ШЛЯХИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ОРГАНІЗАЦІЇ ГОСПОДАРСЬКОГО ПРОЦЕСУ :

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. Поглиблення судової реформи в Україні і прийняття Закону «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 р. № 2453-VІ (далі - Закон № 2453-VІ) безпосередньо пов’язане з вдосконаленням процесуальних норм, в т.ч. і господарського процесу. У той же час судочинство в Україні, загалом, із року в рік отримує здебільшого негативні оцінки з боку державних, громадських діячів, фахівців, пересічних громадян країни. Воно ще не відповідає європейським стандартам. Діюче законодавство, Закон України «Про судоустрій і статус суддів», а також загальнодержавні проекти, зокрема, Концепція вдосконалення судівництва для утвердження справедливого суду в Україні відповідно до Європейських стандартів, схвалена Указом Президента України 10.05.2006 р., не в змозі повною мірою реалізувати очікування суспільства щодо організації господарського процесу. Питанням його ефективності було присвячено низку наукових робіт, зокрема, роботи С.Ф. Демченка, О. А. Беляневич, Т.В. Боднар, М.І. Клеандрова, В.І. Тертишнікова, М.Й. Штефана та ін. У той же час, невирішеними залишаються питання щодо меж і можливості застосування автоматизованої системи документообігу суду; вдосконалення господарського процесу шляхом розробки основ теорії модельних господарських судів; визначення умов і порядку перетворення нині діючих господарських судів у модельні; посилення впливу на структуру та якісний склад господарських судів; поширення використання різних форм недержавного судочинства для позасудового вирішення спорів у справах, які виникають із господарських правовідносин тощо.

Викладене свідчить про актуальність і доцільність дослідження шляхів вдосконалення господарського процесу як важливої наукової проблеми, що потребує вирішення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень Інституту права Міжрегіональної Академії управління персоналом на 2008-2011 р.р. «Правове забезпечення управління персоналом», а також відповідно до спеціальної науково-дослідної теми кафедри цивільно-правових дисциплін Інституту права «Актуальні проблеми цивільного і господарського права та процесу».

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є пошук і обґрунтування шляхів удосконалення господарського процесу для ефективного захисту прав та законних інтересів суб’єктів господарювання. Для досягнення цієї мети автор поставив такі основні завдання дисертаційного дослідження:

-     сформулювати поняття ефективності як основної узагальненої властивості господарського процесу, визначити,  класифікувати та розкрити зміст складових ефективності;

-     визначити причини недостатньої ефективності господарського процесу, запропонувати шляхи їх усунення;

-     проаналізувати можливості автоматизованої системи документообігу суду як інструменту вдосконалення господарського процесу та забезпечення неупередженості суддів;

-     провести комплексний аналіз впливу на ефективність господарського процесу: наявних системи, структури та якісного складу господарських судів; передбачених законом правових механізмів скасування незаконних рішень, які набрали законної сили;

-     обґрунтувати необхідність удосконалення господарського процесу шляхом широкого використання різних форм недержавного судочинства для позасудового вирішення спорів у справах, що виникають із господарських правовідносин, внесення змін до Закону України «Про третейські суди»;

-     розробити основи теорії модельних господарських судів; запропонувати умови і порядок перетворення нині діючих господарських судів у модельні;

-     узагальнити міжнародний досвід медіації як способу вирішення господарських спорів, визначити її можливий вплив на вдосконалення господарського процесу в Україні.

Об’єктом дослідження є господарсько-процесуальні відносини, що виникають  у зв’язку із захистом порушених або оспорюваних прав осіб, які здійснюють господарську діяльність, а також прав і законних інтересів держави, її органів, інших осіб, шляхом справедливого судового розгляду господарських справ у встановлений законом строк незалежним і неупередженим судом.

Предметом дослідження є шляхи вдосконалення організації господарського процесу.

Методологічну базу дисертації складає комплекс різноманітних наукових методів. Зокрема, формально-юридичний метод був використаний при дослідженні перспектив реалізації вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів»; порівняльно-правовий та системно-функціональний методи застосовувались при проведенні комплексного аналізу впливу на ефективність господарського процесу: наявних системи, структури та якісного складу господарських судів, передбачених законом правових механізмів скасування незаконних рішень, які набрали законної сили; системно-структурний метод використовувався при визначенні причин недостатньої ефективності господарського процесу; статистичний метод використано в процесі аналізу можливостей автоматизованої системи документообігу суду як інструменту вдосконалення господарського процесу.

Теоретичну базу дослідження складають наукові роботи як українських, так і зарубіжних вчених, в тому числі праці Н. Абової, А. Бобкової,                М. Галянтича, В. Горшенева, Ю. Грошевого, В. Джуня, О. Дзери, Ю. Заіки, Ю. Захарова, Н. Кузнецової, В. Косака, А. Колодія, В. Комарова,                                                        В. Луця, Р. Майданчика, В. Маляренка, В. Мамутова, В. Перця, І. Побірченка,            Д. Притики, І. Проценко, О. Переверзєвої, Н. Саніахметової, В. Спасибо-Фатеєвої, В. Тація, С. Фурси, Є. Харитонова,   В. Щербини, О. Юлдашева та інших авторів.

Нормативну основу дослідження склали: господарсько-процесуальне, господарське, цивільне законодавство, а також окремі акти з питань судочинства, процесуального законодавства зарубіжних країн, міжнародні договори.

У дисертації здійснено системний аналіз відповідних норм Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про третейські суди» та інших актів законодавства України, Конвенції про захист прав і основних свобод людини, Загальної декларації прав людини, а також узагальнено оприлюднену судову практику вирішення господарських спорів.

Наукова новизна отриманих результатів. Вона полягає в тому, що в дисертації комплексно, з урахуванням новітніх досягнень теорії господарського процесу в Україні, досліджено шляхи його подальшого вдосконалення, наведено результати аналізу ефективності функціонування господарських судів як підсистеми цілісної системи судів загальної юрисдикції.

У результаті дослідження виявлені найбільш невдалі та недосконалі сторони правового регулювання господарського процесу, фактори професійного та морального характеру, які призводять до необґрунтованих і несправедливих судових рішень, запропоновано нові наукові положення й висновки.

Уперше:

- надано нове розуміння організації господарського процесу, під якою розуміється його модель, що закріплюється у відповідних правових нормах. Розрізняється фактична (закріплена в чинних нормах права) і бажана (яка повинна бути нормативно закріплена) організація. Під вдосконаленням організації господарського процесу розуміється система змін до відповідних правових норм, необхідних і достатніх для переходу від фактичної його організації до бажаної;

- запропоновано, в рамках систематизації принципів господарського процесу, складові його ефективності, розкрито зміст кожної з них, висловлено відповідні пропозиції щодо створення організаційно-правових передумов для реалізації зазначених принципів;

- розроблено, на підставі комплексного аналізу ефективності функціонування господарських судів як підсистеми цілісної системи судів загальної юрисдикції, структуру, гіпотези і диспозиції проектів відповідних норм документу «Основні засади організації та діяльності господарських судів», що пропонується в якості окремого розділу в проекті ГПК України, який зараз обговорюється;

- доведено, що виконання функції автоматичного розподілу судових справ не є самоціллю. Комп’ютер має допомагати, а не повністю заміщати людину у здійсненні цієї функції. Сформульовано пропозицію щодо переведення функції розподілу судових справ із автоматичного режиму в автоматизований. Розроблено наступний порядок виконання функції розподілу судових справ, згідно з яким цей розподіл здійснюється ЕОМ за заздалегідь визначеними критеріями. При цьому автоматизованою системою автоматично створюється не менше двох рівноякісних варіантів розподілу судових справ. Ці варіанти фіксуються в протоколі. Але остаточний вибір судді для розгляду конкретної справи повинен залишатися за головою суду чи його заступниками. Обраний керівництвом суду варіант, непередбачений протоколом ЕОМ, повинен бути обґрунтованим.

Удосконалено:

- обґрунтування змін і доповнень до Конституції України, Закону № 2453-VІ щодо добору кандидатів у судді та їх призначення на посади, яке полягає у пропозиції при визначенні рейтингу кандидатів і зарахуванні їх до резерву на заміщення вакантних посад суддів враховувати вік, як показник завершення соціального становлення молодої людини в частині її здатності відправляти правосуддя. Таким віком може бути 30 і більше років;

- діючі механізми скасування судових рішень, які набрали законної сили, шляхом запровадження в практику додаткових. Варто включити в проект ГПК України, що готується, розроблений і запропонований в дисертації окремий розділ «Перегляд у порядку судового нагляду рішень, ухвал і постанов суду, що набрали законної сили";

- механізми реалізації конституційних, міжгалузевих та галузевих принципів судочинства при розгляді конкретної господарської справи, шляхом введення умови обов’язкового застосування статей Конституції України як норм прямої дії при вирішенні господарських спорів, згідно з яким стале застосування в судовій практиці норм права має стати обов’язковим для наступного судового розгляду аналогічного спору;

- методичні підходи до узагальнення судової практики господарських судів України, Європейського суду з прав людини, інших міжнародних судових установ та її використання при розгляді конкретних справ;

- значення місця узагальнень судової практики та їх використання в системі заходів удосконалення господарського процесу.

Набуло  подальшого розвитку:

- підхід до створення модельних господарських судів. Для обґрунтування цього шляху вдосконалення господарського процесу: розроблена теорія модельних судів; сформульовані їх мета, завдання, порядок створення і діяльності;

- дослідження перспективи реалізації вимог Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Обґрунтовано, що вона сама по собі не призведе до суттєвого покращення господарського процесу. Існуюча система судів не спроможна до самовдосконалення, тому покращення господарського судочинства можливе лише в результаті «зовнішніх» впливів, передусім, організаційно-правового характеру: застосування альтернативних (конкурентних) механізмів вирішення господарських спорів; впровадження європейських стандартів у господарський процес; подальшого вдосконалення законодавства; здійснення системи заходів щодо покращення моральних і професійних якостей судді;

- формування умов конкуренції для забезпечення справедливості, професіоналізму, доступності, рівності перед законом між господарськими судами і різними формами недержавного судочинства;

- обґрунтування необхідності вдосконалити систему недержавного судочинства, стимулювати активізацію діяльності і розширення підвідомчості справ третейських судів, а також внесення змін до Закону України «Про третейські суди»; використати міжнародний досвід позасудового врегулювання господарських спорів за посередництва медіаторів; прийняти проект Закону України «Про медіацію».

Практичне значення отриманих результатів. Отримані в дисертаційній роботі результати, а також її теоретичні висновки можуть бути використані в законотворчій діяльності при розробці змін до законодавства, що регулює організацію господарського процесу.

Основні положення роботи можуть бути використані при підготовці навчальних посібників і методичних рекомендацій, а також при викладанні курсів господарського права, господарсько-процесуального права, правового забезпечення господарського процесу. Наукові положення дисертації можуть стати базою для подальших наукових досліджень проблем удосконалення господарського процесу.

Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення, висновки, пропозиції, викладені в дисертації, були предметом доповідей та обговорень під час науково-практичних конференцій, зокрема, на міжнародній науково-практичній конференції «Медіація в Україні:практика застосування світових тенденцій»  (Київ, 2010), міжнародній науково-практичній конференції «Верховенство права в глобалізованому світі» (Київ, 2011), студентській та професорсько-викладацькій науковій конференції «Актуальні проблеми цивільного та господарського права» (Київ, 2009), під час проведення круглих столів та на засіданнях кафедри цивільно-правових дисциплін Інституту права МАУП.

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження викладено в п’яти статтях, з них чотири  опубліковано в наукових фахових виданнях.

Структура роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, шести підрозділів, висновків та додатків і становить 193 сторінки. Список використаної літератури складається з 223 найменувань і займає 18 сторінок.