єкти, предмети життєдіяльності людини.

У сучасних умовах зростаюча кількість країн стрімко рухається шляхом інформаційного розвитку. В суспільстві постійно циркулює величезна кількість інформації, яка оволодіває свідомістю, поведінкою та вільним часом людини. Інформація, як загальна основа природи та суспільства, є безальтернативним ресурсом прогресу та заможності багатьох народів.

Проблема дослідження інформаційного ринку вже тривалий час знаходиться у центрі уваги іноземних та вітчизняних вчених-економістів.

Так, фундаментальний економіко-теоретичний аналіз інформаційного ринку в умовах постіндустріальної економіки здійснено у працях П. Баруа, П. Дракера, М. Кастельса, Д. Козьє, П. Мільграма, Дж. Роберта, Т. Штауера та ін.

Місце інформації в економічній системі та функціонування інформаційного ринку в умовах глобалізації, в тому числі в контексті інституційного аналізу, знайшло належне висвітлення у працях таких українських та російських вчених, як Т. Балабанов, О. Білорус, В. Бодров, І. Бочан, О. Вартанова, В. Геєць, А. Гриценко, Г. Задорожний, В. Іноземцев, В. Мельянцев, І. Михасюк, Л. Мяснікова, Ю. Пахомов, А. Філіпенко, Р. Цвильов, О. Яременко та ін. Місце та роль інформаційного ринку в інфраструктурі економіки глибоко розкрито у працях В.Лазаренка, В.Соболєва, А.Ткача, Ю.Щербініної та ін.

У той же час залишається багато невирішених та дискусійних теоретичних питань. До їх числа слід віднести, перш за все, відсутність категоріальної визначеності щодо співвідношення між інформаційним ринком та інформаційною економікою, між інформаційною економікою та економікою знань, брак чітких уявлень відносно структури сучасного інформаційного ринку, яка постійно ускладнюється, недостатнє розкриття його взаємодії та співвідношення з ринками праці, товарів та послуг, фінансовим ринком та тенденцій його розвитку, уникнення аналізу оптимального співвідношення між ринковими засадами розвитку інформаційного ринку та його державним регулюванням з урахуванням чинників та протиріч його розвитку в умовах глобалізації. Наявні дослідження у цій частині характеризуються описовістю та переважною увагою до поверхових явищ без проникнення в їх глибинну економічну сутність.

Між тим, в умовах неминучого входження української економіки у світову, яке останнім часом прискорюється, конче необхідним є забезпечення належної готовності до такого входження, формування чітких уявлень щодо проблем та загроз, які виникають на його шляху, у тому числі у сфері інформатизації. Без такої готовності формування інформаційної економіки в Україні, цілком ймовірно, буде здатне не прискорити її розвиток, а привести до загострення соціальних проблем та консервації нашого відставання не тільки від високо- , але й від середньорозвинутих країн.

Таким чином, актуальність проблеми, її практичне значення та недостатня теоретична розробка зумовили вибір теми дисертації та її логічну побудову.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження була обрана відповідно до планової теми НДР кафедри економічної теорії та економічних методів управління Харківського національного університету імені В.Н. Каразіна «Трансформаційна економіка: загальні  тенденції і особливості її прояву в Україні» (№ держ. реєстрації  0199U004422).

Мета та завдання дослідження. Метою даного дослідження є розкриття особливостей функціонування та розвитку інформаційної економіки в умовах сучасної глобалізації. Для досягнення цієї мети в роботі були поставлені такі завдання:

- розкрити економічну сутність поняття «інформація» та її місце у системі категорій економічної теорії;

- проаналізувати сутність та основі етапи розвитку інформаційної економіки, фактори її розвитку у сучасних умовах та її співвідношення з інформаційним ринком;

- виявити особливості формування структури та інфраструктури інформаційної економіки та інформаційного ринку, його взаємодію з іншими ринками, а також протиріччя його розвитку, обумовлені глобалізацією;

- визначити загальні тенденції розвитку інформаційного ринку, напрямки розширення електронної торгівлі та її перспективи;

- з’ясувати специфіку взаємодії державних інститутів та інформаційного ринку в процесі формування і розвитку інформаційної економіки.

Об’єкт та предмет дослідження. Об’єктом дослідження є інформаційна економіка та особливості її функціонування у системі економічних відносин, що глобалізується.

Предметом дослідження є сукупність економічних відносин з приводу формування та розвитку інформаційної економіки, а також їх державного регулювання.

Методи дослідження. В процесі дослідження були використані такі методи: кількісний і якісний аналіз (для обґрунтування критерію структурування інформаційного ринку та виділення на його основі окремих субринків в структурі інформаційного ринку), аналіз і синтез (для виділення сегментів базових ринків, які зазнають максимального впливу інформатизації), єдність логічного та історичного підходів, сполучення абстрактного й конкретного (для розкриття співвідношення між інформаційним ринком та інформаційною економікою), статистичного спостереження (для - класифікації та розкриття загальних факторів розвитку інформаційної економіки), системного аналізу (для систематизації об’єктів купівлі-продажу на інформаційному ринку), експертної оцінки (для розробки принципів удосконалення державного регулювання суспільних відносин в інформаційній економіці в умовах глобалізації).